ВАРІАТИВНІСТЬ ІНТОНАЦІЇ АНГЛІЙСЬКОГО ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ В СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОМУ АСПЕКТІ (експериментально-фонетичне дослідження)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ВАРІАТИВНІСТЬ ІНТОНАЦІЇ АНГЛІЙСЬКОГО ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ В СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОМУ АСПЕКТІ (експериментально-фонетичне дослідження)
Альтернативное Название: Вариативность интонации АНГЛИЙСКОЙ ОФИЦИАЛЬНО-ДЕЛОВОЙ диалогической речи в социолингвистическом АСПЕКТЕ (экспериментально-фонетическое исследование)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено мету й завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне й теоретичне значення, сформульовано положення, які виносяться на захист, описано методи і прийоми дослідження, подано дані про апробацію його результатів.


У першому розділі “Теоретичні передумови дослідження соціолінгвістичних особливостей англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення” викладено теоретико-методологічні засади дослідження, зокрема проаналізовано й узагальнено наявну в лінгвістичній літературі інформацію і наукові факти про лінгвостилістичну специфіку офіційно-ділового мовлення; визначено структурно-семантичні характеристики англійського діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування; встановлено специфіку впливу соціальних факторів на закономірності взаємодії лінгвальних та позалінгвальних засобів реалізації функціонально-прагматичної спрямованості англійського офіційно-ділового діалогу; обґрунтовано загальні ознаки просодичної моделі офіційно-ділового мовлення й виявлено основні соціолінгвістичні чинники, які зумовлюють її варіативність.


Здійснений на основі функціонального підходу аналіз лінгвістичних джерел, присвячених проблемі вивчення специфіки офіційно-ділового стилю мовленнєвої комунікації, засвідчив, що офіційно-діловий діалог є особливим типом міжособистісної мовленнєвої комунікації в сукупності лінгвістичних і екстралінгвістичних чинників його організації, структурування та динаміки функціонування (З.О.Гетьман, Л.В.Мінаєва, Л.Пашко, Т.В.Чрділелі). Мовний статус офіційно-ділового спілкування визначається його функціональною домінантою, суть якої полягає в досягненні прагматичної мети інтерактивної комунікації, що реалізується за рахунок взаємодії лексико-граматичних і просодичних засобів її оформлення. Процес актуалізації мовлення в офіційно-діловій сфері пов’язаний насамперед з необхідністю вибору таких просодичних засобів, які, взаємодіючи з лексико-граматичними елементами, забезпечують максимальну ефективність реалізації комунікативної мети спілкування.


Прагматична настанова офіційно-ділового діалогічного мовлення реалізується в межах різних структурно-семантичних блоків та фрагментів діалогу. Згідно з традиційно прийнятим у фонетиці підходом до аналізу тексту (Л.С.Козуб, Л.І.Тараненко) структуру тексту діалогу поділено в роботі на три блоки: початок, який слугує актуалізації прагматичної мети діалогу; основна частина, у межах якої відбувається розвиток подій та вирішення проблеми; завершення, що слугує логічним закінченням спілкування в цілому. У межах зазначених блоків було виокремлено типові фрагменти, спрямовані на реалізацію функціонально-прагматичної мети діалогу: початок (контакто-встановлювальний, стратегічно-визначальний фрагменти); основна частина (конфліктотвірний, динаміко-подійний, аргументативно-дискусійний фрагменти); завершення (попередньо-заключний, власне-заключний фрагменти).


Зазначимо також, що ефективний вибір мовних засобів у сфері офіційно-ділового спілкування потребує адекватної оцінки мовцем комунікативної ситуації, передбачення належності співрозмовників до певної соціальної групи, врахування вікових і психологічних особливостей комунікантів, їх соціокультурної належності тощо. Саме “безперервна динамічна зміна величезної кількості соціокультурних чинників” (Я.Р.Федорів) формує реальні обставини мовного спілкування та спонукає носіїв будь-якої мови користуватися у процесі комунікації наявним у ній варіантно-інваріантним інструментарієм.


Соціолінгвістична специфіка вибору мовних засобів актуалізації офіційно-ділового діалогу визначається його функціональним призначенням, прагматичним спрямуванням, взаємодією засобів лексико-стилістичної структури та соціальними факторами, під впливом яких складаються конкретні умови їхньої усної реалізації, адже нормативною рисою будь-якої вербальної інтеракції є її соціальна маркованість (В.Д.Бондалетов, Л.П.Крисін, Е.Ф.Тарасов), оскільки мовлення породжується лише в контексті певної ситуації і завжди містить відбиток цього контексту (А.Д.Швейцер). На думку Л.В.Щерби, мовлення змінюється залежно від того, з ким, в яких умовах і з якою метою відбувається вербальне спілкування.


Узагальнення результатів аналізу теоретичних та експериментальних досліджень (В.І.Бєліков, Р.Т.Белл, Б.Бернстайн, Т.А.ван Дейк, Дж.Гамперц, М.Гордон, Ю.Д.Дешерієв, Д.Кристал, У.Лабов, Л.Мілроу, Н.Б.Мечковська, О.Д.Петренко, П.Традгілл, Р.Фасольд, О.Д.Швейцер, Т.І.Шевченко та ін.), присвячених проблемі вивчення комплексу соціолінгвістичних чинників, які детермінують варіативність мовлення, довели необхідність обґрунтування класифікації соціолінгвістичних, функціонально-прагматичних й емоційно-модальних ознак англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення, яка б слугувала теоретичним підґрунтям для проведення експериментально-фонетичного дослідження впливу цих ознак на варіативність інтонаційних засобів його реалізації. Так, диференціювання класифікованих ієрархічно підпорядкованих ознак має такий вигляд: ступінь офіційності ситуації спілкування (високий, середній, низький); соціальний статус мовця відносно статусу слухача (вищий, рівний, нижчий); міжкультурна належність комунікантів (монокультурна, полікультурна); функціонально-прагматична спрямованість мовлення (досягнення згоди, отримання інформації, спонукання до дії) та його емоційно-прагматичний потенціал (високий, середній, низький).


За результатами теоретичного аналізу досліджуваної проблеми було встановлено, що для коректного проведення експериментально-фонетичного дослідження соціолінгвістичних особливостей просодичної організації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення та експліцитної інтерпретації його результатів необхідним і достатнім мінімумом мають бути такі соціально значущі ознаки: соціальний статус мовця відносно статусу слухача, функціонально-прагматична спрямованість мовлення та його емоційно-прагматичний потенціал. Ці ознаки й було покладено в основу систематизації експериментально досліджуваних діалогів, інші ознаки, наведені в класифікації, використано під час лінгвістичної інтерпретації результатів аудитивного й акустичного аналізу як інформацію, спрямовану на опис диференційних особливостей варіантних моделей англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення.


З метою опису інваріантної просодичної моделі англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення та для встановлення її соціолінгвістично зумовлених варіантних реалізацій з усієї різноманітності просодичних засобів було відібрано такі основні просодичні підсистеми: мелодики, гучності, темпу мовлення (на перцептивному рівні); частоти основного тону, інтенсивності, тривалості (на акустичному рівні). При цьому під просодичною моделлю ми розуміємо такий зафіксований іконографічними засобами опис процесу просодичного оформлення офіційно-ділового мовлення, який відображає закономірності взаємодії просодичних підсистем, їх характеристики та зв’язки, істотні для мети дослідження (Т.В.Янчева). Аналіз соціолінгвістичних особливостей просодичного оформлення англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення дозволив встановити, що провідними ознаками інваріанта його інтонаційної моделі є відносні значення чи параметри інтонаційних підсистем з найхарактернішими їхніми виявами на рівні інтонаційних груп фрагментів і структурно-семантичних блоків діалогів.


У другому розділі “Програма й методика експериментально-фонетичного дослідження інтонаційної організації діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування” представлено програму й методику експериментально-фонетичного дослідження, висвітлено логіку його проведення та послідовність аналізу експериментальних даних.


Програмою експериментального дослідження передбачено: підбір і запис експериментального матеріалу; аудитивний аналіз англійських діалогів офіційно-ділової сфери мовленнєвої комунікації аудиторами-інформантами; аудитивний аналіз перцептивних характеристик англійських офіційно-ділових діалогів аудиторами-фонетистами; акустичний аналіз просодичних (тональних, темпоральних, динамічних) характеристик англійських офіційно-ділових діалогів; лінгвістична інтерпретація та узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження.


У підрозділі “Методика експериментального дослідження” викладено послідовність опрацювання корпусу експериментального матеріалу, порядок виконання етапів аудитивного аналізу англійських офіційно-ділових діалогів, процедуру дослідження акустичних параметрів фрагментів експериментальних діалогів із застосуванням комп’ютерних програм SpectraLAB, WaveLAB, Cool Edit Pro, а також послідовність обчислення статистичних показників результатів експериментально-фонетичного дослідження.


Експериментальні тексти діалогів було оцінено та відповідно марковано за ознаками прийнятої класифікації, з поділом їхнього експериментального масиву за провідною соціолінгвістичною ознакою (соціальний статус мовця відносно статусу слухача) на 3 групи: вищий, рівний, нижчий. У межах кожної групи було здійснено членування тексту діалогу на його структурно-семантичні блоки і фрагменти, з яких складаються ці блоки. Подальша диференціація експериментальних діалогів спиралася на їхню функціонально-прагматичну спрямованість (досягнення згоди, отримання інформації, спонукання до дії) та емоційно-прагматичний потенціал (високий, середній, низький).


Викладення результатів дослідження проводилося у вербальній і графічній формах. Графічна форма інтерпретації отриманих у процесі дослідження результатів містила таблиці та інтонограми. За результатами аудитивного й акустичного аналізу було обчислено частотні показники актуалізації інтонаційних параметрів досліджуваних діалогів. Узагальнені таблиці результатів аудитивного й акустичного аналізу експериментального матеріалу, результати статистичної обробки показників актуалізації інваріантних просодичних ознак англійського офіційно-ділового діалогу, а також зразок графічної репрезентації результатів експерименту подано у додатках дисертації.


У третьому розділі “Результати експериментально-фонетичного дослідження інтонаційної організації англійського діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування” описано результати експериментально-фонетичного дослідження варіативності інтонації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення під кутом зору соціолінгвістичного аспекту її реалізації та наведено їхню лінгвістичну інтерпретацію.


Аудитивний та акустичний аналіз було спрямовано на встановлення якісних і кількісних характеристик взаємодії просодичних засобів у процесі актуалізації англійського офіційно-ділового діалогу. Варіативність інтонаційної моделі англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення досліджувалася з погляду виявлення особливостей взаємодії просодичних підсистем залежно від соціального статусу мовця відносно статусу слухача, функціонально-прагматичної спрямованості мовлення та його емоційно-прагматичного потенціалу, які визначалися аудиторами-інформантами провідними чинниками, що зумовлюють варіативність інтонаційної організації англійського діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування.


Результати аудитивного аналізу дають підстави стверджувати, що офіційно-ділове мовлення характеризується одноманітністю його просодичного оформлення, оскільки в ньому сконцентровано типові інтонаційні моделі. Це пояснюється відомим фактом, згідно з яким, що простішою й одноманітнішою є інтонаційна організація тексту, то простішою є формула його інтонаційної моделі (Г.Н.Іванова-Лук’янова). Отже, найтиповіша інтонаційна модель офіційно-ділового спілкування охоплює реалізацію спадної ступінчатої шкали з чергуванням спадного, спадно-висхідного та висхідного ядерних тонів:


– And 'what are °typical re™actions Þ when 'people beяgin to 'feel af°raid?||


–  ëWell,Þ 'patients 'break яout in a 'cold ™sweat,| they 'say they have 'shivers down their ™spine,| they be'gin to яbreathe ™quickly Þ and the 'heartbeat in°creases.||


У наведеному прикладі можна помітити ідентичність мелодійного малюнка усіх його інтоногруп, характерною ознакою якого є наявність спадної ступінчатої шкали в поєднанні з висхідним напрямком руху тону в нетермінальній частині і спадним у фінальній синтагмі. Як бачимо, інтонаційні засоби не контрастують з лексичним та граматичним значенням, що виражається вербально та за допомогою граматичних конструкцій, а радше виступають засобом логічної звязності складових частин основного повідомлення і виконують функцію забезпечення його адекватного сприйняття. Так, нетермінальні синтагми оформлюються за допомогою висхідного тону, який, повязуючи комунікативно вагомі елементи висловлення, водночас сигналізує про його незавершеність і передбачає певне логічне продовження. У свою чергу, використання спадної ступінчатої шкали робить висловлення емоційно-нейтральним, спокійним, але водночас логічним, категоричним, послідовним і вагомим.


Важливо відзначити, що в офіційно-діловому мовленні особливого значення набувають засоби його інформаційної сегментації, що пояснюється передусім необхідністю виділення важливих елементів висловлення, економного й адекватного вираження основного змісту повідомлення та досягнення основної функціонально-прагматичної мети. Серед комунікативно вагомих елементів повідомлення на особливу увагу заслуговує просодичне оформлення ключових слів, які є найбільш емоційно й комунікативно навантаженими словами в реченні та вирізняються інтонаційно-смисловою активністю як актуалізатори текстового змісту (М.П.Дворжецька). Вони здебільшого оформлюються за допомогою таких комплексів просодичних параметрів: логічного наголосу, який виділяє комунікативний центр речення; сповільнення темпу мовлення під час виділення комунікативно вагомої інформації; переривання поступовості спадної шкали; вживання складних ядерних тонів; підвищення тонального рівня або гучності мовлення на виділеному слові.


Під час здійснення аудитивного аналізу аудиторами було також відзначено, що однією з дистинктивних ознак соціолінгвістичної варіативності англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення на перцептивному рівні є темп мовлення, який детермінує характер паузації, членування мовлення на синтагми та його ритмічну організацію. Як відомо, варіативність темпу залежить від ступеня офіційності мовлення (Т.І.Шевченко): саме темп виступає показником ситуативної зумовленості мовлення та спричинює появу в мовленні соціолінгвістичних варіантів вимови. В офіційно-діловому спілкуванні темп мовлення може виступати засобом інформативного членування повідомлення, що дозволяє слухачеві розмежовувати основну й фонову інформацію: сповільнення темпу спостерігається на важливих інформативно актуальних частинах повідомлення, у свою чергу менш важливі частини повідомлення вимовляються прискореним темпом. Таким чином, інтонація підвищує прагма-інформативний потенціал висловлень мовця, що достатньо повно проілюстровано в наведеному нижче прикладі, в якому сповільнення темпу в першій і третій синтагмах акцентує комунікативно вагомі компоненти повідомлення:


– ˉI was 'brought яup with a 'very яstrong 'sense of °duty, | and Нpart of the Нsense  of  ™duty Þ > was Þ that if 'you were 'getting яon ™better | so you Нtu ed  yourНself  to  'help  èothers.||


В аналізованому фрагменті простежується також типове просодичне оформлення фонової інформації (друга й четверта синтагми), що актуалізується через функціонування другорядного наголосу на низькому тональному рівні й часткового наголосу, які зумовлюють складну ритмічну структуру висловлення. Під час передачі фонової інформації мовцям властива також тенденція до зниження гучності при вимові менш важливих слів, звуження тонального діапазону, прискорення темпу мовлення, зменшення кількості пауз, а звідси функціонування переважно довших інтонаційних груп.


Разом із тим, темп мовлення може слугувати індикатором зниження ступеня його офіційності та підвищення його емоційно-прагматичного потенціалу. Було виявлено, що зі зростанням емоційно-прагматичного потенціалу висловлення спостерігається загальне прискорення темпу вимовляння, яке може набувати різних емоційно-конотативних відтінків, що передається взаємодією декількох просодичних параметрів. Наприклад, у наведеному нижче фрагменті, який характеризується середнім емоційно-прагматичним потенціалом, відзначено прискорення темпу вимовляння та стакатоподібний ритм, що кваліфікувалося аудиторами як засіб вираження негативних емоцій комуніканта (роздратування):


– ˉThere   èis al™ways The   èGrange.|| ËI’ve been there for several °times, | >and…


°David, | 'may I яjust °finish? || ˉI was °going to ™say Þ Нthat the Êoverall яcost per Êdelegate at èHill™fields | is Êten per яcent   èhigher | than Нwhat we 'paid   èlast year.||


Про емоційне забарвлення фрагмента свідчить послідовність високих спадних ядерних тонів і хвилеподібний рух мелодійного контуру у першій синтагмі. Крім того, реалізація останнього висловлення у звуженому діапазоні та поступове прискорення темпу від першої до фінальної синтагми сприяє нагнітанню емоцій та підсиленню напруги, яке інтенсифікується спадною ковзною шкалою в другій і третій синтагмі та пролонгацією голосного /A:/ у ключовому слові last[lA:A:A:st], що реалізується завдяки пологості високого спадного термінального тону. При цьому голосний заднього ряду низького піднесення /A:/, який зазвичай справляє негативний фоносемантичний ефект (А.А.Калита), асоціюючись з антипатією, ворожістю, неприязню, інтенсифікує негативний смисл усього висловлення, що також підсилюється придиховим тембром при помірній гучності звучання.


При цьому варто підкреслити, що негативна конотація висловлень найбільш експліцитно виражається в мовленні вищого за статусом комуніканта. Це доводять зауваження аудиторів про досить недбалу артикуляцію висловлень, реалізованих вищим за статусом комунікантом у заключному блоці діалогу та відчутне зверхнє ставлення завдяки цьому. Про це свідчить інтонаційне оформлення такого фрагмента діалогу:


–   èRight,| Нlets leave it   èthere for toНday.||


Так, аналізоване висловлення сприймається досить категорично завдяки повторюваності інтонаційної моделі, зокрема реалізації високого спадного ядерного тону в обох синтагмах. Зверхнє ставлення передається за допомогою недбалої артикуляції слова right та відчутної пролонгації заальвеолярного сонорного приголосного /r/ [rrraIt], що інтенсифікується закінченням обох синтагм на середньому підвищеному тональному рівні.


Характеризуючи акцентно-ритмічну структуру офіційно-ділового мовлення, аудитори відзначили такі її загальні риси: перевага одно- і двоскладових ритмічних груп; значний відсоток наявності ритмічних груп, що функціонують як інтонаційні групи; перевага коротких фраз та реплік, зумовлених насамперед складною композиційною структурою офіційно-ділового мовлення і необхідністю його адекватного членування; менша кількість головних наголосів та функціонування другорядних наголосів, звідси типовість використання складних і змішаних ритмічних груп; загальна плавність ритмічного оформлення мовлення. Наприклад:


  èAnne, | you Нknow what you 'said about  èHillfields Þ  as a 'possible °conference Нvenue?||


ëYes,| ˉI re™member.||


>Well, | it Нdoesn’t 'seem яso   ècheap to me. || The  èdelegate ™rate Þ is Нwell over a Нhundred   èpounds.||


Як видно з прикладу, у фрагменті простежується висока частотність актуалізації слабонаголошених складів. Перцептивне сприйняття плавності мовлення досягається завдяки поступовому зниженню висоти голосу під час реалізації спадної ступінчатої шкали в першому висловленні та поступовому її підвищенню при реалізації висхідної ступінчатої шкали в останньому. Плавність мелодійного контуру корелює з малою швидкістю зміни руху ядерного тону, яка надає пологості його звучанню. Такий ритмічний малюнок відповідає основній характеристиці офіційно-ділового спілкування, а саме – його нейтральності та неупередженості.


Важливо також додати, що аудитори вказували на варіативність акцентно-ритмічної структури діалогу залежно від його функціонально-прагматичної спрямованості, зокрема було виявлено, що висловлення, спрямовані на реалізацію прагматичної мети спонукання до дії у прескриптивному типі діалогу, характеризуються уривчастим ритмом. У свою чергу висловлення, актуалізовані в інформативному й кооперативному типах діалогу, оформлюються плавним ритмом:


>Well,| it’s °difficult to Нbe pre™cise,| ˉ but we 'should be 'ready Þ by the °thirtieth.||


'O°K, | °fine.|| °So,Þ °Daniel,| you’re 'going to reНvise the pro°duction ™schedule| and 'check the 'details with the R&°D Нpeople,|>and Þ E'lena’s 'going to яhave the de'sign °ready for us Þ Нby the °thirtieth.||


У наведеному фрагменті друге висловлення, актуалізоване комунікантом з вищим соціальним статусом та кваліфіковане аудиторами як таке, що спрямоване на реалізацію функціонально-прагматичної мети спонукання до дії з низьким емоційно-прагматичним потенціалом, має змішану ритмічну структуру з чергуванням наголошених, напівнаголошених та ненаголошених складів. Чіткий ритмічний малюнок, створений завдяки функціонуванню головного та другорядного наголосів, сприяє категоричності звучання всього фрагмента, що підсилюється також використанням емфатичного середнього спадного термінального тону, який відбиває певну відстань у мовленні нерівних за статусом комунікантів і зверхнє ставлення мовця з вищим статусом. Наголошені склади вимовляються досить уривчасто, що слугує також для виділення комунікативно вагомих елементів повідомлення під час актуалізації спонукання до дії. Саме спонукання інтенсифікується надретельністю й чіткістю вимови, підвищеною гучністю при акцентуації комунікативних центрів повідомлення та динамікою розгортання подій, про що свідчить перехід від сповільненого темпу на початку речення до його прискорення наприкінці.


Узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження дозволило виявити інваріант інтонаційної моделі англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення та диференційні ознаки її варіантних реалізацій. Так, було встановлено, що соціолінгвістичні особливості інтонаційного оформлення англійського діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування виявляються в таких просодичних ознаках: варіативність мелодійного контуру; широке варіювання термінальної частини фрагментів у межах спадного, висхідного, спадно-висхідного й рівного тонів; зміна характеру мелодійного контуру (усічений/неусічений); розширення тонального діапазону; варіативність висотнотональних рівней початку й завершення фрагментів; рекурентність вузького й нульового тонального інтервалу як засобу семантичної зв’язності суміжних фрагментів; варіювання темпу і гучності; зміна структури і динаміки ритму; збільшення тривалості паузи при підвищенні соціального статусу мовців; частотність просодичного виділення семантично вагомих елементів повідомлення; наявність фонемних модифікацій (пролонгація голосних і приголосних).


Варіативність просодичних ознак, яку було зареєстровано під впливом чинника соціального статусу мовців, виявляється в таких параметрах:


1) реалізації, актуалізовані мовцями з вищим статусом, маркуються такими просодичними характеристиками: рівна середня й низька передшкала, висхідний та рівний такт, значна рекурентність висхідної шкали, середній спадний термінальний тон переважно опуклої форми, середній підвищений висотнотональний рівень початку фрагментів, позитивний середній тональний інтервал, підвищена гучність, високий тональний максимум, середня та коротка середньозвукова тривалість фрагментів, збільшена тривалість пауз, наявність найвищої частки максимальної тривалості пауз, звужений діапазон інтенсивності, максимальна частка вузького діапазону інтенсивності;


2) реалізації, актуалізовані мовцями з рівним статусом, виявляють такі варіантні просодичні ознаки: рівна висока й середня передшкала, рівний та висхідно-спадний такт, значна рекурентність спадної ковзної шкали, наявність усіченого мелодійного контуру, висхідно-спадна конфігурація тону в шкалі, високий спадний термінальний тон прямої форми, частотність спадно-висхідного тону, високий висотнотональний рівень початку фрагментів, переважно розширений тональний діапазон, максимальна частка широкого діапазону й екстрависокого висотнотонального рівня початку фрагментів, варіативність тональних інтервалів, підвищена гучність, високий тональний максимум, середня та збільшена середньозвукова тривалість фрагментів, середній та великий рівень інтенсивності;


3) реалізації, актуалізовані мовцями з нижчим статусом, демонструють варіативність у таких просодичних параметрах: рівна середня й низька передшкала, висхідно-спадний та рівний такт, значна рекурентність спадної ковзної шкали, високий спадний термінальний тон опуклої форми, частотність рівного тону, максимальна рекурентність висхідно-спадної конфігурації тону, переважно середній підвищений висотнотональний рівень початку фрагментів, позитивний звужений тональний інтервал, коротка тривалість пауз, знижена гучність, середній підвищений тональний максимум, найбільша рекурентність збільшеної середньозвукової тривалості, наявність найвищої частки мінімальної тривалості пауз, переважно мінімальна швидкість зміни частоти основного тону, максимальна частка широкого діапазону інтенсивності.


Варіативність просодичного оформлення структурних фрагментів діалогів у відповідності з їх функціонально-прагматичною спрямованістю та емоційно-прагматичним потенціалом можна простежити в актуалізації таких просодичних ознак:


1) у контакто-встановлювальному фрагменті: відсутність передшкали, усічена шкала або її відсутність, висхідний термінальний тон, звужений тональний діапазон, високий або екстрависокий висотнотональний рівень початку та середній підвищений або середній знижений рівень завершення фрагмента, проста ритмічна структура, локалізація максимуму частоти основного тону на ядерному складоносії, мінімальна швидкість зміни частоти основного тону;


2) у стратегічно-визначальному фрагменті: спадна ковзна або висхідна шкала, високий спадний термінальний тон, розширений тональний діапазон, позитивний звужений або нульовий тональний інтервал, сповільнений темп, складна ритмічна структура, локалізація максимуму частоти основного тону в першій ритмогрупі, висхідно-спадна конфігурація тону, середня тривалість пауз, середня швидкість зміни частоти основного тону;


3) у конфліктотвірному фрагменті: спадний такт, спадна ковзна шкала, висхідно-спадна конфігурація тону в шкалі та термінальній ритмогрупі, звужений тональний діапазон, позитивний розширений або широкий тональний інтервал, сповільнений/прискорений темп, підвищена гучність, наявність екстрависокого тонального максимуму, локалізація максимуму інтенсивності в першій ритмогрупі, мінімальна швидкість зміни частоти основного тону, значна частотність актуалізації великого рівня інтенсивності;


4) у динаміко-подійному фрагменті: висхідний або висхідно-спадний такт, рівна шкала, низький спадний термінальний тон, висхідно-спадна конфігурація тону, розширений та широкий тональний діапазон, високий або екстрависокий висотнотональний рівень початку фрагмента, позитивний звужений тональний інтервал, змішана ритмічна структура, локалізація максимуму частоти основного тону в першій ритмогрупі, найбільша рекурентність екстрависокого тонального максимуму;


5) в аргументативно-дискусійному фрагменті: висхідно-спадний такт, рівна шкала, низький спадний термінальний тон, висхідно-спадна конфігурація тону в шкалі та термінальній ритмогрупі, розширений та широкий тональний діапазон, високий або екстрависокий висотнотональний рівень початку й екстранизький рівень завершення фрагмента, коротка або мінімальна тривалість пауз, змішана ритмічна структура, найвища частка локалізації тонального максимуму в іншій ритмогрупі як засобу виділення семантично вагомих слів, найбільша рекурентність екстрависокого тонального максимуму, великий рівень інтенсивності;


6) у попередньо-заключному фрагменті: відсутність передшкали, рівний такт, усічена шкала або її відсутність, висхідний термінальний тон, висхідно-спадна конфігурація тону в термінальній ритмогрупі, звужений або вузький тональний діапазон, середній знижений тональний рівень початку фрагмента, прискорений темп, проста ритмічна структура, знижена гучність, локалізація максимуму частоти основного тону на ядерному складоносії, середній знижений та низький тональний максимум, середня тривалість пауз, малий рівень інтенсивності розширеного діапазону, локалізація максимуму інтенсивності на ядерному складі;


7) у власне-заключному фрагменті: рівний такт, усічена шкала або її відсутність, високий спадний термінальний тон прямої форми, звужений або вузький тональний діапазон, середній знижений тональний рівень початку фрагмента, позитивний вузький або нульовий тональний інтервал, прискорений темп, проста ритмічна структура, знижена гучність, локалізація максимуму частоти основного тону в першій ритмогрупі, середній знижений та низький тональний максимум, малий рівень інтенсивності розширеного діапазону, локалізація максимуму інтенсивності на ядерному складі.


Таким чином, використані в процесі лінгвістичної інтерпретації результати аудитивного й акустичного аналізу засвідчили існування між ними досить тісного кореляційного зв’язку, що дає підстави вважати доцільним їх подальше використання в лінгвістичній теорії та практиці під час теоретичного обґрунтування закономірностей коректного просодичного оформлення англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення і розробки відповідних методичних рекомендацій щодо особливостей його соціолінгвістичної варіативності.


 


ВИСНОВКИ


Теоретичні обґрунтування, які базуються в цій праці на засадах функціонально-прагматичного підходу до вивчення специфіки інтонаційного оформлення англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення під кутом зору соціолінгвістичного аспекту його реалізації, та узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження дозволяють зробити такі висновки.


З позицій функціонального підходу офіційно-ділове діалогічне мовлення слід розглядати як соціально зумовлену інтерактивну мовленнєву діяльність, спрямовану на досягнення комунікативно-прагматичних цілей, що реалізується за рахунок взаємодії засобів усіх рівнів мови. Коректний і цілеспрямований вибір мовних засобів, які слугують ефективності мовленнєвої комунікації в офіційно-діловій сфері, забезпечує певну інтеграцію семантичного й соціопрагматичного планів висловлення в межах комунікативної стратегії, частиною якої виступає просодична організація мовлення.


Наукові уявлення, обґрунтовані на етапі розробки теоретичних передумов дослідження у формі класифікації ознак офіційно-ділового діалогу, довели, що найбільш значущими факторами міжособистісного спілкування в офіційно-діловій сфері мовленнєвої комунікації, які детермінують варіативність його просодичного оформлення, є такі чинники: соціальний статус мовця відносно статусу слухача (вищий, рівний, нижчий), функціонально-прагматична спрямованість діалогу (досягнення згоди, отримання інформації, спонукання до дії) та його емоційно-прагматичний потенціал (високий, середній, низький). При цьому в процесі спілкування співрозмовники здійснюють соціальний вибір одного з конкуруючих способів формулювання висловлення, який продиктований необхідністю ефективної реалізації функціонально-прагматичної мети мовленнєвої комунікації.


Обґрунтована нами класифікація соціолінгвістичних, функціонально-прагматичних й емоційно-модальних ознак англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення надала можливість здійснити інтерпретацію результатів експериментально-фонетичного дослідження, спрямованого на визначення інваріантної інтонаційної моделі англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення та її соціолінгвістично детермінованих варіантних реалізацій. Крім того, проведене дослідження наочно засвідчило, що найбільш адекватний опис соціолінгвістичного аспекту варіативності інтонації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення доцільно базувати на оцінці частоти використання просодичних засобів, які під час актуалізації офіційно-ділового мовлення набувають якості соціолінгвістичних маркерів.


На основі аудитивного аналізу соціолінгвістичної варіативності англійського діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування було встановлено низку інваріантних інтонаційних ознак, які виконують роль просодичного маркера англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення: рівна передшкала високого, середнього й низького висотнотональних рівнів; спадна ступінчата або рівна шкала; спадний термінальний тон високого, середнього й низького різновидів з малою швидкістю зміни його руху; середній та розширений тональний діапазон; високий та середній підвищений висотнотональні рівні початку фрагментів та екстранизький рівень їхнього завершення; позитивний середній та звужений тональний інтервал оформлення стиків фрагментів; помірний темп; середня та коротка тривалість пауз; складна ритмічна структура та помірна гучність.


Акустичний аналіз засвідчив надійність результатів аудитивного аналізу й дозволив визначити такі інваріантні просодичні ознаки англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення: локалізацію максимуму частоти основного тону в першій і ядерній ритмогрупах; високий та середній підвищений рівні тонального максимуму; рівний, висхідний та висхідно-спадний такт; спадну хвилеподібну шкалу; спадну (прямої та опуклої форми) і висхідно-спадну конфігурацію тону в термінальній ритмогрупі; середній та розширений тональний діапазон; домінування середньої зони середньозвукової тривалості фрагментів; середня та коротка тривалість пауз; мала швидкість зміни частоти основного тону; середній та малий рівень інтенсивності середнього діапазону з локалізацією її максимуму на таких функціонально значущих ділянках – ядерному складі та першій ритмогрупі.


Лінгвістична інтерпретація результатів перцептивного й акустичного аналізу дає підстави вважати встановлені в дисертації особливості соціолінгвістичної варіативності інтонаційного оформлення англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення адекватними, а отже, придатними для використання у сфері фонетичного знання.


До перспективних напрямів подальшої наукової розробки проблеми інтонаційної організації англійського діалогу в офіційно-діловій сфері комунікації слід віднести вивчення когнітивного аспекту функціонування засобів сегментного й надсегментного рівнів в актуалізації просодичної моделі офіційно-ділового діалогічного мовлення, встановлення ґендерних характеристик просодичного оформлення офіційно-ділового мовлення, дослідження інтонаційного моделювання різних за функціонально-прагматичною спрямованістю мовленнєвих актів у сфері офіційно-ділового спілкування.


Основні теоретичні положення й експериментально встановлені результати дослідження можуть бути корисними для розробки посібників та інших матеріалів, які сприятимуть підвищенню ефективності навчання коректного інтонаційного оформлення мовлення в ситуаціях офіційно-ділового спілкування, а також можуть застосовуватися в професійно орієнтованому викладанні фонетики англійської мови, зокрема в навчанні або аналізі специфіки інтонування діалогів різної функціонально-прагматичної спрямованості.


 


Основні результати дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях автора:


1. Ющенко Г.О. Диференційні просодичні ознаки англійського офіційно-ділового стилю мовленнєвої комунікації // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту ім. В.Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2003. – Вип. 48. – С. 343–352.


2. Ющенко Г.О. Соціолінгвістичні ознаки англійського діалогічного мовлення в офіційно-діловій сфері комунікації // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту ім. В.Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2006. – Вип. 67. – С. 354–361.


3. Ющенко Г.О. Когнітивно-прагматична парадигма дослідження діалогічного мовлення (на матеріалі англійського діалогічного дискурсу в офіційно-діловій сфері спілкування) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського нац. лінгв. ун-ту. Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. – Вип. 13. – С. 56–62.


4. Ющенко Г.О. Функціонально-прагматична зумовленість просодичного оформлення офіційно-ділового діалогічного мовлення // Нова філологія: Зб. наук. праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – №26. – С. 198–205.


5. Ющенко Г.О. Вплив соціопрагматичних факторів на динаміку зміни тональних характеристик офіційно-ділового мовлення (на матеріалі англійського діалогічного дискурсу) // Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун-ту  ім. В.Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2006. – №2 (16). – С. 57–66.


6. Ющенко Г.О. Роль соціолінгвістичних факторів у фонетичній організації англійського офіційно-ділового діалогу // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту ім. В.Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч.– Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2007. – Вип. 73, Ч. 1. – С. 226–233.


7. Ющенко Г.О. Лінгвостилістична специфіка англійського офіційно-ділового стилю мовлення // Документалістика на зламі тисячоліть. Проблеми теорії та історії: Міжнародна наукова конференція. Луганськ, 26-27 квітня 2001 р. – Луганськ: Знання, 2001. – С. 211–221.


8. Ющенко Г.О. Функціонально-прагматичний аспект дослідження англійської інтонації мовлення // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. Запоріжжя, 28-29 жовтня, 2004 р. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. – Т.3. – С. 145–146.


9. Ющенко Г.О. Культурологічний аспект вивчення діалогічного дискурсу // Етнос. Культура. Нація: IV Всеукраїнська науково-практична конференція. Дрогобич, 21-22 жовтня, 2004 р. – Дрогобич: Коло, 2004. – Вип. IV. – С. 236–246.


10. Ющенко Г.О. Прагматичні стратегії офіційно-ділового діалогічного мовлення // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: ІІІ міжвузівська конференція молодих учених. Донецьк, 15-16 лютого, 2005 р. – Донецьк: Дон НУ, 2005. – С. 201–202.


11. Ющенко Г.О. Комунікативний аспект функціонування інтонації в діалогічному мовленні // Дні науки’ 2005: Міжнародна науково-практична конференція. Дніпропетровськ, 15-27 квітня 2005 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т.43: Мова, мовлення, мовна комунікація. – С. 62–63.


12. Yuschenko H.O. Stylistic Potential of English Intonation in Oral Communication // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: II міжнародна науково-практична конференція. Горлівка, 19-20 травня 2005 р. – Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2005. – Т.1. – С. 188–191.


 


13. Yuschenko H.O. The Role of Speakers’ Social Status in Prosodic Organization of Formal Business Discourse // Humanistic and Pragmatic TEFL: XII Inte ational TESOL Ukraine Conference. Kyiv, April 21-22, 2007. – Kyiv: TESOL Ukraine, 2007. – P. 108.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины