КИРИЛОВА ТАМІЛА АНАТОЛІЇВНА СТРАТЕГІЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЖІНОЧОЇ СУБ’ЄКТИВНОСТІ В ПРОЗІ НІМЕЦЬКИХ ПИСЬМЕННИЦЬ 1990 2000-х рр. (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ Г. МЮЛЛЕР, М. МАРОН ТА ДЖ. ЕРПЕНБЕК)

Краткое содержание

У вступі окреслено проблематику дисертаційної роботи, надано обґрунтування актуальності обраної теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, визначено наукову новизну, методологічну й теоретичну основу роботи, а також наведено дані про апробацію основних її положень.
Перший розділ «Німецька жіноча проза у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві» структурно складається з двох підрозділів та присвячений аналізові корпусу текстів вітчизняного і зарубіжного, передовсім німецького, літературознавства, з метою окреслення меж і параметрів німецької жіночої прози, а також виокремлення категорії «жіночої суб’єктивності» як засадничого поняття роботи.
У підрозділі 1.1. «Теоретико-методологічні основи досліджень жіночої прози» розкрито особливості феномену жіночої прози, зокрема амбівалентність місця жінки в культурі та жіночого авторства з огляду на легітимацію жіночого досвіду в межах канону. Продуктивна для жіночої прози ідея амбівалентності жінки, проілюстрована в межах канону, є релевантною для розкриття понять «суб’єктивності» й «ідентичності». Залишаючись у центрі уваги французьких, англо-американських та вітчизняних феміністичних і гендерних студій, жіноча суб’єктивність тлумачиться як дискурсивна категорія, що конструюється стосовно Іншого. Тому й ідентичність жіночого суб’єкта обумовлюється в дискурсивний спосіб та передбачає включення цього суб’єкта в інтерсуб’єктні відношення за принципом схожості / відмінності (Дж. Батлер, Ю. Крістева, Ж. Лакан).