Чабан Олеся Петрівна. Розвиток методів оцінювання якості продукції і послуг за одиничними та узагальненими показниками : Чабан Олеся Петровна. Развитие методов оценки качества продукции и услуг за единичными и обобщенными показателями

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність вибраного напрямку досліджень, визначено предмет і об’єкт дослідження, сформульовано мету, задачі та методи досліджень, визначено наукову новизну і практичну цінність результатів, подано відомості про їх апробацію та публікації.
У першому розділі дисертації виконано аналіз нормативно-технічного забезпечення та методів оцінювання якості продукції та послуг і сформульовані проблеми, які потребують розв’язання.
Існуючі системи нормування показників якості та система підтвердження відповідності недостатньо забезпечують законодавчо закріплену вимогу – сприяти компетентному вибору споживачем продукції чи послуги. Не існує чіткого методу порівняння різної продукції одного призначення.
Бачення якісної продукції чи послуги може бути різним для виробника і споживача. Існуюча нормативно-технічна документація, зокрема чинні ДСТУ, ГОСТи нормують показники якості продукції винятково для виробників з метою зменшення бракованої продукції. В той же час міжнародний досвід свідчить про те, що вимоги до показників якості повинні формуватись споживачем.
Що стосується методів оцінювання якості продукції чи послуги з існуючих на сьогоднішній день, то методи середньозважених показників якості, диференційний метод чи змішаний метод не враховують факт суб’єктивності коефіцієнтів вагомості показників якості.
Відсутні методики оцінювання якості послуг споживачем. Нормативно-технічне забезпечення показників якості послуг, у зв’язку із різноманітністю останніх, перебуває на початковій стадії формування, а міжнародний досвід з нормування цих показників дозволяє виокремити лише загальні підходи (методологію), що особливо важливо для міжнародного обміну послугами.
Поданий у першому розділі аналіз нормативного забезпечення товарів і послуг показує, що існуюча практика контролю якості виробів за зміною тестового сигналу, наприклад, метод колорометрії, не дозволяє однозначно оцінити їх якість. На виході у тестовому сигналі присутні узагальнені показники якості досліджуваного виробу, але методик оцінювання якості за цими змінами не існує.
Відсутність методик оцінювання якості на стадіях виробництва і експлуатації (споживання), або їх недосконалість створюють проблему реалізації продукції.
У другому розділі сформульовані основні теоретичні засади і концепція нових методик оцінювання якості товарів і послуг.
Для оцінювання якості необхідно: визначити перелік тих властивостей, сукупність яких в достатній мірі характеризує якість; визначити їх числові значення шляхом вимірювання; аналітично співставити одержані дані з подібними характеристиками іншого об’єкту, який будемо приймати за базовий зразок чи еталон якості. Одержаний результат буде з достатнім ступенем достовірності характеризувати якість досліджуваного об’єкту.
Одержана числова оцінка якості досліджуваного об’єкту порівняно з базовим зразком, це ще не кінцева оцінка, це тільки основа подальших досліджень. Оцінка якості – це відповідь на запитання, наскільки одержаний результат оцінювання якості досліджуваного об’єкту відповідає інтересам споживачів. Якщо показники якості сформовані тільки виробником без врахування думок споживачів, то отримана оцінка може не відповідати оцінці даного об’єкту споживачем.
Важливим етапом кваліметричних досліджень є створення методики побудови (вибору, знаходження) базового об’єкту і порівняння з ним досліджуваного об’єкту шляхом вимірювання основних параметрів з подальшим обробленням результатів.
Оскільки якість продукції (товарів, послуг) – багатофакторне поняття, то для її оцінки важливо враховувати всі складові, чи їх більшість.
Під час розв’язання багатокритеріальних задач оцінювання якості слід сформулювати деякі аксіоми, яким повинна задовольняти функція якості. Першу аксіому можна сформулювати наступним чином: якщо якість товару (послуги) А є вищою порівняно з якістю товару (послуги) В, а В порівняно з якістю товару (послуги) С, то це означає, що якість товару (послуги) А є вищою порівняно з С, тобто
Я(A)>Я(B)>Я(C),
де Я(A); Я(B); Я(C) – відповідно якість товару (послуги) А, В, С.
Друга аксіома стосується незалежності характеристик якості одна від одної (якщо відсутня кореляція між характеристиками якості): перевага серед двох товарів надається тому, який відрізняється лише однією характеристикою якості з кращим значенням, за тотожних значень інших характеристик. Якщо дві характеристики якості не залежать від інших характеристик, які б значення вони не приймали, то якість товару буде оцінюватися різницею між цими двома характеристиками.
Сформульовані аксіоми дозволяють порівнювати між собою продукцію, що відрізняється лише одним значенням характеристики якості. Для продукції, що відрізняється за більшою кількістю показників, необхідні спеціальні методи оцінювання якості.