Лексико – семантичні та функціональні особливості евфемізмів у сучасній англійській мові (на матеріалі бульварної жіночої прози ХХ – ХХІ ст.) : Лексико - семантические и функциональные особенности эвфемизмов в современном английском языке (на материале бульварной женской прозы ХХ - ХХI вв.)

Краткое содержание

У вступі визначено місце роботи серед інших досліджень, закцентовано увагу на необхідності подальшої класифікації, субкласифікації евфемізмів, на вивченні евфемістичної та дисфемістичної лексичної номінації як невід’ємної частини сучасної англомовної картини світу, аналізі семантичних змін, що спричиняють утворення евфемістичної лексики; визначено мету дисертації; запропоновано авторську гіпотезу; розкрито новизну, актуальність,  практичну й теоретичну значущість розв’язання поставленої наукової проблеми; обґрунтовано необхідність проведен­ня дослідження семантичної структури найбільших евфемістичних груп у бульварній жіночій прозі кінця ХХ – початку ХХІ ст., здійснення аналізу сучасних евфемізмів на засадах гендерних відмінностей сучасної англійської мови.

Розділ першій – „Теоретичні засади дослідження евфемії”– розкриває теоретичні передумови та засади дослідження су­часної евфемії в англійській мові (1.1), її діахронії та синхронії (1.1.2). Звернено увагу на відмінності у структурі сучасних і давніх евфемізмів (1.1.3), специфіку вивчення евфемії як мовного явища та різновиди інтралінгвальних (1.2.1) й екстралінгвальних (1.2.2) факторів евфемії і суміжних соціолінгвальних явищ (1.2). Проведено аналіз розбіжностей у дослідженні сучасних евфемізмів та висвітлено основні з них, як-от їхня стильова належність, розповсюдженість евфемізмів, предметно-понятійні сфери, необхідні для їхньої повної класифікації, характерні зміни в лексико-семантичних розрядах слів, схильних до евфемії, виділення семантичних способів евфемізації з акцентом на семантичне зміщення (1.2.1), відокремлення латентних і поетичних евфемізмів у стилістичній класифікації з урахуванням їхніх соціальних та лінгвістичних факторів (1.2.2). Викладені в розділі факти про джерела виникнення, історію розвитку, різнобічне висвітлення  проблематики, що стосується лексико-семантичних, функціональних, стилістичних і прагматичних особливостей взаємопроникнення евфемії та інших су­міжних соціолінгвальних явищ,  дає достатньо підстав стверджувати, що евфемізм, як альтернатива небажаним висловлюванням, уживається з метою запобігання втраті, уможливлює належне сприйняття соціального обличчя особистості. У роботі запропоновано  авторське визначення предмета дисертаційного дослідження: евфемізм – це загалом меліоративна мовна одиниця, альтернативна небажаним висловлюванням, обрана з метою запобігання втраті або ушкодженню соціального обличчя у процесі комунікації.

У розділі 2 – „Лексико-семантичні і функціональні ознаки  евфемізмів в англійській мові” – за допомогою експерименту досліджено евфемізми сучас­ної англійської мови в лінгвістичному, функціональному та інших аспектах; розглянуто можливі принципи класифікації ядра англомовної евфемії (2.1), подано авторську класифікацію евфемізмів, яка відображає сукупність основних сучасних підходів до вивчення системних особливостей евфемізмів (2.1.1), а також проаналізовано основні принципи (2.1.2) і стратегії (2.1.3)  вживання евфемізмів у сучасній англійській мові та бульварній жіночій прозі зокрема.

Особливу увагу приділено периферійним проявам та особливостям евфемізмів і дисфемізмів у політично-коректному або некоректному спілкуванні (2.2), розглянуто вживання евфемізмів, евфемістичних експлетивів (2.2.1), дисфемізмів (2.2.2), а також визначено (2.3.1) та класифіковано (2.3.2) основні засоби евфемізації в сучасному текстовому масиві (2.3).

Фактичний матеріал, наведений у підрозділі 2.1, проілюстрував сучасні принципи класифікації евфемізмів В.І. Заботкіною, Л.П. Крисіним, В.П. Москвіним, засвідчив  помітне  звуження сфери вживання окремого евфемізму, з одного боку, та розширення кількості тематичних груп евфемізмів, які виявлено під час дослідження у провідних лексикографічних джерелах, – з іншого. У  жіночому буль­варному романі виокремлено 22 тематичні сфери вживання евфемізмів, однак вони охоплюють основні загальновживані: евфемізми-соматизми щодо чоловічої статі – 126 прикладів (nether regions, masculine strength, his sex, natural sex, welling hardness between his legs, his manhood, hard contours, thrusting promise of his undeniable arousal (15,7% вибірки); евфемізми-соматизми щодо жіночої статі – 122 приклади (nether parts, private place (junction) between her thighs, apex of her slim thighs, distended bud, tiny bud beneath her downy mound, swollen moist cleft, tiny spot, secret and sensitive flesh, sensitized bud (15,2% вибірки); статевий акт – 88 прикладів, 10,9% вибірки (love, act of love, main event, arousal, to have);  сексуальні стосунки – 16 прикладів (1,9%) (affair, compromising circumstances, need, primitive need, that, things, do things, one last − well − for old times, trouble; сексуальне збудження – 48 прикладів, (6%) (realization, yea ing, hunger, appetite, to be involved, to heat up); вагітність – 5 прикладів (0,6% вибірки) (repercussion, dire punishment, to be in a family way, to have her in a family way, to be a few months along); менструація –  12 прикладів (1,4 % вибірки) – PMT, period, her period arrived, to be OK, that time of the month; смерть, померти – 22 приклади (2,7%) (to pass away, to go, to be gone, to cross the edge, to cross the bridge); шкідливі звички (стан алкогольного сп’яніння, зловживання наркотиками) – 24 приклади (2,9%) (to be a bit tipsy, substance abuse problem, illegal stuff, hit the bottle hard) та інші; поодинокі випадки евфемізмів мовних дискримінацій та політично-коректних евфемізмів, що свідчить про визначеність найнеприйнятніших номінацій у жіночій бульварній прозі.

У підрозділі 2.1.1 підтверджено, що евфемія виникає на ґрунті мови „подвійних стандартів” за допомогою цілої низки прийомів. У процесі евфемізації нерідко виникають ситуації, які потребують контекстуального декодування, що доволі складно за умов частої ситуативної або змістової невизначеності. Класифікацію та деко­дування евфемістичного висловлення ускладнюють неточні, неповні харак­теристики предмета або явища. Проте в поданій авторській комплексній класифікації евфемізмів англійської мови враховані їхні особливості, основні теми та об’єкти дискримінацій (особисті та соціальні, серед них – міжгендерні стосунки, фізіологічні процеси, частини тіла, індивідуальні заборони), відображено сукупність основних сучасних підходів до вивчення системних особливостей евфемізмів у англійській мові.

Підрозділи 2.1.2, 2.1.3 розкривають основні принципи та стратегії спілкування, на яких ґрунтуються процеси евфемізації та дисфемізації мовлення, відображені, зокрема, й у бульварній жіночій прозі.

У  підрозділі  2.2 продовжено розмежування евфемії та інших соціолінгвальних явищ у політично-коректному/некоректному спілкуванні та експериментально підтверджено наявність системи відносин у рамках схеми мовна ма­нірність – евфемія – дисфемія,  де кожне слово, словосполучення, яке під­лягає постійній, тимчасовій або оказіональній забороні, неодмінно створює групу N – евфемізм – дисфемізм, де N – основне, нейтральне, сленгове, роз­мовне, вульгарне значення,  а межа між суміжними явищами  умовна, нестійка через відсутність статичності у структурі лексики.

У підрозділі 2.2.2 показано, що останнім часом із появою значної кількості евфемістичних замін деякі з них через певні історичні й мовні особливості, вплив контексту, асоціативного ряду, частотності вживання поступово перетворилися на дисфемістичні найменування, про що свідчить фіксація у словниках евфемізмів-архаїчних одиниць і розширення словника за рахунок дисфемізмів.

 Зміна в мовній поведінці адресанта з потенційно ввічливої в мину­лому столітті на непередбачувану в сучасному світі робить евфемізм основ­ним меліоративним засобом, який допомагає утримувати дистанцію зі спів­розмовником завдяки лінгвістичному вибору. Звичайну мовну поведінку лю­дини можуть змінити певні психологічні обставини: гнів, зневага, нама­гання продемонструвати (проголосити) антипатію щодо адресата. Для вис­ловлення емоцій комуніканти використовують також експлетиви (підрозділ 2.2.1), па­ронімічні замінники (My God! – By God! – By Gad! – Gosh! –  Golly! – Gorry!), що виникли у процесі нівелювання внаслідок утворення так званого евфемістичного ланцюга, в якому кожна наступна нова ланка віддаляється від денотата, тоді як попередня – наближається до нього.

Отримані в дослідженні дані, наведені в підрозділах 2.3.1, 2.3.2, підтверджують, що порівняно з первинними евфемізмами англомов­них країн засоби евфемізації зазнали глибинних змін. Евфемізми в сучасних мовах утворюють складні мікросистеми, які відрізняються значною структурною різноманітністю. Це й окремі слова, і сло­восполучення, й цілі речення. Евфемізмами можуть бути іменники (period, event, business, bud), зай­менники (it, that, he, his, her) й дієслова у різних станах (do, have, go, make, expect, be involved, be in tune, be OK). Евфемістичний вокабуляр репрезентує всі стилі: високий (have social life (love affair), нейтра­льний (do things) і знижений (bump). У творенні  оказіональних евфемізмів беруть участь метафоризація, метонімі­зація, генералізація значення, а джерелом досягнення евфемістичного ефекту, зокрема й утворення евфемізму, слугує перефразування, абревіація,  акронімія, мейозис, прономіналізація, антифразис, гіпербола, літературні терміни, технічний жаргон. Одним із найбільш типових се­мантичних засобів евфемізації слова в сучасній прозі типу „історія кохання”, тобто бульварній жіночій прозі, є метафоризація та генералізація значення.

У підрозділі 2.3.2 з’ясовано причини евфемістичного кодування, евфемістичної заміни, розглянуто джерела утворення евфемізмів, обґрунтовано необхідність застосування компонентного аналізу для вивчення механізму утворення та функціонування евфемізмів у бульварній жіночій прозі.

У третьому розділі – „Структурні особливості евфемізмів у сучасній англійській  мові“ – предметом вивчення стала структура евфемізмів, основні категорії евфемістичної заміни, способи евфемізації та дисфемізації табуйованих номінантів у су­часній англійський мові (підрозділ 3.1).  Розділ присвячено дослідженню особливостей евфемізмів  з їх гендерно зумовленою функціональною диференціацією (підрозділи 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3). Проаналізовано сучасні тенденції та кількісно-якісні показники евфемізмів у літературі, масовій культурі, функціонування евфемізмів у сучасній англійський бульварній жіночій прозі (підрозділ 3.2), найуживаніші евфемізми сучасної англійської мови, в тому числі й представлені в літературі вказаного жанру, розглянуто евфемізми-соматизми в різних сферах мовленнєвої діяльності (підрозділи 3.2.1, 3.2.2), евфемія як невід’ємний компонент картини світу носія сучасної англійської мови (підрозділ 3.2.3). 

У підрозділі 3.1 у семантичній  структурі значення евфемізму виділено архісеми, диференційні семи та віртусеми. Через актуалізацію другорядної характеристики об’єкта посилюється можливість уживання певного елементу. Під час формування евфемізму або дисфемізму відчутна невизначеність стосовно певних рис денотата, яка уможливлює використання більш економного знака завдяки усуненню певної семи або повторення сем вислову. Наприклад, поява замінників соматичних евфемізмів (найменування фізіологічних процесів) нерідко відбувається на основі асоціативних уявлень про характер та поведінку тварин, птахів, їхній зовнішній вигляд. Потенційні семи часто актуалізуються через інтенсіональні ознаки похідних значень слова. Нерідко в імпліціоналі індукуються прагматичні компоненти, що обмежують уживання слова рамками стратифікаційної варіативності певної групи населення (середній клас, нижчий, одна стать), у процесі семантичного розвитку слова певну  роль відіграє актуалізація в інтенсіоналі таких імплікаційних ознак, як швидкий рух, методичний рух, енергійний рух, великий, велика людина, головний, керуючий, м’яка, ніжна тощо.

У підрозділі 3.1.1 детально проаналізовано гендерні особливості мовлення та за допомогою психолінгвістичного експерименту підтверджено гіпотезу про високу статусну та соціальну чутливість жінок до використання деяких концептів (bitch, fuck, piss), які у бульварній прозі виступають дисфемістичними замінниками слів girl, copulate, urinate.

 У підрозділі 3.1.2 з’ясовано, що на певному етапі для всіх евфемізмів у процесі поступового злиття класеми з архісемою відбувається процес, який на рівні перетворення поетичної метафори на латентну означає поступове нівелювання яскравого лексичного образу евфемізму (euphemistic treadmill, тобто деевфемізація; термін наш. – О.М). Сучасні автори англомовної жіночої бульварної прози дотримуються певних технічних, стилістичних і лексичних стандартів, це дає змогу відстежити основні системні особливості функціювання евфемізмів у жіночій бульварній прозі, зробити висновок про те, що й гендерно зумовлені евфемізми поповнюють синонімічний ряд, розширюють лексико-семантичні групи евфемістичних субститутів. Причиною вживання евфемістичних замінників у літературі цього типу часто є індивідуальна спроба уникнути прямого вираження почуття сексу­ального збудження, безпосереднього називання окремих „заборонених” назв час­тин тіла, нерідко як із метою приховати, так і, в окремих випадках, навпаки, підвищити інтерес до предмета заборони (напр.: tiny bud beneath her downy mound; disten­ded bud – (clitoris); private place between her thighs; apex of the slim thighs; her tender sheath – (vagina); warm flesh, his nether regions (genitals); silken tip of his manhood (penis).

  У підрозділі 3.1.3 серед об’єктів евфемістичної номінації в жіночій бульварній прозі виявлено і проаналізовано у функціональному аспекті поняття у групах чоловічий, жіночий статеві органи (genitalia), сексуальні дії (sexual acts),  вагітність (pregnancy), будова тіла (фігура) (build, figure), фізіологічні процеси (physiology processes), помирати (to die), смерть (death), хвороби (diseases), різновиди залежності (addicts, addictions), політичні події (political events), стать (gender), національність (nationality). Частота вживання евфемістичної одиниці: мінімум – 1, максимум – 3 на один твір; повторне вживан­ня спостерігалося тільки у випадку застосування експлетивів на зразок Like Heck!; Jeez!; Shoot! Sheesh із метою емоційного забарвлення висловлювання.

 У підрозділі 3.2 з’ясовано, що до специфіки функціонування евфемізмів-соматизмів й особливостей евфемізаціїї частин тіла чоловіків і жінок у сучасній англійській мові та бульварній жіночій прозі зокрема належать найвищі кількісні показники денотатів - назв геніталій чоловіків у міжгендерних стосунках.

 У початковому лексико-семантичному ряді назв чоловічого статевого органа (підрозділ 3.2.1) відокремлю­ються семи: великий розмір, значущість, велика людина (особис­тість), фізична або механічна спроможність до довготривалих повторюва­них рухів, витривалість, головуючий, керівник, господар, володар. Під час набуття нового меліоративного або пейоративного значення відбувається редукція семи соціальне з переносом на фізичне. Зберігаючи основну оцінку – позитивну або негативну, актуалізується потенційна се­ма орган, що набуває ознак домінування. У деяких випадках решта сем редукується.

Провідну роль у збагаченні семантичних структур евфемізмів відіграє процес метафоризації значень. Джерелом образу при метафоричному перенесенні стає неживий предмет, тварина, рослина, а реципієнтом – частина тіла. Для евфемізмів-соматизмів жіночої статі (підрозділ 3.2.2) найпродуктивнішими виявилися архісеми їжа,  діра, рана, тварина.

Під час аналізу евфемізмів у жіночій бульварній прозі виявлено, що гендерна зумовленість мови виявляється у прагненні жінок вживати певні нормативні варіанти.

У підрозділі 3.2.3 розглянуто взаємозв’язок  евфемізмів та політично-коректних одиниць у бульварній жіночій прозі. Велика група слів, які підлягають „корегуванню“, – військові події, гендерна, расова, етнічна група, професії та ін., – представлена в бульварній жіночій прозі окремими прикладами: trouble (вторгнення радянських військ в Угорщину, 1956 р.),  а customer (для позначення обох статей) can withdraw the money; less developed countries (слабко розвинуті країни), little less curvy (стрункіша), burgeoning curves (про живіт вагітної, який збільшується), retirement bungalow (притулок для людей похилого віку), red-lights district (район будинків розпусти) та інші.

У результаті проведеного дослідження виявлено низку особливостей евфемізмів у бульварній жіночій прозі кінця ХХ – початку ХХІ ст.:

1) типовим прикладом евфемістичної номінації  є заміни займенника he, him на he/she; you, they, а також слів, що прямо вказують на стать людини;

2) з метою перетворення некоректних звернень тільки до однієї особи (чоловічої) статі замінено близько 20 найменувань професій і посад, що через політичну коректність вважаються неприйнятними для вживання в міжгендерних стосунках офіційного спілкування;

3) основні принципи та стратегії спілкування рідше порушують жінки, ніж чоловіки, що пояснюємо низькою інтеграцією жінок до вернакулярної культури та їхньою високою статуcною чутливістю;

4) на 8976 сторінках (~ 1462 знаків на сторінку; всього розглянуто 13 122 912 слововживань) авторського тексту загальна кількість випадків вживання евфемізмів складає  801 приклад, тобто ≈0,01%;

5) одним із найбільш типових се­мантичних засобів евфемізації слова в сучасній бульварній жіночій прозі є метафоризація та генералізація значення, що проілюстровано лексикою великого семантичного потен­ціалу: наприклад, особовими і вказівними займенниками he, she, this; іменником trouble у значеннях військова операція, статеві стосунки, що використовуються не тільки як заміна  найменування особи, називання військових операцій, надприродного явища, смерті, хвороби, а й для номінації час­тини тіла, шокуючих подій тощо;

6) існує закономірність у структурі вираження евфемізмів у бульварному романі; лексико-семантичні, функціональні, стилістичні й прагматичні особливості вживання евфемізмів, а також частково дисфемізмів і какофемізмів залежать від типологічних ознак творів, авторського стилю. Функціонування евфемізмів пов’язане з екстралінг­вальними (соціальними, гендерними), лінгвальними (деевфемізація) факторами, зумовлене схильністю жінок до меліоративних мовних засобів із нейтральним ставленням до табуйованої лексики в гомогенному середовищі.

У висновках узагальнено основні результати проведеного дослідження; підтверджено положення, винесені на захист, та визначено подальші перспективи розв’язання наукової проблеми.

У сучасній англомовній культурі спостерігаємо боротьбу проти численних дискримінацій  у мові, з одного боку, і гіпертрофований інтерес до сфери інтимного життя  відомих особистостей і звичайних людей – з іншого, внаслідок чого популяризується відповідна лексика. Через збільшення загрозливих для соціального обличчя пересічного громадянина ситуацій відбувається розширення функцій евфемізму, підвищення інтересу до меліоративних засобів мови, що зумовлює розширення комунікативних стратегій, їхню орієнтацію на прагматичну настанову не тільки приховати зміст, поліпшити власні позиції, а й маніпулювати об’єктивною думкою мовця, комуніканта, адресанта як у кооперативному, так і конфліктному спілкуванні.

Поліаспектність евфемії репрезентована саме в основних джерелах масової культури – белетристиці, кіно, телебаченні, творчості музикантів. Через вплив теле- та відеокультури акцентується інтерес на зовнішньому й фізіологічному швидше, ніж на внутрішньому й духовному. Тому дослідження  літературних творів жанру сучасна історія кохання за авторством жінок, як найяскравішого втілення тенденцій сучасної популярної культури, дозволило авторові дійти таких висновків.

  Визначена в роботі проблематика досліджень сучасних Х-фемізмів (скорочення від евфемізм, дисфемізм, какофемізм) включає розбіжності стильової належності, предметно-понятійних сфер, характерних змін у лексиці, виділення засобів евфемізації з акцентом на семантичне зміщення, відокремлення латентних, оказіональних та поетичних евфемізмів. За підсумками визначень евфемізму сучасними науковцями, з урахуванням лінгвістичного, прагматичного та психолінгвістичного аспекту запропонована авторська дефініція евфемізму, конкретизоване й сформульоване визначення евфемії як мовної універсалії. Спостереження за Х-фемізмами в умовах комунікації, відтвореної на засадах реального спілкування в прозі, а також аналіз евфемістичного масиву дозволяє говорити про бурхливе поповнення словника сучасної англійської мови за рахунок евфемізмів, дисфемізмів і какофемізмів. 

Особливий інтерес являє собою Х-фемія в умовах  нової парадигми філософії мови, що має суттєві відмінності від попередніх:

      а) уся мова співвідносна із суб’єктом, що її використовує, тобто з „я";

      б) основні поняття, застосовувані для опису мови, релятивуються: імена, предикати, речення розглядаються як функція;

      в) у семіології мову описують у трьох вимірах – семантики, синтактики, прагматики; прагматика має справу зі знаками, якими послуговується мовець, і тому відіграє одну з першочергових ролей у дослідженні сучасних евфемізмів.

Одна з найважливіших функцій евфемізму, вуалітивна, часто комбінується з елевативною, риторичною та кооперуючою, спричиняючи табуювання понять або явищ сучасної дійсності, відображених у семантиці слова. Експери­ментально підтверджено наявність і взаємозв’язок основних соціолінгвальних тенденцій сучасності (мова подвійних стандартів, дисфемія, евфемія, політична коректність/некоректність). Евфемізація –  один із найбільш ефективних засобів утворення політично-коректної лексики, наприклад: defending freedom (про війну в Іраку).

Велика група евфемізмів, створена за принципом ввічливості, спрямована на пом’якшення різних видів дискримінації, включає найбільш поширені групи евфемізмів сучасної англійської мови. Класифікація евфемізмів на основі результатів дослідження бульварної жіночої прози повинна бути доповнена соматичними евфемізмами.

Аналіз окремих соматичних евфемізмів, мети їхнього використання, соціальних детермінант загалом та емоційної основи евфемістичних замін зокрема засвідчив, що історично сформована відраза до окремих частин тіла людини та будь-яких його міазмів, фізіологічних процесів та органів, репродуктивної функції чоловічого та жіночого організмів призводить до утворення схеми табу – евфемізм – дисфемізм. Специфіка будови жіночого тіла використовувалася чоловіками для утвердження домінування над жінками, „переваги” власного – для підкреслення цього домінування, що, природно, спричинилося до появи гендерно зумовлених евфемістичних одиниць.

Дані, отримані в результаті першого експерименту, засвідчили прозорість меж у системі відношень мовна манірність – евфемія –  дисфемія, це доводить існування евфемістичних дисфемізмів і дисфемістичних евфемізмів. Кожне слово, словосполучення, яке підлягає оказіональній, постійній, тимчасовій забороні, неодмінно створює групу N – евфемізм – дисфемізм (де N – неприйнятне значення). Межа між соціолінгвальними явищами умовна, нестійка, оскільки лексична структура мови непостійна та нестатична. Системи евфемізмів можуть перетинатися одна з одною, вживання евфемізму тісно пов’язане зі співвіднесеністю певного слова з іншими словами лексичної системи, результат уживання слова-евфемізму зумовлює зміни у структурі лексики мови.

 Завдяки другому експерименту підтверджено гіпотезу про гендерну чутливість жінок до застосування неприйнятних у суспільстві номінантів у змішаному середовищі, а отже, схильність до меліоративних мовних засобів, із нейтральним ставленням до табуйованої лексики в однорідному середовищі.

Узагальненою метою наукового опрацювання евфемізмів у сучасній англійський мові було проведення на ґрунті сучасних методик комплексного аналізу їхніх системних, функціональних, лексико-семантичних та гендерних особливостей. У дослідженні з’ясовано, що, всупереч тенденції подальшого затвердження норм політичної коректності, мови подвійних стандартів, маніпулювання свідомістю тощо, не зменшується потік новоутворень, які підлягають табуюванню. У зв’язку з цим вважаємо доцільним продовження дослідження евфемії у психолінгвістичному аспекті.

Безумовно, до перспективних нале­жить когнітивно-прагматичний підхід до лінгвістичних явищ, який ґрунтується на аналізі динаміки англомовної картини світу. Він передбачає передусім розгляд питань щодо категоризації концептів, найбільш активних засобів вербалізації, евфемізації, дисфемізації процесу мовлення, словотворчих засобів і значень, найефективніше залучених до процесу трансформації концеп­туальної структури в реальні лінгвістичні знаки. Особливий інтерес викликає категоризація евфемістичних і дисфемістичних концептів сучасної картини світу англомовного суспільства.

Залишається також невивченим механізм перетворень усередині систем дискримінація – табу – евфемізм, а також швидкість перетворення слова на евфемізм, потім евфемізму – на дисфемізм, дисфемізму – на какофемізм. Варто було б з’ясувати й механізм дії евфемістичного ланцюга на засадах математичної лінгвістики та статистичного методу зокрема. Не існує поки що психолінгвістичного аналізу евфемістичних і дисфемістичних стратегій, що використовуються в процесі  комунікації (як із боку адресата, так і адресанта). Важливо здійснити спостереження за використанням евфемізмів людьми, статус яких можна оцінити як такий, що зазнає дискримінації (малозабезпечені, сексуальні меншини, ментально неповноцінні тощо). Майбутнє дослідження може бути сфокусованим на пошуках регіональних, діалектних і варіативних відмінностей в евфемії та інших соціолінгвальних явищах, завдяки чому істотно розшириться пошукове поле для подальшої концептуалізації евфемії.