ЦАПРО ГАЛИНА ЮРІЇВНА Гендерні стратегії і тактики в англомовному телевізійному інтерв\'ю

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЦАПРО ГАЛИНА ЮРІЇВНА Гендерні стратегії і тактики в англомовному телевізійному інтерв\'ю
Альтернативное Название: Цапро ГАЛИНА ЮРЬЕВНА Гендерные стратегии и тактики в англоязычном телевизионном интервью
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, указано форми їх апробації
і структуру роботи.
Перший розділ "Теоретичні засади вивчення гендерних стратегій
і тактик в англомовному інтерв'ю" присвячено розробці поняттєвого апарату дисертаційного дослідження.
Гендерна проблематика в лінгвістичних працях віддзеркалює соціальні аспекти статі (Б.К. Аткінс, У. О’Барр, Д. Хаймс), стереотипи та культурні традиції, пов'язані з гендером (Дж. Холмс, Д. Таннен), які, у свою чергу, фіксуються
й відображаються в мовленні, таким чином безпосередньо впливаючи
на комунікативну інтеракцію та самоідентифікацію особистості в інтерв'ю. Генденрі дослідження спрямовано на виявлення психологічних, культурних
та соціально детермінованих причин неоднакового використання мови
чоловіками і жінками.
Гендерна комунікативна інтенція мовців є складним структурним утворенням (Н.Д. Борисенко), що містить кілька компонентів, окреслених ситуацією спілкування та певними лінгвістичними й екстралінгвістичними факторами (А.В. Ярхо). Вони впливають безпосередньо на учасників інтеракції
та на їхній вибір способів вираження власних намірів, який обумовлюється прагненням досягнути певної комунікативної мети під час проведення
телевізійного інтерв'ю.
Основою пояснення гендерних мовленнєвих розбіжностей є такі підходи: 1) домінантний (Р. Лакофф), що розглядає комунікативну варіативність чоловічого і жіночого мовлення з позиції чоловічої домінанти в суспільстві
та жіночої субординації; мова при такому підході вважається продуктом, створеним чоловіками й для чоловіків; 2) диференційний, або соціокультурний (Р. Боркер, Д. Мальц, Д. Таннен), який тлумачить комунікативну варіативність через віднесення чоловіків і жінок до різних субкультур, що проявляється в чоловічій глобальності
та жіночій алогічності; змагальності й вербальній стриманості чоловіків порівняно
з жіночою дружньою рівноправною стратегією комунікації; 3) перформативний
(Д. Камерон, Дж. Коутс, К. Пойнтон, А. Учіда), який розглядає гендерну варіативність мовлення крізь призму створення комунікативною поведінкою мовця соціального статусу; 4) підхід спільної практики (С. Ромейн), що вивчає не гендерні мовленнєві відмінності, а розбіжності, спричинені гендером; 5) постмодерністський
(Д. Камерон), який фокусує дослідження мови та гендеру на формуванні гендерного індивідууму лінгвістичними ресурсами.
Дискурсивний та перформативний підходи до вивчення гендеру уможливлюють зміщення акцентів із співвіднесення певних мовних форм зі статтю мовця на гендерні аспекти дискурсу, що, у свою чергу, підкреслює інтерактивний характер використання мови, ураховуючи її історичний та динамічний аспекти. Перформативний підхід визначає, що гендер постійно породжується, змінюється
в результаті взаємодій комунікантів, його конструювання в соціальній практиці відмежовується від мовних форм "чоловічого" і "жіночого" мовлення.
У сучасному лінгвістичному трактуванні (О.Л. Бєссонова, А.П. Мартинюк, Д. Таннен) досліджуване явище відображає процес і результат соціального
та культурного моделювання маскулінності або фемінінності, визнаючи соціальне
й культурне домінування над природним фактором (статтю), оскільки процес гендерної ідентифікації відбувається під впливом комплексу біологічних, психологічних, соціальних та культурних чинників. Гендер виступає в ролі категорії, яка постійно розвивається й інтегрується з іншими аспектами
соціальної ідентичності.
Основою комунікативної діяльності є стратегії, що являють собою поетапний план утілення комунікативних інтенцій мовців (О.С. Іссерс, Н.І. Формановська). Тактика виступає як спосіб здійснення стратегічного комунікативного задуму. Кожна тактика представлена низкою мовних засобів – тактичними ходами, до яких удаються комуніканти задля реалізації глобальних гендерних стратегій.
Специфіка інтерв'ю як жанру (І.Ю. Капічнікова, С. Уортман) полягає в тому, що в його контексті головним є погляд респондента; позиція інтерв’юера виявляється крізь зміст та структуру побудови комунікації. Інтерв'ю
є інтерактивним феноменом (Г.О. Денискіна, М.Л. Штельмах), комплексним діалогічним дискурсом (Ф.С. Бацевич), в якому застосовуються гендерні стратегії
і тактики мовців, обрані задля досягнення певного комунікативного ефекту. Вибір адекватного варіанту стратегії комунікативної поведінки обумовлюється дотриманням співрозмовниками прагматично-комунікативних норм спілкування, зокрема ведення інтерв’ю.
У другому розділі "Методи та етапи дослідження гендерних стратегій і тактик в англомовному телевізійному інтерв'ю" поетапно описано методику аналізу гендерних стратегій і тактик.
Вивчення стратегій і тактик в англомовному телевізійному інтерв'ю
та виокремлення їхніх типів вимагає застосування комплексної методики
із залученням таких методів, як дискурсивний, прагматичний, порівняльний, а також чотирьох видів аналізу: 1) контекстуально-інтерпретаційного; 2) конверсаційного;
3) аудитивного; 4) кількісного.
Дискурсивний метод дослідження інтерв'ю враховує процес інтеракції інтерв'юера та респондента в певній комунікативній ситуації. Об’єктом аналізу
є комунікативна поведінка учасників інтерв'ю, яка спостерігається емпірично.
Для респондентів це обдумане, умисне адресоване поводження індивіда
в ситуації комунікативної взаємодії, пов'язане з вибором і використанням
мовних і мовленнєвих засобів відповідно до комунікативного завдання. Прагматичний метод є одним з основних для вивчення діалогічного спілкування, оскільки уможливлює дослідження комунікативної ініціативи співрозмовників, урахування їхніх соціальних ролей, встановлення контакту, створення
або підтримання іміджу. Прогнозування вербальної комунікації ґрунтується
на уявленні про комунікативну взаємодію, мотиви і завдання мовця
й ситуацію загалом.
Перший етап передбачав розподіл матеріалу на логічні частини для вивчення гендерного варіювання стратегії розвитку теми та її тактик шляхом конверсаційного і контекстуально-інтерпретаційного аналізу, а також для дослідження
в корпусі англомовних інтерв'ю тематичних блоків, мінімальних тематичних діалогових одиниць, що є складовими тематичного блоку. За допомогою дискурсивного методу дискурс інтерв'ю поділено на основні тематичні
блоки, які представляв інтерв'юер, зважаючи на особистість респондента, окреслюючи тематику розмови й аналізуючи, як запропонована ним тема розвивається респондентом. Введення нової теми інтерв'юером або респондентом свідчить про розмежування попередньої та наступної тематичної
одиниці й відображає комунікативну діяльність усіх учасників інтерв'ю на певному відрізку спілкування.
Другий і третій етапи аналізу полягали у встановленні гендерних дискурсивних показників, мінімальних реакцій-відповідей (далі – МРВ)
і хеджів. Застосування аудитивного та контекстуально-інтерпретаційного аналізу
дало змогу виокремити різні типи зазначених показників у виявлених
мінімальних тематичних одиницях із подальшою класифікацією блоків
гендерних стратегій і відповідних тактик. Тенденції вживання цих гендерних маркерів респондентами визначено за допомогою кількісного
та порівняльного аналізу.
На четвертому етапі за допомогою прагматичного методу та кількісного аналізу було здійснено дослідження стратегії моделювання комунікативної інтеракції, виокремлено її тактики та співвіднесено їх із тактиками стратегії контролювання теми.
Вивченню іміджотворчої стратегії, застосованої респондентами, присвячено п'ятий етап роботи, де використано прагматичний метод разом із конверсаційно-інтерпретаційним і кількісним аналізом тематичних блоків і мінімальних тематичних діалогових одиниць.
Шостий етап полягав у здійсненні типології гендерних стратегій і тактик, ужитих респондентами в англомовному інтерв'ю. Поєднання дискурсивного
й прагматичного методів із порівняльним методом і кількісним аналізом уможливило виявлення гендерних особливостей у застосуванні респондентами дискурсивних стратегій і тактик в англомовному інтерв'ю.
У третьому розділі "Гендерне варіювання стратегії контролювання теми в англомовному телевізійному інтерв'ю" розглянуто
й скласифіковано гендерні дискурсивні маркери, досліджено гендерну варіативність стратегії контролювання теми, а також її тактики.
Аналіз матеріалу виявив вплив дискурсивних показників, МРВ і хеджів,
на гендерне варіювання стратегій і тактик в англомовному телевізійному інтерв'ю.
МРВ у дискурсі інтерв'ю уможливлюють певний рівень комунікативного контакту між інтерв’юером і респондентом, що демонструє з боку респондента увагу до інтерв’юера, підтримання запропонованої теми, вираження згоди. Ці гендерні дискурсивні показники виокремлено у двох позиціях: на фоні мовлення інтерв’юера і на початку фрази, що відображається в їх розподілі на ініціальні МРВ (на початку фрази) і підтримувальні МРВ (на фоні мовлення співрозмовника).
У дискурсі інтерв'ю МРВ, реалізовані респондентами на фоні мовлення інтерв’юера, виступають як сигнал, що демонструє згоду респондента
з висловлюванням інтерв’юера, надає дозвіл на продовження запропонованої теми розмови і свідчить про готовність до кооперативної комунікативної інтеракції:
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины