ЛОКАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ У АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
ЛОКАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ У АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ
Альтернативное Название: Локализация программных ПРОДУКТОВ В АНГЛО-УКРАИНСКОМ ПЕРЕВОДЕ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету та завдання праці, розкрито обєкт, предмет та методи дослідження, визначено наукову новизну, зазначено матеріал дослідження, висвітлено теоретичне значення та практичну цінність, подано положення, що виносяться на захист, інформацію про апробацію та публікації результатів дослідження, а також окреслено структуру роботи.


У першому розділі “Локалізація як особливий різновид перекладу”надано теоретичне обґрунтування локалізації, визначено її етапи та специфічні характеристики, а також встановлено зв’язок локалізації з теорією перекладу.


Під локалізацією розуміється особливий різновид технічного перекладу, що здійснюється у дискурсі комп’ютерних технологій, спрямований на комплексне відтворення текстової частини програмної продукції засобами іншої мови та включає в себе мовно-культурну інтерпретацію та адаптацію текстів перекладу відповідно до специфічних потреб та очікувань цільової аудиторії. Локалізація як перекладознавчий феномен складається з кількох етапів: інтернаціоналізації (попередньої підготовки вихідних текстів до перекладу шляхом здійснення внутрішньомовного перекладу (у разі необхідності)), власне перекладу (відтворення підготовлених текстових елементів програмного продукту засобами іншої мови, що включає переклад текстів програми, матеріалів інтерактивної довідки, супровідної документації, інформації в інтернеті та ін.), гуманізації (адаптації технічних повідомлень та їх перевираження мовою, зрозумілою для широкого загалу користувачів) та тестування локалізованого продукту (перевірки збереження функціональності та коректності відображення програмного продукту в умовах нового мовного оформлення). Зазначені етапи локалізації є тісно взаємопов’язаними та взаємозалежними, а кожен наступний етап може виконуватися паралельно до попереднього, забезпечуючи неперервність та інтерактивність локалізаційного процесу.


Теоретичне обґрунтування локалізації дало змогу виявити її специфічні характеристики в контексті загальної теорії перекладу. Для аналізу локалізації були залучені основні перекладознавчі категорії, такі як еквівалентність, адекватність, перекладність та ін. Було визначено, що локалізація здійснюється в особливому контексті тотального перекладу, що охоплює сам текст та весь комплекс екстралінгвістичних компонентів, які з ним пов’язані. Відповідно до цього перекладність тексту, відношення еквівалентності та адекватність визначаються у комплексі з екстралінгвістичним контекстом, у якому здійснюється локалізація, а також з урахуванням прагматичного аспекту, настанови на реципієнта та необхідності випрозорення глибинного смислу оригіналу в перекладі.


Вимога еквівалентності є невід’ємною як для теорії перекладу, так і для теорії локалізації, що, в першу чергу, передбачає максимальну повноту відтворення вихідного тексту на комунікативно-функціональному рівні. Однак, урахування прагматичних факторів у локалізації, де добір відповідних одиниць у цільовій мові регулюється різноманітними екстралінгвістичними факторами, а саме мультимедійною природою програмної продукції та особливостями функціонування та відображення у ній одиниць тексту, може призводити до необхідності відмовлятися від найбільш повного відтворення змісту оригіналу та вдаватися до адаптацій, які можуть суперечити уявленням про еквівалентність. З огляду на це вирішальною для теоретичного осмислення локалізації визначається категорія адекватності.


Адекватний переклад у більшості випадків передбачає відступ від формальної еквівалентності та застосування адаптивних стратегій з метою оптимального відтворення змісту та збереження прагматичного інваріанту оригіналу в перекладі. Потреба у здійсненні адаптації цільового тексту при локалізації залежить від різноманітних лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, починаючи з розмірів графічних елементів, у яких розміщується текст перекладу в програмі, прийнятих вимог щодо стилю та термінології в цільовій мові для текстів цього типу та закінчуючи особливостями місцевого законодавства та реаліями промисловості, для якої реалізується та чи інша програмна продукція. Відповідно до цього під адекватною локалізацією розуміється створення граматично правильного, зрозумілого кінцевим користувачам тексту, що не суперечить лексико-стилістичним настановам цільової мови, в умовах коректного відображення перекладених повідомлень на екрані комп’ютера та відповідного виконання всіх функцій програмного продукту з новими назвами у його локалізованій версії.


Що стосується питання перекладності текстів програмних продуктів, які в українській лінгвокультурі характеризуються значним впливом та присутністю іншомовних елементів, наше дослідження спростовує хибні уявлення про те, що ці матеріали є неперекладними. Безперечно, стан розвитку дискурсу комп’ютерних технологій в англійській та українській лінгвокультурах не є однаковим, у результаті чого виражальні можливості у перекладі з англійської мови українською є доволі обмеженими. Однак, незважаючи на наявність поняттєвих лакун між двома лінгвокультурами, а також постійне поповнення словникової бази неологізмами, відтворення таких текстів є можливим, що повинно відбуватися за умови виконання принципу адекватності з обов’язковим збереженням основних функцій оригіналу в перекладі.


У другому розділі “Ключові компоненти та характер здійснення перекладу програмної продукції”вивчено невід’ємні складові локалізації програмних продуктів, визначено загальний характер її здійснення та досліджено основні тенденції та чинники, що впливають на виконання перекладів цього типу; виокремлено спільні та відмінні риси у терміносистемах англійської та української мов у сфері комп’ютерних технологій; проаналізовано способи відтворення спеціалізованої лексики програмних продуктів українською мовою.


Україномовний дискурс комп’ютерних технологій, а також термінологічний апарат української мови у цій галузі перебуває на достатньо ранніх стадіях свого формування, постійно поповнюючись новими одиницями на позначення новітніх технологічних реалій, що потребують відповідного відтворення, внаслідок чого якість існуючих перекладів програмних продуктів з англійської мови залишається недостатньо високою.


Англомовні терміни у сфері комп’ютерних технологій характеризуються високим рівнем метафоричності (hot key – клавіша активізації, warm boot – «тепле» перезавантаження (без вимикання живлення), bind copy – прихована копія, user-friendly – зручний у використанні, surf the Web – пошук в Інтернеті (Windows XP, Office 2003), багатозначності та омонімії (picture – малюнок, зображення та кадр; line – лінія та рядок; display – екран, дисплей; показати та відобразити; link – посилання та зв’язок; checked – перевірений та відмічений (=selected with a check mark) (Windows XP, Office 2003), що в умовах послаблених зв’язків із контекстом створює додаткові труднощі під час добору перекладних відповідників.


Способи утворення назв та термінів, а також стилістичне оформлення текстів у сфері комп’ютерних технологій є культурно вмотивованими та відображають особливу картину світу, що відповідним чином виражається у мові. Цим зумовлюються додаткові труднощі у локалізації програмної продукції, що пов’язані з необхідністю пристосування тексту перекладу під нові стандарти та норми, які можуть переноситися з вихідної лінгвокультури у цільову відповідно до типу дискурсу, або навпаки – потребувати адаптації та перевираження змісту оригіналу в перекладі відповідно до існуючих мовленнєвих традицій цільової мови.


З огляду на те, що україномовний дискурс комп’ютерно-інформаційних технологій все ще перебуває у стані становлення, більшість норм щодо перекладу та мовностилістичного оформлення текстів не є визначеними. Такі умови зумовлюють наявність високого рівня транслітерацій, транскрипцій (апгрейд (upgrade), акаунт (account), бекап (backup), браузер (browser), банер (banner), букмарк (bookmark), кеш (cache), клік (click), кукі (cookie), логін (login), кодек (codec), онлайновий (online), фреймовий (frame), мультимедійний (multimedia), конфігурувати (configure), інсталювати (install) та кальок (control panel – панель керування, task manager – диспетчер завдань, stationery wizard – майстер створення бланків, media library – бібліотека мультимедіа, playlist – список відтворення, quick launch bar – панель швидкого запуску (Windows XP, Office 2003) з вихідної лінгвокультури на рівні лексико-синтаксичного вираження змісту, а також на рівні пристосування стилю перекладних текстів під стилістику текстів оригіналу. Разом з цим, вплив загальних настанов щодо оформлення технічних текстів також присутній в українських перекладах у сфері комп’ютерно-інформаційних технологій, що призводить до неоднорідності та гібридизації стилю в єдиному контексті.


Однак, незважаючи на недостатньо розвинену термінологічну базу в зазначеній сфері, українська мова має достатні виражальні засоби для перекладу більшості термінів з англійської мови. Аналіз на структурному рівні дозволив установити, що терміни зі значенням процесу, дії та події в українській та англійській мовах утворюються переважно шляхом афіксації та основоскладання. Найпродуктивнішими суфіксами для утворення назв процесів були виявлені суфікси -аці(я), -уван, -юван, -анн, -енн (copying – копіювання, sorting – сортування, blocking – блокування, formatting – форматування, sorting – прокручування, coding – кодування, configuration – конфігурація, installation – інсталяція, initialization – ініціалізація, activation – активація, synchronization – синхронізація, navigation – навігація тощо) (Windows XP, Office 2003). Найпродуктивнішими суфіксами для утворення назв пристроїв були встановлені суфікси –ник, –ач та –ор (встановлювач, обробник, будувач, планувальник, провідник, сортувальник, ідентифікатор, транслятор, конвертор, перемикач, розділювач, розпізнавач, зчитувач) (Windows XP, Office 2003). Особливою активністю у творенні термінів на позначення процесів і пристроїв виявився словотвірний процес основоскладання різних типів (гіпертекст, гіперфрейм, метафайл, автоблокування, автозавантаження, мультизадачнісь, макропарметр, графопобудовник, тест-програма, буфер-текст, інтернет-сторінка, веб-посилання, програма-диспетчер, стрілка-вказівник, мета-функція) (Windows XP, Office 2003).


Основна проблема перекладу та творення термінів у дискурсі комп’ютерних технологій українською мовою полягає у тому, щоб підібрати адекватний відповідник, який якнайкраще відтворює семантику оригіналу, серед множини можливих функціональних варіантів. Крім того, у цьому процесі значну увагу слід приділяти інтерферентним впливам англійської та російської мов, з метою врегулювання та зменшення цих впливів на формування термінології та стилістики україномовного дискурсу комп’ютерних технологій та програмного забезпечення.


Ознаки інтерференції мов в українських перекладах програмних продуктів були виявлені як на рівні відтворення окремих лексичних одиниць, так і на рівні цілісних повідомлень, що відображається в аналізованих перекладах продукції «Майкрософт» і на лексикографічному рівні, у розглянутих словниках та довідкових матеріалах.


Активна присутність запозичень, інкрустацій, транслітерацій, транскрипцій у перекладах програмної продукції українською мовою виявляє ознаки того, що перекладачі, які працюють з текстами такого типу, у своїй роботі дедалі частіше тяжіють до запозичення термінів у цільову мову, піддаючись іншомовним впливам та так званій «мовній моді», що є характерним для комп’ютерного дискурсу вцілому. Процеси свідомого очужинення текстів перекладу, а саме вживання більшої кількості елементів вихідної мови у цільових текстах, обґрунтовується прагненням до точнішої передачі реалій (в т.ч. технологічних) та тенденціями «глобалізації у перекладі», що допускають їх вжиток замість існуючих відповідників та на противагу їх новостворенню у мові перекладу. Однак, такі тенденції також асоціюються і з численними негативними наслідками, які призводять до інтерференції мов у перекладі, суржикізації та витіснення прямих відповідників, що існують у мові перекладу, більш «модними», запозиченими, «очужиненими» варіантами.


У третьому розділі “Типові труднощі локалізації та способи їх подолання” – на матеріалі перекладів продукції компанії «Майкрософт» розглянуто складнощі, неточності та недоліки чинних перекладів програмних продуктів і запропоновано шляхи їх розв’язання; досліджено особливості перекладу програмних продуктів на лексико-семантичному, граматичному, мовностилістичному та прагматичному рівнях; здійснено порівняльний аналіз відтворення термінології програмного забезпечення різними мовами та надано пропозиції щодо покращення існуючих українських перекладів.


Проведений огляд мовностилістичних особливостей локалізації програмної продукції показав, що вони існують на всіх рівнях перекладу – на лексико-семантичному, граматичному та стилістичному. Серед мовностилістичних рекомендацій, сформульованих у результаті проведеного аналізу існуючих перекладів програмної продукції, першочерговими є:


§   уникнення надмірної пасивізації та деперсоніфікації в українських перекладах:


User aborted transfer. à . (Windows XP) à Користувач перервав пересилання.


 


§   уникнення застосування складних аналітичних дієслівних конструкцій («дієслово + іменник», «дієслово + дієслово», «дієслово+дієслово+іменник», «дієслово+дієслово+дієприкметник») замість окремих дієслів у ролі присудків або їх частин:


Unable to merge offline changes on.à Не вдається виконати злиття автономних змін. (Windows XP) à Не вдається об’єднати автономні зміни.


 


§   зменшення кількості невмотивованих складнопідрядних речень з підрядними означальними та заміна їх простими реченнями з іменниково-прикметниковими та дієприкметниковими конструкціями:


Text color will become the nearest supported color. à Колір тексту буде змінено на найближчий колір, який підтримується.(Word 2003) à


Колір тексту буде змінено на найближчий наявний колір.


 


§   урахування прагматичної функції та підтримання настанови на адресата (кінцевого користувача) при побудові перекладних повідомлень українською мовою:


You cannot install this program because the date for installing the program has expired. à Не вдається установити цю програму, оскільки термін її установки минув. (Windows XP) à Ви не можете встановити цю програму, оскільки термін для її встановлення минув.


 


§   диференціація застосування віддієслівних іменників на позначення дії, події та наслідку (типу, вставляння – вставлення – вставка), уникнення перенасичення текстів перекладу віддієслівними іменниками, що закінчуються на –ння, –ття, та застосування дієслів або інших способів перекладу (прикметників, дієприкметників, дієприслівникових зворотів та ін.) замість віддієслівних дериватів, де це можливо:


Unlocks the selected fields for updating. à Зняття блокування оновлення виділених полів.(Word XP) à Дозволити оновлення обраних полів.


 


Reset All Folders . à Скид для всіх папок. (Windows XP) à Відновити всі папки.


 


§   підтримання однорідності застосування частин мови для перекладу назв аналогічних елементів інтерфейсу користувача, наприклад, застосування іменникових форм для назв вікон та застосування дієслівних конструкцій (у наказовому способі) для назв кнопок/команд і т.п., наприклад: «Зберегти як...» – для назви команди меню та «Збереження документа» – для назви вікна. (Word/Excel/Outlook/PowerPoint XP/2003)


 


§   необхідність ретельного добору відповідників на всіх рівнях з метою випрозорення глибинного, прагматичного змісту оригіналу в перекладі:


Compare Side by Side with: à Порівняти поруч з: (Office 2003) à Зіставити документ з:


 


§   уникнення буквального перекладу та двозначності:


Installation failed. à Установка скінчилася невдало. (Windows XP) à Під час встановлення програми виник збій.


 


§   уникнення жаргонізмів та професіоналізмів; орієнтація на пересічного користувача-непрофесіонала:


The path is a read-only property and cannot be changed. à Властивість Path доступна лише для читання і не може бути змінена. (Word XP) à Вказаний мережевий шлях доступний лише для читання і не може бути змінений.


 


§   розробка стандартів щодо відтворення стилістично забарвлених компонентів (наприклад, формул ввічливості, експресивних мовленнєвих актів тощо) відповідно до потреб локалізації як нового жанру перекладу; адаптація стилістично забарвлених елементів тексту відповідно до нових вимог щодо перекладу програмних продуктів:


Publishing presentation. Please wait... à Публікація презентації. Зачекайте... (Windows XP)


порівняти з:        


Saving File.  Please Wait. à Триває збереження файлу... Зачекайте, будь ласка. (Windows XP)


         


Welcome to System Restore à Відновлення системи (Windows XP)


порівняти з:


Welcome to Search Companion! à Вас вітає помічник із пошуку! (Windows XP)


 


В умовах наведеної варіативності пропонується зберігати формули ввічливості та експресивні елементи в перекладі програмних продуктів українською мовою.


 


Детальний аналіз локалізації показав, що цей різновид перекладацької діяльності супроводжується численними труднощами різного характеру, які умовно можна розділити на лінгвістичні, технологічні, культурологічні та організаційні. Найчисельнішою групою серед перерахованих виявилася група лінгвістичних труднощів, однак ураховуючи особливий тип дискурсу, в якому здійснюється локалізація, неможливо оминути увагою й технологічний аспект, який значною мірою визначає способи перекладу та виокремлює локалізацію як його особливий жанр. Під технічними труднощами розуміються складнощі у перекладі, що виникають як наслідок специфічного технічного середовища, в якому він здійснюється. Вони визначаються такими факторами, як наявність особливих екстралінгвістичних значущих одиниць, які є невід’ємною частиною текстів, що відтворюються, та потребують відповідного передання і пристосування у перекладі, форма якого, нарівні зі змістом, також відіграє вагому роль. Серед технічних елементів, які чинять вплив на способи перекладу програмних продуктів, можна відзначити такі: просторові обмеження, змінні, коди керування, клавіші активізації, сполучення клавіш тощо. Крім того, проблематика здійснення перекладу цього типу мотивується особливістю жанрової приналежності текстових повідомлень комп’ютерної програми, які, згідно з виявленими ознаками, діють на суміжжі науково-технічного та інформаційно-публіцистичного стилів, що, з одного боку, зумовлює наявність великої кількості спеціальної технічної термінології, а з іншого, за мовностилістичним оформленням характеризуються значною кількістю непритаманних науково-технічному стилю елементів, що мають на меті забезпечити доступність цих текстів для розуміння широким загалом неспеціалістів, що працюють з комп’ютером, тим самим гарантуючи реалізацію прагматичної функції у перекладі.


Аналіз словникового матеріалу, який охопив п’ять спеціалізованих англо-українських словникових видань, дозволив виявити, що похибки та неточності перекладів у сфері комп’ютерних технологій існують і на лексикографічному рівні, що дає привід стверджувати, що створення адекватного словника термінів у цій сфері все ще попереду. Серед довідкових джерел, які значною мірою сприяють вирішенню проблеми стандартизації української термінології у цій сфері, потрібно відзначити «Англійсько-український глосарій виробів Microsoft®: громадська редакція» за ред. Б. Рицара, який було видано в результаті інтерактивної співпраці численних спеціалістів у рамках проекту громадського словникового проекту «Microsoft Community Glossary Project for Ukrainian», а також відкритий словниковий проект англо-українського словника технічних термінів, що розробляється під егідою компанії Linux. Останній, на нашу думку, є одним із найбільш інтерактивних словникових проектів з огляду на частотність поповнення новими термінами, що є особливо важливим для досліджуваного типу дискурсу, а також характеризується достатньо високою точністю пропонованих перекладних відповідників порівняно з іншими аналізованими словниками.


 


 


Висновки


 


1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення локалізації програмних продуктів як наукової проблеми, що виявляється у комплексному перекладознавчому обґрунтуванні цього багатоаспектного явища.


2. Локалізація визначається як особливий новий жанр перекладу, при якому відбувається відтворення програмної продукції засобами іншої мови, що передбачає не тільки відтворення вихідних текстів цільовою мовою, але й комплексне пристосування продукції до стандартів цільового регіону, що включає врахування специфіки приймаючої лінгвокультури та потреб цільової аудиторії.


3. Лінгвістична теорія локалізації визначається як складова частина загальної теорії перекладу, оскільки категоріальний апарат теорії перекладу застосовується для її аналізу та тлумачення як перекладознавчого явища.


4. Під адекватною локалізацією розуміється створення граматично правильного, зрозумілого кінцевим користувачам тексту, що відповідає лексико-стилістичним настановам цільової мови у галузі технічного перекладу, в умовах коректного відображення перекладених повідомлень на екрані комп’ютера та відповідного виконання всіх функцій програмного продукту з новими назвами у його локалізованій версії.


5. Переклад термінів та спеціалізованої лексики розглядається як невід’ємна частина локалізації і характеризується специфічними труднощами, пов’язаними з цим жанром, що зумовлено постійним оновленням та поповненням терміносистеми новими одиницями; високим рівнем образності, багатозначності та омонімії; культурно-специфічною вмотивованістю термінів та спеціалізованої лексики, що відображають особливу картину світу; тенденцією до очужинення перекладів під впливом авторитетності мови оригіналу та міжмовною інтерференцією.


6. Удосконалення перекладів програмної продукції українською мовою на лексико-семантичному рівні передбачає необхідність підтримання однорідності застосування частин мови для перекладу назв аналогічних елементів інтерфейсу користувача; потребу ретельного добору відповідників на всіх рівнях з метою випрозорення прагматичного змісту оригіналу в перекладі; подолання буквального перекладу та двозначності; уникнення жаргонізмів та професіоналізмів; орієнтацію на пересічного користувача-непрофесіонала.


7. Покращення перекладів програмної продукції українською мовою на граматичному рівні досягається за умови подолання тенденції до переобтяження перекладних повідомлень складними синтаксичними конструкціями, що включає необхідність уникнення пасивізації та деперсоніфікації в українських перекладах під впливом російських; відмову від застосування складних аналітичних дієслівних конструкцій замість окремих дієслів у ролі присудків або їх частин; зменшення кількості невмотивованих складнопідрядних речень з підрядними означальними та їх заміна простими реченнями з іменниково-прикметниковими та дієприкметниковими конструкціями.


8. Шлях до удосконалення стилю перекладів програмної продукції українською мовою полягає у необхідності врахування прагматичної функції та підтриманні настанови на адресата (кінцевого користувача) при побудові перекладних повідомлень, а також у виборі стратегії відтворення стилістично забарвлених та експресивних компонентів. Вилучення активного діяча зі змісту повідомлення комп’ютерної програми під час перекладу порушує комунікаційну парадигму роботи з програмними продуктами, основою якої є діалог системи з користувачем.


 


9. Таким чином, у роботі виявлено та проаналізовано специфічні особливості та труднощі, що виникають під час перекладу програмної продукції з англійської мови українською, класифіковано типові помилки, проаналізовано причини їх виникнення та запропоновано прийоми перекладу для досягнення адекватності та зведення необхідності у корекції майбутніх перекладів до мінімуму. Серед напрямків подальших наукових пошуків доцільно зазначити глибше вивчення новітніх тенденцій розвитку української та англійської підмов у сфері програмної та мультимедійної продукції, розробку подальших рекомендацій щодо відтворення проблемних одиниць, усталення норм перекладу та підготовку довідкових, лексикографічних матеріалів у тісній співпраці фахівців різних галузей (філології, перекладознавства, комп’ютерних технологій, електроніки та ін.) з метою добору адекватних способів перекладу, формування узгодженої, однозначної, чіткої, а також змістовно і граматично правильної бази відповідників для спеціалізованої лексики та принципів відтворення стилю у цьому новому специфічному жанрі.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины