Аністратенко Антоніна Віталіївна ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЗИ ВАСИЛЯ КОЖЕЛЯНКА : Анитратенко Антонина Витальевна ЖАНРОВО-СТИЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОЗВАНИЯ ВАСИЛИЯ КОЖЕЛЯНКА

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження; вказано на зв’язок роботи з науковою проблематикою установи, де виконано дисертацію; з’ясовано актуальність, об’єкт, предмет, мету, завдання, описано методи дослідження; охарактеризовано наукову новизну та особистий внесок автора, теоретичну і практичну значущість дисертації; наведено дані про апробацію результатів дослідження і публікації, а також описано структуру й обсяг дисертації.
Розділ І – „Жанр альтернативна історія у творчості В. Кожелянка та його розвиток у зарубіжному письменстві” – складається з 4-х підрозділів, 4-й має три пункти. У підрозділі 1.1 проаналізовано історію і сучасний стан дослідження альтернативної історії як жанру та його побутування в Україні й зарубіжному письменстві. Екстреною допомогою в реставрації сутнісного міфу Європи стала альтернативна історія: спочатку в історіографічній практиці та галузі історичної реконструкції, а згодом – у художній літературі. Вперше за практикування метажанру взялися в англійській, а відтак – в інших національних літературах Європи й США.
Дослідження міфу Європи можна зарахувати до суми студій з альтернативної історії. Міфологізм Європи завжди творив альтернативу історизму і водночас парадигму значень цієї неоднозначної частини світу. Деякі письменники продукують альтернативно-історичний текст підсвідомо й тому не докладають зусиль оформити свої задуми жанровими і стильовими засобами АІ. У літературах слов’янського світу на перешкоді альтернативній історії стояли ще два „ідеологічні стовпи”: приховане язичництво і тоталітаризм. Тому стан розроблення жанру, як і його дослідження, подібний до айсберга: марковані тексти складають лише „вершину” наявного корпусу творів і студій.
У підрозділах 1.2 і 1.3. висвітлено питання термінології та термінотворчої бази дослідження, описано основні методи і прийоми, завдяки яким здійснено жанрово-стильовий та частковий аспектний аналіз романів і малої прози В. Кожелянка. Від середини ХІХ ст. терміни histoire, history, storia, historia, з одного, i Geschichte з його голландським відповідником Geschiedenes, з іншого боку, вже переважно усталено. Коли виникли нові типи історичного знання, як-от альтернативна історія, що трансформувалась у художній жанр з методу реконструкції в історичній науці, підґрунтям для такої зміни стала функціональна й генетична близькість історії та роману в ширшому трактуванні цих понять.
Стосунок історіографії, або історії історії до цих понять пояснює алгоритм розщеплення Історії та вироблення окремих галузей історичного знання, а відтак реалізації історичної свідомості людства у наукових та мистецьких виявах. У французькій мові термін historiographie позначає історію історії, історичну працю, способи написання історії від її витоків. У німецькій Historiographie має лише послаблене значення панорами історичного знання і нерідко вживається просто як синонім історії (Geschichte). Натомість в італійській storiografia наближається до німецького Historiographie, про що свідчить назва журналу „Storia della storiografia”. В англійській мові Historiography використовують в сенсі hystory writing, що збігається з італійським та німецьким значеннями. На позначення теорії та методології історії в німецькій вживається слово „Historik”. Указана парадигма поширюється і на семантико-стилістичне гніздо значень поняття „альтернативна історія”, а також має схемоподібну граматичну валентність.
Альтернативна історія – це міжгалузевий термін, що позначає метажанр і пошуковий напрям у гуманітарних науках, які послуговуються історичним методом. Натомість у вужчому значенні альтернативна історія позначає жанр художньої літератури (передовсім, прозового роду). Підрозділ 1.4 присвячений аналізові ролі та місця творчості В. Кожелянка в сучасній українській літературі. За особливостями форми, сюжетом, архітектонікою романи письменника поділяємо на такі категорії: романи в жанрі альтернативної історії („Дефіляда в Москві”, „Конотоп”, „Людинець пана Бога”), роман-політичний анекдот („Тероріум”, „Котигорошко”), іронічний постмодерний роман („ЛжеNostradamus”), історичний пригодницький роман („Третє поле”, „Срібний павук”, „Ефіопська Січ”), історичний роман („Діти застою”).