Формування народного житлового будівництва Східного Поділля в ХХ столітті



Название:
Формування народного житлового будівництва Східного Поділля в ХХ столітті
Альтернативное Название: Формирование народного жилищного строительства Восточного Подолья в ХХ веке
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обгрунтовано актуальність наукової роботи, зформульовані мета і задачі досліджень, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, приведені відомості про публікації наукових результатів та апробацію дисертації.


Розділ 1. Стан дослідження народного зодчества Східного Поділля в  ХХ ст. Розглядається стан наукового вивчення подільського народного житлового зодчества минулого століття, визначаються позитивні аспекти та недоліки робіт попередніх років, обирається напрям подальших досліджень.


 Завдання історії архітектури вимагають всебічного аналізу праць науковців, зокрема методологічного інструментарію для подальшого їх використання та розвитку. Існує значна кількість праць, в яких досить грунтовно висвітлено розвиток народного зодчества Східного Поділля. В них досліджено окремі періоди становлення сільського та містечкового житла подільського народу, що мав свої звичаї, культуру та духовність. Народне житло, як важливий елемент матеріальної культури досліджено недостатньо, існує мало праць узагальнюючого характеру.


Великий етнографічний матеріал, пов’язаний з народною архітектурою подільського краю знаходиться в Архіві Російського географічного товариства в Санкт-Петербурзі, Державному музеї етнографії (м. Санкт-Петербург), Київському Державному музеї українського народного декоративного мистецтва, в Державному музеї народної архітектури та побуту України та в обласних історико-краєзнавчих музеях.


Серед дослідників розвитку подільського народного зодчества кінця ХІХ- початку ХХ ст. відзначено праці П. Чубинського, К. Щероцького, Ф. Вовка, В. Марчинського. У працях радянського вченого-етнографа М. Приходька був даний вичерпний аналіз відомостям про техніку зведення житла та господарських споруд на території Поділля.


За часів довоєнної доби вивченням подільського народного житла займалися П. Юрченко, М. Холостенко, Г. Стельмах та ін. Протягом 1931-37 років спілкою радянських архітекторів УРСР було проведено ряд експедицій для вивчення народної архітектури, в тому числі в Вінницьку та Кам’янець-Подільську області. Результати досліджень були опубліковані на сторінках часопису «Архітектура Української РСР» та в наукових звітах.


 В. Самойлович, враховуючи локальні особливості народної архітектури, виділив Поділля в окремий район, підкресливши характер декору житла, поліхромність його розписів, пластичну обробку солом’яних дахів.


Важливим є історико-етнографічне дослідження Т. Косміної «Сільське житло Поділля. Кінець ХІХ-ХХ ст.». У цій монографії авторка підкреслює важливість народної архітектурної творчості і відносить її до одного з найважливіших явищ культури.


Відмічено, що вагомий внесок у справу дослідження національного народного зодчества зробили В. Чепелик, Ю. Хохол, З. Гудченко, В. Тимофієнко, З. Мойсеєнко, В. Таранущенко, Г. Логвин, М. Задорожний, О. Пламеницька, Г. Стельмах, К. Липа, А. Данилюк та інші вчені.


При аналізі літературних джерел пов’язаних з народною архітектурою встановлено, що народне зодчество Поділля ХХ ст. не було предметом системного дослідження. Науковці досліджували лише окремі аспекти народного житла, не прив’язуючи їх до чинників, що впливали на розвиток складових архітектури. У науковій літературі відмічено характерні особливості народного подільського житла. Так, Г. Стельмах описав характерні ознаки подільської хати кінця ХІХ ст., підкреслюючи при цьому взаємовплив культурних традицій українців та інших народів. П. Юрченко підкреслив, що народне зодчество живописне і привабливе тим, що в ньому все логічно і невимушено, в ньому немає надуманості.


 М. Холостенко пише що, українське народне мистецтво щодо розробки архітектурних проблем лишається галуззю ще мало вивченою. Він висловлює думку про те, що до архітектури села потрібно підходити не механічно, не ідеалізуючи, а виявляючи віджилі її форми та риси, що були наслідком попередніх соціальних укладів, і її позитивні форми, які є для нас цінним надбанням.


В. Самойлович підкреслює те, що в народному зодчестві найменш дослідженими є питання архітектурно-мистецького вирішення житла. Як результат –  відсутність досить повного уявлення про багатство та різноманітність народних мистецьких засобів та архітектурних прийомів. На його думку дослідження народної архітектурної творчості,  являє собою комплексну проблему, де архітектурно-будівельні проблеми та мистецькознавчі питання тісно переплітаються з соціологічними, економічними, етнографічними та історичними.


 


Фактори, що впливають на подільську хату досліджував А. Данилюк. Він детально розкрив конструктивні особливості подільських хат, будівельну технологію їх зведення. Відзначено і особливості декоративного оздоблення хати та її планування.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины