ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ РОБОТА У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ТА АМЕРИКАНСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, її зв'язок з науковими темами факультету, мета та завдання дослідження, визначаються його об’єкт та предмет, методологічні та методичні засади, матеріал, з’ясовується наукова новизна, теоретична та практична значущість отриманих результатів, надається інформація про апробацію та публікації.  

Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади аналізу об’єктивації концепту РОБОТА в англомовному художньому дискурсі”. Зважаючи на те, що функціонування концепту РОБОТА як однієї з визначальних цінностей сучасного англомовного суспільства не закріплене за певним інституціональним контекстом, художній дискурс, який відтворює дійсність у всій різноманітності проявів, постає як найбільш адекватний контекст аналізу концепту. З позицій когнітивно-дискурсивної парадигми художній дискурс розуміємо як мовленнєво-розумову діяльність, що не обмежена інституціональними рамками та спрямована на реалізацію процесу світопізнання людини. Інтерсуб’єктна природа художнього дискурсу обумовлює активне моделювання об’єктів знання – концептів – у процесі його породження та інтерпретації (Ю.С. Степанов, О.Г. Рєвзіна).

Концепт РОБОТА тлумачимо як актуалізований у дискурсі індивідуальний смисл, що віддзеркалює соціокультурний досвід, пов’язаний з феноменом роботи у британському та американському лінгвокультурних соціумах, й отримує адекватну інтерпретацію завдяки інтерсуб’єктній природі дискурсу.

Хоча концепт є цілісною структурою, з моменту означення (семантизації) він існує в іпостасі операційних модусів (М.В. Нікітін, О.І. Морозова), що відбивають як статичні (систематизаційний, нормативний та категоризаційний), так і динамічний (ідентифікаційний) аспекти його буття. Перші встановлюються на основі аналізу абстрактних типових контекстів, зафіксованих у словниках, а другий – конкретних дискурсивних контекстів.

У систематизаційному модусі формується логічне поняття роботи. Концепт РОБОТА тут будується “зсередини” шляхом складання переліку його сутнісних ознак, що встановлюються на основі дефініційного аналізу імені концепту з подальшою верифікацією результатів на підставі інтерпретаційного аналізу його дискурсивних реалізацій. Зміст систематизаційного модусу відбиває фреймова структура. Нормативний модус організовує внутрішню структуру концепту за принципом прототипу. У ейдетичному аспекті він дає змогу визначити ядерний прототипний компонент концепту РОБОТА, а в логічному – з’ясувати усю складну структуру концепту шляхом співвіднесення між собою усіх його ознак, встановлених на підґрунті лексикографічного опису конвенціональних засобів його вербалізації та інтерпретаційного аналізу їх дискурсивних реалізацій. У категоризаційному модусі концепт РОБОТА стає організаційним центром відповідної поняттєвої категорії. В ідентифікаційному модусі концепт РОБОТА постає не як стабільна метаструктура, а як власне акт означування, породження смислу в результаті інтерсуб’єктної взаємодії індивідів у контексті дискурсу; саме цей модус є підґрунтям як для встановлення переліку ознак, так і з’ясування їх типовості, оскільки зміст та структуру концепту можна встановити лише на основі аналізу усіх можливих дискурсивних реалізацій засобів його вербалізації з опорою на методики дискурс-аналізу.

Іменем концепту РОБОТА є номінація work як найбільш частотний та полісемантичний засіб його вербалізації. Інші засоби мовної об’єктивації концепту представлені словами, вільними й фразеологічними словосполученнями, а також ідіомами, та поділяються на дескриптивні (безобразні) й прагматично-орієнтовані (такі, що містять образний складник) за структурою значення та на субстантивні, ад’єктивні, дієслівні й адвербіальні за частиномовною належністю.  

Дескриптивні засоби вербалізації концепту РОБОТА типу а worker/workman, a white-collar worker, a workaholic, workfulness, workableness, a workhouse, a working day, to work in shifts/with interest; to work day and night; to work with one’s hands; to work as a clerk; to work for/against smb., worked up, work-shy тощо відображають предметно-референтну ситуацію роботи, яка містить такий обов’язковий актант, як суб’єкт дії (агенс), й факультативні актанти – об’єкт (пацієнс, продукт/результат), адресат (бенефактив, малефактив), сирконстант (помічник, інструмент), а також додаткові параметри ситуації: темпоратив, локатив, стимул, передпосилання, спосіб, мета. Крім того, усі ці складники можуть піддаватися оцінній кваліфікації. Встановлені складники предметно-референтної ситуації роботи виступають конституентами акціонального фрейму (С.А. Жаботинська): [СУБ’ЄКТ – діє / здійснює цілеспрямований вплив на ОБ’ЄКТ – для БЕНЕФАКТИВА/ на шкоду МАЛЕФАКТИВУ/ разом з СИРКОНСТАНТОМ/  там (МІСЦЕ)/ тоді (ЧАС)/ тому що (СТИМУЛ/ ПЕРЕДПОСИЛАННЯ)/ таким чином (СПОСІБ)/ задля МЕТИ].

Прагматично орієнтовані засоби вербалізації концепту РОБОТА типу a flash in the pan, а dab hand, child’s play, to work one’s fingers to the bone, to have one’s hands full, to put one’s best foot forward, to sweat blood, to be riding high, to have (too) many irons in the fire тощо відображають предметно-референтну ситуацію роботи на підставі уподібнення її складників феноменам, що мають позитивний/негативний аксіологічний зміст у рамках англомовної лінгвокультури, й у такий спосіб виражають оцінку, яка у контексті дискурсу може актуалізуватися як емоційне почуття-ставлення суб’єкта до об’єкта оцінки. 

Стимулом для емоційної реакції слугує присутність у структурі значення засобу вербалізації концепту РОБОТА гештальта, в складі якого чуттєве сприйняття поєднується з раціональним знанням про конкретний предмет (В.М. Телія, А.П. Мартинюк). Гештальт бере участь у категоризації дійсності на підставі метафоричного (рідше метонімічного) уподібнення означуваного певному явищу чи об’єкту. Наприклад, у номінації an eager beaver, що позначає сумлінного виконавця завдання, референт метафорично уподібнений бобру, стереотипною характеристикою якого вважається здатність майстерно будувати дамби, використовуючи повалені стовбури дерев, чим обумовлюється вибір саме цієї тварини для позначення працьовитої особи. Присутність у структурі значення образно мотивованої номінації гештальта підсилює раціональну оцінку емотивним стимулом і викликає емоційне сприйняття об’єкта крізь призму позитивного або негативного почуття-ставлення. У випадку an eager beaver в залежності від емпатії суб’єкта дискурсу, яку розуміємо як налаштованість на сприйняття ситуації у відповідності до власних аксіологічних орієнтирів й ототожнення себе з безпосереднім учасником або об’єктом події (В.М. Телія), почуття-ставлення може реалізуватися в діапазоні “несхвалення” (якщо референт є об’єктом негативної утилітарної оцінки як такий, що шкодить собі надмірною роботою) – “схвалення” (якщо референт  є об’єктом позитивної телеологічної оцінки як такий, що демонструє ефективність у виконанні  роботи).

Розділ 2. “Актуалізація поняттєво-ціннісного змісту концепту РОБОТА в англомовному художньому дискурсі”. П||оняттєво-ціннісний| зміст концепту РОБОТА, актуалізований суб’єктами британського та американського художнього дискурсу, з’ясовується на основі когнітивної інтерпретації значення засобів його вербалізації у словникових та дискурсивних контекстах, що надають інформацію про операційні модуси буття концепту.

Дані про функціонування концепту РОБОТА у систематизаційному модусі отримуємо на основі проведення дефініційного аналізу імені концепту та встановлення переліку його поняттєво-ціннісних ознак з їх подальшим визначенням як інтенсіональних або імплікаціональних у рамках нормативного модусу.

Ядро концепту РОБОТА утворене конститутивними ознаками інтенсіоналу (M.В. Нікітін): “використання фізичного/розумового потенціалу”: It was strenuous work, and by the time they got to the beach they were both soaked in perspiration (Sheldon, c. 57); “цілеспрямованість”: <…>; she had a feeling that counting to ten was not going to work, but she tried it all the same (Martin, c. 71). Ознаки жорсткого імплікаціоналу концепту РОБОТА – “об’єм діяльності”: If he only robbed pickpockets, he could work for weeks (Willeford, c. 62); “місце діяльності”: When the mill was finished, a few of them might get work in it (Craig, c. 52); “об’єкт, на який спрямовані зусилля суб’єкта”: Uncle Monty, who would have already started work on the upcoming expedition <…> (Snicket, c. 17); “час виконання діяльності”: Such questions have been fun to kick around with a beer on Friday afte oons after work (Crichton, с. 27); “результат/продукт діяльності”: One fighter flying low overhead can ruin a whole day’s work (Jocipovici, c. 40) – уточнюють структуру ядра концепту.

За даними аналізу британського та американського художнього дискурсу високовірогідний імплікаціонал концепту РОБОТА містить такі спільні ознаки: “оплачуваність”: <…> to do all the work there is to be done, and wages would rise as they should do! (Scobie, c. 68); “старанність”: <…> reporters scurrying to their work before mo ing (Hill, c. 81), “виснажливість”: <…> work, like Noah’s sons at the Ark (Craig, c. 54).

Британський художній дискурс відрізняють такі ознаки високовірогідного імплікаціоналу, як “відповідність вимогам”: My work is not up to the standard you require” (Gower, c. 25); “негативна оцінка”: <…> where only hard work awaited her (West, c. 88), у той час як для американського  дискурсу більш характерними є ознаки: “ефективність”: <…> at least a third of the personnel were “losers”, people who lack the ability, or the motivation, to do efficient work (Myers, c. 240); “наявність бенефактива”: Was I now working for a woman who received 256 presents at Christmas <…> (Weisberger, c. 43); “позитивна оцінка”: Blake enjoyed police work and was exceedingly good at it (Sheldon, c. 197).

Спільних ознак слабкого імплікаціоналу в британському та американському дискурсах  не виявлено. Британському художньому дискурсу притаманні ознаки: “позитивна оцінка”: As I said, I love the work (Kingston, c. 68) та “присутність бенефактива”: His death comes soon after beginning work for Brian Harley (Hamer, c. 56), а американському дискурсу – “наявність вимог”: The problem is you might be a bit old for this kind of work" (Sheldon, c. 46); “залучення сирконстанта”: She said cautiously, "I didn't work with him. He worked for the same company" (Sheldon, c. 61); “негативна оцінка”: All I ever do, it seems, is work, go home, sleep (Willeford, c. 83).  

Категорія РОБОТА структурується гіпер-гіпонімічними відношеннями значень лексем, що репрезентують напрямки семантичної деривації імені категоріального концепту – лексеми work – та моделюється за схемою “центр-периферія” у діяльнісному та результативному вимірах (О.І. Морозова). Діяльнісний вимір категорії співвідноситься з концептами ЗУСИЛЛЯ/LABOUR та СПРАВА/JOB, а результативний – з концептом РЕЗУЛЬТАТ/RESULT. Ці концепти є центрами однойменних субкатегорій, котрі структуруються розширеннями (G. Lakoff, І.В. Змійова). Розширення утворюються лексемами та групами лексем, що вербалізують синонімічні концепти шляхом нашарування на диференційні семи уточнюючих сем або семем ланцюжково-радіальним способом. Лексеми в межах розширення організовані за принципом сімейної схожості (L.Wittgenstein).

У результаті проведеного аналізу встановлено, що субординатна категорія ЗУСИЛЛЯ має два розширення, що представлені концептами ВИСНАЖЛИВІСТЬ/EXHAUSTION та БОЛІСНІСТЬ/ PAIN; семи “виснажливе/exhausting” та “болісне/painful” слугують диференційними для лексем-імен концептів, що є членами вищевказаних розширень, відповідно. Перше розширення об’єднує імена таких концептів: ОБТЯЖЛИВІСТЬ/MOIL, НАПРУЖЕННЯ/PLUGGING, ТЯГАР/SLAVERY, НАМАГАННЯ/STRIVING,  ПОДЕНЩИНА/HACKWORK, ПОТУГИ/STRAIN, НАТУГА/SWEAT, СИЛКУВАННЯ/UPHILL WORK, ТЯЖКІСТЬ/DONKEYWORK, ВАЖКІСТЬ/GRUNT, НУДОТНІСТЬ/ GRIND, ОДНОМАНІТНІСТЬ/DRUDGERY, KЛОПІТ/PLODDING; їх уточнюючими семами є “складне/difficult”, “нудне/boring”, “монотонне/monotonous”. До другого розширення увійшли концепти, вербалізовані лексемами: БОЛЮЧІСТЬ/TOIL, МУКА/TRAVAIL, ПОЛОГИ/ ACCOUCHEMENT, РОДИ/PARTURITION, БОРОТЬБА/STRUGGLE; уточнюючими семами виступають “монотонне/monotonous”, “пов’язане з дітонародженням/conce ed with childbirth”, “рішуче/determined”. Перехідною ланкою між двома розширеннями є концепт, вербалізований іменем ВИПРОБУВАННЯ/TRIAL.

Ім’я субординатної категорії СПРАВА/JOB мотивує такі розширення: ЗАЙНЯТІСТЬ/EMPLOYMENT, ДЖЕРЕЛО ЗАРОБІТКУ/LIVELIHOOD, ЗАНЯТТЯ/OCCUPATION та ЗОБОВ’ЯЗАНІСТЬ/CHARGE; диференційними семами імен концептів-членів цих розширень є, відповідно, “зайнятість у певному виді діяльності/state of being employed”, “засіб забезпечення проживання/means of livelihood”, “вміло виконане/done skilfully”, “покладене/imposed”. Розширення ЗАЙНЯТІСТЬ/EMPLOYMENT об’єднує концепти: ПОСАДА/APPOINTMENT, ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ/ENGAGEMENT, ПОСТ/POST, СЛУЖБА/SERVICE, ПРИЗНАЧЕННЯ/ OFFICE, МІСЦЕ/POSITION. До розширення ДЖЕРЕЛО ЗАРОБІТКУ/LIVELIHOOD увійшли концепти: КАР’ЄРА/CAREER, ПРОФЕСІЯ/PROFESSION, ЗАХІД/UNDERTAKING та ПОЧИНАННЯ/VENTURE. Щодо розширення ЗАНЯТТЯ/OCCUPATION, то його ім’я мотивує включення наступних концептів: СХИЛЬНІСТЬ/CALLING, ПОКЛИКАННЯ/VOCATION, ПОТЯГ/MÉTIER, СПЕЦІАЛЬНІСТЬ/ SPECIALITY, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ/SPECIALIZATION, ВМІННЯ/CRAFT, РЕМЕСЛО/TRADE, ФАХ/FIELD. У четвертому розширенні, представленому концептом ЗОБОВ’ЯЗАНІСТЬ/CHARGE, об’єднуються концепти: ОБОВ’ЯЗОК/DUTY, ПОВИННІСТЬ/OBLIGATION, МІСІЯ/MISSION, ПРАГНЕННЯ/ ENDEAVOUR, ЗАВДАННЯ/TASK, ДОМАШНІ СПРАВИ/CHORE, РУТИНА/ROUTINE, ЗАДАЧА/ ASSIGNMENT та ДОРУЧЕННЯ/ERRAND. До переліку уточнюючих сем, що пов’язують лексеми-імена концептів в межах розширень, увійшли: “в рамках установи/in a company”, “з високою відповідальністю/with high responsibility”, “необхідність підготовки/requirement of necessary training”, “розумова праця/mental labour”, “розтягнуте у часі/prolonged”, “майстерно виконане/done skilfully”, “ризиковане/risky”, “талановито виконане/talented”, “важливе/important”, “за внутрішнім імпульсом/ by inner impetus”, “монотонне/monotonous”, “фізична праця/physical  labour”.

Субкатегорія РЕЗУЛЬТАТ/RESULT містить два розширення: ДІЙСТВО/PERFORMANCE та ПРОДУКТ/OUTPUT. Диференційними семами імен відповідних концептів є “абстрактне/intangible” та “конкретне/tangible”. Перше розширення утворено концептами: СТВОРЕННЯ/CREATION; ДОСЯГНЕННЯ/ACHIEVEMENT, ЗВЕРШЕННЯ/ACCOMPLISHMENT, ПОДВИГ/EXPLOIT, ЗВИТЯГА/ FEAT. Друге розширення охоплює концепти: ВИТВІР/OPUS, ЗДОБУТОК/SHOWPIECE, ШЕДЕВР/MASTERPIECE, ТВОРІННЯ/MAGNUM OPUS, КАРТИНА/PAINTING, СКУЛЬПТУРА/ SCULPTURE, ФІЛЬМ/FILM, ЗАРИСОВКА/SKETCH, МАЛЮНОК/DRAWING, БУДІВЛЯ/BUILDING, МОДЕЛЬ/MODEL, ДИЗАЙН/DESIGN, ТВІР/PAPER, НАРИС/ESSAY, СТАТТЯ/ARTICLE, НОТАТКИ/SKETCH, РОМАН/NOVEL, П’ЄСА/PLAY, КОНЦЕРТ/CONCERTO, СИМФОНІЯ/ SYMPHONY, ПІСНЯ/SONG, ОПЕРА/OPERA, ВИРІБ/ARTEFACT, ПРОДУКЦІЯ/GOODS, ТОВАРИ/ MERCHANDISE, КРАМ/WARES, ПРОДУКТ/PRODUCT, АРТИКУЛ/ARTICLE, РІЧ/THING, ПЛІД/FRUIT, УТВІР/HANDIWORK. Уточнюючими семами лексем-імен концептів, що обумовлюють включення концептів до груп кожного розширення, є: “нове/new”, “із докладанням зусиль/effortful”, “зі сміливістю/courageous”, “вміло виконане/skilful”, “вражаюче/impressive”, “інтелектуальний продукт/intellectual output”, “мистецьке/artistic”, “літературне/ literary”, “музичне/musical”, “структуроване/structured”, “мале за обсягом/short”, “велике за обсягом/ long”, “для оркестру/for the orchestra”, “для одного виконавця/for one performer”, “промисловий виріб/machine output”, “для комерційного використання/for commercial use”, “у великій кількості/in large amount”.

Розділ 3. “Актуалізація образно-ціннісного змісту концепту РОБОТА в англомовному художньому дискурсі”. Образно-ціннісний складник концепту РОБОТА репрезентований  в англомовному художньому дискурсі конвенціональними та образними метафорами, протиставленими на підставі відсутності/присутності у структурі значення мовних виразів,  що їх об’єктивують, “живого” образу. Конвенціональні метафори роботи об’єктивовані вільними та фразеологічними словосполученнями, побудованими на основі імені концепту РОБОТА або його синонімів. Образні метафори втілені фразеологічними словосполученнями та ідіомами.

                 Відповідно до семантичної ролі актанта, що репрезентує роботу у предметно-референтній ситуації, відображеній конвенціональними метафорами роботи, останні поділяються на суб’єктні та об’єктні. Суб’єктні метафори представляють роботу як суб’єкта дії, а об’єктні – як її об’єкта.

Подаючи роботу як суб’єкта фізичних і розумових дій, суб’єктні конвенціональні метафори реалізуються у вигляді таких онтологічних сутностей, як РОБОТА є ІСТОТА:“Well,” the doctor said, “all her lab work has come back (Crichton, c. 17); <…> enjoying the rewards which your hard work brought you (Cox, c. 98); <…> when the work of the master so demands (Myers, c. 138); РОБОТА   є  РОСЛИНА: <…> that a work of art grows from nothing into something, from aco into oak (Jocipovici,   c. 3); <…> and whose work in those somber walls was to bear such bright red fruit (Fowles, c. 11); РОБОТА є ДЗЕРКАЛО: <…> and that the work is reflecting life's variable outcomes? (Ba es, c. 84).

Об’єктні конвенціональні метафори роботи подані чотирма базовими реалізаціями: РОБОТА є ЧЛЕНОВАНИЙ РЕСУРС/ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ/ ОБ’ЄКТ БАЖАННЯ/ ТОЧКА У ПРОСТОРІ. Структурна метафора РОБОТА є ЧЛЕНОВАНИЙ РЕСУРС конкретизується як РОБОТА є ДИНАМІЧНИЙ/ВЛАДНИЙ РЕСУРС: It did not please Mrs. Fairley that she had a little less work, since that meant also a little less influence (Fowles, c. 54). Онтологічна метафора РОБОТА є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ уточнюється як РОБОТА  є БУДІВЛЯ: Tod and I seem to be on top of the work, and nobody has complained so far (Amis, c. 35); ОБ’ЄКТ МАНІПУЛЯЦІЇ: <…>, in which a minor error by one drafter throws out the work of a whole drafting team (Myers, c. 238); ОБ’ЄКТ ВІДЧУЖЕННЯ: <…> or were offered work elsewhere with the authority (Falk, c. 32). Орієнтаційна метафора РОБОТА є ТОЧКА У ПРОСТОРІ має такі варіанти, як РОБОТА є ПОПЕРЕДУ: <…> not this mo ing, not with a day's work ahead of him (Lodge, c. 8);  ПОЗАДУ: <…>  rubbing his eyes and sauntering back to work  (Amis, c. 146); ЗНИЗУ: <…> or entertainment worth viewing that wasn’t based on some outtime work or its re-interpretation? (Green, Carr, c. 106); ЗВЕРХУ: <…> as he avenged himself on her for the pressures of work and the demands of his first wife (Ellis, c. 12). Окрім цього, конвенціональна метафоризація явища роботи відбувається з залученням образ-схеми РОБОТА є КОНТЕЙНЕР, що може реалізуватись як РОБОТА є ВМІСТ (РІДИНА)/ПЛОЩИНА: She threw herself into her work harder than ever (Marton, c. 154); Anne managed to get a few days off work during his ten-day leave (Murphy, c. 71).

Знаходячись у комунікативному фокусі висловлювання, конвенціональні метафори можуть давати раціональну оцінку роботі. Їх ціннісне навантаження реалізується у термінах таких раціональних оцінок, як утилітарна, телеологічна, нормативна, інтелектуальна та психологічна. Наприклад, у наступних фрагментах роботі надаються позитивна телеологічна (Work will ease the pain, in time, believe me (Gower, c. 67))  й утилітарна оцінки (<…> it is work, a woman's own creative work, that gives her the only real satisfaction and makes her life worth living (Mailtand, c. 64)).

Значної різниці між спектрами конвенціональних метафор, що функціонують в британському та американському художньому дискурсі, не зафіксовано за виключенням того, що для суб’єктів британського  художнього дискурсу більш типовим є уявлення роботи як ТОЧКИ ЗВЕРХУ, а для суб’єктів американського – як ТОЧКИ ЗНИЗУ.

Образні метафори концептуалізують роботу не лише як цілісне явище, а й у сукупності її окремих складників: суб’єктів роботи, їхніх дій та стану.

Образні метафори, що представляють роботу як цілісне явище, переважно спираються  на предметний гештальт, де робота метафорично уподібнюється каменю: stepping stone – робота-трамплін (Laura certainly brought a missionary zeal to her work; it was yet another stepping stone which enabled her to cross the gulf from working at home to working outsidе (Sebba, c. 103)); харчовому продукту: a piece of cake – приємна, легка робота (At first he kept saying that housekeeping was a piece of cake and that women made a big fuss about nothing <…> (Pratchett, c. 44)); тканню Пенелопи: web     of Penelope – нескінченна, неефективна робота (But perhaps that’s what you want – like Penelope, never finishing her web? (Murdoch, c. 76)).

Образні метафори суб’єкта роботи також формуються за участі предметного гештальта: a square peg in a round hole – особа, що не здатна виконати роботу як слід, де a peg – букв. гачок           (The director wants you to do it a certain way, and either you don't feel that he's right or you feel that he's right but he's forcing you to be a square peg in a round hole (Bergan, c. 46)).

Образні метафори, що спираються на предметний гештальт, є онтологічними.

Образна концептуалізація дій або стану суб’єкта роботи відбувається за допомогою дієслівних метафор з одним або двома актантами. Такі метафори базуються на полімотиваційному гештальті, обов’язковим складником якого є подієвий образ, що становить джерело структурної метафори. У структурі гештальта подієвий образ взаємодіє з антропонімічним образом: to work like a Trojan/ like a black/ like a galley slave – несамовито працювати, де a Trojan – букв. троянець, a black – негр, a slave – раб тощо (I worked like a Trojan, clearing, cleaning, painting and refurbishing (Clynes, c. 10));  предметним образом: to have (too) many irons in the fire – задіяти все можливе для успішного виконання роботи, де iron – букв. праска              (Mr. Hatton did say he had a good many irons in the fire and that sometimes he brought off a big deal (Rendell, c. 64)); абстрактним образом: to work like magic/a charm – швидко спричинити результат/ефект; букв. спрацювати як магія/закляття (If you treat 'em right, septic tanks work like magic, but if you don't, they'll <…> (Bowling, c. 96)); або просторовим орієнтиром типу “верх”: to be riding high – мати престижну роботу (Marie-Christine must be riding high, Sabine thought as she parked her car in the square (Craven, c. 94)).

Предметний образ у складі полімотиваційного гештальта може відігравати роль квазіеталона: to take to something like a duck to water (добре освоїтися на новому місці роботи), де суб’єкта роботи уподібнено предметному образу тварини – водоплавному птахові, який слугує квазіеталоном комфортності/природності перебування у водному середовищі (Gordon enjoys running the small bar and serving in the dining room which his wife says he took to like a ‘duck to water’ (Stone, Russel, c. 196)); або квазісимволу: to put one’s hand to the plough,  to put one’s shoulder to the wheel/yoke (розпочати енергійно працювати), де артефакти a plough - орало/ a wheel – колесо/ a yoke – ярмо символізують тяжку сільськогосподарську працю (At that point the cost has been counted, a shoulder has been put to the yoke, a hand to the plough, and a contract for discipleship has been signed (Guinness, Tring, c. 107)).

Окрім того, у структурі полімотиваційного гештальта дієслівної метафори може бути присутнім  метонімічний предметний образ, який, як правило, репрезентує суб’єкта роботи через елементи гардеробу: to roll up one’s sleeves – підготуватись до роботи, де a sleeve –  рукав (<…>,  so like many others, he rolled up his sleeves and before long, he was a cocky with the best of them, and the farm prospered  (Cai ey, c. 248 )) або частини тіла: to put one’s back into smth. – старанно працювати, де back – спина (He's a good worker; he puts his back into the job and he gives value for money (Ling, c. 81)), а власне робота концептуалізується на основі асоційованих з цими предметними сутностями станів та дій.

До спектру раціональних оцінок, якими супроводжуються образні метафори роботи, залучаються телеологічні, нормативні, утилітарні, психологічні, етичні, естетичні та сенсорні. Емоційно-оцінний компонент образних метафор варіюється у межах різноманітних проявів “несхвалення – схвалення”. Наприклад,  фрагмент Every day it's the same. You and me working our guts out in the sun, and them there in their motor-cars, going off to drink their whisky under a big fan (Burgess, c. 15) містить негативну нормативну та утилітарну оцінки роботи як такої, що є надмірною й виснажливою для людини, так начебто вона вивертала її нутро (working our guts out). Цей образ, посилений обставинами роботи, експлікованими уточненням in the sun (на сонці), викликає несхвалення ситуації й співчуття до персонажів-суб’єктів роботи.

Проведений аналіз свідчить, що у британському художньму дискурсі образні метафори роботи використовуються у 4,5 рази частіше, ніж у американському художньому дискурсі.

ВИСНОВКИ

Застосування когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення концепту РОБОТА уможливлює встановлення як його внутрішньої структури, так і зовнішніх зв’язків у безпосередньому середовищі формування й функціонування концептів, яким виступає художній дискурс.

З позицій когнітивно-дискурсивного підходу концепт РОБОТА постає як актуалізований у дискурсі індивідуальний смисл, що віддзеркалює соціокультурний досвід, пов’язаний з феноменом роботи у британському та американському лінгвокультурних соціумах. З метою виокремлення фактуальної, перцептивно-образної та аксіологічної інформації у структурі концепту РОБОТА виділяються поняттєво-ціннісний та образно-ціннісний складники.

Концепт РОБОТА існує у єдності статичних (систематизаційного, нормативного й категоризаційного) та динамічного (ідентифікаційного) модусів. У систематизаційному й нормативному модусах концепт РОБОТА співвідноситься з поняттям роботи.

Результати аналізу словникових дефініцій, дискурсивних реалізацій імені концепту та інших дескриптивно орієнтованих засобів його вербалізації свідчать, що на рівні інтенсіоналу (“використання фізичного/розумового потенціалу”, “цілеспрямованість”) і жорсткого імплікаціоналу (“об’єм діяльності”, “місце діяльності”, “об’єкт, на який спрямовані зусилля суб’єкта”, “результат/продукт праці, зусиль або діяльності”, “частина дня, присвячена виконанню діяльності”) розбіжності між поняттям про роботу у суб’єктів британського та американського дискурсів відсутні.

Частина ознак високовірогідного імплікаціоналу структурують поняття роботи суб’єктів обох досліджуваних національних дискурсів (“оплачуваність”, “старанність”, “виснажливість”), у той час як інша частина ознак не співпадають: для суб’єктів британського дискурсу притаманні ознаки “відповідність вимогам”, “негативна оцінка”, а для суб’єктів американського – “ефективність”, “наявність бенефактива”, “позитивна оцінка”.  

На рівні слабкого імплікаціоналу спільних ознак поняття роботи не виявлено (поняття  про роботу суб’єктів британського художнього дискурсу охоплює ознаки: “позитивна оцінка”, “наявність бенефактива”, у той час як американського – “наявність вимог до виконання роботи”, “залучення сирконстанта”, “негативна оцінка”).

Знайдені розбіжності підтверджують гіпотезу про відмінності в уявленні концепту РОБОТА суб’єктами британського та американського художніх дискурсів.

У категоризаційному модусі РОБОТА як концепт базового рівня стає центром поняттєвої категорії РОБОТА, яка мотивує категорії субординатного рівня, що структуровані за принципом “центр-периферія” й вербально репрезентовані синонімами імені концепту. Категорія РОБОТА має діяльнісний та результативний виміри, що відповідають напрямкам семантичної деривації імені концепту РОБОТА. Діяльнісний вимір категорії співвідноситься з концептами ЗУСИЛЛЯ та СПРАВА, а результативний – з концептом РЕЗУЛЬТАТ. Концепти є центрами однойменних субкатегорій, що структуруються розширеннями. Розвиток розширень є багатовекторним, що обумовлює ланцюжково-радіальну структуру усієї категорії. 

                Образно-ціннісний зміст концепту РОБОТА актуалізується конвенціональним та образними метафорами. Конвенціональні метафори роботи об’єктивовані дескриптивно орієнтованими вільними та фразеологічними словосполученнями, побудованими на основі імені концепту РОБОТА або його синонімів, а образні – прагматично орієнтованими словами та фразеологізмами.  Відповідно до семантичної ролі актанта, що репрезентує роботу у предметно-референтній ситуації, конвенціональні метафори роботи поділяються на суб’єктні та об’єктні.

Суб’єктні конвенціональні метафори реалізуються у вигляді таких онтологічних сутностей:  РОБОТА є ІСТОТА/ РОСЛИНА/ ДЗЕРКАЛО, концептуалізуючи роботу як суб’єкта чи експерієнцера фізичних або розумових дій. Попри те, що використання подібних метафор у досліджуваних типах дискурсу є рівновірогідним, оцінний потенціал суб’єктних метафор реалізується переважно у фрагментах британського художнього дискурсу.

Об’єктні конвенціональні метафори роботи охоплюють чотири базових  реалізації, які мають подальшу конкретизацію: структурну метафору РОБОТА є ЧЛЕНОВАНИЙ РЕСУРС → ДИНАМІЧНИЙ/ВЛАДНИЙ РЕСУРС; онтологічну метафору РОБОТА є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ → БУДІВЛЯ/ ОБ’ЄКТ МАНІПУЛЯЦІЇ/ ОБ’ЄКТ ВІДЧУЖЕННЯ; РОБОТА є ОБ’ЄКТ БАЖАННЯ; орієнтаційну метафору РОБОТА є ТОЧКА У ПРОСТОРІ → ЗВЕРХУ/ ЗНИЗУ/ ПОЗАДУ/ ПОПЕРЕДУ; а також образ-схему РОБОТА є КОНТЕЙНЕР → ВМІСТ (РІДИНА)/ПЛОЩИНА.

Відмінністю британського художнього дискурсу є ширша розповсюдженість орієнтаційної метафори РОБОТА є ЗВЕРХУ. Натомість для американського художнього дискурсу більш притаманною є метафора РОБОТА є ЗНИЗУ.

                Образні метафори переважно формуються на підґрунті полімотиваційного гештальта, який поєднує різноманітні комбінації метафоричних (антропонімічних, предметних, абстрактних, подієвих) й метонімічних образів за участі квазіеталонів та квазісимволів. Вживання образних метафор є більш характерним для британського художнього дискурсу.

Оцінний потенціал метафор роботи реалізується на основі телеологічних, нормативних, утилітарних, інтелектуальних, психологічних, етичних, естетичних та сенсорних раціональних оцінок. Присутність у структурі значення образних метафоричних мовних виразів гештальта нашаровує на раціональну оцінку емоційну, яка варіюється від “несхвалення” до “схвалення” в залежності від емпатії суб’єкта дискурсу.  

Перспективи дослідження пов’язуємо з проведенням аналізу концепту РОБОТА у різних інституціональних типах дискурсу, а також здійсненням міжкультурних досліджень з метою з’ясування принципів структурної організації, особливостей функціонування та метафоричного втілення концепту у різних лінгвокультурах.