ФОНОСЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ КОМПРЕСІЇ ПОЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇЇ: СЕМІОТИЧНИЙ ТА КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі поезії французького символізму)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ФОНОСЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ КОМПРЕСІЇ ПОЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇЇ: СЕМІОТИЧНИЙ ТА КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі поезії французького символізму)
Альтернативное Название: Фоносемантичные СРЕДСТВА КОМПРЕССИИ ПОЭТИЧЕСКОЙ информации и: семиотический и КОГНИТИВНО-коммуникативные аспекты (на материале поэзии французского символизма)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. "Теоретико-методологічні засади фоносемантичного дослідження поезії французького символізму". У сучасній перспективі лінгвопоетики теоретико-методологічного визначення набуває коеволюція звукового та змістового планів у породженні поетичних смислів (А. А. Калита,     В. І. Кушнерик, І. Ю. Павловська, О. Г. Солодовнікова, О. М. Фадєєва,                  Е. А. Шарапілова). З цих позицій віршовані тексти французького символізму виявляють свою належність до "фоносемантичної" поетичної традиції  (термін          J. Cohen), яка характеризується одночасною реалізацією і взаємопроникненням фонетичної та семантичної складових.


У роботі процес проекційного моделювання інформаційної компресії у поетичних текстах французького символізму досліджується в термінах теорії концептуальної інтеграції ментальних просторів (G. Fauconnier, M. Tu er,               О. П. Воробйова), оскільки цю концепцію засновано на принципі згортання інформації у мовних висловленнях. У процесі породження нових смислів відбувається інтегрування ментальних просторів, котрі утворюють цілісну концептуальну мережу, об’єднану за допомогою найсуттєвіших концептуальних відношень –  вітальних зв’язків (vital relations) внутрішнього (inner-space vital relations), у межах одного простору, чи зовнішнього, щодо кількох просторів (outer-space vital relations), характеру. Прототипна мережева модель (network model) концептуальної інтеграції представляє собою чотирикомпонентний конструкт: родовий (generic) ментальний простір, два вхідних (input) простори             та інтегративний простір, або бленд (blend). Концептуальна мережа структурується "квантами" інформації – концептами, котрі є автономними, дискретними, проте пов’язаними один з одним зазначеними вітальними               зв’язками  (С. А. Жаботинська). Для формування та використання такого комплексного утворення вимагається постійна компресія вітальних зв’язків, що розрізняються за такими типами та підтипами (G. Fauconnier, M. Tu er):  Зміна, Тотожність, Час, Простір, Причина-Наслідок, Частина-Ціле, Репрезентація, Роль, Аналогія, Дисаналогія, Якість, Схожість, Категорія, Намір, Одиничність. Ця компресія є природнім явищем, де конструктивним началом виступає мова: вона сприяє утворенню ментальних просторів та визначає зв’язки між ними. Таким чином, компресія інформації у поетичних творах французького символізму може тлумачитись як лінгвокогнітивний динамічний механізм утворення текстової віртуальної реальності на її передконцептуальному, концептуальному та вербальному рівнях (у термінах теорії поетичного образу Л. І. Бєлєхової).


Компресія інформації на передконцептуальному рівні забезпечується досвідним та/чи культурним "згущенням смислів" (О. О. Потебня), що здійснюється за допомогою 1) задіяння інвентарю психологічних і культурних архетипів (Г. Башляр, К. Г. Юнг, Л. І. Бєлєхова), 2) сфери базових концептів, що належать до "досвідного" рівня людини (G. Lakoff, А. Ченки), наприклад, базові концепти частина / ціле у компресії Частина-Ціле, базовий концепт орієнтація у компресії Простір, 3) структурування архетипів і базових концептів за допомогою образ-схем (M. Johnson, F. Mendoza, M. Tu er), зокрема обмежений простір, контейнер, баланс. Компресія інформації на концептуальному рівні носить системний характер (G. Fauconnier) і охоплює два етапи (пере)розподілу поетичної інформації. На першому етапі відбувається категоризація окремих компонентів вхідних ментальних просторів (Л. І. Бєлєхова), що приводить до компресії ролей та призначень цих компонентів за типом чи підтипом вітальних зв’язків. Другий етап інформаційного (пере)розподілу передбачає компресію як стиснення розрізнених концептуальних структур або концептів всередині інтегрованого простору бленду (G. Fauconnier, M. Tu er) за категоріальними концептуальними схемами – метафоричними, метонімічними, оксиморонними.


Вербальний рівень компресії інформації репрезентується поетичними формулами як граничними за об’ємом текстовими одиницями, однаково або варіативно повторювальними комплексами мовних одиниць, що реалізують певні поетичні смисли та регулярно відтворюються у подібних метричних умовах            (M. Parry, A. B. Lord). Підґрунтям формування поетичних формул на фоносемантичній основі у творах французького символізму є звукова іконічність (O. Fischer, M. Nänny, Л. В. Зубова), яка репрезентує мотивований зв’язок між формою звукової організації вірша (звуки як іконічні образи) та його змістом.                У межах розгляду механізму компресії поетичної інформації символістського віршованого тексту на фоносемантичному матеріалі нами залучається поняття "фонічна структура", під якою, за С. П. Гончаренком, розуміємо таку поетичну формулу, котра заснована на повторенні у поетичному тексті звукобукви,             звуко-літерного комплексу або фонестеми, що актуалізують та/чи передають поетичну інформацію. Залучення фонічних структур пояснюється особливою значущістю фоніки для поезії французьких символістів, де фонетичний склад не підпорядковується образотворчій системі, а диктує, творить її (Th. Balard,             M. Grammon, R. Jacobson, G. Michaud, О. М. Ніколенко,  Ю. С. Степанов).               Під фонікою, услід за А. В. Івановим і М. Л. Гаспаровим, розуміється звукова організація віршованого тексту як один із засобів емоційно-естетичного впливу віршованого мовлення, а також галузь лінгвістичної науки, що вивчає таку звукову організацію.


З метою ілюстрації зазначеного вище реконструюємо вияви компресії поетичної інформації з опорою на фоносемантичну складову в поезії П. Верлена   « Il pleure dans mon cZur … » ("Із серця рветься плач …" – переклад М. Лукаша), побудованої на близькому звучанні слів pleuvoir (дощити) і pleurer (плакати). На передконцептуальному рівні компресія поетичної інформації досягається залученням в актуалізації символу pluie (дощ) психологічних архетипів на позначення першоелементів буття: вода (домінантний), повітря, земля – словникова дефініція: « Eau qui tombe en gouttes des nuages sur la terre » ("Дощ – вода, що падає краплями з хмар на землю").  Домінантний характер архетипу вода встановлюється на фоносемантичній основі: pluie від індогерман. -fl (-pl) на позначення "вологи". Компресія поетичної інформації на концептуальному рівні здійснюється в аналізованому творі через показ співіснування зовнішнього (Ввідний простір1: зовнішній спостерігач / візуальне сприйняття / фіксація візуального сприйняття дощу) і внутрішнього (Ввідний простір2: внутрішній спостерігач / емоційне сприйняття / фіксація емоційного сприйняття дощу) екзистенційних планів у житті людини: il pleut il pleure (безособові дієслівні форми йде дощ плаче) – спільна коренева фонестема -pl у сполученні із лабіалізованими голосними [ø], [Z] як поетична формула вербальних виявів компресії інформації. Тип компресії міжпросторових вітальних зв’язків визначається як Аналогія на основі ідентичності ролей у межах вхідних просторів (G. Fauconnier, M. Tu er), що виявляємо за такими складниками у наповненні Родового простору: модус / фокус / напрямок сприйняття. Символіка pluie через розкриття стану людини як творчої (у зовнішній та внутрішній перспективі              il pleut / il pleure) є тісно пов’язаною із актуалізацією текстового концепту покара (la pire peine – "найгірше покарання") через контрастування: поетична формула "плавний [l] + проривний [p]", асонанси лабіалізованих [ø], [Z] на противагу різких голосівок [i], [ε] високого піднесення. Відтак, за рахунок залучення контрарних складників поетичних формул отримуємо метафоричну концептуальну схему творче осяяння є покара.


У такий спосіб на фоносемантичній основі відстеженню підлягають лінгвокогнітивні особливості взаємодії між звуком та змістом, мовою та способами художнього відображення дійсності у літературному творі  доби французького символізму.


Розділ 2. "Фонічні структури як фоносемантичні засоби компресії поетичної інформації у творах французького символізму: семіотичний аспект". У цьому розділі представлено діапазон використання фонічних          структур – від звукозображувальних (Л. В. Зубова, M. Malherbe, H. Meschonnic) до звукосимволічних (С. В. Воронін, В. В. Левицький, M. Magnus, J.-M. Peterfalvi) і синестезійних (А. П. Журавльов, В. І. Кушнерик, Ю. С. Степанов, I. Fonagy,           R. Jacobson), які результують у словесні поетичні образи символьного ґатунку.


Поезія французького символізму насичена звуковими образами, які відтворюють, репродукують, копіюють звуки природи та навколишнього середовища. Аналізований нами фактичний матеріал засвідчує, що у ньому з метою компресії інформації шляхом повторюваності використовується звукове зображення динаміки навколишнього світу як руху. У цьому відношенні виникає потреба звернення до джерельного базису поетичного способу мислення, в основі якого лежить концепція первинного синкретизму трьох видів мистецтва – танку, музики й поезії, витоки котрих містяться у площині народної обрядовості              (О. М. Веселовський,  В. М. Топоров). 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины