СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТЕКСТІВ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ІНСТРУКЦІЙ ДО ВЖИВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ) : СТРУКТУРНО-семантические и прагматические ОСОБЕННОСТИ фармацевтических текстов (На материале англоязычных ИНСТРУКЦИЙ К ПРИМЕНЕНИЕ ЛЕКАРСТВЕННЫХ ПРЕПАРАТОВ)

Краткое содержание

Розділ 1. Сучасний стан і проблематика текстолінгвістичних досліджень медичного дискурсу. Тексти інструкції до вживання лікарських препаратів належать до сфери медичного дискурсу. В останні десятиліття цей тип дискурсу, який не має чітких меж у соціальній комунікації, вивчався переважно в англістиці. Увагу дослідників привернули такі аспекти міжособистісної інтеракції в медичній сфері як співпраця лікарів у клінічній практиці (P. Maseide), де інтеракцію розглядають на тлі медичних артефактів (наукових журналів, підручників, технологічних довідників), а також комунікативна взаємодія фармацевтів з лікарями у процесі надання консультацій в умовах стаціонару (A. Pilnick). Дослідники наголошують на зростаючій ролі фармацевта в клінічній практиці Великої Британії. При цьому розглядаються такі аспекти міжособистісної інтеракції, як  надання консультацій фармацевтами стаціонару з  підбору препаратів і корекції  методики лікування.

Англомовні медичні тексти, зокрема ті, що описують працю психіатрів з хворими, досліджувалися в контексті вивчення явища інтертекстуальності, (D.Ravotas, C.Berkenkotter). Існують, зокрема, праці, де інтертекстуальність аналізують в аспекті лексичної когезії (I.Galve). На матеріалі текстів-консультацій, які здійснювалися в геріатричній медицині, висвітлювалися явища реконтекстуалізації (N.Coupland, J.Coupland). Увага при цьому була зосереджена на когерентності текстів, що розглядається крізь призму інтеракції  адресанта і адресата. Реконтекстуалізацію вивчають також на матеріалі діалогів між лікарями та пацієнтами групи ризику (V.Adelsward, L.Sachs). Особливу увагу при цьому звертають на взаємодію різних чинників у процесі реконтекстуалізації. Об’єктом дослідження слугували, наприклад, розмовні техніки між медичними експертами та не експертами, записані на медичних семінарах в реабілітаційних центрах, а також при опитуванні хворих з важкими ураженнями серця  (E.Gьlich). У вивченні академічного медичного дискурсу в діахронічному аспекті увага була зосереджена на висвітленні конфліктних ситуацій та суперечностей, що мали місце в науковій медичній практиці (F.Salager-Meyer). Тексти цього типу, зокрема, німецький рукопис XV ст., що являє собою посібник з лікування (П.В.Морозова), медична лексика та термінологія лікарських порадників XVI-XVIII ст. (Т.Г.Пелюх), лікарські засоби тваринного походження в лікарських порадниках XVI-XVIII ст. (Т.Г.Файчук) були проаналізовані з погляду їхнього лексичного наповнення в діахронії. Наразі застосовують методику фреймового моделювання у дослідженні текстів, присвячених проблемі вірусу імунодефіциту людини професійного та професійно-непрофесійного медичного дискурсу (С.В.Вострова).

Інструкції до вживання лікарських препаратів дотепер не були об’єктом ґрунтовного багатоаспектного вивчення. Вони досліджувалися переважно у зв’язку з проблемами адекватного перекладу з англійської мови на російську (М.Ф.Косилова) з подальшим формуванням правил поведінки по відношенню до описаного в інструкції препарату. Нез’ясованими залишаються їхні семантичні та структурні особливості, характер зв’язності, а також мовні засоби реалізації категорії адресата.

Разом з тим значення та питома вага текстів цього типу зростає не лише у медичному фаховому дискурсі, але й у соціальній комунікації в цілому. До загальних особливостей текстів-інструкцій слід зарахувати: 1) їх функціонування як супровідних (допоміжних) текстів до лікарських і стоматологічних препаратів, що характеризуються утилітарною функцією; 2) наявність у них інформації, призначеної як для фахівця-медика, так і для пацієнта; 3) гібридний, креолізований характер плану вираження, зумовлений поєднанням вербальних структур і хімічних формул, таблиць, графіків; 4) експліцитний довідковий характер, який визначає їхню подібність до довідково-енциклопедичних текстів і забезпечує широке функціонування поза межами суто медичного фахового дискурсу.

Зазначене вище підкреслює необхідність детального вивчення англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій як в структурно-семантичному, так і в прагматичному аспектах.

Розділ 2. Структурно-семантичні особливості фармацевтичних текстів-інструкцій. У реферованій дисертації аналіз досліджуваних текстів базується на врахуванні кількох критеріїв: (І) кількісного; (ІІ) наявності у текстах зображувального коду (малюнків); (ІІІ) спеціалізації окремих текстів. Названі критерії були враховані при поділі англомовних фармацевтичних текстів на п’ять типів, яким відповідають певні групи текстового корпусу. Тексти першого типу містять найменшу кількість літер та цифр; тексти другого типу містять середню кількість літер та цифр; тексти третього типу (за наявності середньої кількості знаків) визначаємо як креолізовані завдяки наявності зображувального коду; тексти четвертого типу (за наявності середньої кількості цифр та літер) розмежовуємо за принципом вузької спеціалізації, оскільки вони пов’язані лише із однією медичною галуззю (стоматологією). Тексти п’ятого типу вміщують найбільші за кількісним параметром тексти.

У досліджуваних текстах нами було виділено чотири інформаційні зони: інтродуктивно-дескриптивну, регламентативно-директивну, зону попереджень та референціальну. Ці інформаційні зони ми сегментуємо на відповідні блоки та підблоки. Систему підблоків визначаємо як таку, що фіксує ступінь сегментації текстів, оскільки підблокова сегментація зумовлена підблоками першої, другої, а інколи і третьої черги. Наприклад, в інструкції до препарату “Zinacef” текстовий блок Dosage and administration розмежований на два текстових підблоки першої черги General dosage recommendations. Other recommendations. При цьому перший із підблоків першої черги розмежований на два підблоки другої черги (Adults, Neonates), тоді як другий із підблоків першої черги розмежований на три підблоки другої черги (Gonorrhoea. Meningitis. Prophylaxis). Підблок другої черги Meningitis розмежовується на два послідовні підблоки третьої черги: 1) Neonates, 2) Adults. Підблоки третьої черги є мінімальними сегментними утвореннями у текстах-інструкціях.

Вивчення послідовності інформаційних зон, а також розміщення окремих текстових сегментів дозволило виявити різні типи позиційного відношення між зонами: традиційне зональне чергування, інверсійне зональне чергування (коли спостерігається порушення традиційного чергування зон), а також дискретність зв’язку інформаційних зон (коли порушується монолітність останніх).

Дискретність окремих зон може набувати вигляду редуплікації, коли мають місце періодичні стереотипні повторні послідовності окремих текстових фрагментів (блоків, підблоків), що належать до різних інформаційних зон, наприклад: інтродуктивно-дескриптивна зона представлена текстовими блоками Presentation Uses. Therapeutic indications. Після фрагментів регламентативно-директивної зони та зони попереджень спостерігається повторення інтродуктивно-дескриптивної зони, яка представлена текстовими блоками Pharmacological properties. Pharmacodynamic properties. Після цього текстового фрагмента слідують фрагменти зони попереджень та регламентативно-директивної зони, тобто спостерігається редуплікація трьох інформаційних зон.

Реалізація цілісності й зв’язності фармтекстів зумовлена дією двох механізмів. Перший актуалізується за рахунок утворення, яке ми позначаємо як каркасну сітку і яке складається з назви препарату або з частини цієї назви, наприклад: повна назва препарату, що формує текстовий заголовок TORADOL^IM and TORADOL^ORAL (ketorolac tromethamine) – повторюється у тексті у вигляді фрагментів: TORADOL (ketorolac tromethamine). TORADOL. TORADOL^IM. TORADOL^ORAL. Ketorolac. Ці фрагменти пронизують усі текстові сегменти як сітка-мережа, повторюючись в усіх інформаційних зонах. В основі дії другого механізму лежить низка посилань. Самі посилання відрізняються не тільки за напрямком зв’язку (катафоричні, анафоричні), але й за кількісними характеристиками. Так, до однопроменевих посилань належать такі, що виходять з однієї “точки” тексту й мають одну співвіднесеність з іншою “точкою”. Пор.: There is an individual variation in the response to Myleran and in a small proportion of patients the bone marrow may be extremely sensitive (See Precautions and Wa ings), яке спрямоване до одного блоку. У тих випадках, коли з однієї текстової “точки” виходить два або більше посилань, які співвідносяться з двома, трьома різними текстовими “точками”, такі посилання належать до поліпроменевих. Пор.: двопроменеве посилання, спрямоване до двох різних блоків See Adverse reactions and drug interactions; трипроменеве посилання, спрямоване до трьох різних блоків If you are to take a second inhalation you should wait at least one minute before repeating steps 2, 3 and 4, як це показано в інструкції до препарату “Becloforte inhaler”. Урахування кількісних та якісних характеристик дає змогу ідентифікувати поліпроменеві гомогенні посилання, які складаються лише з анафоричних або катафоричних складових, та гетерогенні, які складаються як з анафоричних, так і катафоричних посилань, наприклад: двопроменеві катафоричні посилання  Several cephalosporins have been implicated in triggering seizures, particularly in patients with renal impairment when the dosage was not reduced (see Dosage and Administarion and Overdosage); двопроменеві катафорично-анафоричні посилання (See Drug Interaction and Wa ings). До редуплікованих посилань належать такі, що мають ідентичну структуру та спрямованість до тих самих текстових “точок”, наприклад: they react to ofloxacin before they operate an automobile or machinery or engage in activities requiring mental alertness and coordination (See WARNINGS and ADVERSE REACTIONS). … rapid heart beat, difficult in swallowing or breathing, any swelling suggesting angioedema, or other symptom of an allergic reactions (See WARNINGS and ADVERSE REACTIONS).

Дослідження дискурсивних форм з погляду їхніх стильових, підстильових та жанрових характеристик дало змогу ідентифікувати домінуючу ознаку наукового стилю, на тлі котрого виявляються спорадичні ознаки офіційно-ділового (юридичного) стилю. Підстильові характеристики виявили ознаки окремих галузей медицини або суміжних з медициною природничих дисциплін, наприклад: Clinical Pharmacology. Animal Pharmacology and Toxicology. Дискурсивні форми мають окремі ознаки, які сформовані маркетингом та галузями права, зокрема патентно-ліцензійним правом, наприклад: Caution: Federal (USA) law prohibits dispensing without prescriptions. U.S. Patent №4,089,969 and others). Жанрові характеристики, які маніфестуються в дискурсивних формах, представлені фрагментарно ознаками статей з медичних (фармацевтичних) довідників, а також з наукових журналів, наприклад: However, in a study of 7 patients with liver cirrhosis, no correlation was found between serum albumin concentration and ketorolac clearance; з інструкцій-методик до застосування конкретних лікарських препаратів, а також ознаками патентно-ліцензійних матеріалів, наприклад: 1. Insert the syringe needle through the vial closure and inject 10 ml of diluent. The vacuum may assist entry of the diluent syringe needle. 2. Shake the dissolve: carbon dioxide is released and a clear solution obtained in about 1 to 2 minutes.

Структурна організація фармацевтичних текстів зумовлює специфіку моделювання семантичного інформаційного простору за допомогою фреймів. У першому варіанті когнітивна текстова модель побудована за допомогою чотирьох предметноцентричних фреймів, які неможливо звести до одного універсального фрейму і які віддзеркалюють зональну будову тексту.  Для відображення зв’язку між зонами побудовано когнітивну модель на основі п’яти базових фреймів (предметного, акціонального, посесивного, таксономічного, компаративного), які об’єднані у концептуальну міжфреймову сітку (мережу). Стосовно кожної з чотирьох інформаційних зон концептуальна міжфреймова сітка має свої відмінності через перехід одного з базових фреймів у площину домінуючих та перехід інших фреймів у площину допоміжних, що характеризує концептуальну міжфреймову сітку як динамічну, рухливу структуру.

Розділ 3. Специфіка адресованості і втілення комунікативно-прагматичних інтенцій в сучасних англомовних фармацевтичних текстах. Текстовий корпус фармацевтичних текстів містить численні індикатори адресованості, які окреслюють інформацію, що призначена для відповідного адресата. Всі виокремлені індикатори адресованості поділяємо за принципом спрямованості на адресата на дві групи: індикатори безпосередньої та опосередкованої спрямованості, наприклад: To the Medical and Pharmaceutical Professions; Adults: 2 tablets dissolved in a glass of water up to 4 times daily. На підставі фонових знань індикатори безпосередньої спрямованості розмежовані на індикатори для фахівців у галузі медицини, фахівців у суміжних природничих галузях, а також на індикатори для пацієнтів (хворих), наприклад: To the Medical and Pharmaceutical Professions. Patient’s Leaflet. Information for Patients.

Деякі індикатори адресованості можуть бути виділені в окрему групу з урахуванням вікових характеристик, які вони містять. На рівні гомогенних індикаторів, які включають чіткі вікові характеристики, виділено педіатричні, негеріатричні та геріатричні (геронтологічні). Гетерогенний рівень представлений змішаними педіатрично-негеріатричними індикаторами. Вікові індикатори адресованості окреслюють інформацію для фахівців у галузі педіатрії, геріатрії (геронтології), або медичної сфери, що займається середньою віковою категорією, наприклад: Not suitable for children 7 years of age. The lower end of the TORADOL^IM dosage range is recommended for patients over 65 years of age. Toxic doses (for adults). Ці індикатори уточнюють фах адресата-медика.

Окрема група сформована індикаторами адресованості, які містять інформацію про стать. За ознаками статі вони розмежовані на чоловічі та жіночі. Жіночі індикатори адресованості відрізняються рівнями фізіологічного стану (допологові, пологові, післяпологові). На діагностичному рівні ідентифіковані гінекологічні та андрологічні хвороби. Статеві індикатори адресованості окреслюють інформацію, яка призначена для медиків відповідного профілю  (акушерів-гінекологів та ін.). Ці індикатори так само уточнюють фах адресата-медика, наприклад: Pregnancy and Lactation. Use in Pregnancy, Labor and Delivery, Nursing Mothers. Prostate, Prostatitis due to Escherichia Coli. Genital pruritis, vaginitis, candidiasis.

Об’ємна група сформована діагностичними індикаторами адресованості, які залежно від місця дислокації у тексті виконують різну функцію; це –  дозволяючі, попереджуючі та забороняючі індикатори. Діагностичні індикатори адресованості окреслюють інформацію, що стосується фахівця-медика вузької спеціалізації. Порівняно з віковими та статевими індикаторами адресованості це – найточніші індикатори диференціації інформації відповідно до спеціалізації фахівця-медика, який виступає у фармацевтичних текстах домінуючим адресатом. Дозволяючі діагностичні індикатори локалізовані в інтродуктивно-дескриптивній та регламентативно-директивній зонах, наприклад: For the treatment of uncomplicated cervical/urethral gonococcal infections. Otitis media should be treated with the suspension. Попереджаючі діагностичні індикатори зосереджені в зоні попереджень, наприклад: SUPRAX should be prescribed with caution in individuals with a history of gastrointestinal disease, particularly colitis. Забороняючі індикатори так само розміщені в зоні попереджень, але переважно в блоці “Contraindications: SUPRAX is contraindicated in patients with known allergy to the cephalosporin group of antibiotics”.

Усі виявлені індикатори адресованості виконують у тексті одну з функцій: текстотвірну або текстооформлювальну. Для текстотвірних індикаторів адресованості властива локалізація у певних зонах, їхньою відмітною рисою є характер наповнення індикаторами адресованості текстових сегментів. Текстотвірні індикатори можуть розміщуватися в текстових блоках або підблоках. Ці індикатори можуть актуалізуватися як окремі дислокації у тексті, визначаючи локальне наповнення текстових сегментів, але можуть також формувати окремий текстовий сегмент, повністю його заповнюючи. Текстооформлювальні індикатори адресованості розмежовані на рамкові та сегментаційні і характеризуються різною локалізацією у тексті. Рамкові   зосереджені у заголовках, окреслюють контури текстів, здійснюють інтегративну функцію. Сегментаційні трапляються у підзаголовках текстових сегментів, підкреслюючи розмежування текстового корпусу. Індикатори адресованості утворюють індикаторну модель рецепції у фармацевтичних текстах. Ця модель спрямована на виконання головної мети – забезпечити найефективніший пошук інформації у тексті для створення найдосконалішої методики лікування конкретного пацієнта.

Виявлення складної системи адресатів фармацевтичних текстів, урахування результатів дослідження жанрово-стилістичних характеристик дискурсивних форм дозволяє відтворити імпліцитних адресантів текстів.  Відтворення системи адресантів дає підстави твердити про текстову рівновагу фармацевтичних текстів, яка зумовлена взаємозв’язком між адресатом й адресантом. Система  адресантів сучасних фармацевтичних текстів складається з макроадресанта та мікроадресантів. Мікроадресанти, роль яких полягає у текстовому оформленні необхідної інформації про медичний препарат, безпосередньо співвідноситься з текстовими сегментами різного функціонального призначення (наприклад, описом і науковою характеристикою препарату, рекомендаціями щодо вживання тощо). Макроадресант пов’язаний з інституціональним характером фармтексту і характеризується зовнішніми та внутрішніми функціями. Статус макроадресанта  набуває фірма (юридична особа), яка здійснює виробництво й реалізацію препарату та ініціює науковий пошук з метою створення нових ефективних ліків. Макроадресат уводить текст до сфери соціальної комунікації, стимулюючи реалізацію фармацевтичної продукції. З фігурою макроадресанта як гаранта не лише якості продукції, але й її оптимального використання, пов’язуються текстотвірні стратегії, націлені на надання вичерпної і точної інформації про медичний препарат.

Макроадресант окреслює контури прагматичної моделі текстів, забезпечуючи самодостатність тексту, яка визначається вичерпністю зафіксованої інформації, доступністю тексту для рецепції, а також його юридичною захищеністю.

Граматичні засоби які втілюють прагматичні інтенції фармтекстів, виявляють ознаки синергізму, що розглядаються, як взаємодія декількох чинників, комбінований ефект котрих більший, ніж сукупність ефектів окремо діючих чинників. Синергізм виявляється у дієслівно-предикативному корпусі в межа визначених інформаційних зон. Інтродуктивно-дескриптивна зона демонструє ознаки потрійного синергізму на індикативному рівні, що підтверджує дескриптивний характер цієї зони. Присудки представлені дієсловами у дійсному способі, складними підметами з інфінітивом, а також складеними дієслівними присудками з модальними дієсловами у первісному значенні (the Primary modal meaning): Each capsule contains carbomer 934P, … . The rate of excetion has been found to coincide closely … . Ketorolac tromethamone may exist in three crystal forms.

Дві зони, інтродуктивно-дескриптивеа і попереджень демонструють ознаки подвійного синергізму на рівні припущення. Це підкреслює ймовірність певних побічних процесів та можливих ускладнень. Присудки представлені складеними дієслівними присудками з модальними дієсловами у значенні припущення (the Suppositional meaning), а також складними підметами з інфінітивом у значенні припущення: Zinacef may cause false negative results in ferricyanide test for glucose. This is more likely to occur with high doses.

Зона попереджень та регламентативно-директивна демонструють ознаки подвійного синергізму на наказовому рівні, присудки сформовані дієсловами в наказовому способі та модальними дієсловами у наказовому значенні (the Imperative meaning): Add 1ml water for … . Shake gently to produce … . For more severe infections this dose should be increased. Ідентифіковані в дієслівно-предикативному корпусі прояви синергізму на рівнях (дійсному, наказовому, та  припущення) підсилюють прагматичний ефект впливу на реципієнта з метою покращення рецепції текстової інформації.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Сучасні англомовні (англо-американські, британські, канадські) фармацевтичні тексти з огляду на їхні кількісні параметри, наявність зображувального коду, наявність/відсутність вузько галузевої спеціалізації представлено в соціальній комунікації п’ятьма типами, які відбивають сучасний стан текстотвірної діяльності в одному з сегментів медичного дискурсу.

Структурно-семантичною особливістю фармтекстів є їх дискретна організація, що пов’язана з наявністю в них чотирьох інформаційних зон (інтродуктивно-дескриптивної, регламентативно-директивної, попереджень, референціальної). У межах кожного тестового типу позиційне відношення між цими зонами відзначається варіативністю й дискретністю.

Цілісність та зв’язність текстів досягається через інтегровану взаємодію кількох чинників: системою катафоричних та анафоричних посилань; каркасну сітку; концептуальну міжфреймову сітку, а також систему індикаторів адресованості. Система катафоричних та анафоричних посилань складається з монопроменевих або поліпроменевих метатекстових посилань. При цьому кожний тип фармтекстів демонструє специфічну варіативність реалізації зв’язності через систему посилань. Каркасна сітка постає як сукупність назв препаратів, що реалізує співвідношення між інформаційними зонами.

До низки особливостей сучасних фармацевтичних текстів належить поєднання дискурсивних форм наукового, офіційно-ділового (юридичного) стилів. Домінуючою ознакою є наявність одиниць, що представляють науковий стиль, а також одиниць офіційно-ділового стилю. Підстильова варіативність пов’язана з галузями практичної медицини, а також прикладними напрямами природничих дисциплін (фізики, хімії, біології). Жанрові ознаки представлені одиницями, що репрезентують наукову статтю, статтю з довідника, інструкцію, положення із закону, патентно-ліцензійний документ.

Характер організації семантичного простору фармтекстів полягає  у вигляді п’яти базових фреймів, об’єднаних в одну концептуальну міжфреймову сітку (мережу). В ній базові фрейми пов’язані вітальними зв’язками, які відбивають когерентність тексту на когнітивному рівні (когнітивний аспект зв’язності тексту).

Виявлена в усіх фармацевтичних текстах система індикаторів адресованості безпосередньо пов’язана з основною прагматичною інтенцією фармтекстів-інструкцій – порадою. Взаємозв’язок між адресантами та адресатами, який розглядається як текстова рівновага, регулюється показниками безпосередньої та опосередкованої спрямованості. Сукупність індикаторів адресованості формує модель текстової рецепції, яка забезпечує адресату максимально ефективну навігацію в інформаційному текстовому просторі.

Аналіз дієслівного корпусу в аспекті  репрезентації прагматичних інтенцій фармтексту підтверджує домінуючий характер  інтенції  поради, яка реалізується переважно завдяки вживанню складеного дієслівного присудка, сформованого модальним дієсловом should з неперфектним інфінітивом, що відповідає інструктивній природі фармтекстів-інструкцій до вживання ліків. У межах предикативно-дієслівної системи спостерігається ознака синергізму на дійсному, наказовому рівнях, а також на рівні припущення.

Перспектива подальших досліджень вбачається у порівняльному аналізі фармтекстів-інструкцій англомовних країн, німецькомовних країн, Нідерландів та Скандинавії.