ТЕРАПІЯ ПОЄДНАНИХ ФОРМ ГІПЕРАНДРОГЕНІЇ ТА ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЇ У ЖІНОК ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
ТЕРАПІЯ ПОЄДНАНИХ ФОРМ ГІПЕРАНДРОГЕНІЇ ТА ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЇ У ЖІНОК ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
Альтернативное Название: Терапия сочетанных форм гиперандрогении и гиперпролактинемии ЖЕНЩИН ВО ВРЕМЯ БЕРЕМЕННОСТИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі завдань на першому етапі проведення дослідження проведено ретроспективний аналіз 225 історій пологів, індивідуальних карт спостереження за вагітними з гіперандрогенією та гіперпролактинемією, а також індивідуальних карт новонароджених, визначені фактори розвитку ускладнень перебігу вагітності та пологів. Другий етап включав комплексне спостереження за перебігом вагітності (І, ІІ, ІІІ триместри) та клініко-лабораторне обстеження 134 жінок, в тому числі 56 із гіперпролактинемією, 38 із гіперандрогенією та гіперпролактинемією яєчникового, 40 із гіперандрогенією та гіперпролактинемією змішаного походження.


Також обстежено 48 новонароджених від жінок із ГП та 72 від жінок з ГА різного походження та ГП  і 30 від жінок з групи порівняння.


При обстеженні вагітних вивчалися соматичний, акушерський та гінекологічний анамнези, характер репродуктивної функції, лікування та підготовка до планованої вагітності, особливості перебігу даної вагітності. Досліджено анатомо-функціональний стан матки, визначались терміни розвитку істміко-цервікальної недостатності (ІЦН), проводилось клініко-лабораторне та інструментальне дослідження. Контрольну групу склали 30 здорових вагітних, що народили здорових дітей.


Як на першому, так і на другому етапах дослідження аналізувалась медична документація жінок, що народжували за період 2001-2006 роки в пологовому будинку №5 м. Одеси.


Динамічне спостереження у 56 жінок із ГП і 78 ГА різного походження та ГП дало підстави для розподілу вагітних за тяжкістю репродуктивних порушень у вигляді звичного невиношування та безплідності.


Для оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу та стану гіпоталамо-гіпофізарно-наднирнико-яєчникової системи проведено дослідження вмісту лютеінізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), пролактину (ПРЛ), естріолу (Е3), прогестерону (П), плацентарного лактогену (ПЛ), в-субодиниці хоріонічного гонадотропіну людини (в-ХГЛ), тестостерону (Т), дегідроепіандростерону (ДГЕА). Використовували стандартні набори реактивів Алкор Біо (Санкт-Петербург, Росія), DRG Diagnostics (Мамбург, Німеччина) для аналізатора Ray To (США) у критичні терміни гестації (5-14, 16-26, 30-36 тижнів). Поза вагітністю дослідження вмісту гормонів проводили в першій (7-8 день) та другій фазі (21-22 день) менструального циклу, під час вагітності - з інтервалом 1-2 тижні в першому, та 4 тижні - в другому та третьому триместрах. Визначали вміст 17-КС у сечі за W. Zimmerman.


Рівень плацентарних білків: трофобластичний в-глікопротеїн (ТБГ) та плацентарний б1-мікроглобулін (ПАМГ-1), а також ембріональний білок - б-фетопротеїн (бФП) визначали методом імуноферментного аналізу на підставі моноклональних антитіл. Кров брали ранком натщесерце для виключення виразної добової варіабельності ПАМГ-1, пов’язаної з кінетикою інсуліну.


Для ультрасонографічних та допплерометричних досліджень застосовувався апарат MEDISON 6000 із приставкою SONOACE 6000C та DORNIER-2200, обладнаних секторальним, конвексним та допплерівським датчиками з визначенням швидкості кровоплину у материнських судинах, спіральних артеріях, пуповині, середній мозковій артерії плода (Стрижаков А. Н., 2003). Ультразвукова біометрія включала вивчення параметрів матки, стану ендометрія, міометрія, фолікулярного субстрату яєчників, а під час вагітності - за загальноприйнятими методиками з визначенням основних біометричних показників плода, локалізації плаценти та її міграції напротязі вагітності, її товщину, структуру за P. Grannum et al. (1979), якості та кількості навколоплідних вод.


Для оцінки стану та характеристики серцевої діяльності плода проводили кардіотокографічне дослідження з використанням нестресового тесту на апараті Sonicaid TEAM CARE з комп’ютерним обчисленням показників (частота серцевих скорочень та кількість рухів плода, частота скорочень матки) у терміни 24-40 тижнів. Біофізичний профіль плода оцінювали за методикою А.Vintzileos et. all. (1987) у модифікації І.С. Сидорової, І.О. Макарової (2000). Вивчався стан матково-плацентарно-плодового кровообігу з обчисленням S/D, IR, Pi.


Всі жінки проходили офтальмологічне обстеження з визначенням ділянок зору. До, а також після пологів, проводилась магнітно-резонансна томографія з метою виключення прогресування мікропролатином. Рентгенологічні методи дослідження проводились поза вагітністю для діагностики мікропролактином гіпофіза, вивчення стану молочних залоз та матки. За допомогою гістологічних методів проводилось вивчення матеріалів, отриманих під час біопсії ендометрія поза вагітністю, а також макро- та мікроскопічне дослідження послідів за методикою О. П. Мілованова. У ряді випадків проводився ультраструктурний аналіз препаратів, який виконувався під світловим мікроскопом із вмонтованим цифровим фотоапаратом “OLIMPUS И-С МАД 3” (Японія) зі стандартними збільшеннями х100, х200, х400.


Аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з гіперпролактинемією, гіперандрогенією різного генезу та гіперпролатинемією проведено з урахуванням стану матері та плода, характеристики ускладнень перебігу вагітності в І, ІІ та ІІІ триместрах, змін в розвитку та лікуванні ІЦН, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, рівня гормонів та плацентарних білків.


Стан новонароджених оцінювали за даними клінічного обстеження одразу після народження (на 1-й та 5-й хвилині) за 10 бальною шкалою Апгар, даними фізичного розвитку (маса, зріст) та особливостями перебігу раннього неонатального періоду.


Статистична обробка матеріалу проводилась методами варіаційної статистики, прийнятими в медицині та біології з використанням критериїв Ст’юдента і Фішера, стандартних та спеціалізованих програм. Використано метод кореляційного аналізу.


Результати власних досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного ретроспективного аналізу перебігу 225 вагітностей, пологів, післяпологового періоду у жінок із гіперпролактинемією та гіперандрогенією виявлена висока ( 49 і 82 % відповідно) частота загрози переривання вагітності та мимовільного її переривання (18 і 21 %). Звертає на себе увагу відносно висока частота вагітності, що не розвивалась - 82 % від загальної кількості мимовільного переривання. В більшості випадків припинення розвитку ембріона наступало в терміні 6-7 тижнів. Перебіг вагітності в другому триместрі характеризувався проявом загрози переривання в 40 та 49 % відповідно. Одним із типових ускладнень третього триместру у хворих на гіперпролактинемію та гіперандрогенією був розвиток гестоза, переважно у вигляді набряків вагітних (53 та 33 % відповідно). При аналізі перебігу пологів несвоєчасне вилиття навколоплідних вод спостерігалось у 47 та 42 %, слабкість пологової діяльності у 36 та 41 %, дистрес плода у 7,9 та 8,6 %, синдром затримки розвитку плода у 8,4 та 9,8 %.


На другому етапі проведено комплексне клініко-лабораторне, інструментальне обстеження жінок із гіперпролактинемією та гіперпролактинемією і гіперандрогенією оваріального та змішаного генезу до і на протязі вагітності та пологів.


Вивчення анамнезу 56 хворих із ГП, 78 – з ГА та ГП показало, що найбільш розповсюдженими порушеннями репродуктивної функції були розлади ритму менструацій за типом олігоопсоменореї у 50,00 % жінок із ГА та ГП оваріального ґенезу, у 57,50 % – із ГА та ГП змішаного ґенезу, у 30,35 % – із ГП. Дисфункціональні маткові кровотечі зареєстровані у 18,42 % пацієнток із ГА та ГП яєчникового походження, у 17,50 % – із ГА та ГП змішаного ґенезу, у 28,57 % – із ГП.


На безплідність страждали 44,74 % жінок із ГА та ГП оваріального походження, 42,50 % – змішаного ґенезу і 39,29 % – із ГП, тривалість якого становила від 2 до 20 років. Первинна безплідність зареєстрована у 53 (39,66 %) пацієнток, середня тривалість її становила 6,2 року. Вторинна безплідність виявлена у 21 (15,67 %) жінки з тривалістю, у середньому,  7,1 року.


На звичне невиношування вагітності страждали 26,32 % жінок із ГА і ГП оваріального ґенезу, 22,50 % – із ГА та ГП змішаного ґенезу, 3,57% – із ГП. В основній групі у 64 (47,76 %) випадках вагітність закінчилася викиднем у різні терміни, а в 20 (14,93 %) випадках констатована вагітність, яка не розвивалася.


В анамнезі жінок основної групи було 85 вагітностей, з яких 64 (75,29 %) закінчилися мимовільними викиднями, у тому числі 20 (23,53 %) вагітностей, які не розвивалися; позаматкова вагітність – 2 (2,35 %); штучні аборти – 11 (12,94 %), пологи – 8 (9,41 %). Із 8 пологів 5 (62,5 %) відбулися у термін, 3 (37,5 %) були передчасними.


 


Усього народилося 8 немовлят, 3 (37,5 %) з яких померли. Перинатальні втрати серед доношених немовлят становили 1 (20,00%)  випадок, серед недоношених – 2 (66,67 %). Із 3 дітей в антенатальному віці загинув 1 (33,33 %), в неонатальному періоді – 2 (66,67 %).

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины