АНГЛОМОВНА РЕКЛАМА У ВІРТУАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ : Англоязычная реклама в виртуальном пространстве

Краткое содержание

У вступі визначається мета, завдання та методи дослідження, обґрунтовується його актуальність та новизна, теоретична та практична цінність, формулюються основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі дисертації „Віртуальна реклама як складова рекламного дискурсу” проводиться аналіз дискурсивних досліджень у сучасній лінгвістиці, розглядаються різновиди дискурсів та тенденції розвитку рекламного дискурсу. Аналізується гіпертекст віртуальної реклами як особливий спосіб представлення реклами в Інтернеті.

            У сучасній лінгвістиці дискурс розглядається як складна єдність мовної форми, значення та дії (Т. Дейк); мисленнєво-комунікативна діяльність, яка протікає у широкому соціокультурному процесі, є сукупністю процесу й результату і включає як лінгвальний, так і позалінгвальний аспекти
(І.С. Шевченко, О.І. Морозова); зв’язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими факторами (Н.Д. Арутюнова). Дослідження складного та багатоаспектного феномену дискурсу є актуальною темою наукових розробок вітчизняних та закордонних лінгвістів (Ф.С. Бацевич, А.Д. Бєлова, В.Г. Борботько,
Т. Дейк, В.І. Карасик, К. Кусько, В.С. Лук’янець, М.Л. Макаров, О.І. Морозова, Г.Г. Почепцов, К.С. Серажим, Л.В. Солощук, І.С. Шевченко, Г.М. Яворська та ін.).

            Багатомірність феномену дискурсу підтверджується існуванням різноманітних підходів до його вивчення, серед яких: психологічний (М.Л. Макаров, Л.М. Мурзін, M. Billig), логічний
(J. Searle), соціологічний (M. Foucault), когнітивний (Н.Д. Арутюнова, Т. Дейк, О.С. Кубрякова,О.В. Александрова), структурно-семіотичний (А. Греймас, Ж. Курте), культурологічний (Г.Г. Слишкін, C. Goddard, A.Wierzbicka), літературознавчий (R. Beaugrande).

            У межах лінгвістичного аналізу дискурсу виокремлюють декілька підходів: теорії мовленнєвих актів, прагматики, етнографії комунікації, інтерактивної соціолінгвістики, аналізу варіативності, конверсаційного аналізу, логіко-прагматичної теорії комунікації, лінгвістичного аналізу діалогу, критичного дискурс-аналізу, лінгвістики тексту, моделей репрезентації дискурсу в теорії штучного інтелекту, когнітивних та психолінгвістичних моделей обробки і розуміння дискурсу.

Одним з аспектів дослідження дискурсу є класифікація його типів. В основу деяких класифікацій покладено методи та зміст певних дисциплін: соціолінгвістики (І.В. Карасик), стилістики (Н.Д. Арутюнова), теорії комунікації (Г.Г. Почепцов). Інші класифікації типів і підтипів дискурсу засновані на формальних, функціональних та змістовних критеріях, які пов’язані з категоріями дискурсу (Ф.С. Бацевич, А.Д. Бєлова, О.І. Морозова, І.С. Шевченко).

Функціональним різновидом дискурсу є реклама, що пройшла довгий еволюційний шлях розвитку, який можна схарактеризувати як поступовий перехід від інформування до керування споживанням. Еволюція реклами має чотири періоди розвитку. Доринковий – від початку товарообміну доісторичних часів до XVIII століття (основна функція реклами – інформативна). Найпопулярнішими видами реклами у цей період є глиняні дощечки з описом товару, вивіски над тавернами, рекламування товару за допомогою глашатаїв. Період масової комунікації – з кінця ХVIII до перших десятиліть ХХ століття, який характеризується виникненням та поширенням преси (основна функція реклами – інформативна, додаткові функції – ілюстративна, атрактивна, навчальна, нагадувальна, спонукальна). Дослідницький період (ХХ століття), протягом якого відбувалося вивчення та вдосконалення способів впливу реклами на цільову аудиторію (основні функції реклами – інформативна та спонукальна). Інтерактивний період, у якому споживачі стають активними учасниками рекламного процесу (основна функція реклами – спонукальна).