ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ОНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ОНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ
Альтернативное Название: Фразеологические единицы с ономастическим Компонентам в современном немецком языке: СТРУКТУРНО-семантические и функциональные аспекты
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір теми й актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено її мету та конкретні завдання, з’ясовано методи, предмет
і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичне значення
і практичну цінність виконаного дослідження, наведено відомості про апробацію результатів роботи.


У першому розділі “Ономастикон у системі мови та мовлення” розглянуто специфіку значення онімів та їхні основні функції; з’ясовано                 суттєві відмінності між власними та загальними назвами (ЗН); визначено                   шляхи переходу онімів у символічні апелятиви та основні чинники, які сприяють семантичному перетворенню фразеологізованих власних назв; описано методику дослідження мовного матеріалу.


Сучасна ономастика визначає власне ім’я як універсальну функціонально-семантичну категорію, особливий тип словесних знаків, призначення яких полягає у виокремленні та ідентифікації одиничних об’єктів (істот та неістот), що виражають одиничні поняття й загальні уявлення про ці об’єкти в мові, мовленні та культурі народу (О.І.Фонякова). Численність власних назв у словниковому складі кожної національної мови, їх надзвичайна різноманітність привертають до себе в наш час особливу увагу дослідників (Б.М.Ажнюк, Д.Вільске, О.Ю.Карпенко, Ю.О.Карпенко, О.Ф.Кудіна, Г.Науманн, І.Е.Ратнікова, О.В.Суперанська, Ч.Фельдеш та ін.).


Сутність власних назв традиційно намагаються встановити через їх зіставлення із загальними назвами (Ю.О.Карпенко, І.І.Ковалик, О.В.Суперанська та ін.). Вивчення різних точок зору на природу ВН дало змогу виокремити низку характерних відмінностей онімів від апелятивів, що полягають:


1) у функції, яку вони виконують: індивідуалізуюча та ідентифікуюча функції ВН суттєво відмінні від генералізуючої функції ЗН;


2) у характері зв’язку з позначуваним об’єктом: ВН властива підвищена предметність при послабленому, редукованому (до нуля) зв’язку з поняттям; для слів загальної лексики характерний взаємозв’язок між поняттям та найменуванням;


3) у різному “масштабі” онімів та апелятивів: “масштаб” ВН дорівнює,
як правило, одиниці, оскільки вони позначають один, окремо взятий предмет; у ЗН він завжди більший за одиницю;


4) у залежності ВН від позамовних чинників (соціальних, юридичних, історичних, географічних);


5) у називанні онімами позначуваних об’єктів за допомогою фонетичної внутрішньої форми, а не за допомогою лексичного значення основ, як це притаманно апелятивам;


6) у неперекладності більшості власних назв іншими мовами.


Проблема семантики онімів та висвітлення їхнього значення залишається дискусійним питанням сучасних ономастичних досліджень (О.О.Білецький, В.Бланар, Ґ.Косс, О.Т.Молчанова, О.В.Суперанська та ін.). Визнаючи існування підходів, в основі яких лежить заперечення лексичного значення ВН, ми вважаємо слідом за О.Ф.Кудіною, О.А.Мороз, Ю.А.Фірсовою, що власні назви мають значення в мові та мовленні. Мовне значення онімів складається з родової апелятивної назви “чоловік”, “жінка” (для антропонімів) і “країна”, “місто”, “річка” (для топонімів). У контексті актуалізується мовленнєве значення онімів. Структура значення ВН є складним комплексом, в якому відомості про слово (лінгвістична частина значення) переплітаються з інформацією про позначуваний об’єкт (позамовний аспект значення імені).


Своєрідність онімів у мові викликає нагальну потребу вивчення особливостей їхнього функціонування у фразеології. При семантичній трансформації відбувається символізація онімів. Вони вичерпують свої ономастичні функції та перестають бути вираженням абсолютної одиничності. Семантичні перетворення та якісні зміни, яких зазнають фразеологізовані                  оніми, свідчать про часткову, а іноді й повну подібність таких власних назв
до апелятивів.


Існують два основні напрями в процесі семантизації власних назв (Р.І.Охштат, Н.М.Пасік). Перший напрям пов’язаний із функцією позначення конкретного індивіда: ВН співвідноситься з певним суб’єктом або об’єктом, символізує їхні ознаки і набуває узагальненого значення. При цьому оніми утворюють семантичне ядро фразеологізму: ein salomonisches Urteil, Gang nach Kanossа, nicht aus Gebersdorf sein. Основу другого напряму символізації онімів становить абстрактна природа ВН, що домінує над конкретною. Через уведення інших компонентів з яскраво вираженою семантикою власна назва виступає
у своєму загальнокатегоріальному значенні (ім’я взагалі) і може слугувати контекстуальним синонімом до слів “чоловік”, “жінка”, “річка”, “місто”, “предмет”, “цей”, “інший”, “там” тощо: ein fauler Heinz, fliegendes Gretchen,                  
fe von Madrid.


Основними образними чинниками, що сприяють семантичному перетворенню онімів у складі ФО, є асоціації за подібністю та асоціації за суміжністю. На асоціаціях за подібністю базується метафоричне перенесення найменування з одного денотата на інший: der keusche Joseph – “непорочний Йосип”, schwedische Gardinen – “в’язниця”. Асоціації за суміжністю відображають часові, просторові та причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами навколишнього світу: frei nach Knigge – “за правилами хорошого тону”, keinen Duden im Blut haben – “писати з помилками”.


Здатність онімів втрачати в мовленні зв’язок з конкретними об’єктами
та розвивати конотативні співзначення апелятивного характеру свідчить про безперервну еволюцію, притаманну одиницям мови і мовній системі загалом.


У другому розділі “Системні відношення у сфері німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом” виявлено парадигматичні зв’язки у досліджуваній фразеологічній мікросистемі; проаналізовано основні структурно-граматичні типи та моделі фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у німецькій мові.


Одним з актуальних питань, що перебувають у фокусі уваги дослідників,
є виявлення форм системної організації у фразеологічному складі мови (Я.А.Баран, В.Флейшер, І.І.Чернишова та ін). Проблеми системності пов’язані
з описом фразеологізмів як специфічних структурно-семантичних одиниць,
з вивченням явищ фразеологічної синонімії, варіативності, полісемії, омонімії, антонімії, з виявленням граматичних класів фразеологізмів та їхніх синтаксичних функцій (М.П.Кочерган).


Дослідження синонімічності німецьких ФО з ономастичним компонентом виявило, що фразеологізми-синоніми (18% від загальної кількості проаналізованих одиниць) – явище досить поширене. Розрізняємо чотири типи синонімічних відношень (Г.П.Манушкіна): міжрівнева синонімія (синонімія фразеологізмів досліджуваного типу та їхніх лексичних корелятивів серед ЗН): seinen Friedrich Wilhelm daruntersetzen unterschreiben; корелятивна синонімія (досліджувані одиниці корелюють з близькими за значенням фразеологізмами, у складі яких відсутня ВН): arm wie Hiob / Job arm wie eine Kirchenmaus; внутрішньогрупова синонімія (синонімія ФО з ономастичними компонентами, які відносяться до одного ономастичного розряду): Sand nach Hagenau tragen Bier nach Dortmund bringen та міжгрупова синонімія (синонімія ФО з компонентами-онімами, що входять до різних ономастичних розрядів): wenn Oste und Pfingsten zusammenfallen wenn der Main / die Elbe brennt.


Поряд із фразеологічними синонімами існує велика кількість фразеологічних варіантів (22% німецьких ФО з ономастичним компонентом). Вони передбачають відносну тотожність образу та абсолютну тотожність семантики, мають єдине джерело походження, подібну будову і припускають взаємозаміну слів-компонентів. Залежно від варіювання плану вираження виокремлюємо орфографічні варіанти (різняться написанням без відображення
у вимові)
: Ei des Kolumbus / Ei des Columbus; граматичні варіанти (фразеологізми з морфологічними та синтаксичними змінами окремих конституентів, зумовлених явищем паралелізму): falscher Wilhelm / falscher Willi, es führen viele Wege nach Rom / viele Wege führen nach Rom та лексичні варіанти (припускають факультативне вживання окремих маргінальних компонентів ФО або за умови тотожності значень і структури варіює один із складників звороту): aussehen wie das Leiden Christi / aussehen wie das Leiden Christi in Zivil, ein langer Laban / ein langer Lulatsch.


В антонімічні відношення вступають фразеологізми на позначення явищ одного логічного порядку, оскільки вони характеризують предмет в одному семантичному й емоційно-експресивному плані, але з протилежних боків. Так, фразеологічні антоніми arm wie Lazarus та reich wie ein Krösus співвідносяться
за загальним значенням
матеріальний достаток” і протиставляються за полярними значеннями бідняк, жебрак – багач, дуже багата людина” На відміну від синонімії, явище антонімії у сфері німецьких ФО з ономастичним компонентом
є досить рідкісним (4% ФО).


Кількість полісемічних та омонімічних ФО серед досліджуваних одиниць незначна: 6% ФО з ономастичним компонентом є полісемічними (das kann Lehmanns Kutscher auch – 1) це дуже легко зробити, це може зробити будь-хто (лише не ти); 2) цю гру можна легко виграти”) та лише 1% – омонімічними (sanfter Heinrich 1) скромна людина”; 2) жарт. лікер особливого сорту”).


Детальний аналіз структури ФО з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові показав, що ці одиниці розподіляються на два чітко окреслених розряди: фразеологізми зі структурою словосполучень та фразеологічні одиниці, структурно організовані за моделями речень.


За характером сполучення слів розрізняємо серед фразеологічних одиниць, структурно співвіднесених зі словосполученням, стійкі звороти з будовою підрядних сполучень (12 структурно-фразеологічних моделей: “прикметник + іменник-ОК”, відономастичний прикметник + іменник”, іменник + іменник-ОК
в Genetiv”,
іменник-ОК + прийменник + іменник”, іменник + іменник-ОК”, прийменник + іменник-ОК”, іменник-ОК у непрямому відмінку (з прийменником або без) + дієслово”, прикметник + компаратив”, дієслово + компаратив”, іменник + компаратив”, прийменник + іменник-ОК (з означенням або без), прикметник + прийменник + іменник-ОК”) та сурядних сполучень
(2 структурно-фразеологічні моделі: “
іменник-ОК + сполучник + іменник-ОК” (між компонентами встановлюються єднальні відношення), іменник-ОК +
сполучник + іменник-ОК” (компоненти ФО поєднані зіставнo-протиставними віднoшеннями
).


Ці фразеологізми характеризуються розмаїттям семантики і вживаються для позначення осіб, предметів, явищ, абстрактних понять, ознак особи чи предмета, дії, стану, процесуальності тощо: im Evakostüm, Vater Rhein, böhmische Dörfer, den beleidigten Adam spielen.


У складі комунікативних зворотів, тобто ФО, структурно рівнозначних реченню, виокремлюємо дві групи: фразеологізми, організовані за типом простих речень (двоскладних та односкладних): Das kannst du Frau Blaschke erzählen!; Was ist denn für ein August?; Man braucht nicht Eulen nach Athen zu tragen,
і фразеологізми, структурно співвіднесені зі складними реченнями (складносурядними та складнопідрядними): So was lebt, und Schiller musste sterben; Hänschen tanzt, wie Hans bläst; Wer das Glück hat, der fährt auf einem Besenreis                 über den Rhein.


Всі комунікативні фразеологічні звороти мають різне експресивне
та емоційно-оцінне забарвлення, різноманітну семантику, провідну роль
у формуванні якої відіграють власні імена.


Третій розділ “Німецькі фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом як фрагмент мовної картини світу” присвячено розгляду проблем національної та загальнокультурологічної конотації ономастичної лексики, дослідженню асоціативної природи конотативних ознак та їхньої ролі
у формуванні фразеологічного значення, аналізу фразеотворчої активності різних класів онімів як компонентів фразеологічних одиниць.


Проведений компонентний аналіз семантики німецьких фразеологізмів
з ономастичним компонентом дає змогу зробити висновок про те, що основні значення в системах різних мов універсальні, що обумовлено загальнолюдськими законами логіки, структурою мислення та ідентичною реалізацією пізнання
й думок. Проте в кожній мові існує також певний набір основних значень, притаманних саме їй як відображення неповторних особливостей культури народу – носія даної мови. Фразеологічні одиниці, відтворюючи у своїй семантиці тривалий процес розвитку культури етносу, фіксують і передають із покоління в покоління культурні установки й стереотипи та відіграють важливу роль у творенні мовної картини світу того чи іншого народу. Оніми є яскравими лексичними компонентами національно забарвлених ФО, носіями та трансляторами різноманітної і достатньо широкої національно-культурної інформації.


Питання фразеотворчої активності ономастичного компонента пов’язане
зі специфікою онімів як мовних і культурних знаків. У складі ФО вони можуть зберігати свій онімічний характер, вказуючи на конкретну особу або об’єкт
і викликаючи в адресата мовлення згадки про певні події, властивості та ознаки, пов’язані з денотатами – реальними носіями імені. Проте у більшості випадків унаслідок зростання абстрактності та включення виразніших у плані мотивації фразеологічного змісту компонентів відбувається послаблення семантики ВН
та набуття нею (ВН) узагальнено-вказівного значення.


Семний аналіз фразеологізмів з антропонімічним компонентом засвідчив, що до їх складу входять імена двох типів (Г.П.Манушкіна, Н.М.Пасік): перший тип – це денотативно співвіднесені антропоніми або ж імена-факти, пов’язані
з конкретною історичною особою. Виконуючи роль семантичного стрижневого слова, такі антропоніми містять інформацію про конкретний денотат імені
та пов’язані з ним події культурного, історичного й побутового плану, що
є необхідною умовою для розуміння значення ускладненого мовного знака: dicke Berta – гармата часів першої світової війни, названа на честь власниці заводу Берти Крупп. Другий тип – це денотативно індетерміновані антропоніми, або імена-характеристики, не пов’язані з реальними денотатами і потенційно співвіднесені з багатьма особами: eine dumme Liese, fauler Hans.


Структурним компонентом ФО найчастіше виступають поширені чоловічі імена Hans, Kunz, Peter, Matz, Michel, Heinrich, Otto, August (36,5% від загальної кількості досліджуваних ФО) та жіночі Minna, Trine, Liese, Lotte, Grete, Frieda (6,5% ФО). Ці особові імена набувають різноманітних конотацій, які за характером забарвлення є переважно негативними: Hans Feigling – “боягуз”, faule Trine – “лінива дівчина” або нейтральними: wildgewordener Heinrich – “сердитий чоловік”; ein großer Hans – “поважна особа”, значно рідше – позитивно-оцінними: doller Otto – розм. “смілива людина”, fleißiges Lieschen – “старанна дівчина”. Повна десемантизація ВН спостерігається у випадках, коли антропонім
є факультативним компонентом ФО: das ist aber ein (zu) weites Feld, (Luise) – “краще про це не говорити; залишимо це”, а також у ФО вигукового типу, значення яких не є мотивованим: keinen Ton nicht mal, Anton! – “Ні звуку! Я не хочу нічого чути!”


Фразеологізми з прізвищами утворюють у німецькій мові порівняно незначну групу (5,8% ФО). Вони позначають історично відомих осіб: rangehen wie Blücher – “енергійно, рішуче взятися до справи” (фельдмаршал Л.Блюхер – герой війни 1814 р., завдяки його сміливим діям були розгромлені війська Наполеона)  чи асоціюються зі знаменитими особистостями: frei nach Knigge – “за правилами хорошого тону” (A. von Knigge – автор відомої у 18 ст. книги правил хорошого тону). Псевдоантропоніми мають прозору лексичну оболонку, вказуючи на                слово, від якого ім’я утворено: Doktor Siemann (sie + Mann), Baron von Habenichts (haben + nichts).


Питома вага ФО з компонентами-агіонімами та календарними іменами становить 4,5%. У складі цих фразеологізмів оніми розвивають темпоральні значення, трансформуючись у хрононіми – власні назви часових відрізків,
та співвідносяться з певною порою року, з певними днями-святами: St. Klemens uns Winter bringt – 23 листопада, день святого Клемента, символізує початок зими, der goldene Sonntag – “остання неділя перед Різдвом”. З іменами святих пов’язані народні уявлення про зміну пір року, про погоду, майбутній врожай тощо: Nach Matthäis geht kein Fuchs mehr über Eis – “Прийшов Матвій – затріщав лід”, Vor Johanni bitt’ um Regen, nachher kommt er ungelegen – “Дощить не тоді, коли просять, а тоді, коли косять”. Деякі звороти є метафорично переосмисленими: bei Sankt Velten! – розм. “Сто чортів!”; Was weiß die Sau / Kuh vom Sonntag – “хтось
не має уявлення про щось”.


ФО з компонентом-геортонімом налічують лише 2% від загальної кількості проаналізованих одиниць. Вони нерозривно пов’язані з народними звичаями, обрядами, традиціями: geschmückt sein wie ein Pfingstochse – розм. “виряжений, вичепурений без смаку” (на трійцю в Німеччині існував звичай прикрашати вінками худобу). Будучи стрижневими компонентами таких зворотів, оніми не лише виконують функцію хрононімів, але й зазнають семантичних перетворень, які базуються на метафоричному перенесенні ознак певного свята: sich freuen wie ein Kind auf Weihnachten – “дуже радіти чому-небудь”. Іноді компоненти-хрононіми можуть абстрагуватися і виконувати дейктичну функцію: etwas
(so lange) verschieben, bis Oste und Pfingsten zusammenfallen / auf einem Tag fallen
розм. “відкласти на безрік” або повністю десемантизуватися: lieber zehn (fünf) Jahre nichts zu Weihnachten! – “Мені це не потрібно!”


До складу ФО можуть входити і топоніми – назви реально існуючих географічних об’єктів, назви ірреальних (міфологічних) об’єктів та назви вигаданих об’єктів (квазітопоніми). В основному ФО містять назви вітчизняних (німецьких) міст – Leipzig, Kassel, Potsdam, Meißen, Schilda, Buxtehude (3,4% ФО): er stammt / ist aus Schilda – “він дурень”, а також зарубіжних міст – Rom, Venedig, Madrid, Athen, Warschau (3,1% ФО): In Rom tu, was Rom tut – “Між вовками
по-вовчому й вий”.


Відтопонімічні деривати представлені в ад’єктивних ФО переважно назвами країн. Вони розвивають близькі до апелятивних значення: eine spanische Wand “ширма, перегородка”, chinesische Höflichkeit – “китайські церемонії”.


Більшість топонімів, маючи денотат у реальній дійсності, зберігають відчутний зв’язок зі своєю основною семантикою (Б.М.Ажнюк). Окрім указівки
на об’єкт, у них простежуються додаткові значення, пов’язані з характеристикою об’єкта, ідеологічним, емоційним забарвленням імені. Топоніми зберігають архаїчні риси давнього періоду мови, що дозволяє визначити територію проживання автохтонних народів (В.Г.Таранець). ФО з топонімічним компонентом віддзеркалюють різні історичні події в житті країни: Nü berger Gesetze – “нюрнберзькі закони” (расистські закони фашистської Німеччини 1935 р.). Найбільшому переосмисленню підлягають топонімічні компоненти народно-розмовних фразеологізмів: mit Spreewasser getauft sein – “бути родом з Берліну”. Ступінь абстракції топоніма може то збільшуватися, то зменшуватися, наближаючись до нуля. Коли зв’язок між конкретним позначенням денотата
та абстрактним поняттям остаточно втрачено, топоніми виконують функцію займенникових прислівників “тут”, “там”, невизначено вказуючи на місце,
де відбувається подія: jemanden auf den Bocksberg wünschen – “послати когось
до дідька”. Коли топонімічний компонент не характеризує денотат, а лише ідентифікує його, він виконує дейктичну функцію: Es so machen wie die Frau aus Neuwied – “чинити на власний розсуд”. Набуваючи максимуму десемантизації, топонімічний компонент у складі ФО може бути замінений іншим топонімом або навіть апелятивом: das Wasser in die Limmat / Reuss / den Rhein / ins Meer / in den Brunnen tragen – “У море воду лити”. Топонімічні каламбури відзначаються високим ступенем експресивності та емоційності і свідчать про семантичну насиченість топонімічного компонента: nicht von Gebersdorf sein – “бути скупим”.


Таким чином, максимальному семантичному спрощенню у складі ФО підлягають компоненти-агіоніми, геортоніми та імена календарні. Досить часто семантичного навантаження позбавлені також антропоніми. Проте топоніми зберігають відчутний зв’язок зі своєю основною семантикою і є завдяки цьому важливими показниками локальної атрибуції ФО.


У четвертому розділі “Функціонування німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у сучасних німецьких текстах” висвітлено особливості функціонування німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом у сучасних німецьких текстах різних жанрів; проаналізовано мовленнєві модифікації досліджуваних мовних одиниць.


Розгляд особливостей функціонування ФО засвідчує, що, актуалізуючись
у мовленні, вони здатні видозмінюватися. Механізми структурного і семантичного модифікування ФО існують у мовній системі як потенція для їхніх оказіональних реалізацій (Д.О.Добровольський, В.Флейшер). Тому модифікації є цілком типовим способом уживання фразеологізмів, який пов’язаний з потенційним підвищенням експресивності й належить до зумовлених системою властивостей ФО (В.Флейшер). Здатність до модифікування закладено в специфіці ФО – особливих знаків вторинної номінації: 1) потенційному членуванні синтаксичної структури звороту, синтаксично-структурній варіативності; 2) можливості семантичного членування фразеологізму, варіативності компонентного складу; 3) “дифузному характері” значення більшості фразеолексем; 4) розвиненій синонімії всередині фразеолексем; 5) високій експресивності завдяки образності та конотаціям (В.Флейшер).


Підставою для утворення фразеологічних модифікацій слугують два процеси: з одного боку – це видозміна структури ФО, а з іншого – специфічна, зумовлена інтенціями автора, інтеграція ФО в контекст, що спричиняє зміщення семантики звороту. З огляду на це, ми виокремлюємо два види модифікацій фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у сучасних німецьких різножанрових текстах:


1)    структурно-семантичні модифікації, спричинені перетворенням форми
та незначними смисловими змінами ФО;


2)    власне семантичні модифікації, пов’язані із ситуативним переосмисленням узуального фразеологічного значення або ж реалізацією семантичної двоплановості окремих компонентів ФО чи словосполучення в цілому.


Нами виявлено п’ять найпродуктивніших різновидів структурно-семантичного модифікування німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом у текстах.


Перший різновид – це розширення компонентного складу ФО з метою конкретизації значення, збільшення обсягу семантики, а також глибшого розкриття властивостей описуваних явищ. Залежно від позиції, яку стосовно ФО посідають оказіональні компоненти, виокремлюємо препозитивні, інтерпозитивні та постпозитивні розширення компонентного складу досліджуваних одиниць.


Аналіз функціональних можливостей препозитивних розширень німецьких ФО з ономастичним компонентом показав, що вони вживаються переважно
у функції означень (1) та обставин (2) або ж уводяться до складу фразеологізму
як предикати (3):


(1) Wer so etwas baut, im Jahre 1953, der muss reich wie der sagenhafte Krösus sein! (Н.Konsalik);


(2) Sie standen voreinander, und der selbstbewusste Robert war plötzlich am Ende seines Lateins (G.Görlich);


(3) Ein umstrittener Plan soll Frankreich aus der Weinkrise helfen: “Damit öffnet man die Büchse der Pandora” (SdZ).


Інтерпозитивні розширення традиційної структури фразеологізмів, які
в лінгвістиці називають вклинюванням (О.В.Кунін, Н.П.Щербань), виконують функцію обставин (1) та додатків (2):


(1) Aber es laufen auch jeden Tag ungezählte Kunden vom Warenhaus Pontius zum Klempner Pilatus (Eulenspiegel);


(2) Insgeheim erwachte die Hoffnung, den gordischen Knoten mit einem Streiche zu durchhauen (Е.Niekisch).


Постпозитивні розширення ФО виступають у ролі додатків (1) та обставин (2), значно рідше – означень (3):


(1) Das war ein Gefühl wie Weihnachten und Oste , als endlich der Scheck mit dem Lottogewinn eintraf (Duden);


(2) Dem Bruder Leichtfuß auf dem Tanzboden sind keine moralischen Fehltritte nachzuweisen (Spiegel);


(3) Ich wünsche mir, ihm aus dem Wege zu gehen […] meinem Kinderschreck, dem schwarzen Kasper des braunen Oberschauten (W.Koeppen).


Другий різновид – це заміна традиційних компонентів ФО іншими лексемами з метою надання фразеологізмам нових стилістичних відтінків, відтворення місцевого колориту, а також точнішої передачі зображуваної ситуації: Sieh an, der keusche Hellmuth! Leistet sich ein schwarzes Luderchen, das ihm die Knie weich macht! Wie wird sich Irmi benehmen, wenn sie das jemals erfährt? (H.Konsalik). У наведеному контексті спостерігається субституція власноіменного компонента Joseph – Hellmuth, завдяки чому ФО тематично вплітається в контекст.


Третій різновид – це вилучення окремих компонентів зі складу ФО, зумовлене прагненням до економії мовних засобів і лаконізації мовлення, до усунення надлишкових з точки зору конкретного факту комунікації компонентів. Наслідком скорочення компонентного складу ФО є посилення узагальнено-метафоричного змісту новоутворених фразеологізмів: Phönix aus der Asche (DW).


Четвертий різновид – це фразеологічна контамінація або схрещування
в одному усталеному виразі двох чи кількох ФО, що здійснюється на підставі структурної, функціональної, асоціативної близькості чи з певною комунікативною метою: den schwarzen Peter іn der Hand halten (Junge Welt) – “не таланити, не щастити”. ФО утворилася внаслідок поєднання двох зворотів – j-n / etw. in der Hand halten – “тримати в руці” та der Schwarze Peter – “Чорний Петер (дитяча гра в карти)”.


П’ятий різновид – це граматичні модифікації ФО: морфологічні (зміна граматичного числа іменного компонента ФО, граматична зміна часу й стану дієслів): […] gerade diese Typen brauchten wir, weil sie Kohle brachten, weil man sie ausnehmen konnte wie Weihnachtsgänse (F.Christiane) та синтаксичні модифікації (перестановка компонентів (інверсія), утворення дієприкметників та віддієслівних іменників): Det muß ick selber machen. Nachher heißt es bloß, ich weiß von nichts, mein Name ist Hase (H.Fallada).


Нами зафіксовано також п’ять найпоширеніших різновидів власне семантичних модифікацій фразеологізмів з ономастичним компонентом
у сучасних німецьких текстах.


Перший різновид – це буквалізація фразеологічного значення,
що базується на подвійному сприйнятті: на обігруванні значення фразеологізму
та буквального значення його змінного прототипу: Ich habe sie geliebt bis zur Selbstaufgabe. Es war ein Naturereignis. Ist es jemals gelungen, den Vesuv zuzuschütten? (H.Konsalik). Контекст уможливлює реалізацію переносного значення фразеологізму – “забути кохану людину”.


Другий різновид – це використання фразеологізму та його окремих компонентів: Weißt du, ich bin Ahasver, der ewige Jude, ohne Jude zu sein (S.Nachbar). ФО der ewige Jude – “людина, яка не знає спокою”. В контексті чітко усвідомлюється двоплановість значення компонента Jude: він входить до складу структурно і семантично складного цілого як його органічна частина, зберігаючи водночас потенційні ознаки лексичної одиниці.


Третій різновид – це коментування значення ФО, за допомогою якого досягається ефект двозначності окремих компонентів фразеологізму: Danaer ist bei Homer der Name für die Griechen. Und das hölze e Pferd, das die Griechen bei ihrer vorgetäuschten Abfahrt vor Troja zurückließen und in dessen Bauch sich die Zerstörer der Stadt versteckten, war ein Danaergeschenk. Monsieur, ich will Ihre Galerie nicht zerstören, und ich komme nicht aus dem Bauch eines hölze en Pferdes (H.Konsalik).


Четвертий різновид – це конкретизація значення ФО за допомогою уточнювальних і пояснювальних слів, словосполучень або речень: Wer so etwas baut, im Jahre 1953, der muss reich wie der sagenhafte Krösus sein! Aber Helmut Wegener war kein Krösus (H.Konsalik).


П’ятий різновид – це наповнення ФО в певному контексті або ситуації новим змістом. ФО erschossen sein wie R.Blum – “бути повністю виснаженим, без сил” уживається в контексті зі значенням “попастися, загинути (по-дурному)”: “Warum lügen Sie eigentlich so nutzlos, Herr Kufalt? Sie waren ja in der Wohnung”. – “Ich war nicht in der Wohnung”. – “Und was ist dies?” – Kufalt sieht und erstarrt. Und sogleich kommt eine Erinnerung in ihm noch aus dem Zimmer, eine Erinnerung von geste Abend, als die dicke Frau ihm sagte: “Und sie haben mir noch zugeredet, ich sollte mich um mein Essen kümme , sie können warten”. So oder ähnlich …. Damals regte es sich in ihm, er war auf der Spur, dann kam der Mauerer dazwischen, und er vergaß es wieder …. Also doch da gewesen, verschwitzt unter den Hunderten von Gesichte der letzten Wochen …. Sein Kopf senkt auf die Brust, er sieht keinen an. – “Erschossen wie Robert Blum”, – denkt er (H.Fallada).


Розглянуті модифікації німецьких ФО з ономастичним компонентом
є свідченням реалізації потенційних можливостей фразеологізмів. Вони відображають закономірний процес розвитку та збагачення фразеологічного фонду німецької мови.


ВИСНОВКИ


Дослідження семантичних, структурних і функціональних особливостей фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові
з урахуванням їхньої національно-культурної специфіки здійснено в руслі новітніх досягнень фразеології, ономастики та лінгвокультурології.


Системний підхід до об’єкта розвідки засвідчив, що фразеологізми
є продуктом культурно-гносеологічної здатності носіїв німецької мови фіксувати й віддзеркалювати власне антропометричне відношення до навколишнього світу. Уявлення етносу про його внутрішній рефлексивний досвід, його ціннісні орієнтації зберігаються і передаються з покоління в покоління.


Досліджувані мовні знаки здатні характеризувати складні поняття вищого ступеня абстракції, мають яскраве експресивне забарвлення і є інформативно насиченими завдяки ономастичному компоненту, який посідає в семантичній структурі ФО панівне місце, виконуючи роль фразеотворчого центру.


Власні назви як компоненти фразеологічних одиниць, функціонуючи
в мовленні, вичерпують свої ономастичні функції та перетворюються в загальні назви, що свідчить про безперервну динаміку, властиву всім мовним одиницям, як і самій мовній системі в цілому. Десемантизуючись, оніми втрачають функції індивідуалізації та ідентифікації і набувають генералізуючого значення.


У процесі фразеологізації власні назви долають свою семантичну замкненість і розвивають внутрішньосистемні зв’язки: синонімію (міжрівневу, корелятивну, внутрішньогрупову, міжгрупову), варіативність (орфографічні, граматичні, лексичні варіанти), антонімію, полісемію, омонімію.


Структурна класифікація досліджуваних мовних одиниць містить продуктивні структурно-граматичні типи та моделі німецьких фразеологізмів
з ономастичним компонентом.


Встановлено, що значення ономастичних компонентів у складі фразеологізмів здатне закріплюватися або повністю десемантизуватися. Зростання семантичної активності ОК спостерігаємо в метафоричних, метонімічних
та каламбурних ФО, де онім є носієм позамовної інформації про денотат імені
та утворює семантичне ядро звороту. Спад семантичної активності ономастичного компонента простежуємо у фразеологізмах з факультативними, мотиваційно нестрижневими та дейктичними онімами, а також у вигукових ФО.


Специфіка досліджуваних мовних одиниць, що є нарізнооформленими утвореннями, передбачає широкі можливості різних структурно-семантичних модифікацій не лише шляхом утворення нових відношень та зв’язків з іншими мовними одиницями, а також і завдяки структурно-семантичним та власне семантичним видозмінам форм усталених зворотів, а саме: розширенню чи звуженню компонентного складу ФО, заміні традиційних компонентів фразеологізму іншими лексемами, фразеологічній контамінації та координації, буквалізації фразеологічного значення, наповненню ФО в певному контексті новим змістом тощо.


 


Виконане дослідження має перспективи подальших наукових пошуків
у плані зіставного аналізу ФО з ономастичним компонентом німецької, української та англійської мов, функціонування ономастичних ускладнених мовних знаків у художньому дискурсі, вивчення та аналізу німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом у зв’язку з проблемами
їх відтворення при перекладі українською мовою.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины