ДІЄСЛІВНА СИСТЕМА АРАБСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: НЕПРАВИЛЬНІ ДІЄСЛОВА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ДІЄСЛІВНА СИСТЕМА АРАБСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: НЕПРАВИЛЬНІ ДІЄСЛОВА
Альтернативное Название: Глагольная СИСТЕМА АРАБСКОГО литературного языка: неправильные глаголы
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі відзначається, що обрана тема в сучасній арабській літературній мові визнана однією з найбільш важливих, актуальних і складних, оскільки залишаються нерозв’язаними численні проблеми, пов’язані з дієвідмінюванням неправильних дієслів. Це викликано недостатнім рівнем досліджень у цій галузі у вітчизняній арабістиці та труднощами, пов’язаними з читанням і розумінням спеціальної наукової літератури арабською мовою. Здійснений дисертантом комплексний аналіз закономірностей дієвідмінювання неправильних дієслів, передусім, слабких, значною мірою полегшує розв’язання цієї проблеми.


У першому розділі “Трактування неправильних дієслів в арабській граматичній традиції” подається історіографія проблеми та характеристика праць арабських мовознавців з досліджуваної тематики. Відзначається, що неправильні дієслова привертали увагу національних граматистів ще на стадії формування та становлення арабської граматичної теорії.


У працях ал-Халіля, Сібавейгі, Ібн Кутийї, ал-Джавхарі, аз-Зінджані, аз-Замахшарі, проаналізованих дисертантом, були здійснені перші спроби розробити загальну класифікацію дієслів на підставі аналізу морфологічних змін, що відбуваються в різних типах неправильних словоформ. Засади, сформульовані в цій галузі в ті часи, одержали подальший розвиток у працях сучасних граматистів, які досліджують характер морфологічних перетворень, що відбуваються в арабських словах.


            Докладне дослідження усіх випадків уживання гамзи призвело до виділення низки додаткових чинників, що впливають на її правопис. Серед них арабські граматисти виділяють характер попередньої букви (має вона з’єднання ліворуч чи ні, сильна вона чи слабка) та характер наступного аліфа у формах двоїни (є він займенником чи ні). На вибір підставки впливає також характер самої гамзи, яку автохтонні філологи трактували не тільки за місцем у корені слова (ініціальна, медіальна, фінальна), але й окремо виділяли напівсерединну гамзу, правопис якої так само має свої особливості. Зазначені підходи сучасна лінгвоарабістика досі обходила своєю увагою, тому саме вони враховані дисертантом при складанні точніших правил дієвідмінювання гамзованих дієслів.


            Дієвідмінювання подвоєних дієслів безпосередньо пов’язане з проблемою злиття однакових приголосних, котра розглядалася арабськими граматистами за трьома основними напрямками: злиття обов’язково відбувається, злиття може відбутися і злиття не відбувається. В арабській науковій літературі, крім цього, виділяються два типи злиття однакових приголосних: просте і складне. Вживання цих понять, на думку дисертанта, може в окремих випадках спростити пояснення проблем, пов’язаних зі злиттям однакових приголосних. Серед моментів, якими регулюється злиття однакових приголосних, увагу дисертанта привернуло положення про те, що таке злиття відбувається після будь-якої довготи. Це відзначається як у „Книзі” Сібавейгі, так і в сучасній арабській науковій літературі. Таке положення істотно впливає на дієвідмінювання подвоєних дієслів III та VI порід у пасивному стані перфекта.


            Морфологічні зміни, що відбуваються у слабких дієсловах, зазвичай, не виділяються арабськими граматистами як самостійний напрямок дослідження, а розглядаються разом з трансформаціями, що відбуваються в іменних формах. Дисертант не пішов шляхом виокремлення питань, що стосуються тільки дієвідмінювання дієслів, а проаналізував усі обставини, які впливають на перетворення слабких букв у будь-яких словах. Це, на його думку, робить дослідження повнішим, більш інтегральним. Усі зміни, які відбуваються в арабських словах, національними граматистами описано такими термінами як слабкі перетворення, перетворення, заміна та компенсація. Дисертант аналізує ці типи перетворень, докладніше зупиняючись на слабких перетвореннях. Вони можуть відбуватися наступними способами: перенесення голосівки, перетворення огласованої букви в неогласовану, відкидання слабкої букви, перетворення однієї слабкої букви в іншу, а також комбінуванням зазначених прийомів. Наводяться приклади слабких перетворень для всіх способів, а серед комбінованих виділяються такі, як: слабке перетворення способами перенесення й відкидання; слабке перетворення способами перенесення й перетворення; слабке перетворення способами перенесення, перетворення та відкидання; слабке перетворення способами перенесення, відкидання, перетворення та компенсації.


            Особливу увагу дисертант приділив змодельованим перетворенням. Перераховано всі типи змодельованих перетворень, зокрема такі, як: перетворення слабких букв у гамзу, перетворення гамзи у слабкі букви, перетворення аліфа у слабкі букви, перетворення однієї слабкої букви в іншу, а також перетворення слабких букв у сильні. У розділі розглядаються причини, за яких ці перетворення можуть відбутися або не повинні відбуватися.


Відзначається, що значна частина перетворень падає на іменні форми, передусім, на форми множини. Для усвідомлення специфіки дієвідмінювання неправильних дієслів, на думку дисертанта, необхідно зосередитися на тих закономірностях, які поширюються тільки на дієвідмінювання неправильних дієслів.


Другий розділ “Трактування неправильних дієслів у східнослов’янській арабістиці”  присвячено аналізу закономірностей дієслівної системи арабської літературної мови, які традиційно беруться до уваги у східнослов’янській арабістиці.


При правописі гамзи лінгвоарабістика опирається  на її позиційні варіанти: початкову, серединну та кінцеву. При оформленні початкової гамзи враховується також її природа: є гамза розділовою чи сполучною. Специфікою сполучної гамзи є її васлування за певних обставин на межі слів. Правопис серединної гамзи регулюється правилом старшинства голосних. Крім цього, існує специфіка оформлення гамзи після довгот, перед та-марбутою; описано випадки перетворення гамзи у мадду. Зазначається, що семіти уникають писати підряд одну і ту ж букву, однак на оформленні гамзи це ніяк не відбилося. При оформленні кінцевої гамзи (крім міркувань стосовно того, що вона пишеться на підставці, яка відповідає попередній голосівці, а якщо попередня літера не огласована, то – без підставки), враховуються особливості, пов’язані з оформленням іменної форми у знахідному відмінку невизначеного стану та формулою утворення масдара другої породи.


Дієвідмінювання подвоєних дієслів характеризується злиттям однакових приголосних. Безумовно, тут можливі ситуації, коли злиття не відбувається та коли воно відбувається. У свою чергу, це пов’язано з особливостями оформлення умовного та наказового способів. Серед випадків, коли злиття не відбувається, у низці сучасних європейських граматик згадується наявність однакових приголосних після довготи , що входить у суперечність з положеннями, загальноприйнятими в арабських джерелах. Крім подвоєних дієслів, злиття однакових приголосних може відбуватися також при утворенні дієслів VIII породи, у яких попередньо відбувається асиміляція корінної літери за показником породи, при приєднанні злитих займенників називного відмінка в деяких дієслівних формах та ін. Окремо розглядаються питання утворення форм умовного та наказового способів; деякі з них мають два варіанти, однак докладний виклад причин цього явища відсутній не тільки в європейській арабістиці, але й у національних джерелах.


Аналіз слабких дієслів дуже складний через їхню розмаїтість та наявність істотних морфологічних перетворень (іноді від трибуквеного кореня залишається тільки одна корінна буква). Дослідження цих перетворень в арабістиці відбувається на декількох рівнях. На першому – досліджуються закономірності, характерні для кожного типу слабких дієслів. Основні їхні трансформації класифіковано в розділі для подібноправильних дієслів (пп. 2.3.1–2.3.7), порожніх (пп. 2.4.1–2.4.10) та недостатніх (пп. 2.5.1–2.5.28). Другий рівень досліджень полягає в характеристиці перетворень на рівні літер (пп. 2.6.1.1–2.6.1.8). На третьому рівні розглядаються слабкі звукосполучення. Засновником цього напрямку досліджень став видатний російський арабіст М. В. Юшманов. Результати його спостережень подано у вигляді таблиці перетворень слабких звукосполучень, до якої увійшло 40 типів слабких звукосполучень (табл. 2.1) та додаткових положень (2.6.2.1–2.6.2.13); деякі з них дублюють дані таблиці. Однак, слід зазначити, що й досі жоден із цих напрямків не став пріоритетним і не вирішив складної проблеми дієвідмінювання слабких дієслів.


Третій розділ “Характеристика і класифікація неправильних дієслів арабської літературної мови в авторській інтерпретації” присвячено переважно авторським дослідженням дисертанта, викладу його власної класифікації дієслів. Її суть полягає в перегляді самого поняття „неправильні дієслова” і зіставленні його із принципами, які вже використовуються в інших мовах. За традицією, у вітчизняній арабістиці до неправильних відносять усі дієслова, до складу яких входить слабка буква або має місце подвоєння. Гамзовані дієслова в даному випадку не розглядаються, оскільки всі вони залишаються неправильними. Разом з тим, в інших мовах до неправильних дієслів відносять тільки ті, дієвідмінювання яких певним чином відрізняється від інших дієслів, які вважаються правильними. Відтак, із категорії неправильних пропонується виключити II та V породи подвоєних дієслів, II,  III,  V та VI породи порожніх дієслів, II,  III,  V, VI та VII породи подібноправильних дієслів. Для кожного з зазначених типів дисертант дає власне пояснення причин, завдяки яким ці дієслова зберегли правильні форми у всій парадигмі дієвідмінювання. Перехід визначених типів дієслів з категорії неправильних у правильні не тільки не суперечить класифікації, прийнятій в арабській граматиці, але і значно спрощує систематизацію закономірностей, характерних для інших дієслів, що дійсно є неправильними.


Для підтвердження правильності деяких типів дієслів дисертанту довелося звернутися до методу статистичного аналізу, для чого було зібрано й узагальнено кількісний матеріал про співвідношення правильних і неправильних дієслів у різних породах (табл. 3.2).


Значну увагу дисертант приділив характеру типових голосних у неправильних дієсловах I породи. Якщо у правильних дієсловах типові голосні доводиться запам’ятовувати, то в неправильних можна встановити такі закономірності, знання яких усуне цю необхідність.


При аналізі гамзованих дієслів здобувач відзначає, що в арабських засобах масової інформації далеко не завжди дотримуються правил правопису гамзи. Це дає деяким дослідникам підставу наполягати на тому, що в окремих випадках існує два чи навіть три різних варіанти, які можна вважати нормою. Однак, якщо обмежитися аналізом джерел філологічного характеру, то можна констатувати, що в кожному конкретному випадку можна виділити єдиний оптимальний варіант в оформленні гамзи.


При дієвідмінюванні подвоєних дієслів необхідно насамперед керуватися правилами злиття однакових приголосних, викладених в арабських джерелах і представлених у дисертації в першому розділі. Однак, для наявності двох варіантів у деяких формах умовного і наказового способів не знайшлося належного обґрунтування ні в арабських, ні в європейських працях. На думку дисертанта, у подвоєних дієсловах одночасно відбувається два процеси: один представлено правилами злиття однакових приголосних, інший – правилами утворення умовного чи наказового способу. Однак, вони звичайно не можуть відбутися одночасно: один із них має відбутися раніше. Таким способом створюється перший варіант. В іншому випадку послідовність перетворень змінюється і з’являється другий варіант. У загальному вигляді ці зміни систематизовано в тексті дисертації (п. 3.4); докладніший опис процесів подано в авторській монографії (див. поз.1, с. 306 – 319).


При вивченні порожніх дієслів докладно досліджується утворення форм I породи, до яких приєднані огласовані займенники називного відмінка. Серед похідних порід чотири (II,  III,  V та  VI) виявилися правильними, в інших відбуваються перетворення відповідно до типових закономірностей, що викладаються в останньому розділі дисертації.


Недостатні дієслова посідають особливе місце серед слабких, адже слабке звукосполучення, що формується наприкінці слова, утворюється за рахунок низки перемінних чинників: приєднання огласованих і неогласованих займенників називного відмінка, впливу зовнішніх факторів (частки умовного способу), зміни типових голосних, з яких і починається слабке звукосполучення. Крім цього, дієприкметники обох станів теж закінчуються на слабкі букви, що приводить до появи особливостей при зміні цих слів за відмінками. У ході аналізу недостатніх дієслів I породи за трьома основними моделями і наявності двох слабких приголосних, які можуть входити до складу кореня (пп. 3.7.2.1–3.7.2.6), дисертант виділяє в I породі п’ять типів дієслів, що знайшло відображення в запропонованій ним класифікації неправильних дієслів (додаток А.2.1.5).


Серед подвійно і потрійно неправильних дієслів дисертант виділяє та аналізує наступні: гамзовані подвоєні, подібноправильні подвоєні, подібноправильні недостатні, порожні недостатні, порожні початкової гамзи, недостатні початкової гамзи, подібноправильні серединної гамзи, недостатні серединної гамзи, подібноправильні кінцевої гамзи, порожні кінцевої гамзи, порожні недостатні початкової гамзи, подібноправильні недостатні серединної гамзи і потрійно слабкі дієслова. Кожному з цих типів дається докладна характеристика, у якій для кожної породи встановлюються неправильності, що дійсно реалізуються в даному типі дієслів.


Наслідком характеристики дієслів з однією, двома і трьома неправильностями стала докладна класифікація всіх неправильних дієслів (додаток «А») і список неправильних дієслів, які реально існують. Він нараховує 225 позицій (додаток «Б»).


Четвертий розділ “Дієвідмінювання неправильних дієслів”  присвячено особливостям дієвідмінювання неправильних дієслів, оформлених у вигляді правил дієвідмінювання основних типів неправильних дієслів.


Запропоновані дисертантом правила оформлення гамзи складаються з основних правил, що представлені загальними положеннями, якими керуються при написанні гамзи на початку, в середині та в кінці слова, і особливостей дієвідмінювання дієслів початкової, серединної та кінцевої гамзи. Враховано чинники, які впливають на оформлення гамзи в різних випадках. Найбільш докладно представлені ситуації, коли на початку слова зустрічаються дві гамзи, які можуть бути однакові за характером (обидві розділові) чи різні (одна – розділова, інша – сполучна). Значна кількість варіантів пов’язана з оформленням гамзи в середині слова. З метою зручнішої систематизації положень, якими регулюється правопис серединної гамзи, окремо розглядається правопис напівсерединної гамзи (її характеристика дається в першому розділі). Для правопису кінцевої гамзи не тільки зазначено порядок вибору підставки в особливих випадках, але й подано порядок утворення відносних прикметників від слів з кінцевою гамзою, оскільки за таких умов гамза може або зберігатися, або перетворюватися у слабку букву.


Принципи злиття однакових приголосних, якими регулюється дієвідмінювання подвоєних дієслів, вироблено на засадах традиційної арабської граматики. Крім цього, у конкретних правилах представлено різноманітні випадки злиття однакових приголосних, одна з яких не є корінною або таких, які знаходяться у сусідніх словах. У деяких випадках злиттю однакових приголосних передує асиміляція. Знання цих положень сприяє правильному читанню окремих словосполучень.


При дієвідмінюванні слабких дієслів дисертант пропонує керуватися правилами, в основу яких покладено перетворення слабких звукосполучень. Після викладення загальнотеоретичних міркувань, дисертант подає власну схему класифікації та перетворення слабких звукосполучень. У ній вперше у вітчизняній арабістиці зібрано й систематизовано у зручному для практичного вжитку вигляді слабкі звукосполучення, які зустрічаються не тільки при дієвідмінюванні слабких дієслів, але й при утворенні дієприкметників, масдарів, а також при відмінюванні дієприкметників, утворених від недостатніх коренів. Розділ завершується викладом особливостей окремих типів дієслів. До таких особливостей віднесено зникнення слабкої приголосної в деяких типах подібноправильних дієслів (визначаються за схемою, запропонованою дисертантом), дієвідмінювання у пасивному стані перфекта порожніх дієслів I породи з типовими голосними імперфекта «а» та «і» при приєднанні до них огласованих злитих займенників називного відмінка, а також утворення форми двоїни жіночого роду III особи від недостатніх дієслів.


У висновку подано найважливіші результати дослідження; на конкретних прикладах викладається порядок практичної реалізації положень, що визначають написання гамзи; пропонуються зміни, які, на думку дисертанта, необхідно внести до нині діючих правил злиття однакових приголосних та в існуючу класифікацію дієслів; відзначається практичне значення схеми класифікації і перетворення слабких звукосполучень; даються практичні рекомендації щодо використання результатів дослідження.


У додатку А “Класифікація дієслів”  подано класифікацію неправильних дієслів в інтерпретації дисертанта. У таблицях містяться посилання на номер, яким супроводжується відповідний приклад у переліку неправильних дієслів, перерахованих у додатку Б “Список неправильних дієслів”.


Додаток В “Дієвідмінювання основних типів слабких дієслів”  містить таблиці дієвідмінювання основних типів слабких дієслів із вказівкою на відповідний пункт правил, відповідно до якого в даній дієслівній формі відбулося перетворення. Призначення додатка – показати порядок використання нових положень при дієвідмінюванні слабких дієслів і довести, що утворення будь-якої дієслівної форми відбувається за чіткою системою.


 


ВИСНОВКИ


            Висновки дослідження подаються наприкінці кожного розділу та в заключній частині дисертації; в інтегрованому вигляді їх можна звести до наступних:


1. Дієслівна система є найбільш складним елементом граматичної будови арабської літературної мови, свідченням цього є наявність в ній великої кількості різноманітних неправильних дієслів. Дослідження закономірностей, за якими відбуваються морфологічні перетворення в неправильних дієсловах, здійснюється арабськими граматистами паралельно з аналізом змін, які відбуваються в іменних формах. Це, безперечно, ускладнює практичне застосування результатів дослідження, метою якого є, передусім, виявлення закономірностей дієвідмінювання неправильних дієслів.


2. У вітчизняній лінгвоарабістиці недостатньо вивчено склад дієслівних форм, котрий є одним із чинників, що впливають на морфологічні зміни, які відбуваються в них. Неправильні дієслова визначаються цілком на основі складу кореня, а не наявності відхилень від правильних дієслів, що виникають при їхній дієвідміні. Така позиція суперечить класифікації, прийнятій сучасними арабськими граматистами, і основним принципам, на основі яких визначаються неправильні дієслова в інших мовах.


3. У правилах правопису гамзи, якими користуються нині арабісти в пострадянських державах, не враховано ряд чинників, що впливають на оформлення гамзи як у дієслівних, так і в іменних формах. Це приводить до появи таких дієслівних та іменних форм, правопис котрих суперечить основним положенням, якими керуються арабські граматисти.


4. Проблеми злиття однакових приголосних, що виникають при дієвідмінюванні подвоєних дієслів та в інших випадках, вирішуються в сучасній арабістиці без глибокого аналізу процесів, які при цьому відбуваються. Особливої уваги заслуговують випадки злиття однакових приголосних після довготи, а також у сусідніх словах, оскільки вони сприяють правильному читанню окремих словосполучень.


5. При дієвідмінюванні слабких дієслів сьогодні користуються численними правилами, прийнятими на рівнях: а) окремих типів неправильностей (подібноправильних, порожніх і недостатніх дієслів), б) перетворення слабких звукосполучень у цілому, в) особливостей окремих дієслів і дієслівних форм. Такий стан приводить до виникнення суперечливих положень, що ускладнюють дієвідмінювання слабких дієслів. Морфологічні трансформації в них викликають найбільше труднощів.


6. У схемі класифікації і перетворення слабких звукосполучень, розробленій дисертантом, сконцентровано й систематизовано всі закономірності морфологічних змін, які відбуваються в подібноправильних, порожніх та недостатніх дієсловах; вона розвиває теорію слабких звукосполучень М. В. Юшманова.


7. Статистичний матеріал, зібраний пошукачем у ході дослідження, дозволяє пояснити ряд особливостей, характерних як для окремих дієслів, так і для деяких моделей у цілому; він може бути використаний і для інших досліджень, пов’язаних з неправильними дієсловами.


 


8. Розробка нових правил дієвідмінювання гамзованих і подвоєних дієслів з урахуванням усіх додаткових факторів, які впливають на морфологічні перетворення, що відбуваються в них, сприяє кращому розумінню процесів, котрі відбуваються в дієслівній системі сучасної арабської літературної мови. Спрощення правил дієвідмінювання слабких дієслів на основі виявлення нових закономірностей стало нагальним для вирішення всього комплексу проблем, пов’язаних з дієвідмінюванням слабких дієслів.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины