ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕГАКОНЦЕПТІВ ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі інновацій віртуальної реальності)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕГАКОНЦЕПТІВ ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі інновацій віртуальної реальності)
Альтернативное Название: СРЕДСТВА РЕАЛИЗАЦИИ МЕГАКОНЦЕПТИВОВ ПРОСТРАНСТВО, ВРЕМЯ, ИНФОРМАЦИЯ В СОВРЕМЕННОМ АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ (на материале инноваций виртуальной реальности)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. „Лінгвокогнітивна характеристика інноваційних процесів у мові”. Результати проведеного аналізу дозволяють розглядати неологізм як слово або словосполучення, яке сприймається як нове (за формою, змістом або за формою та змістом), що виникло в певній мові в певний період часу. Неологізми розділяються на: лексичні (нові слова), фразеологічні (нові стійкі словосполучення), семантичні (нові лексико-семантичні варіанти слів або нові семантичні варіанти стійких словосполучень); в окрему категорію виділяються „словотворчі інновації”, що матеріально втілюються в нових словотворчих елементах (у „нематеріальному вигляді” вони представлені також новими словотворчими моделями).


У процесі утворення нового слова взаємодіють когнітивні, семантичні,     прагматичні     фактори.     Пріоритет     належить   когнітивній


 


діяльності, яка виступає формуючою та базовою для власне лексичної. Людина володіє природною здатністю поповнювати концептуальну картину світу, і в цьому полягає головна причина утворення нових слів, тобто людина має здатність до створення концептів, яка є вродженою. Частиною цієї здатності  є   знання   певних  правил  утворення  концептуальних  структур  і


одночасно розвиток цих структур залежить в певній мірі від людського досвіду, у тому числі й мовного.


Номінативний процес починається з етапу засвоєння мовцем-номінатором певного відрізку дійсності емпіричним або логічним шляхом, що призводить до формування в його свідомості концепту. Далі відбувається етап когнітивної обробки концепту, тобто виділення окремих компонентів його змісту з частковою паралельною вербалізацією на основі внутрішнього слова або внутрішнього мовлення. На цьому етапі мовець-номінатор вичленовує та систематизує ті ознаки, на основі яких концепт, а потім і його ім’я вбудовуються в індивідуальну когнітивно-номінативну мережу мовця (внутрішній лексикон) та колективну номінативну мережу соціуму (мовна картина світу).


Інформаційна революція на початку XXI сторіччя на даний час є найвпливовішим чинником щодо процесів поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Найбільша кількість лексико-фразеологічних інновацій останнього часу пов’язана з „інтернетизацією” суспільства, створенням віртуальної реальності як виокремленої нової штучної реальності, частини „техногенної антропосфери”, що є синтезом віртуального та реального. Концептосистема віртуальної реальності є фрагментом концептосфери англомовного суспільства і визначається як система концептів   віртуальної  реальності, що перебувають у відношеннях і зв’язках


між собою, утворюючи певну цілісність. Базовими концептами концептосистеми віртуальної реальності постають мегаконцепти ПРОСТІР, ЧАС та ІНФОРМАЦІЯ.


У концептосистемі віртуальної реальності існують системи нижчого порядку – концептуальні поля як підсистеми, що формуються за принципами структури, зв’язку та ієрархії. Концептополя ПРОСТОРУ, ЧАСУ, ІНФОРМАЦІЇ є  системорелевантними утвореннями медіального рівня, через які встановлюється зв’язок між зазначеними мегаконцептами, концептосистемою віртуальної реальності та концептосферою англомовного суспільства.


Концептополе витлумачується як певний сегмент концептосфери, що становить стійке угруповання  типологічно і значеннєво однорідних та ієрархічно упорядкованих концептів, спеціалізованих на організації певних когнітивно-семантичних просторів (А.М. Приходько). Концептополе можна розглядати  як  своєрідний   симбіоз  граматико-лексичних  і  функціонально-


 


 


понятійних полів, а тому воно повинно описуватися як деяке інтегроване ціле, істотні ознаки якого формуються через взаємозв’язки частин.


Мовна реалізація системи концептів віртуальної реальності передбачає наявність системи закономірностей, характерних для даної сфери, і, відповідно, певної метамови. Метамова в лінгвістиці у значній мірі будується  на  основі  тих  самих  одиниць, що й мова-об’єкт, тобто має з нею


єдину (тотожну) субстанцію, є „консубстанціональною” з мовою-об’єктом. Таким чином, як мова опису природної мови, метамова одночасно є її частиною. Проте, спільність матеріальної природи метамови та мови-обєкту не означає їх тотожності. Вивчення  тієї чи іншої природної мови в історико-генетичному, структурно-системному або когнітивному аспекті становить предмет науки про мову, створення ж метамовної системи, інвентаризація термінів (понять і номенклатур) є завершальним етапом лінгвістичного дослідження.


Мові віртуальної реальності притаманні всі риси мови „другого порядку”, по відношенню до якої сучасна англійська мова виступає як „мова-об’єкт”. Мова віртуальної реальності існує у „віртуальному метамовленні”, будується як термінологічна система, засобами якої вивчаються й описуються властивості її буття. Зазначену форму англійської мови називають „новою формою  мовлення”  (Ю.А. Зацний),  „третім способом спілкування” (Д. Кристалл). Для її позначення використовуються такі неологізми, як Netlish, Netspeak, cyberspeak, weblish. Ми визначаємо мову віртуального спілкування метамовою віртуальної реальності.


Метамова віртуальної реальності – це формалізована  мова, яка служить для опису та маніфестації буття віртуальної  реальності.  В основі  метамови  віртуальної реальності, з одного боку, лежать системні відношення між   термінами,  а  з іншого   –   комп’ютерна    лексика,   тобто,   ті   слова  і словосполучення, котрі використовуються під час опису різноманітних аспектів дослідження сфери комп’ютерних технологій.


Розділ 2. „Концептуальна характеристика ПРОСТОРУ та ЧАСУ інноваційними засобами метамови віртуальної реальності”. Проблеми просторової семантики знайшли своє відображення у працях багатьох науковців (І.О.  Андрєєва,   А.В.  Кравченко,  О.С. Кубрякова,  В.А.  Плунгян,


С.І. Потапенко, C.M. Brugman, G. Lakoff, M. Johnson, J. Morrison), які вважають, що ПРОСТІР представляє найбагатші можливості для емпіричних досліджень когнітивних та мовних універсалій.


У сучасній лінгвістиці ПРОСТІР розглядають як найбільш абстрактний концепт, який співвідносять із навколоземним простором, „гіперпростором”, віртуальним місцем, створеним мікрочіпом, відрізком твору, будинком, у якому  виросла людина, або містом, що залишилося  позаду (J. Morrison). При такому підході всю культуру тлумачать як діяльність,   спрямовану   на   організацію   ПРОСТОРУ,   пов’язуючи  його  з


 


концептуальною картиною світу. Семантику мовних одиниць розглядають як відображення однієї або кількох сторін національної картини світу, тлумачачи її як просторове утворення, використовують ПРОСТІР як елемент структури художнього твору (О.Є. Фролова).  


З-поміж концептів, які відображають просторове сприйняття людини, розглядається образ-схема ВМІСТИЩЕ. Людина представляє собою


фізичну істоту, обмежену у визначеному просторі та відокремлену від решти світу поверхнею нашої шкіри. Лінгвісти також звертають увагу на тлумачення ПРОСТОРУ І. Кантом як контейнера для об’єктів, сприйнятих людиною, із якого можна вилучити речі, але без нього обійтись неможливо (K. Matsuno). У образ-схемі КОНТЕЙНЕР виокремлюють три елементи, що передбачають взаємне існування: внутрішню та зовнішню зони, а також межу між ними (G. Lakoff, M. Johnson). У лінгвокогнітивних дослідженнях образ-схему КОНТЕЙНЕР вчені широко застосовують для пояснення метафоричних проекцій, розглядаючи як ВМІСТИЩЕ людину, час, природні явища та катаклізми, соціальні групи, заклади й утворення, такі абстрактні   поняття,  як  життя, мова,  почуття (З.А. Абдюкова).


Проблеми часової семантики також перебувають у фокусі сучасних лінгвістичних    розвідок     (Н.Д.    Арутюнова,    І. Бехта,   Ю.С. Бєлозьорова,


Є.В.   Бондаренко,   А.В.   Бондарко,   Г. Гийом,  А.В. Кравченко,   Й.  Крекич,


С.І. Потапенко, А.М. Приходько, Ю.С. Степанов).  На думку науковців, значення     темпоральних      мовних     засобів    необхідно    співвідносити із


семантикою просторових одиниць. Часові поняття виникли внаслідок    переосмислення  первинних  просторових концептів, а тому мовна модель часових відношень будується за просторовою схемою (Г. Гийом).


Біологічний ЧАС зазвичай пов’язується із ритмами тіла людини та з природними циклами. При цьому розрізняються ЦИКЛІЧНИЙ ЧАС та ЛІНІЙНИЙ ЧАС. До лексичних одиниць, які відбивають ЦИКЛІЧНИЙ ЧАС,  Ч.Філлмор зараховує назви пір року та частин доби. ЛІНІЙНИЙ ЧАС розглядають  як більш пізнє утворення, співвідносне з уявленням про розімкнене кільце (Ю.С. Степанов), а тому його вважають більш абстрактним, ніж ЦИКЛІЧНИЙ ЧАС. На фізіологічному рівні формування ідеї ЛІНІЙНОГО ЧАСУ вчені пояснюють лінійністю мислення людини та розвитком пам’яті. Зі становленням ЛІНІЙНОГО ЧАСУ пов’язують його просторову інтерпретацію за допомогою тілесних гештальтів, згідно з якими в сучасній європейській культурі дослідники розміщують майбутнє попереду, минуле співвідносять із тим, що було позаду, а теперішнє концептуалізують   як   те,  що знаходиться поряд (Дж. Уитроу).


Під час актуалізації мегаконцептів ПРОСТІР та ЧАС в метамові віртуальної реальності цілком доречним є побудова їх концептуальних полів, тобто дослідження взаємодії концептів, що їх деталізують, направленого на виявлення  закономірностей  їхньої  внутрішньої організації, взаємозв’язків їх


 


складових елементів. При цьому ім’я концепту і назва концептуального поля можуть співпадати, але навіть при спільності номінації окремі концепти й окремі концептополя, безумовно, різняться обсягом і характером своїх складових. Так, ПРОСТІР і ЧАС є мегаконцептами і системогенними стрижнями     однойменних     концептополів:     як    мегаконцепти    вони    є


стереоскопічними смисловими утвореннями, у яких релевантними виявляються понятійний, образний і ціннісний аспекти; як концептополя вони характеризуються багаторівневою системною організацією.


Концептополя ПРОСТОРУ та ЧАСУ в концептосистемі віртуальної реальності складаються із ядерних та периферійних концептів: ядро консолідується навколо домінанти, тобто, в його поняттєвій структурі переважають семи, що конструюють мегаконцепти ПРОСТІР та ЧАС; периферія має „зонну організацію” (семний набір периферійних концептів корелює з іншими концептами). Ядерні концепти найбільш спеціалізовані на виконанні функцій зазначених концептополів, проте між ядром і периферією відбувається розподіл виконуваних функцій, частина яких припадає на ядро, частина – на периферію.


Концептуальне поле ПРОСТОРУ в концептосистемі віртуальної    реальності починається з позиціонування ядерної образ-схеми ВМІСТИЩЕ. Приклад неологічної репрезентації образ-схеми ВМІСТИЩЕ – неологізм e-textile „тканина, в яку вплетена сітка електронного обладнання (синоніми smart fabric, smart ya , intelligent textile). Стратегія когнітивних процесів у ментальному просторі людини включає усунення  наявних  у  ВМІСТИЩІ  суперечностей  і втілює ідею додавання та розподілу ПРОСТОРУ, що втягує в орбіту опису образ-схеми ВМІСТИЩЕ два різнонаправлені когнітивні процеси НАКЛАДАННЯ та ПОДІЛ.


Когнітивний процес НАКЛАДАННЯ репрезентований неологізмами neogeography „додавання до „віртуальних карт” інформації, пов’язаної з певними географічними місцями”, annotated reality „додаткова реальність” та інших. Когнітивний процес ПОДІЛ вербалізується новоутвореннями forking “процес, під час якого комп’ютерна програма підлягає фрагментуванню на більш прості елементи”, computer gap „розбіжність у економічному становищі між людьми, котрі володіють сучасною технікою, і тими, хто її не має” та інші.


Образ-схема ВМІСТИЩЕ передбачає таку структуру: внутрішній вміст, межа і те, що знаходиться зовні. Таким чином, поряд із когнітивними процесами НАКЛАДАННЯ та ПОДІЛ, понятійна структура ядерної образ-схеми ВМІСТИЩЕ представлена у концептосистемі віртуальної реальності периферійними концептами ЗОВНІ  (із залученням концепту ПОВЕРХНЯ) та УСЕРЕДИНІ (із залученням концепту ЗМІСТ). Це зумовлює використання однієї номінативної одиниці для позначення як поверхні об’єкта, так і його вмісту.  Невипадково  термін  computer  використовується  для  позначення як


 


дискретного об’єкту, так і програмного забезпечення, яке знаходиться усередині зазначеного об’єкту.


Концепти ЗОВНІ та УСЕРЕДИНІ іноді вступають у відношення протидії на рівні їх вербалізації в метамові віртуальної реальності, а саме, назва   неологізму   відбиває   невідповідність   „зовнішності”  продукту  його


 


„внутрішньому змісту”. Як приклад можна навести неологізми empty spam „рекламне повідомлення, яке містить не рекламу, а уривки з класичної літератури”, cuckoo egg „музичний файл, який містить пісню, що не відповідає назві” тощо.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины