Лозицька Катерина Олександрівна. Правове регулювання інвестування в навколишнє природне середовище в Україні

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження,
зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету і
завдання, об’єкт та предмет дослідження, методологічну й науково-теоретичну
основу дисертаційного дослідження, сформульовано наукову новизну одержаних
результатів, їх практичне значення, викладено дані про апробацію результатів
дисертації та публікації за темою, вказано структуру й обсяг роботи.
Розділ 1. «Теоретико-правові основи інвестування в навколишнє
природне середовище» складається з трьох підрозділів, які присвячено
дослідженню історично-правових передумов формування і розвитку державно-
правової політики інвестування в навколишнє природне середовище в Україні,
юридичного поняття інвестицій в навколишнє природне середовище та аналізу
законодавчого регулювання в сфері інвестування в навколишнє природне
середовище.
У підрозділі 1.1. «Історично-правові передумови формування та розвитку
державно-правової політики інвестування в навколишнє природне середовище
в Україні» проаналізовано теоретичні надбання у вказаній сфері. Досліджено
передумови формування та розвитку державно-правової політики в сфері
інвестування в навколишнє природне середовище в Україні. Проаналізовано
фактори міжнародного рівня, які створили історично-правові передумови
формування державно-правової політики в сфері інвестування в навколишнє
природне середовище в Україні. Проаналізовано законодавство незалежної України
щодо державно-правової політики в сфері інвестування в навколишнє природне
середовище. На основі зазначеного аналізу зроблено висновок, що стан державно-
правової політики у вказаній сфері є невизначеним, про що свідчить наступне:
1) норми постанови Верховної Ради України «Про Основні напрямки державної
політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання
природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» (1998 р.), Закону України
«Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період
10
до 2020 року» (2010 р.) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження
Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року» (2014 р.) щодо
інвестування в навколишнє природне середовище мають суто декларативний
характер; 2) відсутній нормативно-правовий акт, яким було б передбачено механізм
здійснення інвестування в навколишнє природне середовище, передбачені пільги за
здійснення інвестування у вказану сферу та умови надання державної підтримки;
3) відсутній головний орган в системі центральних органів виконавчої влади з
питань формування та реалізації державної політики в сфері інвестування в
навколишнє природне середовище.
У підрозділі 1.2. «Юридичне поняття інвестицій в навколишнє природне
середовище: їх ознаки та класифікація» на основі аналізу науково-теоретичних та
законодавчих засад проаналізовано поняття «інвестиції в навколишнє природне
середовище» та запропоновано визначення вказаного поняття.
Враховуючи комплексність та різноманітність об’єкта інвестування, а саме
навколишнє природне середовище, а також невичерпний перелік елементів
навколишнього природного середовища, з практичних міркувань запропоновано
класифікувати вказані інвестиції за наступними підставами: 1) залежно від суб’єктів
інвестування, джерел інвестування і форм власності: приватні інвестиції, що
вкладаються фізичними особами, підприємствами, іншими юридичними особами,
заснованими на приватній власності; державні інвестиції, що вкладаються органами
влади і управління за рахунок коштів бюджетів, а також державними
підприємствами, об’єднаннями й установами за рахунок власних і позичкових
коштів; комунальні інвестиції, що залучаються органами місцевого самоврядування
за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів; 2) залежно від об’єкта
навколишнього природного середовища до якого залучаються інвестиції: природні
ресурси (земельні, мінеральні, водні, лісові, фауністичні, кліматичні,
атмосфероохоронні тощо), природні комплекси (заповідники, заказники,
національні природні парки, ландшафти, ботанічні сади, зоологічні парки тощо).
Підрозділ 1.3. «Аналіз законодавства України щодо регулювання
інвестування в навколишнє природне середовище» присвячений історико-
правовому дослідженню формування та розвитку законодавства у вказаній сфері, а
також аналізу окремих нормативно-правових актів щодо регулювання інвестування
в навколишнє природне середовище. Чинне законодавство України в сфері
інвестування в навколишнє природне середовище проаналізовано шляхом його
поділу на чотири групи в залежності від функціональної ролі, галузі та сфери
застосування: (1) нормативно-правові джерела екологічного права; (2) нормативно-
правові джерела в сфері інвестиційної діяльності; (3) нормативно-правові джерела в
сфері здійснення іноземного інвестування; (4) міжнародні договори. Проведене
дослідження нормативно-правових актів в сфері інвестування в навколишнє
природне середовище свідчить про відсутність в Україні єдиної системи
законодавства у вказаній сфері. Встановлено, що серед великої кількості
нормативно-правових актів в Україні відсутні спеціальні правові норми, які були б
безпосередньо спрямовані на залучення та поширення інвестицій в навколишнє
природне середовище.
11
Серед нормативно-правових актів, які врегульовують питання інвестування
саме в навколишнє природне середовище та отримання державної підтримки на ці
інвестиційні проекти, прийняті лише нормативно-правові акти щодо цільових
(зелених) екологічних інвестицій в рамках виконання зобов’язання України щодо
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї. У
зв’язку з зазначеним, запропоновано прийняття окремої постанови Кабінету
Міністрів України, в якій було б конкретизовано ті загальні положення щодо
інвестування в навколишнє природне середовище, що зафіксовані в постанові
Верховної Ради України «Про Основні напрямки державної політики в галузі
охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів
та забезпечення екологічної безпеки» та Законі України «Про Основні засади
(стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року».
Обґрунтовано доцільність визначення у вказаній постанові порядку надання
державної підтримки при здійсненні інвестування в навколишнє природне
середовище, механізми залучення інвестицій в зазначену сферу та гарантії
здійснення такого інвестування.