ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНАХ ЙОЗЕФА РОТА

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, пояснено теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробацію, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, а також вказано кількість публікацій та структуру дисертації.

У першому розділі „Теоретичні аспекти фразеології” висвітлю­ються основні питання фразеології у системі мови та в авторському мовленні. В основу дослідження покладено сучасну теорію фразеології, розроблену в працях М.Ф.Алефіренка, Н.М.Амосової, В.Л.Архангель­ського, Я.А.Барана, В.І.Гаврися, С.Н.Денисенко, В.П.Жукова, Д.О.Добровольського, Р.П.Зорівчак, О.В.Куніна, В.М.Мокієнка, О.П.Пророченко, Л.Г.Скрипник, В.Н.Телії, І.І.Чернишової, М.М.Шан­ського, В.Фляйшера, Г.Бурґера та ін. Широке розуміння автором обсягу фразеології обумовлює зарахування до фразеологізмів як знаків номінації, так і знаків комунікації. Їм властивий певний ступінь переосмислення, за структурою вони є щонайменше двослівними утвореннями, а верхню квантитативну межу становить речення.

На основі узагальнення напрацювань вітчизняних та зарубіжних фразеологів у роботі під фразеологічними одиницями розуміємо відносно стійку, соціально зумовлену лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, що виражає на основі образу (часто й стертого) цілісне, переосмислене (повністю або частково) значення, яке автоматично відтворюється мовцями як готова до використання одиниця мови.

На підставі аналізу функціонування фразеологізмів у художньому мовленні як засобів номінації та художнього зображення розрізняємо узуальне та оказіональне вживання ФО. Можливості узуального використання передбачено кодифікацією в лексикографічних джерелах. Оказіональне вживання ФО, як утворення для певної мовленнєвої ситуації, в роботі позначається терміном фразеологічна модифікація. ФМ трактуються як нормативні мовленнєві явища, що не суперечать мовній системі й функціонально-семантичним властивостям ФО.

Вживання узуальних фразеологізмів як виражально-зображувальних засобів ґрунтується на абсолютних виражальних можливостях ФО. ФМ актуалізують потенційні, продукують додаткові значеннєві відтінки й у такий спосіб збагачують виражальні можливості узуальної ФО.

У другому розділі „Фразеологія романів Йозефа Рота” подано коротку характеристику літературного та мовного феномену Йозефа Рота, його романістичної спадщини та напрацьовано об’єктивні критерії визначення фразеологічного складу художнього твору. Навіть широке використання сучасних лексикографічних джерел (усього 17, вісім з яких фразеологічні словники) не забезпечувало об’єктивної інвентаризації ФО романів Й.Рота. Тому для визначення корпусу фразеологізмів взято до уваги такий критерій, як узус, що дозволяє суттєво доповнити авторський ґлосарій. У досліджених романах зафіксовано 2632 фразеовживання, в середньому один фразеологізм припадає на 133 словоформи, що свідчить про достатньо високу фразеологічну насиченість авторського тексту.

Пор. за спостереженнями дослідників (В.І.Пельвецький, Я.А.Баран, Г.І.Шаранда): у Б.Келлермана один фразеологізм вживається на 160 словоформ, у Г.Фаллади – на 166 словоформ, у Б.Брехта один фразеологізм припадає на 200 словоформ, у Л.Франка – на 270 словоформ.

У результаті проведеної процедури інвентаризації (2.2) виокрем­лено 1244 ФО без урахування повторюваності та варіантів. Здійснено аналіз кодифікованого корпусу фразеологізмів за структурно-граматичним та семантико-граматичним критеріями, стилістичним маркуванням та за реалізацією макрокомпонентів значення.

Фразеологія романів Й.Рота характеризується насиченістю ФО некомунікативного характеру (92,9%), більшість з яких – номінативні фразеологізми. Серед номінативних ФО найуживаніші вербальні фразеологізми (72,2%), на другому місці – адвербіальні ФО (17%), на третьому – субстантивні ФО (6,5%), ад’єктивні ФО складають лише 3,6%. Дисертаційний корпус містить незначну кількість вигукових ФО (понад два десятки). Комунікативні ФО (7,1%) представлені передовсім прислів’ями, приказками, модальними та крилатими висловами, у т.ч. біблійними, а також предикативними ФО.

У дисертаційному корпусі представлені ФО чотирьох лексикографічних стилістичних маркувань (2.6): високого, літературного, розмовного та стилістично зниженого, проте неоднаковою мірою. Більшість фразеологізмів належить до літературних і складає 81,4% / 78,2% (за словниками Гаврись, Пророченко / Дуден). Суттєво меншу групу становлять фразеологізми розмовного (15,2% / 15,4%) та високого стилів (3,1% / 6,0%). Поодиноко трапляються стилістично знижені ФО (0,3%/ 0,4%).

За реалізацією макрокомпонентів значення найрепрезентатив­нішою групою є фразеологізми, в яких актуалізовано предметно-логічний та експресивний компоненти (87,1%). ФО з актуалізованим лише предметно-логічним компонентом складають 11,0%. Незначну групу (1,9%) утворюють фразеологізми, домінантою в яких виступає тільки експресивний компонент.

Фразеологізми, які залишилися поза увагою лексикографів, виокремилися в наступні структурно-семантичні групи (2.4):

• компаративні фразеологізми (mächtig wie ein Donner, unendlich wie die Nacht, wie ein Held sterben, wie Cholera wüten, wie aus dem Schlaf);


• модельні утворення та парні фразеологізми (Stück um Stück; Boden an Boden, Nacht für Nacht, von Stunde zu Stunde, Herz und Hi , fe und fremd);


• інтернаціональні фразеологічні еквіваленти (ein Kö chen der Wahrheit, an der Schwelle des Lebens sein / stehen, in alle vier Richtungen der Welt verschicken, nicht mehr und nicht weniger);


• індивідуально-авторські новотвори (eine weiche Kehle haben, sich einen Refus holen, in jmds. Vorzimmer stehen, ein heiteres Nichts, mit trockenem Gaumen, in den Nebel sprechen).

Попри некодифікованість ФО цих груп у лексикографічних джерелах, вони існують у ментальному лексиконі носіїв мови, мають узагальнений усталений характер та корелюють з певними поняттями. Результати психолінгвістичного експерименту, проведе­ного серед рідномовців, та порівняльний аналіз у роботі стверджують мовний статус некодифікованих компаративних (КФ) та парних фразеологізмів (усього 62).