ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКІ ПАРАМЕТРИ ІННОВАЦІЙ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У СФЕРІ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методику дослідження, представлено основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі „Проблема термінологічності лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій” розроблено теоретико-метологічну базу дослідження, зокрема проаналізовано проблему визначення феномена „термін” у науковій парадигмі; виведено основні лінгвальні ознаки терміна; досліджено його поняттєво-когнітивні та лексичні характеристики; запропоновано підхід до розуміння комп’ютерного терміна як особливої лінгвофілософської категорії, що має онтологічний статус. Онтологічно до визначення поняття “термін” закладено семанитку граничності, конечності та вичерпності. Як наслідок, визначення цього поняття в межах сучасних гуманітарних наук інкорпорує елементи саме такого, історично зумовленого значення, що, в свою чергу, детермінує стратегію подальшого вивчення терміна як мовного знака.

Специфічна категоріальна сутність термінолексики актуалізується головним чином у наявності її опозиції до домену загальновживаної лексики. Основним контрастивним параметром у процесі такого протиставлення є фактор належності до одиниць певного науково-технологічного поля (technonerd, technohead, techno-jou alist, technorealist; webber, web-browser, web-head, web-page, etc.). Провідною дистинктивною ознакою терміна як специфічної мовної одиниці є особливий (дуалістичний) тип системності спеціального слова, який, у свою чергу, визначається як безпосередньо лінгвальними, так і екстралінгвальними параметрами.

Параметр структурності термінолексики може вважатися “генетичною похідною” від чинника її системності і, як наслідок, також набуває ознак амбівалентності. Відтак, структурність терміна актуалізується як на загальносистемному рівні (сукупність та ієрархія компонентів системи), так і на індивідуальному. Мається на увазі специфічна структура окремого терміна, яка, у свою чергу, є індикатором місця відповідної одиниці в системі.

Термінологічна парадигма являє собою своєрідну взірцеву єдність системних та структурних параметрів термінолексики. Отже, чинник парадигматичності спеціальної лексики може вважатися особливим засобом актуалізації інтегральної кореляції змісту та форми на рівні системи в цілому та на рівні окремої термінологічної одиниці (blog / blogging / to blog / blogger). У свою чергу, глибинне тлумачення парадигматичності термінолексики дозволяє виявити унікальну, екзистенційну природу спеціального слова. 

Процес формування поняття є природно зумовленим прагненням людського розуму до пізнання навколишньої дійсності і становить собою результат комплексного аналізу предметів та явищ, що є фактами мислення. Потенція безпосередньої репрезентації когнітивного акту формування поняття в системі мови повною мірою актуалізується лише у випадку створення спеціальної лексичної одиниці (терміна).

Кореляція терміна та поняття виявляє специфічний вплив на інтерпретацію провідних ознак та характеристик термінологічної одиниці. Зокрема, співвіднесеність із певним поняттям уможливлює актуалізацію внутрішніх зв’язків між категоріями системності та структурності терміна як особливої лексичної одиниці. Наявність глибинного, онтологічного зв’язку між терміном та поняттям, яке відповідний термін сигніфікує, певною мірою детермінує первинність плану змісту щодо плану вираження в межах терміносистеми.

Специфічне співвідношення категорій „термін” та „слово” набуває ознак діалектичної взаємодії (єдності у протиставленні). При цьому належність терміна до категорії “слово” маніфестується шляхом детермінованої співвіднесеності терміна з усіма конвенційними параметрами лексичної системи. У свою чергу, суть розбіжностей між зазначеними категоріями найбільшою мірою виявляється з огляду на різні засади структурованості значень у загальновживаного слова та терміна.   

Лексична природа терміна може бути актуалізованою й через підкреслено абстрагований характер термінологічного значення, що сприяє маніфестації сутнісної символьної природи слова взагалі. Явища омонімії (get-rich-click / get-rich-quick; clicks-and-mortar / bricks-and-mortar; cybotage / sabotage), синонімії (cyber-guru / cyber-savvy; web-surfer / cybe aut; Netspeak / bitespeak) та антонімії (real reality / virtual reality; digiraty / shiftless) у спеціальній лексиці є цілком закономірними й підтверджують асиметрію терміна як особливої мовної одиниці. При цьому унікальність терміна як лексичної одиниці полягає в тому, що кореляція параметрів асиметрій відбувається на інтеріоризованому, поняттєвому рівні. Більше того, актуалізація подібних явищ у сфері термінології сприяє денотуванню глибинних зв’язків між терміном та загальновживаним словом.

Комп’ютерний термін як специфічний інтралінгвальний та екстралінгвальний феномен через свою комплексну природу виявляється одночасно як потенційним засобом перцепції (а також осмислення), так і засобом безпосередньої лінгво-онтологічної актуалізації техносфери. У згаданому випадку один і той самий знак (термін), як було зазначено вище, виступає в діалектичній єдності лінгвального та мисленнєвого параметрів.  

У другому розділі „Парадигматична системність комп’ютерної термінолексики сучасної англійської мови” проаналізовано основні аспекти інтралінгвальної системності інновацій англійської мови у сфері новітніх  технологій; розглянуто аспекти словотвірної системності в домені комп’ютерної термінолексики, зокрема, визначено найбільш продуктивні засоби та механізми словотворення; досліджено лексико-семантичну парадигматику згаданого корпусу інновацій  з огляду на параметри асиметрії комп’ютерного терміна як лінгвального знака.

Винятково ефективним шляхом поповнення афіксаційного інструментарію комп’ютерної терміносистеми є “семантично-функціональне” переродження лексичної одиниці. На першому етапі відбувається “семантична трансорієнтація” певної одиниці домену загальновживаної лексики, акцептування “техногенного” семантичного компонента. На другому (заключному) етапі частково перероджена одиниця зазнає “функціональної трансорієнтації” та набуває статусу словотворчого елемента. На поточний момент у межах комп’ютерної терміносистеми англійської мови за представленою моделлю функціонують такі продуктивні елементи, як cyber-, web-, electronic-, techno-.  На суто словотвірному рівні спостерігається тенденція до екстраполяції новітнього техноорієнтованого компонента значення певного дериваційного елемента, і, як наслідок, “мутація” етимологічно зумовленого значення.

Більше того, у процесі поступу техногенної дійсності виявляється тенденція до переродження поняття “словотворчий елемент”. Результати наших досліджень свідчать про виникнення та активне функціонування унікального за своїми властивостями та ознаками словотворчого елемента, що його пропонуємо ідентифікувати як “хибну морфему”, провідною дистинктивною ознакою якої є невмотивованість. На сучасному етапі розвитку терміносистеми англійської мови техносфери сучасного буття слід виділити три основні типи хибних морфем: 1) монографо-фонемне скорочення (e-, b-, i-,v-); 2) поліграфо-фонемне скорочення (-zine, -jack); 3) вторинна десигнація (dot).  У свою чергу, факт виникнення та поширення в англійській мові “хибних морфем” у межах саме комп’ютерної лексики може вважатися показовим у плані наочної актуалізації іманентної тенденції, що полягає в забезпеченні передачі максимальної кількості інформації за одиницю часу, тобто в підвищеній ефективності безпосередньо комунікативної функції мови (аналогічна функція, як відомо, є провідною і в найсучасніших комунікаційних системах).

Показовим є той факт, що в межах комп’ютерної терміносистеми “гетерогенного клонування” зазнають не лише афікси (super- / über- / arch), а й кореневі морфеми (way / Bahn / city / polis / stan, etc.), які в межах зазначеної системи є носіями поняттєвого значення. У такий спосіб відбувається актуалізація онтологічної специфіки зв’язку між мовною одиницею та поняттям, і, як наслідок, маніфестується термінологічна природа комп’ютерної лексичної інновації. 

Значного поширення в межах лінгвальних інновацій сфери новітніх технологій набуває явище неологічної атракції навколо ключових понять / концептів, які виступають центрами словотвірних парадигм. До таких концептуальних центрів ми відносимо: впровадження сучасних цифрових технологій, яке призводить до так званих “революцій” у відповідних галузях (cable revolution / wireless revolution / network revolution / cyber revolution);  характеристика сучасного етапу “тотальної комп’ютеризації” (Cyber Age, Digital Age, Age of Bits, Nano-Age); метамова світу комп’ютерних технологій (cyberjargon, cyberlingo, cyberspeech, cyberstyle, software-speak, Netois); фахівець у галузі новітніх  технологій (cyberguru, technonerd, supergeek); особа, відчужена від домену технічної сфери (Inte ot, neoludite). Зазначене явище синонімії становить собою один із проявів асиметрії терміна як мовного знака.

У межах системи комп’ютерних лінгвальних інновацій англійської мови виявляється тяжіння до поліорієнтованої / поліспрямованої парадигматичності на словотворчому та словотвірному рівні. Результати наших спостережень дозволяють виявити у згаданому мовному домені такі види парадигм: „трансафіксальні” (утворені на основі певного афікса: e-mail / e-cash / e-money / e-business etc.); гніздові / дериваційні, а саме такі, що становлять собою певне словотвірне гніздо (digital / digitalia / to digitalize; dot-com / dot-commer / to dot-com); „транспоняттєві” / „трансконцептуальні”, тобто утворені на основі певної концептуальної одиниці із залученням синонімічних елементів (technofear, cyberterror, cyberphobia, technoangst). Останні, у свою чергу, можуть бути розподілені на словотвірні та лексичні. Прояви парадигматичної системності в різноманітних аспектах є показником глибинної інтегрованості корпусу лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій.

У третьому розділі „Лінгво-онтологічні параметри системності інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій” досліджено лінгво-онтологічні та лінгво-екзистенційні аспекти технологічної сфери буття; проаналізовано лінгвальні параметри хронотопу техногенної реальності; представлено систему універсалізованої лінгвальної категоризації антропосфери комп’ютерної дійсності.

У сфері зовнішньо детермінованої парадигматики комп’ютерної термінолексики домінуючим є чинник запровадження новітніх комп’ютерних технологій, який вимагає від мови (у даному разі – англійської) нових засобів категоризації комп’ютеризованого буття шляхом його “термінологізації” (відображення крізь призму новоутворених комп’ютерних неологізмів-термінів).

У сучасній англійській мові простежується показова тенденція означення “природної” дійсності в термінах її опозиції до комп’ютерної. Необхідно зауважити, що в лінгвальному плані ми стикаємося з явищем, яке сучасними вченими іменується ретронімізацією чи диференціюючою реномінацією. Результатом зазначеного процесу є виникнення таких одиниць, як, наприклад, “real reality” (тавтологія в цьому випадку зумовлена безпосередньо протиставленням двох світів – реального та віртуального, комп’ютерного) та meat space, physical space (порівн.: cyberspace).

      Новітнє “віртуальне” буття безпосередньо корелює з базовими категоріями буття реального. Відтак, об’єктивна дійсність виступає в діалектичній єдності “реального” та “віртуального” параметрів. Причому, останній являє собою необхідний імпліцитний компонент мовної актуалізації дійсності. Зважаючи на те, що комп’ютерна дійсність існує в системі координат, відмінної від звичної для нас, її параметри мають сприйматися інакше. Справа в тому, що провідним засобом актуалізації (а отже, і перцепції) простору та часу в межах техногенної реальності є мова, насамперед лексико-семантичний рівень. За визначенням сучасних лінгвістів, мовна свідомість становить собою сукупність уявлень про явища та процеси, закріплених в лексичних значеннях. У цьому випадку мова може виступати саме тим об’єктивізуючим фактором, що дозволяє не позбавляти Простір та Час статусу базових категорій віртуальної реальності. Водночас мова постає своєрідним засобом переосмислення цих категорій. У просторовому плані комп’ютерна реальність, напевне, безкінечна; таким чином, її просторова характеристика не може бути визначена кількісно, а лише описово (тобто за допомогою мови).

Комплексний характер дислокації техногенної дійсності в межах хронотопного континууму актуалізується двома різноспрямованими шляхами. З одного боку, подібна категоризація уможливлюється інкорпорацією конвенційних часо-просторових параметрів до онтологічної перцепції техносфери, а з іншого боку – адаптацією специфічних, безеквівалентних параметрів техногенної реальності до існуючих хронотопних патернів. У ході зазначених процесів відбувається неминуча трансформація та переосмислення усталених буттєвих категорій.

           У просторовому плані відбувається лексично закріплена актуалізація своєрідного „двосвіття” (в античному, платонівському сенсі), тобто розгалуження техногенного простору на сфери “ідеального” (technopolis) та “матеріального” (nerdistan / cyberville). Причому, віртуальна комп’ютерна дійсність набуває властивостей матерії і, навпаки, матеріальний світ певною мірою набуває  характерних показників віртуальності.

У домені мовних репрезентацій до структури елементів цієї поняттєвої парадигми (doomsdate / TEOTWAWKI / leper list), першочинно крім суто  “хронотопних” параметрів закладено семантику приреченості, континуативного очікування кінця. Наявність такого лінгво-метафізичного феномена, на нашу думку, найбільш вірогідно можна пояснити з огляду саме на специфічну, “екзистенційну” (у найповнішому розумінні цього поняття) сутність віртуального буття.

Оскільки онтологічно віртуальна дійсність має чітко структуровану цифрову природу, цікавим здається той факт, що в термінах ментальної перцепції відповідне метафізичне ціле набуває досить еклектичного характеру. Колективна “віртуальна” свідомість синтезує різні (іноді навіть взаємовиключні) світоглядні парадигми в межах загально-міфологічного світосприйняття. Так, зокрема, “хтонічна” інтерпретація віртуальної дійсності, яка є властивою здебільшого для політеїстичної світоглядної парадигми, була “доповнена” умовними концепціями Раю та Пекла (data heaven та grey-bar land), притаманними системі християнського світобачення.

У четвертому розділі „Антропологічна парадигма комп’ютерної термінолексики” висвітлено основні лінгвальні засади антропоцентричності техносфери, зокрема з’ясовано питання антропосферизму та техносферизму комп’ютерного буття; досліджено лінгвальну актуалізацію антропогенезу техносфери; виявлено соціоцентричну парадигматику комп’ютерної термінолексики. 

У техногенній реальності, так само як і за її межами, на верхівці імпровізованої “піраміди” антропних засад існування знаходиться людина. Таке твердження є тим більше справедливим для віртуального простору, оскільки він є продуктом людського розуму. Техногенна реальність є рукотворним антропним простором, що становить собою поєднання необмеженої кількості індивідуальних самостей, мовна свідомість яких є ферментуючою засадою актуалізації віртуального буття. Отже, людина в техносфері є не просто “користувачем”, вона є центром нової, лінгво-екзистенційної парадигми.             

Визначається тенденція до своєрідної “дегуманізації” комп’ютерної дійсності. Лінгвальними засобами вибудовується своєрідна “смуга відчуження” особистості, за межами якої відбувається переорієнтація комп’ютерної антропосфери. Цей процес, у свою чергу, супроводжується реверсією смислових та поняттєвих домінант у межах комп’ютерної терміносистеми, зсувом фокусу з антропоцентричності відповідної лексико-семантичної парадигми на техноцентричність. Техносфера виявляється особливою модифікацією „ризоми”. У цьому розумінні техносфера становить собою децентралізовану структуру, периферію без центру.

Специфічний „техноцентризм” комп’ютерного буття виявляється продуктом поступової абсорбції антропного екзистенційного центру безпосередньою сферою його функціонування. Становлення техносферичної парадигми можна умовно розподілити на два етапи (стадії). Протягом першої (назвемо її „ініціальною”) стадії простежується антропоцентрична зумовленість та орієнтованість модусів технократичного буття. На другій стадії відбувається зсув рівноваги між периферією (яку донедавна становила собою техносфера) та онтологічним центром (десигнуємо його умовно „антропос”), центрострімка динаміка системи поступово замінюється на відцентрову (саме тому ми пропонуємо ідентифікувати цю стадію як „еволюційну”). Як наслідок, відбувається дифузія антропного ядра не лише в буттєвому, а й у екзистенційному аспектах. У ході зазначеного процесу техносфера градієнтно перетворюється на автономну, самонапружену, самоврегульовану систему.

На структурно-семантичному рівні згаданий процес актуалізується у перевазі „техноморфних” лексичних одиниць над преіснуючим загалом антропоморфних одиниць у відповідній сфері. У свою чергу, безпосередньо на семантичному рівні виявляється тяжіння до „дегуманізації” лексичних одиниць, що співвідносяться зі сферою новітніх технологій.

Фрагмент категорійної схеми системи комп’ютерної термінолексики, що співвідноситься з десигнацією новітнього „комп’ютерного покоління”, є носієм певної “футуристичної” (“майбутнісної”) динаміки у поняттєвому аспекті: від молодого – до дорослого, від неосвіченості – до досвіду (screenager / script kiddie / kiddiot). А отже, у такий спосіб, напевне, актуалізується вирішальна роль Всесвітньої комп’ютерної мережі для майбутнього людства.

Система соціальних зв’язків “людина – техносфера” набуває, за результатами наших спостережень, дуалістичного характеру, закріпленого лексико-семантичними засобами. З одного боку – активна інкорпорація новітніх технологій до соціального життя, лояльність до поступу науково-технічного прогресу. А з іншого боку – різко негативне, вороже та вкрай обачливе ставлення до комп’ютеризації та всього, що може бути пов’язане з цифровою мережею. Причому, на нашу думку, одним із найпоказовіших проявів діалектичної сутності техногенної дійсності є той факт, що заперечення зв’язків із техносферою, власне, і складає особливий тип такого зв’язку. Якщо категорії простору та часу становлять собою базові параметри реальності, знання як специфічна категорія перцепції основоположних онтологічних (зокрема, часо-просторових) параметрів людським розумом може сприйматися як додаткова координата термінологічного позиціонування людини в межах дійсності.

Вербалізація концепту знання в межах комп’ютерної антропосфери відбувається:

- шляхом прямої (безпосередньої) вербалізації (залучення до складу відповідної одиниці лексем або фрагментів лексем, що повністю співвідносяться з поняттям / концептом „знання” і є його номінацією: chief knowledge officer, knowledge engineer, knewbie, cyber-savvy, Net-savvy);

- шляхом „вторинної семантизації” (поступового переосмислення загальновживаних мовних одиниць у межах технопростору, в результаті чого до семантичної структури цих одиниць „імплантується” архісема „фахівець сфери новітніх технологій”: geek, nerd, avatar, freak, etc.). Параметр техногенного знання (як абстрактної потенції до здійснення онтологічних змін) в антропному висвітленні є актуальним чинником розгалуження та своєрідної стратифікації комп’ютерної антропосфери.