ДРОБЯЗКО СВІТЛАНА ІГОРІВНА МЕТОДОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ СТРАХОВОГО СЕКТОРУ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, розкрито зв’язок роботи з науковими програмами і планами, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет і методичну базу дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення та апробацію одержаних результатів, повноту викладених наукових і прикладних положень в опублікованих працях.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади управління економічною безпекою підприємств страхового сектору» досліджено
трансформацію наукових підходів до визначення змісту та складових економічної безпеки підприємств, встановлено особливості економічної безпеки підприємств страхового сектору (ПСС) в умовах мінливості зовнішнього середовища, розроблено концепцію управління економічною безпекою підприємств страхового сектору (ЕБ ПСС).
Шляхом компаративного аналізу систематизовано теоретичні підходи до визначення дефініції «економічна безпека підприємств» (ЕБП) за двома напрямами - системологічні постулати та функціональні ознаки. Це дозволило довести дуальність її характеру «відсутність небезпеки» і «захищеність від небезпеки» та сформувати авторське бачення ЕБП як певного стану захищеності підприємства від несприятливого впливу середовища, що досягається завдяки реалізації комплексу заходів щодо ефективного використання внутрішнього потенціалу підприємства, спрямованого на нейтралізацію та/або запобігання наслідків негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів.
Визначено, що найважливішими властивостями ЕБП з позиції розуміння принципів її функціонування є робастність, симетричність/асиметричність та еквіфінальність. Доведено, що саме ці властивості ЕБП зумовлюють особливості гомеостазу економічної безпеки підприємств, який визначається сутністю процесів. Встановлено, що компоненти ЕБП характеризуються дуальним характером - можуть водночас брати участь у процесах розвитку підприємства і у процесах забезпечення його безпеки; а їх роль визначається фазою, у якій знаходиться ЕБП у конкретний момент часу.
Доведено, що специфіка підприємств страхового сектору пов’язана з особливістю страхового продукту та страхової послуги, яка має такі характеристики: невідчутність до моменту споживання, нерозривність процесів виробництва і споживання, залежність від часу/місця одержання, неможливість збереження, висока еластичність попиту від доходів та цін, висока суб’єктивність оцінки якості. Ґрунтуючись на авторському баченні економічної безпеки з позиції системного, атрибутивного, ресурсного підходів та визначеній галузевій специфіці сформовано концептуальні засади ЕБ ПСС як здатної до саморозвитку системи на основі дуальності її характеру (відсутність небезпеки, захищеність від небезпек); та функціональної формалізації у просторово-часовому вимірі в площині імпульсної взаємодії науково-обґрунтованих елементів ЕБ в спектрі видів діяльності (страхова, фінансова, інвестиційна) та структурно-функціональних складових (кадрова, фінансова, інформаційна, маркетингова).
У результаті критичного аналізу науково-теоретичних розробок відомих закордонних (С. Бауер, Е. Бернройдер, С. Деккер, М. Кидрович, Д. Прован, К. Сутраве, Р. Хоффманн, ін.) і вітчизняних фахівців у сфері економічної безпеки підприємств (В. Бокій, Т. Васильців, Д. Венцковський, О. Власюк, Л. Гнилицька,
В. Горбулін, З. Живко, О. Іляш, С. Кавун, О. Кириченко, А. Качинський та ін.) встановлено відсутність загальної концепції управління ЕБ ПСС.
Доведено, що концепція управління економічною безпекою підприємств страхового сектору (ЕБ ПСС) як єдине комплексне бачення управління ЕБ ПСС має відповідати домінуючій сучасній науковій парадигмі в сфері економічної безпеки, ураховувати специфіку страхового сектору й трансформаційні особливості зовнішнього середовища. З цієї позиції розроблено концепцію управління ЕБ ПСС як систему поглядів на шляхи та способи реалізації процесу забезпечення/підвищення рівня ЕБ ПСС в цілому та за окремими площинами (страхова, фінансова, інвестиційна діяльність) і структурно-функціональними складовими (кадрова, інформаційна, фінансова, маркетингова), яка визначає головну ідею та специфіку реалізації заходів щодо розв’язання пріоритетних проблем управління ЕБ.