СЕМАНТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ РИС ХАРАКТЕРУ ЛЮДИНИ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ XIX – XX ст.)

Краткое содержание

Перший розділ присвячено вивченню онтологічних властивостей ФО зі значенням рис характеру людини. Риси характеру як психічне явище відображаються в мові за допомогою слів та фразеологізмів. В ідеальному денотаті ФО (Г.В. Колшанський, В.Н. Телія) зберігається гносеологічний зв’язок з об’єктивними ознаками рис характеру людини, які позначаються цими мовними одиницями. Виділення інтегральних денотативних сем досліджуваних ФО дає змогу виокремити корпус фразеологізмів в німецькій мові (5198 ФО), які називають раціональні, вольові, емоційні та змішані риси характеру. Семантична структура досліджуваних ФО складається з інформаційних блоків (макрокомпонентів): граматичного, денотативного, мотиваційно-образного, емотивного, функціонально-стилістичного, лінгвокультурного, кожен з яких має семну структуру. Обов’язковими елементами семантичної структури аналізованих ФО є граматичний, денотативний, емотивний і функціонально-стилістичний макрокомпоненти, мотиваційно-образний та лінгвокультурний блоки мають факультативний характер. Денотативний компонент фразеологічного значення вужчий за відповідний аспект лексичного значення, тобто денотат ФО виражає коротший референтний ряд. Особливістю значення досліджуваних ФО у порівнянні з лексичними одиницями є наявність більшого обсягу інформації про об’єкт позначення – певну рису характеру людини.

За загальнокатегоріальними значеннями і синтаксичними функціями аналізовані ФО відносяться до субстантивного, ад’єктивного, дієслівного розрядів. Фразеологізми вживаються у синтаксичній функції підмета, предиката, означення, додатка. У ролі предикатива, означення субстантивні ФО актуалізують сему якісної ознаки, категоріальна сема предметності зникає, наприклад, eine treue Haut – „treuer, anhдnglicher Mensch“: …Na, Schwamm drьber, sie ist eine treue Haut, etwas дngstlich nur (P. Edel), що посилює значення характеристики об’єкта та, як наслідок, – емотивної оцінності ФО (В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк).

Наявність емотивного компонента в семантичній структурі досліджуваних ФО не залежить від реалізації мотиваційно-образної інформації в значенні фразеологізмів. У значенні демотивованої ФО eine Meise haben – „nicht recht bei Verstand sein“: „Du hast eine Meise!“ behauptete Ralph wьtend. „Carmen hat mich nur besucht, weil wir diese gemeinsame Arbeit hatten…“ (I. Bandini) представлений емотивний тон – гнів, негативна емотивна оцінка, висока інтенсивність вираження емоції. Емотивний стан є сталим у межах мовленнєвої ситуації. Інтенсивність прояву емоцій, виражених фразеологічним значенням, залежить від суб’єктивно-модального аспекту оцінки, параметри якого задані контекстом. ФО вживаються у літературно-розмовному мовленні: nicht mehr zu retten sein – „vцllig verrьckt, sehr unve ьnftig sein“; у фамільярно-розмовному мовленні: den Arsch offen haben – „nicht recht bei Verstand sein“.

Наявність сем лінгвокультурного компонента ‘культурна обумовленість’, ‘типовість для німецькомовної спільноти’ у значенні ФО обумовлена зв’язком семантики фразеологічного компонента (слова-етнореалії, фонового слова), прямого значення прототипу ФО з відомостями про реалії етнокультурної дійсності, культурно-ментальні факти. Для частини ФО є характерною комплексна культурна маркованість, наприклад, des Teufels sein – „besessen, toll sein“: Matte, der Schдfer, …brachte nдmlich einen Schafbock mit, der fьrchterlich stank. „Bist du des Teufels, Matte?“ (B. Seeger). Первинна форма ФО: des Teufels Eigen sein – „dem Teufel zugehцren“. За народними віруваннями, людина, яка поводиться нерозумно, перебуває під владою нечистої сили. Компонент Teufel виражає комплекс асоціацій з образом диявола, що поєднують язичницькі й християнські вірування.

Постійне розширення та перебудова корпусу аналізованих ФО сигналізує про підвищену значущість референтної сфери “риси характеру людини” для німецької лінгвоспільноти. Велика питома вага раціональних рис характеру у суб’єктивних цінностях зумовлює їх переважне вираження у фразеологічному складі німецької мови у ХІХ-ХХ ст.

У другому розділі досліджується формування фразеологізмів зі значенням рис характеру людини в процесах первинного фразотвору. Утворення нових ФО тісно пов’язане та безпосередньо корелює з соціальним, культурно-історичним контекстом існування німецького суспільства. Значне розширення кола рис характеру людини (22 нові риси), які виражені ФО німецької мови (78 одиниць), відбувається в період з 1871 р. по 1918 р. В умовах економічного зростання в кінці XIX cт. у німецькому суспільстві актуальними стають риси характеру, що визначають людину з точки зору її ділових якостей (працьовитості, енергійності): ein Freund der Arbeit – „fleiЯiger Mensch“, wьster Hecht – „tьchtiger, energischer Mensch“. Перегляд традиційних цінностей виявляється в появі нових ФО, які при позитивній раціональній оцінці не несуть позитивну емотивну оцінку: pьnktlich wie die Maurer – „sehr pьnktlich“.

Певні риси характеру, що традиційно маркувалися в культурній парадигмі німецької спільноти як негативні, наприклад, марнотратство: das Geld zerrint Einem unter den Finge – „er ist ьberaus verschwenderisch“, заздрість: neidisch wie ein Hund – „sehr neidisch“ знаходять вираження в німецькій фразеології тільки у названий період часу. На наш погляд, це викликане, з одного боку, їх невідповідністю традиційним ціннісним нормам, з іншого, їх типовістю для суспільства, яке перебуває у процесі активного соціального розшарування. Фразеологічна система німецької мови активно реагує на перебудову ієрархії ціннісних орієнтирів соціуму, обумовлену змінами в культурній парадигмі.

Становлення семантичних властивостей фразеологізмів є складовою частиною процесів первинного та вторинного фразотвору. При первинному фразотворі ФО формуються на базі слів, вільних словосполучень і речень. При утворенні фразеологізмів взаємодіють вихідна матеріальна форма, позамовна ситуативна сфера, яка зумовлює появу ФО, та мотивація мисленнєвої, емотивної інформації, що реалізується у ФО (В.І. Гаврись, М.В. Гамзюк). Фразотвірні механізми (семантичні та формальні зміни мовних одиниць), що діють у процесі утворення ФО, обумовлені характером прототипів ФО (вихідних одиниць): вільних словосполучень, речень; потенційних фразеологізмів; сталих словосполучень нефразеологічного характеру; крилатих висловів; окремих слів.

У первинному фразотворі продуктивною для досліджуваних ФО є реалізація лексико-семантичних механізмів переосмислення прототипів: метафори, метонімії (на основі вільних словосполучень, речень; стійких словосполучень нефразеологічного характеру), метафоричного порівняння, алогізму, антитези, гіперболи, мейозису (на основі потенційних фразеологізмів), розширення значення (на основі крилатих виразів). Процес перебудови семантичної структури компонента (як правило, іменника, що позначає предмет, особу, міфічну істоту, тварину, рослину) є провідним чинником утворення узагальнено-метафоричного значення аналізованих ФО. Формування семантичної структури ФО ein grober Bauer – „ein grober Mensch“ відбувається шляхом актуалізації потенційних сем компонента Bauer: емотивно-логічної семи ‘невихована людина’, емотивних сем ‘емотивний тон – презирство’, ‘негативна оцінка’ внаслідок наявності відповідних предметно-логічних сем у компонента-прикметника grob і дезактуалізації предметно-логічних сем компонента-іменника, які не узгоджуються з новою семантичною структурою.

В утворенні досліджуваних ФО беруть участь фонетичні, структурні, синтаксичні, лексико-синтаксичні механізми. Евфонічні засоби (алітерація, асонанс, рима) сприяють добору компонентів ФО та закріпленню їх у певній формі, що є чинником лексичної та граматичної стабілізації висловлювань: falscher Fьnfziger – „unzuverlдssiger, heimtьckischer Mensch“, mьde Tьte – „langweiliger Mensch“. Нейтралізація структурних ознак розповідного речення під впливом інтонаційного оформлення (питального, вигукового); зміна акцентування у висловлюванні, що формально виявляється у винесенні присудка, додатка на нетипову початкову позицію в реченні; певна послідовність розподілу ритмічних груп викликають процес загальної ідіоматизації вільних висловлювань.

Найпоширенішим типом імплікування при первинному фразотворі зазначених одиниць є втрата додатка (іменника), що тісно пов’язане з процесами субстантивації артикля при утворенні ФО, наприклад: es liegt Einem ein Druck vorm Kopf – „er ist dumm, ve agelt“. Втрата лексичних одиниць, які несуть інформацію про кореляцію висловлювання з конкретною ситуацією, сприяє формуванню узагальненого фразеологічного значення. Елементи граматичної структури та лексичні одиниці зазнають глобальної ідіоматизації.

Лексико-граматичні механізми утворення досліджуваних ФО реалізуються у взаємодії лексико-семантичних, синтаксичних, морфологічних чинників, що зумовлюють загальну стабілізацію висловлювання. Для фразеологічної інтеграції є характерним формування у мовної одиниці нових лексико-синтаксичних відношень, модифікованої структури емотивності, що зумовлює появу фразеологічного значення з високим ступенем інтенсивності вираження емоцій. При утворенні ФО ein Ausbund aller Schelme – „von einer schlauen, durchtriebenen Person“ лексема Ausbund (“найліпший зразок товару”) набуває узагальненого значення “втілення, уособлення” в результаті заміни субкатегоріальної семи ‘конкретність’ на ‘абстрактність’, зазнає метафоричного переосмислення. Компонент Schelme вносить у сполучення своє пряме значення. У семантичній структурі першого компонента представлені предметно-логічні семи ‘особа, яка в найвищий мірі виявляє певну рису характеру’, предметно-логічні семи компонента з прямим значенням містять інформацію про рису характеру, яку називає ФО. Поєднання слів у незвичних для них комбінаціях сприяє стабілізації лексико-граматичних відношень у словосполученні.

У третьому розділі досліджується розвиток семантики та структури фразеологізмів зі значенням рис характеру людини в процесах вторинного фразотвору. Діахронічний аналіз корпусу фразеологізмів дає змогу встановити семантичні та структурно-семантичні механізми утворення нових ФО на базі фразеологізмів, які вже наявні у мові.

Продуктивні семантичні механізми утворення аналізованих фразеологізмів представлені розширенням та звуженням значення базових ФО. Розширення значення ФО у процесі вторинного фразотвору зумовлено відривом від первісного контексту; абстрагуванням від певної ситуації; затемненням вихідного образу. При формуванні нової ФО відбувається перегрупування семантичної структури базової одиниці внаслідок дезактуалізації диференційних предметно-логічних сем, наприклад, при утворенні ФО mit der Latte laufen – „nдrrisch sein“ на основі фразеологізму mit der Latte laufen – „närrisch, eitler, leichtsinnig, дngstlich, unentschlossen sein“ дезактуалізуються семи ‘пихатий’, ‘легковажний’, ‘боязливий’, ‘нерішучий’. Звуження значення ФО пов’язане з індукуванням додаткових диференційних сем предметно-логічного компонента. Поява сем ‘бути фахівцем у своїй справі’, ‘знати підхід до людей’, ‘бути знавцем усіляких вивертів’ зумовила формування нової ФО з розширеним змістом значення і, відповідно, меншим обсягом значення, ніж у базової одиниці: den Rummel verstehen – „seinen Vorteil auskennen“ > den Rummel verstehen – „eine Sache grьndlich kennen; wissen wie ein Geschдft zu betreiben ist, wie die Leute zu behandeln sind; allerlei Kniffe wissen; seinen Vorteil im Auge haben“.

Досліджений мовний матеріал свідчить про найбільшу активність механізмів структурно-семантичних трансформацій при утворенні ФО, які називають риси характеру людини. Морфологічна субституція сприяє конкретизації або узагальненню фразеологічного значення, змінам інтенсивності емотивності ФО. Заміна артикля в іменників з невизначеного на нульовий, наприклад: ein fauler Schlingel – „ein fauler, mьЯiggдngerischer Mensch“ > fauler Schlingel – „umher schlende der MьЯiggдnger“ є порушенням мовної норми та передає максимальний ступінь узагальнення, що підсилює емотивну маркованість фразеологізму.

Наслідком лексичної субституції компонентів ФО стає зміна інтенсивності емотивності, функціонально-стилістичної приналежності, лінгвокультурної маркованості фразеологізму, лексико-семантичної та граматичної валентності ФО, підсилення узагальнено-метафоричного характеру фразеологічного значення. Використання іншої образної основи у похідної ФО змінює лінгвокультурний компонента значення, наприклад: sein Mundwerk geht wie eine Karfreitagsratsche – „von einem ge und viel redenden Menschen“ > sein Maul geht ihm wie ein Entenarsch – „von einem Schwдtzer“. У складі першої ФО слово-реалія позначає культурний артефакт: Karfreitagsratsche – дерев’яна тріскачка, яка використовувалася для повідомлення про початок богослужіння в страсний тиждень, коли мовчали церковні дзвони. Фонове слово Entenarsch несе типові для ментальності національно-культурної спільноти асоціації, отже лінгвокультурний компонент другої ФО виражений імпліцитно. Лексико-граматична субституція фразеологічних компонентів веде до зміни обсягу значення ФО, розширення лексико-семантичної та граматичної валентності фразеологізму. Заміна компонентів ФО на змінні слова дає змогу розширити валентні зв’язки фразеологізму, перенести його зміст на інші ситуації, наприклад: mit groЯen Herren ist nicht gut Kirschen essen – „vo ehme Herren sind ьbermьtig, launenhaft; mit ihnen nicht gut vertraulich verkehren“ > mit jemandem ist nicht gut Kirschen essen – „mit ihm ist nicht gut auszukommen; er ist ein unbequemer, unvertrдglicher, hochmьtiger Mensch“.

Еліптування структури ФО може викликати узагальнення її значення внаслідок затемнення мотивації ФО, ослаблення зв’язку з ситуацією, яка спричинила її появу. На інтенсивність емоцій, виражених похідними ФО, впливає характер емотивної маркованості редукованого компонента, наприклад, випуск компонента ganz, який несе певне емотивне навантаження (семантична структура містить емотивно-логічну сему ‘відповідність нормі’), веде до зниження інтенсивності емотивності похідної ФО: ein ganz gutes Herz haben – „gut, gutartig, hilfsbereit sein“ > ein gutes Herz haben –„gut, hilfsbereit, mitleidig sein“.

Розширення синтаксичної структури ФО шляхом додавання нових компонентів, контамінації спричинює звуження значення фразеологізму, перетворення предметно-логічного компонента, підсилення образності та емотивності, зміну експлікованості лінгвокультурної маркованості ФО, появу додаткових культурних конотацій. Стрижневий компонент ФО wie eine Schlange – „von einem falschen betrьgerischen Menschen, der gut behandelt und ungereizt doch zu schaden sucht“ та поширювач falsch мають спільні емотивно-логічні семи, семи емотивної оцінки. Новий компонент виражає ту саму ознаку, що передається значенням ФО. Ця семантична надмірність значно підсилює емотивність похідного звороту falsch wie eine Schlange – „sehr heimtьckisch, nicht vertrauenswьrdig“.

Спрощення синтаксичної структури ФО супроводжується абстрагуванням і посиленням узагальнено-метафоричного змісту похідних ФО, розширенням їх лексико-семантичної та граматичної валентності, наприклад: Du bist mir ein schlauer Gast – „du bist ein schlauer Mensch“ > der schlaue Gast – „listiger, verschlagener Mensch“. Ускладнення синтаксичної структури ФО супроводжується семантичною спеціалізацією, посиленням інтенсивності емотивності похідних ФО за рахунок повернення вмотивованості фразеологічного значення. Семантична структура ФО Er wirft das Beil zu weit – „er ist ein GroЯsprecher, er lьgt und ьbertreibt“ містить диференційні предметно-логічні семи ‘хвалитися’, ‘ошукувати’, які відсутні в семантичній структурі базової ФО das Beil weit werfen – „sich etwas groЯes vermessen, namentlich im Ansprechen, Reden“, що свідчить про спеціалізацію значення похідної одиниці.

Четвертий розділ присвячений актуалізації семантики фразеологізмів зі значенням рис характеру людини в контексті. Реалізація фразеологічного значення на рівні мовлення позначається терміном актуалізація значення ФО (Л.О. Секретар, В.І. Шрайбер). Умовою узуальної актуалізації значення фразеологізму є збереження обсягу та змісту його семантичної структури, що експліцитно виявляється в незмінності дистрибутивних зв’язків ФО. Порушення включення ФО в контекст сигналізує про оказіональну актуалізацію значення одиниці, зміни в її семантичній структурі.

Контекстом ФО вважається частина мовленнєвого ланцюга, в межах якої відбувається узуальна або оказіональна актуалізація значення фразеологізму. Дистрибутивні зв’язки фразеологізмів – це різні типи поєднання ФО з мовленнєвим контекстом, які зумовлюють актуалізацію фразеологічного значення (О.В. Кунін). Одним з типів дистрибутивних зв’язків ФО є поєднання фразеологізмів з контекстом на основі реалізації їх валентностей. Валентність ФО визначається як іманентна властивість фразеологізму вступати у синтагматичні зв’язки з елементами мовленнєвого контексту, синтаксичні функції, граматичні форми та лексична реалізація яких визначаються семантичними властивостями ФО (Т.Ф. Гонтар, В.І. Каравашкін, M.D. Stepanova, G. Helbig). Такі елементи мовленнєвого контексту з певною семантичною характеристикою, що забезпечують актуалізацію значення ФО в контексті, є контекстними партнерами фразеологізму.

Функціонування в контексті ФО, які називають риси характеру людини, передбачає реалізацію експліцитної, імпліцитної та контекстуальної валентності. Імпліцитність вираження контекстного партнера пов’язана з потенційною заданістю його семантики реальною дійсністю, тема-рематичними відносинами в контексті. Суб’єктні контекстні партнери субстантивних ФО, які називають риси характеру людини, виражені в контексті з різним ступенем імпліцитності, наприклад, суб’єкт визначається всією ситуацією, ein kleines Luder – „eine gewitzte, kokette Person“: Der Bereichsleiter Trafobau geht neben Wцlfel und stцЯt den etwas verstцrten Ingenieur an: „Du hast ja nun dein Fett weg. Wer hat dir denn das eingebrockt? Das kleine Luder, was?“ (F. Selbmann). Контекстуальна валентність ФО спирається на семантичні зв’язки ФО та лексичних одиниць при їх функціонуванні в складі кількох речень, незалежно від їх позиційного положення по відношенню до носія валентності, наприклад, alter Hase – „ein schlauer Mensch“: Ich war sicher, daЯ bei mir nichts schiefgehen kann. Alter Hase und so. Der souverдne Beherrscher aller Situation (W. Held).

Аналізованим узуальним ФО властиві поєднання з контекстними партнерами в суб’єктній, об’єктній, предикатній позиціях за умови наявності в семантичних структурах контекстних партнерів відповідних категоріальних та субкатегоріальних ознак. Наприклад, ад’єктивні фразеологізми у функції предиката поєднуються з контекстним партнером зі значенням особи в позиції суб’єкта (особовим, вказівним, неозначеним займенником; іменником конкретної семантики); у ролі атрибута – з контекстним партнером зі значенням особи в суб’єктній або предикатній позиціях (особовим, вказівним займенником, іменником конкретної семантики).

При вживанні у внутрішньофразовому, фразовому, надфразовому контекстах, з якими узуальні ФО поєднуються на основі дистрибутивних зв’язків сурядності, сполучуваності, приєднання, відбувається актуалізація всіх компонентів значення аналізованих фразеологізмів. Поєднання ФО ein leibhaftiger Teufel – „ein hцchst bцser, grausamer Mensch“ з надфразовим контекстом: „Der,“ stцЯt sie hervor, …„das ist ein leibhaftiger Teufel!“ Sie bekreuzigt sich. „Ich schlage den Jungen nie, nie, aber der… der…“ Ihr Kinn, ihr ganzer Kцrper beginnt zu zitte (D. Beetz) шляхом сполучуваності зумовлює актуалізацію граматичного (сема ‘якісна ознака’), предметно-логічного (семи ‘дуже зла людина’, ‘жорстока людина’), емотивного (семи ‘емотивний тон – жах’, ‘негативна оцінка’, ‘висока інтенсивність емоції’), мотиваційно-образного, лінгвокультурного, функціонально-стилістичного компонентів.

Оказіональна актуалізація значення ФО в художньому мовленні (42 % реалізацій ФО у вибраних контекстах) пов’язана з семантичними трансформаціями фразеологізмів без зміни структури; зі зміною структури. Порушення семантичної узгодженості ФО та контекстного партнера, зміна їх граматичних зв’язків викликають розвиток фразеологічного значення: від узагальнення, набуття нових відтінків до формування нового значення. Дієслівна ФО ein dickes Fell haben – „seelisch unempfindlich, abgehдrtet sein“ при узуальному використанні у формі інфінітива не реалізує свою валентність. Приєднання контекстного партнера-словосполучення eines arabischen Hдndlers в атрибутивній позиції зумовлює появу відтінку значення “бути дуже невразливим до образ”, актуалізацію емотивної позитивної оцінки: „Gauner! …Abdellah muЯte wohl das dicke Fell eines arabischen Hдndlers haben, denn er schien nicht im geringsten beleidigt“ (G. Harkenthal).

У дослідженні визначені два напрямки розвитку ФО при модифікації їх форми: зі зміною валентності та актуалізацією нового значення (14,1 % оказіональних вживань ФО); зі збереженням валентності та актуалізацією словникового значення, яке може зазнавати незначних змін (5,5 % оказіональних вживань ФО). Найчастотніші зміни валентності виявляють аналізовані ФО, що зазнають фразеологічної контамінації, відокремлення, еліпсису. Спільність семантики ФО ein aufgeblasener Frosch – „eingebildeter Mensch“; sich aufblasen wie ein Frosch – „sich aufspielen, dьnkelhaft sein“, наявність у їх складі тотожних (Frosch) та однокореневих компонентів (aufgeblasen, sich aufblasen) зумовлюють утворення нового фразеологізму шляхом контамінації вихідних ФО. Приєднання контекстного партнера herumsitzen, що не відповідає валентності вихідних ФО, сигналізує про зміну фразеологічного значення у відповідності з вимогами контексту: „Ohne Alfred stьnde der Bund besser da. Alfred sitzt herum wie ein aufgeblasener Frosch. Er tut nichts“ (B. Uhse). Нова ФО отримала відтінок значення “вдавати з себе пана, ледарювати”, відбулася актуалізація емотивних сем ‘емотивний тон – обурення’, ‘негативна оцінка’.

Дистрибутивні зв’язки досліджуваних ФО, які зазнали лексичної, граматичної, лексико-граматичної субституції, розширення компонентного складу, сприяють актуалізації оновлених компонентів їх значення. ФО ein Gemьt haben wie ein Fleischerhund – „gefьhllos sein, kein Gemьt haben“, яка зазнала лексичної субституції компонента, реалізує в контексті: „…mit Kopfweh und Fieber nicht nur Grippe, sonde auch Scharlach, Typhus, Lungenentzьndung und was weiЯ ich angeht!” Mit dieser fьr einen Kranken so recht aufmunte den Mitteilung ging sie hinaus. „Ein Feingefьhl wie ein Metzgerhund!” brummte ihr Eder nach (E. Kaut) предметно-логічне значення “дуже нетактовна людина”, емотивний компонент значення: ‘емотивний тон – обурення’, ‘негативна оцінка’, функціонально-стилістичний компонент (літературно-розмовне мовлення). З препозитивним фразовим контекстом ФО перебуває у зв’язку дистантної віднесеності. Функціонування оказіональних фразеологізмів зі значеннями, що не зазнають значних зрушень, зумовлюється контекстуальними умовами, типовими для базових ФО, які є основою для оказіональних трансформацій.

 

ВИСНОВКИ

Семантичні властивості фразеологізмів, які називають риси характеру людини, виявляються в особливостях їх утворення, розвитку, закономірностях реалізації їх дистрибутивних зв’язків при функціонуванні в мовленнєвому контексті.

У структурі значення аналізованих ФО переважають емотивні, оцінювальні, образні елементи та стилістична забарвленість. Компоненти емотивності присутні в значенні мотивованих та демотивованих фразеологізмів, наявність цих компонентів не є контекстуально зумовленою. Своєрідність фразеологічної семантики виражається в значній деталізації фразеологічного образу та еврісемічності, більшій змістовності фразеологічного значення. Наявність культурної інформації на рівні значення генетичного прототипу та компонента ФО зумовлює вищий ступінь експлікації культурної маркованості ФО.

Аналіз кількісних та якісних змін складу корпусу фразеологізмів зі значенням рис характеру людини дає можливість установити тенденцію стійкого зростання кількості рис характеру, виражених у німецькій фразеології, що є відображенням універсальних процесів еволюції самосвідомості людства. Процес деталізації об’єкта номінації ФО, що виявляється в появі фразеологізмів, які позначають конкретизовані риси характеру людини, вказує на розширення та оновлення понятійної сфери, вираженої у фразеології, що є об’єктивним процесом розвитку фразеологічної системи німецької мови. У семантиці ФО, які називають риси характеру людини, знаходять вираження ідеали та цінності німецького суспільства на кожному етапі його розвитку.

Формування аналізованих ФО відбувається в межах первинного фразотвору внаслідок дії лексико-семантичних механізмів. Найчастотнішим механізмом утворення ФО є метафоричний зсув найменування, який зумовлює формування експресивно-оцінної метафори, оскільки денотат зазначених ФО входить до оцінної картини світу людини. Утворення узагальнено-метафоричного значення ФО пов’язане з процесом перебудови семантичної структури фразотвірних компонентів, специфіка якої полягає в актуалізації потенційних сем (емотивно-логічних, емотивних) і дезактуалізації предметно-логічних сем, які не узгоджуються зі складовими нової семантичної структури.

Продуктивним для аналізованих ФО є утворення на базі прототипів, які представлені вільними словосполученнями, реченнями, внаслідок дії фонетичних, структурних, синтаксичних, лексико-граматичних механізмів. Фонетична організація прототипів сприяє появі додаткового емотивного навантаження словесного комплексу, що закріплюється за ним мовним вживанням. Утворення ФО, які називають риси характеру людини, внаслідок порушення порядку слів відбувається шляхом винесення на початкову позицію, за предикативну рамку прямого та непрямого додатків (особових, неозначених займенників). Порушення норм розташування слів виділяє об’єкт оцінювання, емотивно маркує висловлювання. Процес утворення досліджуваних ФО відбувається на основі синтаксичної спеціалізації вільних словосполучень. Формування синтаксично зумовленого типу значення визначається включенням властивостей словосполучення як члена речення у його семантичну характеристику внаслідок активного вживання в синтаксичній функції присудка. Ідіоматизація лексико-граматичних відносин у висловлюванні зумовлена широкими можливостями просодичних засобів, квантитативних засобів (повтору, клімаксу), імплікації структури у формуванні стабільної форми ФО.

У результаті дії механізмів фразеологічної інтеграції та диференціації відбувається зміна матеріальної форми, завдяки якій здійснюється реалізація мисленнєвої інформації. Заміна субкатегоріальних сем семантичної структури слів уможливлює формування у мовних одиниць нових лексико-синтаксичних відношень, що веде до виникнення глобальної ідіоматичності. Внаслідок асоціацій, типових для німецької лінгвокультурної спільноти, що викликають слова іншомовного походження, відбуваються порушення логіко-семантичних відносин у висловлюваннях. Фонетична схожість, наявність спільних потенційних емотивно-логічних та емотивних сем в семантичній структурі слів, які зближуються, зумовлюють появу ФО з невмотивованими значеннями. Стійкий аксіологічний статус, інтенсивна емотивність, послаблений номінативний зв’язок між формою та змістом архаїзмів та історизмів, обмеженість лексико-семантичної сполучуваності обсолітизованих слів та неологізмів обумовлює їх активну участь у формуванні досліджуваних ФО.

Переважну активність у формуванні ФО в межах процесів вторинного фразотвору виявляють структурно-семантичні механізми: морфологічна, лексична, лексико-граматична субституція, еліпсис, розширення компонентного складу ФО, зміна синтаксичного рівня базової ФО. Субституція компонентів базових ФО сприяє конкретизації або узагальненню фразеологічного значення, зміні інтенсивності емотивності, функціонально-стилістичної належності, лінгвокультурної маркованості, лексико-семантичної валентності фразеологізму. Скорочення синтаксичної структури ФО супроводжується узагальненням її значення внаслідок затемнення мотивації, зміною інтенсивності емотивності. Розширення структури ФО зумовлює звуження фразеологічного значення, підсилення образності, емотивності, лінгвокультурної маркованості фразеологізму. Спрощення структури фразеологізмів посилює узагальнено-метафоричний зміст похідних ФО, розширює їх лексико-семантичну та граматичну валентність. Наслідком ускладнення синтаксичного рівня структури стає семантична спеціалізація, посилення інтенсивності емотивності похідних ФО.

Аналіз контекстуальних умов актуалізації значення досліджуваних узуальних та оказіональних фразеологізмів уможливлює виявлення зв’язків між семантичними властивостями ФО та реалізацією їх дистрибутивних характеристик. Поєднання ФО з лексичними одиницями в контексті відбувається на основі реалізації тих валентностей, які закладені в семантичній структурі ФО. Дистрибутивні зв’язки узуальних фразеологізмів сприяють актуалізації всіх компонентів фразеологічного значення.

Актуалізація оказіонального значення ФО відбувається внаслідок дії семантичних та структурно-семантичних трансформацій, які супроводжуються зміною валентності фразеологізмів. Розвиток фразеологічного значення від узагальнення, набуття нових відтінків до повного його оновлення як різновид семантичних трансформацій цих одиниць визначається порушенням лексико-семантичної та граматичної валентності ФО. Дистрибутивні зв’язки ФО, які зазнали лексичної, граматичної, лексико-граматичної субституції, розширення компонентного складу, сприяють актуалізації оновлених компонентів їх значення: граматичного, предметно-логічного, емотивного, функціонально-стилістичного.

Одержані результати є перспективними для вивчення впливу дистрибутивних зв’язків ФО на розвиток їх семантики у діахронії, визначення принципів репрезентації мовного матеріалу в тематичному фразеологічному словнику з наданням відомостей про реалізацію валентності ФО у мовленнєвому контексті.