ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ПО НАДАННЮ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми зумовлена змінами соціально-економічного устрою та новими підходами до регламентації особистих немайнових прав фізичної особи. Із прийняттям у 2003 р. нового Цивільного кодексу України і введенням його в дію з 2004 р. відкрилися нові перспективи у розбудові демократичної правової держави. Одним із напрямків цього процесу є всебічне забезпечення прав і свобод людини, які є найвищою соціальною цінністю. Важливим серед них є право людини на отримання медичної допомоги. Сучасний стан охорони здоров'я, відсутність належного правового регулювання відносин, пов'язаних з наданням медичної допомоги, відсутність розробок філософії права, відродження приватної системи охорони здоров'я зумовлюють необхідність звернення до теми дослідження інституту послуг з надання медичної допомоги як складової частини приватного права. Актуальність проблеми правового регулювання медичної допомоги пов'язана і з різними підходами юристів та лікарів до розуміння тих чи інших явищ при наданні медичної допомоги з одночасним посиленням юридичного контролю якості медичних послуг, забезпеченням захисту прав людини при втручанні у сферу її здоров'я.

Аналіз чинного законодавства, правозастосовної практики, наукових досліджень свідчить про те, що існує чимало прогалин в регулюванні відносин, пов'язаних із забезпеченням права на надання медичної допомоги, а відносини в системі лікар — пацієнт потребують більш детального юридичного визначення.

На жаль, в Україні ані за часів існування радянської держави, ані за роки незалежності не було здійснено ніяких комплексних спеціальних досліджень з питань регулювання відносин, які виникають при укладенні договору про надання медичної допомоги. Це гальмує розвиток законодавства в зазначеній галузі, перешкоджає включенню до освітнього простору «медичного права» як складової частини медичної та юридичної освіти.

Актуальність та необхідність наукового дослідження окреслених у дисертації проблем визначається такими чинниками:

- у Цивільному кодексі як захист особистих немайнових прав, так і їхні позитивне регулювання, визначення змісту цих прав і змісту відповідних цим правам обов'язків знайшли відображення в загальних рисах і потребують подальшого удосконалення, а чільне місце в системі цих прав посідає саме право на надання медичної допомоги;

- існуючі в законодавстві України норми не відображають специфічності, комплексності відносин, що виникають між лікарем і пацієнтом при укладенні договору на надання медичної допомоги;

- нормативно-правові акти, які регулюють відносини по наданню медичної допомоги, у ряді випадків не є послідовними, узгодженими, а є суперечливими; крім того, деякі з них спираються на дещо застарілі концептуальні положення, що негативно впливає на стан забезпеченості прав пацієнта і визначеність медичного закладу у правах та обов'язках;

- у цивільно-правовій науці України комплексного дослідження правовідносин по наданню медичної допомоги не здійснювалося, а лише аналізувалися окремі правові питання, що стосуються досліджуваної теми.

Теоретичною базою дисертаційного дослідження та сформульованих висновків стали праці вітчизняних та зарубіжних учених В.А. Абрамова, B.I. Акопова, M.I. Брагінського, В.В. Вітрянського, М.М. Балясного, А.П. Зільбера, І.А. Концевич, О.В. Леонтьева, П.С. Назара, Ю.Г. Віденського, О.А. Грандо, М.М. Малеїної, М.С. Малеїна, О. Пунди, A.M. Савицької, А.О. Сироткіної, О.В. Тихомирова, Й.А. Турак, М.Я. Яровинського та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави» на 2001—2005 роки (державний реєстраційний номер 0101U001195). Тема дисертації безпосередньо пов'язана з планом науково-дослідної роботи кафедри цивільного права на 2001-2005 роки за темою «Традиція приватного права України».