ЕТНОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИКИ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ (на матеріалі британського варіанту англійської мови) : Этнокультурные особенности семантики английские фразеологизмы (на материале британского варианта английского языка)

Краткое содержание

У вступі розкрито суть наукової проблеми етнокультурної маркованості фразеологічних одиниць, обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету та завдання дисертації, визначено матеріал та методи дослідження, його теоретичне значення та практичну цінність, подано перелік положень, що виносяться на захист.

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження етнокультурного змісту фразеологізмів”. Відповідно до домінування структурного, функціонально-семантичного або антропоцентричного підходу до вивчення ФО, у розвитку фразеології як лінгвістичної науки виокремлюються класичний, посткласичний
та сучасний етапи, яким притаманні свої пріоритети у дослідженні фразеологізмів. Етнокультурна проблематика стає надзвичайно актуальною саме для антропоцентрично зорієнтованої фразеології, оскільки вона стосується того шару значення ФО, котрий традиційна фразеологія вважає компетенцією психології та логіки. Проте у становленні сучасних поглядів на етнокультурні аспекти ФО важливість класичного та посткласичного періодів розвитку фразеології є безперечною, адже тоді було введено категорію фразеологічного значення (В. Л. Архангельский, В. В. Виноградов, О. В. Кунін, В. М. Телія), закладено підвалини дослідження його вмотивованості (В. В. Виноградов, В. П. Жуков, О.В.Кунін), визначено основні одиниці фразеологічного складу мови (В. Л. Архангельский, В. В. Виноградов, О.В.Кунін) та встановлено основні типи ФО (Н. М. Амосова, І. В. Арнольд, В. В. Виноградов, В. Х. Колінз, А. П. Коуві, О.В.Кунін, Б. О. Ларін, О. І. Смирницький).

Синонімічні терміни “фразеологізм” та “фразеологічна одиниця” вживаються у роботі на позначення семантично зв’язаних словосполучень, які,
на відміну від схожих із ними за формою синтаксичних структур, не створюються відповідно до загальних закономірностей вибору й комбінації слів при організації висловлення, а відтворюються в мовленні у фіксованому вигляді (В. М. Телія). Знакова специфіка фразеологізмів полягає в тому, що вони не тільки називають позначуване, але й характеризують його, доповнюючи та збагачуючи номінативний інвентар мови оцінно-експресивними засобами, а також засобами, здатними описати такі “подробиці” позначуваного, які не вкладаються у межі лексичної номінації

Фразеологічне значення витлумачено в роботі як ментальну сутність, що активується у свідомості носіїв мови інформацією, безпосередньо пов’язаною
з мовною формою (мотиватором значення). Вмотивованість фразеологізмів має образну природу. Центром образа, що утворює мотиваційне підґрунтя ФО, є його внутрішня форма (ВФ), яка відіграє роль “посередника” між вторинними значеннями мовних одиниць і втіленим у знаках первинного найменування колективним досвідом народу. ВФ й образ ситуації перебувають у гіпонімічних відношеннях: ВФ мовної одиниці – це центр образу, що домінує над усіма іншими її семантичними складниками (О. О. Потебня). Вказуючи на причину, за якою фразеологічне значення втілено саме в такій формі, ВФ виражає значення мотивуючого прототипу, дефінованого як вільне сполучення слів, що позначає ситуацію, предмет, традицію або культурне явище (Б. М. Ажнюк).

Етномаркованими є фразеологізми, що характеризують денотат шляхом апеляції до уявлень носіїв мови про той або інший феномен національної культури
– духовної або матеріальної. Елементом, що визначає етнокультурну специфіку ФО,
є їх ВФ, яка, фіксуючи в семантичній структурі фразеологізму вербальні асоціації (В. М. Телія), викликає образне уявлення про позначуване. Яскравість образу залежить від ступеня прозорості ВФ (О. В. Кунін). Зникнення відповідної реалії, традиції, соціального або культурного явища руйнує дериваційний семантичний зв’язок між ФО та її прототипом. Це веде до забуття ВФ фразеологізму носіями мови й робить її синхронно невмотивованою. Так, наприклад, ФО з британським етнокультурним компонентом to nail to the counter (розсекретити когось, розкрити чиїсь справжні почуття) походить від давньої маловідомої сьогодні англійської традиції прибивати до прилавка фальшиві монети, якими покупець намагався розплатитися у крамниці або пивній (Англо-український фразеологічний словник – далі АУФ). Синхронічно невмотивованим фразеологізмам притаманна затемнена ВФ, реконструкція якої потребує залучення культурологічної інформації.

При розгляді семантики мовних одиниць із позицій традиційних підходів їх значення постає як жорстке утворення зі стабільним складом ознак (В. В. Виноградов, В. Г. Гак, Н. Г. Комлєв, В.В. Левицький, О. О. Уфімцева та ін.). Окрім власне значення (у вузькому сенсі), у семантичній структурі слова дослідники, котрі працюють у межах функціональної парадигми (Т. Г. Винокур, В. М. Телія, В. І. Шаховський та ін.), виокремлюють також конотації як сукупність різноманітних уявлень, понять, емоцій та оцінок, що асоціюються зі значенням мовної одиниці. Етнокультурний компонент фразеологічного значення іноді уналежнюють до конотації (О. І. Бикова, В. М. Телія, З. З. Чанишева). Проте у світлі сучасних підходів до тлумачення значення (О. С. Кубрякова, М. В. Нікітін, Ю. С. Степанов, У. Еко, G. Lakoff, R. Langacker та ін.) таке визначення статусу ЕКСК хибує
на надмірну загальність. Як зазначає М. В. Нікітін, традиційною лінгвістикою не були виявлені ані закономірності входження конотацій до структури значення,
ані ймовірнісна природа конотацій та всього значення в цілому.

При розгляді з позицій когнітивної семасіології природа етнокультурного компонента фразеологічного значення та його місце в загальній семантичній структурі ФО визначаються відповідно до типу структури свідомості, з якою пов’язаний цей складник (М. В. Нікітін). Значення будь-якої мовної одиниці отримує кваліфікацію як елемент двох структур свідомості – когнітивної та прагматичної,
– що надає підстави для виокремлення когнітивного та прагматичного компонентів значення (М. В. Нікітін). Когнітивний складник фразеологічного значення стосується знання носіїв мови про позначуваний фразеологізмом фрагмент світу,
а прагматичний компонент співвідносний з інформацією про суб’єктивне ставлення мовця до позначуваного. За допомогою когнітивних і прагматичних структур організовується досвід кожного окремого індивіда, “тисячократно збагачений і скоригований завдяки мові колективним досвідом людства” (М. В.Нікітін). Так, наприклад, у ФО the admirable Crichton, застосування якої вказує на проведення аналогії між денотатом (конкретною особою) і відомим шотландським ученим ХVI ст. Дж. Крайтоном, когнітивним складником значення є “освічена, ерудована особа” (АУФ), а прагматичним компонентом – “висока позитивна оцінка”. В семантичній структурі ФО з британським ЕКСК когнітивний і прагматичний компоненти, як правило, перебувають у відносній рівновазі, але не виключаються й випадки, коли в семантиці фразеологізму переважає той або інший. Так, наприклад, ФО Bath chair (крісло на колесах для хворих) походить від топоніму Бат, що є назвою курорту в західній Англії, відомого своїми гарячими джерелами (Expressions and Sayings), ілюструє випадок, коли значення фразеологізму є переважно когнітивним, тобто ФО називає денотат, але не оцінює його. Такі ФО виявляють тенденцію до термінологізації, що відбувається тоді, коли відповідний денотат не має однослівного найменування. Іншу природу має значення фразеологізму weak tea (дещо таке, що не має ефекту) (J. Briggs), яке є переважно прагматичним, а саме, виражає оцінне ставлення мовця до денотата.

За М. В. Нікітіним, у когнітивному складнику значення виокремлюються контенсіонал, що визначається як структурована сукупність ознак денотата, котра відбивається у значенні мовної одиниці, та екстенсіонал, тобто сукупність денотатів, з яким співвідноситься її значення (М. В. Нікітін). Так, наприклад, у розглянутій вище ФО the admirable Crichton ознака “освічений” входить до контенсіоналу когнітивного значення, а екстенсіоналом є вся множина осіб, до характеризації яких може бути застосований цей фразеологізм.

Однак контенсіонал розглянутої ФО не обмежується цією ознакою. Досить високою є ймовірність того, що позначувана особа належить до британської лінгвокультурної спільноти. Проте очевидно, що етнокультурний компонент значення цього фразеологізму має відмінну від ознаки “освічений” природу: його наявність виводиться асоціативним шляхом та, відповідно, є ймовірнісною.
Для диференціації лінгвістичного статусу таких ознак у роботі застосовано введені М. В. Нікітіним поняття інтенсіоналу (змістового ядра значення) й імплікаціоналу (периферії семантичних ознак, що імплікуються інтенціональними ознаками). Так, етнокультурний семантичний складник ФО the admirable Crichton належить до імплікаціоналу значення цієї мовної одиниці, оскільки знання про те, що Дж. Крайтон є представником британського етносу, входить до її семантичної пресупозиції, тобто фонового знання, необхідного для розуміння значення (C. S. Levinson). ЕКСК ФО може входити й до інтенсіоналу її семантичної структури, як, наприклад,
у фразеологізмі the English disease, що має два тлумачення: 1) схильність до страйків; 2) чоловічий гомосексуалізм (Dictionary of Euphemisms). Пресупозицією цієї ФО є те, що мовець, який її застосовує, не належить до британської лінгвокультурної спільноти. Такі фразеологічні найменування характеризують британців з позиції “чужого”, тобто надаються британцям представниками інших етносів. Якщо ЕКСК належить до імплікаціоналу значення ФО, то таке найменування присвоюється з позиції “свого”, тобто представником британського етносу.

У свою чергу, імплікаціонал значення ФО є неоднорідним: у ньому, слідом за М. В. Нікітіним, виокремлюємо сильний імплікаціонал (ознаки, які становлять майже обов’язкову частину значення), високоймовірнісний імплікаціонал (ознаки, ймовірність наявності яких у складі значення одиниці є високою) та слабкий/ вільний імплікаціонал (ознаки, наявність/відсутність яких є однаково ймовірною).

Належність ЕКСК фразеологізму до сильного імплікаціоналу залежить від того, чи представлені в зовнішній формі ФО реалії британського життя або власні назви, пов’язані з географією, історією або культурою Великої Британії. Прикладом ФО, в яких ЕКСК належить до сильного імплікаціоналу, є фразеологізм Hobson’s choice (фактична відсутність вибору), що містить антропонім – ім’я королівського конюха (XVII ст.). Згідно з його правилом, кожен відвідувач мав брати коня,
що стояв крайнім до виходу, або взагалі залишитися без коня (English Idioms).

До ФО, ЕКСК яких належить до високоймовірнісного імплікаціоналу, уналежнюються одиниці із затемненою ВФ, наприклад, Green Room (щось пов’язане з мистецтвом). Цей вираз народився у Лондонських театрах на початку XVIII ст. унаслідок того, що стіни кімнати, де актори чекали на свій вихід на сцену, були пофарбовані в зелений колір, котрий має заспокійливий ефект (Idiomsite).

До слабкого імплікаціоналу належить ЕКСК тих фразеологізмів, мотивація яких на сьогодні повністю втрачена, наприклад, raining cats and dogs (йде сильний дощ) (Meanings and Оrigins of Phrases). Авторство цієї ФО приписують Дж. Свіфту.
У значенні цієї ФО переважає прагматична етнокультурна конотація, тобто цей фразеологізм із досить високою мірою ймовірності характеризує людину, котра вживає цей фразеологізм, як члена британської лінгвокультурної спільноти.

Мовні образи, які становлять основу значення ФО з ЕКСК, створюються специфічним способом, що залежить від когнітивних механізмів, задіяних у цьому процесі. У найзагальнішому вигляді образ визначається як явище, що виникає
у результаті відображення одного об’єкта в іншому, котрий виступає як сприймаюча формація – духовна або фізична (Культурология. ХХ век). У лінгвістиці образ тлумачиться як здатність мовних одиниць створювати наочно-чуттєві або когнітивні уявлення про предмети та явища (Н. Д. Арутюнова). Образ, на основі якого формується семантика того або іншого фразеологізму, може бути реконструйований за його ВФ, що становить собою “образ образу”, а не образ предмета (О. О. Потебня).

Сприйняття однієї сутності крізь призму іншої називається в когнітивній лінгвістиці концептуальним мапуванням (conceptual mapping), яке має свої різновиди (G. Fauconnier). Основою проективного мапування (projection mapping) є структурна схожість двох сутностей, а мапування за прагматичною функцією (pragmatic function mapping) базується на суміжності сутностей, що належать до однієї сфери досвіду людини (терміни Ж. Фокон’є). Ці різновиди мапування співвідносні
з концептуальною метафорою та концептуальною метонімією відповідно.

Концептуальна метафора визначається як перенесення інформації з однієї царини знання – джерела, що містить інформацію про об’єкт, залучений до позначення іншого об’єкта, – в іншу царину знань – мети, що містить інформацію про сутність, яка підлягає визначенню. Так, наприклад, значення ФО to be all
at sea (бути спантеличеним) (J. Briggs) утворене шляхом перенесення знання про просторове розташування предметів на структурну організацію царини розумового: подібно до того, як людина може легко збитися зі шляху у відкритому морі, де немає дороговказів, так само вона може загубитися й у світі ідеальному, не маючи ментальних орієнтирів. Окрім відомостей про концептуальне мапування, концептуальні метафори містять вивідне знання, що може бути досить детальним. Таке знання називається метафоричним розширенням (entailment) або розгорнутою інференцією (rich inference) (G. Lakoff, M. Johnson). Так, наприклад, перебування людини у відкритому морі передбачає, що вона може потрапити
у небезпеку, скажімо, у разі шторму. Відповідна інференція не є обов’язковою для значення ФО to be all at sea: ця асоціація є метафоричним розширенням значення
і має ймовірнісну природу.

Особливості проективного мапування пояснюються в сучасній лінгвістиці не тільки в термінах концептуальної метафори: на вирішення цієї проблеми спрямована, зокрема, теорія первинної метафори (Primary metaphor theory) (J. Grady). Дж. Грейді виокремлює два типи метафор: первинні/прості (primary) та складні (compound). Первинні метафори поєднують так звані “базові” концепти, наявні у безпосередньому досвіді людини, тобто первинні концепти царини джерела стосуються сенсорно-перцептивного досвіду людини, а первинні концепти царини мети пов’язані з її суб’єктивною реакцією на цей досвід, становлячи собою судження, оцінки або умовиводи. Згідно з таким визначенням, концептуальна метафора, що зумовлює ВФ ФО to be all at sea, є первинною. Концепт царини джерела (ПЕРЕБУВАННЯ У ВІДКРИТОМУ МОРІ) формується шляхом узагальнення сенсорного (візуального) досвіду людини, а концепт царини мети (РОЗГУБЛЕНІСТЬ) репрезентує суб’єктивну реакцію на сенсорне сприйняття та його осмислення.

На підґрунті первинних метафор будуються складні метафори, які ілюструє етнокультурно маркований фразеологізм британського походження Scotch mist (щось уявне, вигадане) (Expressions and Sayings). До процесу формування його значення залучено знання із двох царин досвіду людини. По-перше, це знання щодо природи туману (непрозоре повітря, насичене водною парою) (Glossary
of Meteorology). По-друге, це знання щодо кліматичних умов Шотландії,
де замість туману випадає дрібний дощ (там само). Зіставлення цих знань дозволяє дійти висновку, що шотландський туман (Scotch mist) – це щось неіснуюче
у природі. Вивідне знання є підставою метафоричного перенесення значення
зі складної царини джерела на царину мети: позначувана цим фразеологізом сутність або ситуація характеризується як вигадана/уявна.

За визначенням З. Кевечеша та Г. Раддена, концептуальна метонімія
– це когнітивний процес, за якого одна сутність (джерело) забезпечує ментальний доступ до іншої концептуальної сутності (мети) у межах тієї самої концептуальної царини. Концептуальна метонімія відрізняється від концептуальної метафори тим, що концептуальне відношення, висвітлене метафорою, постає у вигляді “Х розуміється в термінах Y”, тоді як концептуальний зв’язок, що формує підґрунтя метонімії, – це заміщення “Х стоїть замість Y” (Z. Kövesces, G. Radden). На відміну від метафори, до якої залучено різні царини знання, метонімічне перенесення значення відбувається в межах однієї концептуальної царини. Проілюструємо це на прикладі ФО the backroom boys (дослідники, науковці), що походить від прецедентного висловлення Лорда Бівербрука, який згодом став міністром повітряного флоту Великої Британії. У своїй промові про “неоспіваних героїв війни” він сказав: Кому треба віддавати честь та шану? Я вам скажу. Хлопцям у задній кімнаті (the backroom boys). Вони не перебувають у центрі загальної уваги, а просто роблять свою справу (Expressions and Sayings). Значення фразеологізму the backroom boys утворюється з опорою на концептуальну метонімію, оскільки в контексті прецедентного висловлення і цільовий концепт (НАУКОВЦІ), і концепт, залучений до порівняння (ХЛОПЦІ У ЗАДНІЙ КІМНАТІ), належать до тієї самої царини знання, а саме – ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ.

Взаємодія метафори й метонімії була вперше розглянута з когнітивних позицій Л. Ґусенсом, який назвав це явище метафтонімією. Цей складний когнітивний механізм перебуває в основі формування значення багатьох ФО
з британським ЕКСК. Так, наприклад, значення ФО A1 at Lloyd’s (бездоганна якість) ґрунтується на метафоричному перенесенні знання щодо царини МОРЕПЛАВСТВО на царину ЛЮДИНА за параметром ЯКІСТЬ. За реєстром морських перевезень Ллойда, A1 – позначення суден, які мають бездоганну якість, тобто тут наявне й метонімічне перенесення за схемою КАТЕГОРІЯ замість ЧЛЕНА КАТЕГОРІЇ (Z. Kövesces, G. Radden). Таким чином, в основі формування значення цього фразеологізму лежить метафтонімія типу “метонімія в метафорі” (L. Goossens).

Розділ 2 “Життєвий світ британця в англомовних фразеологізмах з автентичним етнокультурним компонентом” присвячено розгляду денотативної сфери ФО з британським ЕКCК, джерел виникнення етноспецифічних образів, пов’язаних із ВФ цих одиниць, та когнітивних механізмів, задіяних у формуванні їх значення.

I. Денотативна сфера англомовних фразеологізмів з автентичним етнокультурним компонентом. Аналіз ФО з британським ЕКСК методом словникових дефініцій надає можливість встановити їх слова-ідентифікатори, тобто лексичні одиниці, що застосовуються у їх визначенні (О. С. Кубрякова). У свою чергу, останні вказують на наявність у семантиці тієї або іншої ФО відповідних сем. Покажемо процедуру застосування цього методу на прикладі ФО Miss Nancy (дівчина), яка застосовується на позначення занадто ніжного хлопця (АУФ). Значення слова “дівчина” (a girl) містить семантичні ознаки “жіноча стать” та “молодий вік”, перша з яких набуває в розглянутій ФО метафоричного переосмислення. Це надає підстави стверджувати, що в семантичній структурі ФО Miss Nancy наявні семи “ґендер” та “вік”.

Відповідно до наявності виокремлених у такий спосіб сем, ФО з британським ЕКСК було поділено на чотири великі групи: британець як індивідуальний суб’єкт, британець як соціальний суб’єкт, британець як суб’єкт дії та британець як суб’єкт взаємодії із середовищем свого існування. Ці групи ФО з британським ЕКСК співвідносяться одна з однією за принципом “всесвіту, що розширюється” (Культурология. ХХ век). Керуючись загальною методологічною настановою антропоцентризму, ядром денотативної сфери ФО з британським ЕКСК уважаємо індивідуальну особистість, яка постає у різноманітті своїх властивостей та станів. ФО, що відбивають характер її стосунків з іншими індивідами, розглядаємо як шар, що охоплює це ядро. Ці дві зони денотативної сфери ФО з британським ЕКСК є статичними. Наступний шар належить до динамічної зони, яка, у свою чергу, також утворена двома шарами, співвідносними з групами ФО “британець як суб’єкт дії” та “британець як суб’єкт взаємодії із середовищем свого існування”. Розглянемо детальніше групи одиниць, співвідносні з цими шарами денотативної сфери ФО з британським ЕКCК.

1. Британець як індивідуальний суб’єкт. ФО, що належать до цієї групи, загалом складають 21,9% корпусу дослідженого матеріалу. В цій групі було виокремлено такі підгрупи: найменування одиничної особи, особисті властивості людини та її стани.

1.1. Найменування одиничної особи. Цю підгрупу представлено ФО, які називають видатних представників британської лінгвокультури шляхом указівки на їх суспільну роль, особисті риси або пов’язаний із цією особою прецедент. Так, для того, щоб встановити значення ФО the Iron Lady (досл. залізна леді) (Collins English Dictionary) в повному обсязі, необхідно звернутися до образу Маргарет Тетчер – жінки, яка завдяки своїм особистим властивостям стала прем’єр-міністром Великої Британії. Наполегливість та рішучість її характеру, котрі відбиває похідне значення іменника iron (в атрибутивній позиції – “твердий”, “рішучий”), допомогли їй реалізувати запропоновану її Кабінетом політику, незважаючи на опір опозиції та критику з боку громадськості. У час свого виникнення ця ФО не вживалася на позначення інших представниць жіночої статі, а стосувалася лише особистості Маргарет Тетчер, що свідчить про звуження екстенсіонала цього фразеологічного виразу порівняно з вільним сполученням слів.

1.2. Властивості людини. Серед ФО, які входять до складу цієї підгрупи, виокремлюються фразеологічні номінації соціального походження людини, її ґендерних та вікових ознак, розумових здібностей, моральних якостей, рис характеру та зовнішнього вигляду. Соціальне походження людини може бути престижним, наприклад, to grow up with the rituals of Henley and Wimbledon (вирости в заможній родині, належати до вищих прошарків суспільства) (Expressions and Sayings), або непрестижним, наприклад, country blood (людина, яка має темношкірих предків) (там само). Ґендерні ознаки індивіда ілюструє ФО blue stocking (синя панчоха, жінка-педантка, позбавлена жіночності) (АУФ), вікові ознаки – фразеологізм Tybu blossom (юний правопорушник) (там само), розумові здібності – ФО wise man of Gotham (людина, що робить нерозумні речі) (там само), моральні якості – ФО Sir Galahad (благородний) (там само). Риси характеру людини, що відбиваються у значенні фразеологізмів із британським ЕКСК,
є переважно негативними. Прикладом є ФО pudding heart (боягуз) (Expressions and Sayings). Зовнішній вигляд людини зафіксовано, наприклад, в семантиці таких ФО, як Lord Raglan та Beau Brummel (денді) (там само).

1.3. Стани людини поділяються на психічні та фізичні. Серед психічних станів виокремлюються емоційні (скороминущі), які ілюструють фразеологізми
to get the hump (засмутитися) і pleased as Punch (задоволений) (J. Briggs), та психоментальні (тривалі), наприклад, two stops from Becontree, Tom o'Bedlam (божевільний) (АУФ). На відміну від психічних станів, які можуть бути
і позитивними, і негативними, фізичні стани людини, що отримують відбиття у ФО з британським ЕКСК, завжди є негативними: це сп’яніння, наприклад, one over the eight (бути п’яним) (A Dictionary of Euphemisms), голод, наприклад, to sup with Sir Thomas Gresham (бути голодним) (A New Dictionary of Eponyms), хвороба, наприклад, Drury Lane ague (венеричне захворювання) (A Dictionary of Euphemisms), смерть, наприклад, Davy Jones’s locker (могила моряків, які потонули у морі) (Expressions and Sayings).

2. Британець як соціальний суб’єкт характеризується ФО з британським ЕКСК відповідно до своєї належності до угруповань та здатності виконувати соціальні ролі. Частка одиниць цієї групи становить 22,6% корпусу.

2.1. Належність до угруповань. ФО цієї підгрупи можуть позначати угруповання за статусною ознакою, професійні об’єднання, інституційну належність та маргінальні угруповання, що виокремлюються за невідповідності особистості суспільним нормам. Так, етнокультурно марковані ФО британського походження можуть характеризувати суб’єкта як носія певного соціального статусу, котрий тісно пов’язаний з матеріальним статком. До цієї підгрупи одиниць належать найменування представників вищих прошарків суспільства, наприклад, Sloane Ranger (Meanings and Оrigins of Phrases), нижчих за соціальним положенням, наприклад, below the salt (там само), та пересічних громадян, приміром, а man on the Clapham omnibus (Expressions and Sayings). Соціальний статус британця визначає також його владна впливовість, і тому до групи статусно маркованих ФО з британським ЕКСК уналежнюємо одиниці типу big wig (впливова людина) (там само), The Grand Old Man (G.O.M.) (відомий діяч) (АУФ). Значення ФО з британським ЕКСК може містити відомості й про належність людини до професійних об’єднань, наприклад, Jack Tar (моряк) (АУФ), Tom Tailor (кравець) (там само). Інституційні ознаки, наявні у ФО з британським ЕКСК, можуть бути як конкретними, так і доволі абстрактними. Так, наприклад, ФО Banbury man (пуританин) (АУФ) називає людину за її релігійними переконаннями,
а фразеологізм above/below the gangway members (члени парламенту, представники уряду/опозиції) (English Idioms) – їх політичні погляди. Менш конкретним
є, наприклад, значення ФО on the side of angels (бути традиційним, не підтримувати нові прогресивні ідеї) (АУФ), у якій інституційна сфера не специфікується. Об’єднання індивідів можуть бути й максимально абстрактними, наприклад, угруповання за маргінальністю, в основі яких перебуває розмежування “своїх” та “чужих”. Цю підгрупу одиниць ілюструє ФО three tailors of Tooley street (група людей, яка вважає себе представниками цілої нації) (АУФ).

2.2. Соціальні ролі британця, що відбиваються в семантиці досліджуваних фразеологізмів, можуть бути реляційними або інституційними. Реляційні ролі суб’єкта пов’язані з місцем, яке він може посідати у складі малої соціальної групи, насамперед, родини, наприклад, ball and chain (дружина, яка утримує чоловіка від того, що він бажає робити) (Meanings and Оrigins of Phrases). Стосунки індивіда поза межами родини відбиваються у ФО тоді, коли вони мають негативне забарвлення, наприклад, to be at daggers drawn (ворогувати) (The Free Dictionary). Зафіксовані
у фразеологічному фонді англійської мови інституційні ролі британця є завжди негативними, наприклад, in clink (у в’язниці) (Expressions and Sayings).

Семантичним ознакам ФО, співвідносним з особистими та соціальними рисами людини, притаманний синкретизм. Так, наприклад, словами-ідентифікаторами значення ФО the blue-rinse brigade (жінки немолодого віку з консервативними поглядами) (Expressions and Sayings) є іменники “жінка”, “вік” та “погляди”, тобто у значенні цієї ФО поєднуються, зокрема, гендерні й вікові ознаки індивіда та його належність до певної групи людей.

3. Британець як суб’єкт дії отримує різнобічне висвітлення у ФО
з британським етнокультурним компонентом. Кількість одиниць цієї групи складає 24,6% корпусу. Виконувані суб’єктом дії поділяються на фізичні, ментальні та символічні. В окрему підгрупу було об’єднано ФО, що характеризують спосіб дії.

3.1. Фізичні дії відбиває, наприклад, семантика фразеологізмів to wet smb’s whistle (поновити склянку з алкогольним напоєм) (Ye Olde English Sayings) та to do
 a Lord Lucan (зникнути, втекти) (Online Etymology Dictionary).

3.2. Психоментальні дії ілюструють ФО get someone’s goat (нервувати когось) (J. Briggs) та put on one’s thinking cap (серйозно обдумувати) (Expressions and Sayings).

3.3. Символічні дії відображено, наприклад, у значенні фразеологізмів
to reach the woolsack (стати лорд-канцлером) (АУФ) та to dance attendance (виявляти надмірну увагу до когось) (English Idioms). Різновидом символічних дій є мовленнєві дії, наприклад, to kiss the Bla ey stone (підлещуватися) (там само), to blow one’s own trumpet (вихвалятися) (English Sayings Explained).

3.4. Характеристика способу дії зафіксована таким фразеологізмами,
як, наприклад, by hook or by crook (усіма правдами та неправдами) (English Idioms) та to fight like Kilkenny cats (вести люту непримиренну боротьбу) (там само).

4. Британець як суб’єкт взаємодії із середовищем свого існування. Ця група етномаркованих фразеологізмів британського походження є найчисленнішою (30,9%). У її складі виокремлюються одиниці, що позначають фрагменти природного, техногенного та символічного середовища. Особливе місце посідають ФО, в яких домінує оцінний компонент.

4.1. Природне середовище життєдіяльності британця відбивається
у фразеологічних найменуваннях рослин, наприклад, Cheddar рink (різновид гвоздики) (Flowers), неуособлених живих істот, приміром, a furry thing (кролик) (A Dictionary of Euphemisms), небесних світил, наприклад, Charles's Wain (Велика Ведмедиця) (Ch. Funk), географічних регіонів, таких, як the Land of Cakes (Шотландія) (J. Briggs), та кліматичних умов, наприклад, pea soup (жовтий лондонський туман) (English Idioms).

4.2. Техногенне середовище, або створена народом матеріальна культура, втілюється у фразеологізованих назвах будівель, наприклад, Anderson shelter (бомбосховище Андерсона) (Dictionary of Britain), транспортних засобів, наприклад, the twopenny tube (лондонське метро) (English idioms); інструментів, наприклад, Brummagem screwdriver (молоток) (Meanings and Оrigins of Phrases), одягу, наприклад, British warm (коротка тепла шинель) (Dictionary of Britain)
та продуктів харчування, приміром, halfpenny lick (морозиво) (English idioms).

4.3. Символічне середовище життєдіяльності британців представлено в корпусі ФО з британським ЕКСК назвами інституцій, наприклад, the old lady
of Threadneedle street (Англійський банк) (АУФ), символів, таких, як the British lion (британський лев) (АУФ), міфічних істот та предметів, приміром, good folk (феї, ельфи) (A Dictionary of Euphemisms), fortunatus’s cap (шапка, що виконує бажання власника) (АУФ), абстрактних сутностей, наприклад, baker’s dozen (тринадцять) (English idioms), зокрема, мови: parliamentary language (увічлива мова) (там само), Joe Miller (старий жарт) (там само).

4.4. Оцінка ситуації є важливим складником семантики ФО з британським ЕКСК. Ситуації взаємодії британця із середовищем існування можуть отримувати етичну, раціоналістичну, істиннісну або емотивну оцінку. Етичну оцінку ілюструє ФО It’s not cricket! (Це нечесно!) (English Sayings Explained), прикладом раціоналістичної оцінки є ФО Heath Robinson affair (заплутаний, складний) (J. Briggs), істиннісну оцінку втілює ФО Tell it to the marines! (Розкажіть це іншим!) (Meanings and Оrigins of Phrases), а емотивну – фразеологізм I'll be a monkey's uncle! (Та невже!) (Phrases with Origin). Як показують ці приклади, ФО з оцінним значенням можуть мати форму не лише словосполучення, але й вигукового речення.

II. Джерела образів, що мотивують значення англомовних фразеологізмів з автентичним етнокультурним компонентом, було поділено за двома критеріями: типом індикатора етнокультурної маркованості фразеологізмів та природою фонового знання, необхідного для розуміння фразеологічного значення. Під індикатором, або маркером етнокультурного змісту фразеологізму услід за З. З. Чанишевою, розуміємо мовну одиницю, що входить до складу ФО
та відзначається етнокультурною своєрідністю.

Індикаторами етнокультурного змісту фразеологізмів британського походження можуть бути: (1) антропоніми (імена історичних осіб, типові британські імена та імена фольклорних і літературних персонажів). Так, наприклад, ФО Florence Nightingale (медична сестра) (The Free Dictionary) походить від імені та прізвища англійської медсестри, яка стала національною героїнею, символом безкорисливого служіння людям, завдяки своїй діяльності під час Кримської війни; (2) топоніми, серед яких виокремлюються назви вулиць, районів та установ Лондона і назви графств, міст та селищ Великобританії. Наприклад, ФО оn Carey Street (бути у боргах, складному матеріальному становищі) (Expressions and Sayings) містить назву вулиці, на якій колись було розташовано суд у справах про банкрутство; (3) реалії (харчові, грошові, спортивні або ті, що пов’язані з мореплавством). Наприклад, ФО have one’s innings (усьому свій час) (АУФ) містить спортивний термін inning (черга, послідовність), що походить із крикету.

За типом знання, необхідного для розуміння значення ФО у повному обсязі, досліджені ФО було поділено на чотири групи: (1) ті, що відбивають у свідомості мовної особистості “типовий” фрагмент реального світу (культурні еталони, етнічні стереотипи та національні символи); (2) ті, що пов’язані зі знанням міфології та ритуалів (народні легенди та повір’я, звичаї і традиції); (3) ті, що вмотивовані знанням культурно значущих прецедентів (прецедентні ситуації
та тексти або висловлення); (4) ті, що потребують мовного знання (особливостей мовної форми та правил її застосування).

2.1. Культурні еталони, етнічні стереотипи та національні символи проникають у фразеологічне значення шляхом метонімічного переосмислення. Наприклад, британский лев (the British lion) є символом Британії.

2.2. Народні звичаї і традиції, легенди та повір’я. Наприклад, значення ФО to give hostages to fortune (взяти на себе зобов’язання – про того, хто одружується, має дітей тощо, – довіритися своїй долі) базується на звичаї, згідно з яким переможений король повинен був відіслати одного з власних синів своєму завойовнику як запоруку майбутньої смиренної поведінки (English Sayings Explained).

2.3. Прецедентні ситуації та тексти, приміром, ілюструє виникнення ФО the Sovereign of the Swans (Річард I, Ричард – Левине Серце), пов’язане з таким прецедентом. Річард I, повертаючись із Хрестового походу, зупинився на Кипрі, де закохався у місцеву принцесу. На згадку про їх кохання принцеса подарувала Річарду I два лебеді.

2.4. Особливості мовної форми – фонетичні, лексичні та граматичні – також можуть бути основою формування образу, що є підґрунтям значення етномаркованих ФО британського походження.

Фонетичні особливості ФО. Схожість у звучанні наприклад, власної назви Emma Freud (ім’я відомої англійської діячки, правнучки Зігмунда Фройда)
(A Dictionary of Euphemisms) та хвороби haemorrhoids (геморой) є основою формування значення ФО Emma Freuds (геморой). Характерним евфонічним засобом утворення досліджуваних фразеологізмів є алітерація, насамперед, повторення приголосних звуків у початковій позиції, наприклад, Big Ben (годинникова башта у Лондоні, частина архітектурного комплексу Вестмінстерського палацу) (English Idioms); lungs of London – лондонські парки (там само). Рима, що зумовлює також певну ритмічну організацію вислову, спостерігається, наприклад, у фразеологізмах Box and Cox (чергування) (Meanings and Оrigins of Phrases) та booze cruise (подорож-прогулянка за алкогольними напоями) (там само). Народна етимологія, що спирається на випадковий збіг або навіть віддалену схожість у звучанні слів, також є джерелом появи ФО з ЕКСК. Приміром, ФО Jolly Roger (Веселий Роджер, піратський прапор) (Jolly Roger) походить від французького словосполучення joyeux rouge (яскравий червоний). Піратський прапор у ті часи був криваво-червоного кольору, який символізував собою смерть. Згодом цей вислів, зазнавши фонетичних змін, став тлумачитися
у більш зрозумілий для англійців спосіб як “Веселий Роджер” (Jolly Roger).

Лексичні особливості ФО виявляються у грі слів, завдяки якій посилюється експресія ФО та досягається гумористичний ефект. Приміром, у ФО to keep one’s eyes peeled (бути напоготові, бути уважним та спостережливим) (J.Briggs) обігрується значення дієслова peel (знімати лушпиння), що є одночасно посиланням на сера Роберта Піла, який у 1820 році заснував першу організовану поліцію у Британії. Офіцери цієї служби, відомі як “пілери” або “бобі”, мали бути уважними та спостережливими, тобто від них вимагалася здатність “тримати очі відкритими”. Архаїзми як компоненти ФО також є маркерами етнокультурної специфіки останніх. Приміром, ФО spick and span (елегантний, модний, сучасний) (Phrases with Origins) походить від виразу spick and span-new, де span-new означає “абсолютно новий; щойно куплений”, a spick є варіантом слова spike (цвях). У XVI ст. цвяхи вироблялися із заліза і невдовзі втрачали блиск. Можливо, тому нові цвяхи почали асоціюватись із чистотою та новизною.

Морфологічні особливості ФО з британським ЕКСК виявляються в конверсії. Наприклад, ФО Joshing me? (Дуриш мене? Смієшся, чи що?) (Idiomsite) містить дієслово to josh, утворене шляхом конверсії від власного імені Джош (Josh). Серед синтаксичних засобів утворення ФО з ЕКСК виокремлюється паралелізм, який інтенсифікує фразеологічне значення, наприклад, а good Jack makes a good Gill (гарна дружина створюється гарним чоловіком – і навпаки) (АУФ). У процесі формування значення ФО з ЕКСК можуть брати участь декілька засобів одночасно. Наприклад,
у ФО kith and kin спостерігається залучення архаїзмів та алітерація, а у фразеологізмі bring back the bacon – поєднання алітерації та ритмічного рисунку.

III. Когнітивні механізми формування значення англомовних фразеологізмів з автентичним етнокультурним компонентом є доволі різноманітними: в корпусі цих одиниць зареєстровано всі типи концептуального мапування – метафоричне, метонімічне та метафтонімічне.

3.1. Концептуальна метафора (11,6 %) представлена у дослідженому матеріалі двома основними різновидами – простою та складною метафорами.

Кількість простих метафор у корпусі метафоризованих ФО з британським ЕКСК є незначною: їх частка становить 8 %. Прості метафори представлено етномаркованими фразеологізмами переважно адвербіального типу, наприклад, back to basics (назад до того, що було раніше) (Idiomsite). Складна метафора є більш характерною для ФО з британським ЕКСК, які потребують доволі детального та специфічного знання про позначуване, котре, зазвичай, пов’язане з прецедентною ситуацією. Відповідні одиниці складають 92 % корпусу метафоризованих ФО. Вони мають структуру іменникових словосполучень, наприклад, bachelor's button (волошка) (The Free Dictionary), або вигукових речень, приміром, That takes a cake (Що ви говорите! Невже! Оце так!) (Everyday English Sayings).

3.2. Концептуальна метонімія (40,3 %) становить підґрунтя значення ФО
з британським ЕКСК, які можуть належати до різних структурних та змістових типів. Метонімічний зсув значення може відбуватися в іменникових ФО із сурядним або підрядним зв’язком. Перший різновид ілюструє ФО Brown, Jones and Robinson (звичайні люди/англійці) (АУФ), а другий – фразеологізм the broad arrow (клеймо
у вигляді стріли, яким позначається власність Британського уряду) (там само).
В цих одиницях метонімічного переосмислення зазнає все словосполучення цілком. Метонімічне переосмислення може стосуватися й лише одного з компонентів словосполучення з підрядним зв’язком. Як правило, це залежне слово – назва ознаки позначуваного предмета, наприклад, Dunkirk spirit – бажання перемогти (Online Etymology Dictionary). Метонімічному переосмисленню може піддаватися
і головне слово, наприклад, big wigs (впливові люди) (Expressions and Sayings).

3.3. Концептуальна метафтонімія (48,1 %) демонструє різноманіття структурних моделей, серед яких переважають два структурних класи ФО – іменникові (наприклад, bad hair day – поганий день, проблема) (Expressions and Sayings) та дієслівні (наприклад, to bring back the bacon – досягти успіху, отримати нагороду) (АУФ).

Аналіз ФО з британським ЕКСК свідчить про те, що лише два з виокремлених Л. Ґусенсом чотирьох різновидів метафтонімії представлені в корпусі дослідженого
у роботі матеріалу – метафора, утворена з метонімії, та метонімія в метафорі. Метафору, утворену з метонімії, ілюструє ФО bear garden (хаос, безлад, натовп) (J. Briggs). За часів Генрі VIII були популярними виступи з ведмедями, для яких відводилися певні місця з огорожею. Значення цієї ФО ґрунтується на метонімічному перенесенні за схемою МІСЦЕ замість ПОДІЇ, ЯКА ТАМ ВІДБУВАЄТЬСЯ. У свою чергу, ця метонімія отримує метафоричне розширення на основі уподібнення поведінки людей та ведмедів, що брали участь у виставі. Прикладом метонімії в метафорі є ФО to find the bean in the cake (бути щасливим), що ґрунтується на схожості референтної та прецедентної ситуацій. Людина ставала королем вечірки, якщо шматок її пирога містив квасолю, навмисно покладену туди кухарем (English idioms). Відтак, квасоля є метонімічним символом удачі.

Отримані при аналізі корпуса ФО з британським ЕКСК дані свідчать про те, що концептуальне переосмислення значення вільного сполучення слів
у переважній більшості випадків базується на метонімічному мапуванні.
Це є відмітною рисою ФО досліджуваного типу, оскільки в корпусах іншого матеріалу, наприклад, в усьому фразеологічному складі англійської мови (A. Naciscione) та бельгійському варіанті французької мови (Є. О. Ніколаєва), переосмислення вихідної ситуації в основному здійснюється по лінії метафоризації.

ВИСНОВКИ

Поставлена в реферованому дослідженні проблема розкриття особливостей семантики англомовних фразеологізмів із британським етнокультурним семантичним компонентом розв’язується в дисертації шляхом когнітивно-семасіологічного аналізу цих одиниць. У процесі вирішення конкретних завдань роботи отримали подальшу розробку актуальні для сучасної лінгвістики питання структури фразеологічного значення, місця у ній етнокультурного семантичного компонента, його різновидів та ролі цього складника у формуванні семантики етнокультурно маркованих фразеологізмів британського походження, а також з’ясовано когнітивні механізми, задіяні в цьому процесі. Окрім того, класифіковано денотативну сферу досліджуваних одиниць та виявлено джерела етноспецифічних образів, що формують їх підґрунтя. Створено глосарій досліджених ФО.

Установлено, що корпус фразеологізмів із британським етнокультурним  семантичним компонентом складається з одиниць, у яких етнокультурний складник пов’язаний з когнітивним компонентом фразеологічного значення. Співвіднесеність етнокультурного семантичного компонента з різними шарами когнітивного значення зумовлює особливості взаємодії когнітивного складника ФО із прагматичним.
За умови належності ЕКСК до інтенсіоналу значення денотат фразеологічної одиниці характеризується мовцем із позиції “чужого”. Якщо ЕКСК становить собою імплікаціонал значення, то денотат характеризується мовцем із позиції “свого”. Відповідно до способів мовного втілення етнокультурного семантичного компонента виокремлюються ФО, етнокультурний складник яких належить до зон сильного імплікаціоналу (експліцитно виражений ЕКСК) або слабкого імплікаціоналу (імпліцитний ЕКСК). Межа між цими підтипами фразеологічних одиниць є розмитою внаслідок того, що прозорість мотивації фразеологізму – це градуйована властивість, здатна змінюватися з плином часу.

Денотативна сфера, співвідносна із сукупністю етнокультурно маркованих фразеологізмів британського походження, зорганізована навколо суб’єкта, котрий постає як індивідуальний суб’єкт, соціальний суб’єкт, суб’єкт дії та суб’єкт взаємодії з навколишнім середовищем. Переважна більшість ФО з британським ЕКСК характеризується суб’єктивною модальністю, що базується на оцінці денотата з боку мовця.

Джерела етноспецифічних образів, що беруть участь у формуванні значення ФО з британським ЕКCК, представлені чотирма типами: 1) культурні еталони, етнічні стереотипи та національні символи; 2) народні звичаї і традиції, легенди та повір’я; 3) прецедентні ситуації та тексти; 4) особливості мовної форми (алітерація, рима, конверсія, гра слів тощо). Індикаторами етнокультурного змісту фразеологізмів британського походження можуть бути антропоніми, топоніми або реалії.

Образи, що формують концептуальне підґрунтя етнокультурно маркованих ФО британського походження, як правило, мають метонімічну природу. Метафоричне перенесення значення спостерігається в цих одиницях переважно у поєднанні
з метонімічним мапуванням (метафтонімія). Концептуальні метафори, що беруть участь у формуванні значення етнокультурно маркованих ФО, завжди є складними, тобто стосуються неелементарних царин людського досвіду.

Положення, сформульовані в дисертації, не вичерпують порушеної у ній проблематики остаточно. Вони відкривають перспективи подальших розвідок
у декількох напрямах. По-перше, теоретична база дослідження дає змогу сформулювати нові проблеми, насамперед, дискурсної реалізації фразеологізмами британського походження свого етнокультурного потенціалу. По-друге, розроблена методика може бути застосована в аналізі ФО, що мають інше джерело виникнення (наприклад, ґендерні та вікові ознаки комунікантів), при розгляді фразеологізмів представлених в інших варіантах та ареальних різновидах англійської мови або інших мовах. По-третє, предметом детальнішого вивчення можуть стати фразеологізми, що походять із прецедентних текстів; їх дослідження має бути скероване на розгляд ФО в динаміці їх становлення.