ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ECHINACEA PALLIDA NUTT.

Краткое содержание

В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про хімічний склад, застосування в медицині та народному господарстві представників роду Echinacea Moench, що об`єднує 9 видів, з яких на території України культивується три. Ехінацея бліда останнім часом широко культивується в світі, зокрема в Україні вирощують сорт ехінацеї блідої «Красуня прерій», який з 2005 р. зареєстровано в Державному реєстрі сортів України. Сорт характеризується багатою врожайністю та високою посухостійкістю.

Хімічний склад трави та коренів ехінацеї блідої вивчено недостатньо. Тому актуальним є фітохімічне і фармакологічне дослідження рослинної сировини ехінацеї блідої з метою розробки аналітичної нормативної документації для стандартизації сировини, що дасть змогу створення лікувально-профілактичних засобів на її основі, враховуючи біологічну дію і забезпеченність сировинною базою.

Виділення комплексів біологічно активних речовин з трави та коренів ехінацеї блідої

         Об’єктами наших досліджень були надземні та підземні органи ехінацеї блідої сорту «Красуня прерій». Сировина була заготовлена в 2005-2008 роках у с. Радянське, Кобилякського району, Полтавської області.

За допомогою якісних реакцій, хроматографічних методів аналізу, тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в траві та коренях ехінацеї блідої виявлені полісахариди, вільні та зв’язані цукри, амінокислоти, прості феноли, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, хлорофіли, каротиноїди, жирні кислоти, сапоніни, терпеноїди та меланін.

Для вивчення якісного складу ліпофільних фракцій листя, стебел та квіток було застосовано тривимірну скануючу спектрофлуориметрію в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектра. Аналіз одержаних спектрів дозволив зробити висновок щодо наявності в ліпофільних фракціях простих фенолів та суміші хлорофілів а і b.

Методом газової хроматографії/мас-спектрометрії було проаналізовано ефірні олії з плодів, трави та коренів ехінацеї блідої, в результаті чого ідентифіковано 58 речовин терпенової природи.

За допомогою колонкової адсорбційної хроматографії, рехроматографії на силікагелі і поліамідному сорбенті, гравіметричного методу з трави та коренів в індивідуальному стані виділено 26 сполук: 5 похідних коричної кислоти, 6 похідних кумарину, 9 флавоноїдів, 2 тритерпеноїди, 1 стерин, 2 хлорофіли та 1 меланін. Структуру виділених речовин встановлювали за фізико-хімічними властивостями, за даними УФ-, ІЧ-спектроскопії у порівнянні з достовірними зразками. Умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, ескулін та меланін виділені вперше. Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені в табл. 1.

Похідні коричної кислоти. Речовини 2.1-2.5 давали позитивні якісні реакції з заліза (ІІІ) хлоридом, кислотою сульфаніловою діазотованою, що визначало їх фенольну природу. Кислотні властивості цих сполук виявляли за допомогою розчину бромтимолового синього. Блакитне забарвлення речовини 2.4 після обробки хроматограм реактивом кислоти барбітурової вказувало на наявність у її складі кислоти хінної. За результатами хімічних перетворень, даних УФ-спектрів, температур плавлення і порівняння з достовірними зразками гідроксикоричних кислот речовини 2.1-2.5 були ідентифіковані відповідно як кофейна, п-кумарова, ферулова, хлорогенова та неохлорогенова кислоти (див. табл. 1).

Похідні кумарину. Дана група представлена 6 речовинами, які були виділені з досліджуваної сировини. Речовини 2.6-2.11 розщеплюються йодистоводневою кислотою в середовищі рідкого фенолу та оцтового ангідриду до кумарину, що дозволяє віднести їх до похідних бензо-α-пірону. На підставі молекулярної маси, елементного складу, а також фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, а також порівняння з достовірними зразками речовини 2.6-2.11 ідентифіковані відповідно як кумарин, умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, ескулін (див. табл. 1). З них умбеліферон, скополетин, ескулетин, скополін, ескулін виділені вперше.

Флавоноїди. З флавоноїдних сполук було виділено 9 сполук, які представлені агліконами, монозидами та біозидами. Аглікони, виділені нами у вільному стані, відносяться до флавонів. За результатами якісних реакцій, хімічних перетворень, хроматографічної поведінки в різних системах розчинників, даних УФ-, ІЧ-спектроскопії (див. табл.1) речовини 2.12-2.14 є флавоноловими агліконами – лютеолін, кемпферол та кверцетин; речовини 2.15 та 2.16 є глікозидами кемпферолу – астрагалін та нікотифлорин; речовини 2.17-2.20 є глікозидами кверцетину – авікулярин, гіперозид, ізокверцитрин, рутин.

Тритерпеноїди. Речовини 2.21 та 2.22 за результатами якісних реакцій і хроматографічного аналізу було віднесено до тритерпеноїдів. В ІЧ-спектрі сполуки 2.21 спостерігалися смуги поглинання при 3300, 2750, 2200 см^-1, що свідчить про наявність гідроксильних груп, 1700 см^-1 відповідала валентним коливанням –С=О, 1600-1620 см^-1 характерні для С=С зв’язків. При ацетилюванні та метилюванні речовини 2.21 отримували ацетати та метилати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними ацетатами і метилатами урсолової кислоти. ІЧ- спектр речовини 2.22 мав смуги поглинання, характерні для олеанолової кислоти при 3300, 2720, 2200, 1700, 1620, 1600, 1390, 1340, 1320, 1290, 1260, 1230 см^-1. При ацетилюванні речовини 2.22 отримували ацетати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними ацетатами олеанолової кислоти. За результатами визначення фізико-хімічних властивостей, молекулярної маси, елементного складу, даних ІЧ-спектроскопії, а також порівняння з достовірними зразками речовини 2.21 та 2.22 було ідентифіковано відповідно як урсолова та олеанолова кислоти.

Стерини. Речовину 2.23 за результатами якісних реакцій, хроматографування в різних системах розчинників з наступною обробкою хроматограм відповідними реактивами, у порівнянні з достовірним зразком було віднесено до стероїдів та ідентифіковано як β-ситостерин.

Хлорофіли. Рослинні пігменти, виділені з хлороформних фракцій, визначали хроматографічно на підставі природного зеленого забарвлення плям у видимому світлі і змін його на червоний колір під дією УФ-світла. Речовини 2.24 та 2.25 було ідентифіковано як хлорофіл а та хлорофіл b відповідно.

Меланіни. Речовина 2.26 за результатами якісних реакцій, даних УФ-, ІЧ-спектроскопії, визначення елементного складу була віднесена до фітомеланіну.