ІНФЛЯЦІЙНЕ ТАРГЕТУВАННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦІНОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Протягом останніх років в Україні відбулися помітні позитивні трансформаційні зрушення, однак національна економіка зазнає великих збитків через відсутність дієвих механізмів для запровадження низько­інфляційного середовища. Нестабільний рівень інфляції призводить до значних невизначеностей для інвестиційної активності, підвищення ризиків для фінансової системи та зниження темпів зростання реальних доходів населення. Саме тому проблемі забезпечення цінової стабільності має бути приділена підвищена увага, оскільки стале економічне зростання в довгостроковому періоді можливе лише за умови низького та стабільного рівня інфляції, надійних і дієвих механізмів контролю за інфляційними процесами в Україні.

Актуальність теми. Одним із пріоритетних завдань макроекономічного регулювання в Україні в сучасних умовах є розробка і запровадження нових підходів та інструментів для підвищення ефективності монетарної політики. Створення в нашій державі низькоінфляційного середовища, як необхідної передумови сталого економічного зростання, вимагає глибокого теоретичного осмислення та практичного вивчення новітнього світового досвіду про механізми впливу на інфляційні процеси, пошуку нових, адаптованих до українських реалій монетарних підходів до макроекономічного регулювання економічного розвитку.

Вивченню теоретичних і методологічних засад забезпечення цінової стабільності, причин виникнення і сутності інфляції, розробленням практичних рекомендацій її контролю присвячено наукові праці відомих зарубіжних учених: Б.Бернанке, А.Бліндера, Д.Ваври, А.Гоша, С.Гудхарта, Б.Ейсенгрина, О.Іссинга, Г.Кальво, Дж.М.Кейнса, В.Корбо, К.Коріщенка, М.Кінга, А.Кряжевої, Р.Лукаса, Р.Манделла, Г.Манківа, Б.Мак­Каллума, Ф.Мишкіна, В.Пула, С.Моісєєва, Дж.Тобіна, Л.Свенссона, Е.Фелпса, С.Фі­шера, М.Фрідмана, К.Шмідт-Хеббеля та інших.

Проблемі використання грошово-кредитних важелів з позицій антиінфляційного регулювання економіки України, контролю інфляційних процесів в умовах зростаючого руху капіталу та розширення міжнародної торгівлі, а також визначенню оптимального рівня інфляції для України присвячено роботи вітчизняних учених і практиків: Ю.Бажала, О.Береславської, І.Бура­ков­ського, А.Гальчинського,  В.Гейця, Н.Гребеник, А.Гриценка, А.Даниленка, М.Звєрякова, Б.Кваснюка, С.Корабліна, Т.Кричевської, І.Крючкової, І.Лютого, В.Міщенка, А.Мороза, В.Найдьонова, С.Науменкової, П.Нікіфорова, Є.Са­вельєва, Н.Островської, Р.Піонтковського, А.Ревенка, М.Савлука, В.Сіденка, М.Скрипниченко, В.Стельмаха, Т.Унковської, О.Шаринської, Н.Ше­лудько та інших.

У своїх працях вітчизняні вчені та фахівці банківської справи зосе­реджують увагу, насамперед, на тих проблемах, які існують у фінансовій сфері, та відзначають відсутність необхідних передумов для переходу до нового монетарного режиму. Проте незважаючи на практичний досвід стосовно впливу на інфляційні процеси, набутий за час економічних реформ в Україні, на сьогодні бракує дієвих механізмів контролю інфляції, рекомендацій щодо протистояння викликам і ризикам, які унеможливлюють забезпечення ефек­тивності такого контролю. Відсутня обґрунтована позиція вчених і стосовно режиму інфляційного таргетування (ІТ), який у розвинутих економіках є своєрідним стабілізатором від можливих валютних та фінансових шоків. Водночас у світі нагромаджений значний досвід із упровадження режиму ІТ і гостро стоїть питання про доцільність його застосування в країнах, які не мають необхідного для цього спектра інституційних, економічних і фінансових передумов, зокрема в Україні.

Важливість дослідження проблеми забезпечення цінової стабільності в Україні, її теоретична і практична значущість, а також недостатнє висвітлення в науковій літературі обумовили актуальність теми дисертації і логіку викладення її основних положень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­таційна робота виконувалася в рамках науково-дослідних робіт Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Національного банку України та кафедри фінансів Університету банківської справи НБУ.

Основні положення й висновки дисертаційного дослідження дістали відображення в наукових звітах про НДР: «Підвищення ефективності взаємодії банківського та реального секторів економіки в умовах євроінтеграції та глобалізації» (№ ДР 0105U008982) Університету банківської справи НБУ (автором обґрунтовано необхідність забезпечення цінової стабільності для ефективного функціонування банківської системи та підтримання сталого економічного зростання в довгостроковому періоді); «Фінансово-бюджетні механізми впливу на інфляційні процеси» ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (№ ДР 0106U010006) (автором у співавторстві підготовлені розділи «Сучасний міжнародний досвід контролювання інфляції» і «Рівень та динаміка цін в Україні», особистий внесок автора: сфор­мульовано види стратегій та етапів переходу до ІТ та їх переваги і недоліки; проаналізовано наслідки запровадження ІТ для різних країн, проана­лізовано монетарні стратегії ФРС США та ЄЦБ); «Питання запровадження інфляційного таргетування в Україні» НБУ (відповідно до Єдиного тематичного плану наукових досліджень НБУ від 19.04.2006 р.) (особистий внесок автора: досліджено необхідність попереднього досягнення макроекономічної стабільності для переходу до ІТ); «Аналіз дії трансмісійного механізму грошово-кредитної політики в Україні. Монетарний трансмісійний механізм в Україні» НБУ (відповідно до Єдиного тематичного плану наукових досліджень НБУ від 19.04.2006 р.) (особистий внесок автора: обґрунтовано необхід­ність орієнтації монетарної політики на досягнення та утримання цінової стабільності як пріоритетної цілі і розроблено структуру та основні риси моделі).

Участь автора у виконанні зазначених НДР та його особистий внесок підтверджено довідкою Університету банківської справи НБУ № 02-16/1209 від 24.10.2008 р., довідками Центру наукових досліджень НБУ № 53-107/313 від 21.07.2008 р. та № 53-108/314 від 21.07.2008 р., довідкою ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» № 135-16/739 від 28.08.2008 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоре­тико-методологічних засад забезпечення цінової стабільності в перехідних економіках, формування на цій основі необхідних інституційно-правових та економічних механізмів щодо її підтримання через запровадження ІТ, розроблення методичних і практичних рекомендацій щодо підготовки та переходу до режиму ІТ в Україні.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- поглибити концепцію ІТ як перспективного для України монетарного режиму із визначенням й обґрунтуванням основних цілей, завдань та інструментів реалізації;

- проаналізувати світовий досвід щодо досягнення цінової стабільності в розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, та обґрунтувати можливості її забезпечення в Україні з урахуванням вибору оптимального монетарного режиму для даних макроекономічних умов;  

- розробити теоретико-методологічні основи забезпечення цінової стабільності в Україні шляхом запровадження ІТ;

- сформувати та обґрунтувати комплекс передумов, методів і заходів для ефективного запровадження ІТ в Україні;

- розробити методику визначення оптимального рівня інфляції, ґрун­туючись на концепції цінової стабільності, і на її основі визначити такий рівень у довгостроковому періоді для України;

- з’ясувати сутність «надмірної» інфляції, рушійних сил і чинників, які її спричиняють, а також здійснити аналіз її наслідків для економічного та соціального розвитку України;

- визначити та проаналізувати взаємозв’язок основних макроекономічних параметрів економіки України та на цій основі розробити модельні підходи з метою побудови прогнозу та різних сценаріїв розвитку економіки;

- розробити методику визначення базової інфляції для України;

- обґрунтувати методологію та практичні рекомендації щодо імпле­ментації процесу кон’юнктурних бізнес-опитувань НБУ стосовно ділових та інфляційних очікувань підприємств в Україні, включаючи заходи із забезпечення її ефективного функціонування.

Об’єктом дослідження є процес досягнення цінової стабільності як важеля макроекономічного регулювання в розвинутих і перехідних економіках.

Предметом дослідження є комплекс взаємопов’язаних теоретичних, методичних і практичних проблем забезпечення цінової стабільності в Україні шляхом запровадження ІТ.

Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи використано методологію системного аналізу, що дозволило поєднати прогресивні здобутки класиків і сучасних дослідників монетарної теорії з особливостями економічного розвитку національної економіки.

Для досягнення поставленої мети використано такі методи: наукової абстракції – для визначення тенденцій і закономірностей інфляційних процесів у сучасних умовах глобалізації; структурно-функціонального аналізу – для дослідження взаємозв’язків показників інфляції, економічного зростання, структури та динаміки бюджетних показників, динаміки монетарного та фінансового ринків, показників статей платіжного балансу; статистичних по­рівнянь – для аналізу показників незалежності центральних банків, пара­метрів ефективності застосування режиму інфляційного таргетування різних країн світу; економетричні методи – для аналізу і прогнозування основних макро­економічних показників та імітації різних сценаріїв розвитку економіки Украї­ни; дедукції – для порівняльного аналізу та опрацювання загальних законо­мірностей монетарного та макроекономічного розвитку в перехідних еконо­міках окремих країн.

Інформаційну базу дослідження становлять дані Національного банку України, Держкомстату України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, звітні дані центральних банків та статистичних агенцій окремих країн, МВФ, Світового банку, Світової організації торгівлі, інших міжнародних організацій, нормативно-правові акти і документи України та центральних банків світу, а також вітчизняні й іноземні аналітичні матеріали та наукові публікації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методологічних засад забезпечення цінової стабільності в умовах перехідної економіки на основі запровадження режиму ІТ та розробленні пропозицій для практичного запровадження режиму ІТ в Україні.

Основні положення, які визначають наукову новизну дослідження, полягають у тому, що:

уперше:

·  розроблено теоретико-методологічний підхід до дослідження механізму забезпечення цінової стабільності у перехідній економіці, який ґрунтується на режимі таргетування інфляції, суть якого полягає в узгодженості заходів та інструментів монетарної, фіскальної та економічної політики, що дозволяє досягти визначену інфляційну ціль у середньостроковому періоді;

·  запропоновано методологічне обґрунтування стратегій переходу до ІТ в Україні, реалізація яких пов’язана з наявністю наступних передумов: законодавчі та інституційні основи забезпечення операційної, політичної та фінансової незалежності НБУ, стабільно функціонуюча банківська система, розвинені фінансові ринки, ефективні інструменти монетарної політики, удосконалення дії трансмісійного механізму монетарної політики через канал процентної ставки, проведення моніторингу грошово-кредитного ринку та економіки, моделювання та прогнозування інфляції, визначення дезінфляційного тренду для цільового індексу інфляції протягом періоду переходу;

·    розроблено підхід до визначення оптимального рівня інфляції, який базується на оцінці негнучкості цін у бік зниження та визначенні рівня інфляції для торгованих товарів, відповідає рівню економічного розвитку України та характеризує цінову стабільність у середньостроковому періоді; здійснена апробація методики, розробленої на основі цього підходу, дозволяє встановити оптимальну середньострокову інфляційну ціль для монетарної політики як на період переходу, так і на час повноцінного функціонування ІТ в Україні;

·    встановлено взаємозв’язки основних макроекономічних параметрів України та на цій основі розроблено структурну прогнозну модель (модель загальної рівноваги в «розривах»), яка розкриває основні канали впливу інструментів моне­тарної політики НБУ на розвиток економіки та інфляційних процесів в Україні, що дозволило підтвердити гіпотезу про нейтральність грошей у довгостроковому періоді в Україні та отримати кількісні оцінки впливу основних екзогенних факторів на інфляцію та зміну реального ВВП; запропонована модель дозволяє спрогнозувати основні макроекономічні показники і побудувати різні сценарії макроекономічного розвитку України з урахуванням впливу можливих номінальних та реальних шоків на економіку України;

·     обґрунтовано на прикладі України, що в економіках із нерозвиненими ринками та значною часткою споживання у структурі доходів населення розрахунок базової інфляції для збереження репрезентативності має включати частину продуктів харчування із високим ступенем обробки та послуги, ціни на які не регулюються адміністративно; на цій основі розроблено підхід до розрахунку базової інфляції в Україні, який, з одного боку, відповідає стандартним підходам у розвинутих країнах, а з іншого – віддзер­калює динаміку інфляції з боку попиту і дозволяє зберегти репрезентативність компонент базової інфляції в загальному споживчому кошику;

дістали подальшого розвитку:

·  концептуальне обґрунтування інфляційного таргету­вання стосовно економіки України як монетарного режиму, який характе­ризується обґрунтованим кількісним цільовим показником (або інтервалом) інфляції та його офіційним проголошенням як пріоритетної цілі монетарної політики на середньо - і довгострокову перспективу та запровадженням короткострокової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики, що дозволить сформулювати основні завдання монетарної політики НБУ, засоби й інструментарій їх реалізації при законодавчому затвердженні програм соціально-економічного розвитку;

·  оцінки перспектив еволюції монетарного режиму інфляційного таргетування та обґрунтування основних напрямів його розвитку через посилення гнучкості режиму за рахунок розширення варіантів комбінації щодо досягнення інфляційної цілі у довгостроковому періоді разом із стабілізацією коливань розриву ВВП у більш короткостроковому періоді; подальше вдосконалення прогнозування основних індикаторів розвитку реального сектора економіки; підвищення ефективності монетарної політики; посилення заходів стосовно забезпечення стабільності фінансового сектора; підвищення транспарентності і якості комунікації центрального банку з бізнесом та громадськістю та зростання відповідальності за результати монетарної політики; 

·  теоретичне визначення «надмірної» інфляції для умов сучасної української економіки, яка призводить до втрати її сигнальної та розподільчої функції для економічних суб’єктів;

·   теоретичний підхід до визначення поняття «стійкість інфляції», який, на відміну від існуючих, визначає інфляцію у попередні періоди в гібридній кривій Філіпса не тільки і не стільки як результат адаптивних очікувань макроекономічних агентів, а як їхню реакцію на ситуативну політику без чітко визначених та зрозумілих правил;

·       розробка стратегії переходу для України від існуючого де-факто монетарного режиму курсової прив’язки до режиму з гнучким курсо­утворенням з його функціональним спрямуванням на підтримання цінової стабільності в середньо­строковому періоді, яка враховує високий ступінь валютних дисбалансів в економічній системі, а також невизначеності, що залишаються, щодо майбутніх цін на енергоносії;

·       концептуальні підходи до посилення незалежності НБУ, зокрема, за рахунок внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» в частині: визначення цінової стабільності як пріоритетної стратегічної цілі монетарної політики; пріоритетності законодавчого узгодження макроекономічних показників, які використовуються НБУ при розробці основних засад грошово-кредитної політики;

удосконалено науково-практичні підходи щодо:

·  підвищення ефективності трансмісійного механізму в умовах нерозвиненості фінансового ринку в частині запровадження короткострокової процентної ставки НБУ як основного монетарного інструменту з одночасним розширенням курсового коридору, що дозволить підвищити вплив на банківську ліквідність і зменшити роль валютних інтервенцій;

·       використання в Україні світового досвіду зі створення інституційних і технічних передумов для запровадження режиму ІТ та підготовки до запровадження плану переходу до цього монетарного режиму, що дозволить визначити реалістичні терміни та послідовність запровадження основних параметрів переходу до ІТ;

·       здійснення кон’юнктурних опитувань економічних суб’єктів, що дозволило НБУ запровадити щоквартальне опитування серед більш як 1 280 підприємств України і врахо­вувати інфляційні та бізнес-очікування у  монетарній політиці;

·       формування структури та змістовного наповнення аналітично-прогнозного документа «Інфляційний звіт», який має бути основним публічним документом НБУ в системі комунікацій із бізнесом та громадськістю при переході до ІТ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати дослідження розвивають теорію та методологічні підходи забез­печення цінової стабільності для перехідних економік в умовах швидких трансформаційних процесів. Висновки та рекомендації дисертаційної роботи мають практичне значення для реалізації плану дій з переходу до режиму ІТ та механізмів його успішного функціонування в Україні.

Виконані за участі автора та особисто наукові та методичні розробки використано для підготовки наукових доповідей, доповідних записок, проектів нормативно-правових актів, урядових та інших документів, що надсилалися Національним банком України та ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України» до органів законодавчої та виконавчої влади. Розроблені автором моделі та методи використовуються при підготовці «Основних засад монетарної політики», Річних звітів та макроекономічних прогнозів НБУ.

Концептуальні положення, науково-методичні і практичні рекомендації використано:

Міністерством економіки України – при розробці Державної програми економічного та соціального розвитку України на 2008 рік та плану антиінфляційних заходів на 2008 рік, а також Державних програм економічного та соціального розвитку України у 2003–2007 роках (щодо обґрунтування спільних заходів Уряду та НБУ із забезпечення цінової стабільності) (довідка № 47-23/313 від 18.07.2008 р.);

Міністерством фінансів України – при підготовці спільного аналітичного звіту Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Національного банку України «Потенціал України та його реалізація», проекту середньострокового прогнозу зведеного бюджету України 2008–2010 рр. та макроекономічних прогнозів для бюджетів у 2000–2008 роках (щодо узгодження прогнозів економічного розвитку НБУ та Уряду і визначення реалістичних цілей для фіскальної та монетарної політик) (довідка № 31-05010-06-9/29572 від 29.07.2007 р.);

Національним банком України – при розробці та реалізації плану заходів з підготовки переходу до монетарного устрою, базованого на ціновій стабільності, та проекту середньострокового плану заходів щодо забезпечення цінової стабільності, підготовці Інфляційного звіту Національного банку України щоквартально у 2005–2008 роках та основних засад монетарної політики Національного банку України у 2004–2008 роках (щодо розробки стратегії переходу від де-факто монетарного режиму із фіксованим курсом до інфляційного таргетування) (довідка № 61-013/736-9835 від 18.07.2008 р.);

Державним комітетом статистики України – при розробці методики розрахунку базового індексу споживчих цін (обґрунтування використання модифікації методу виключення) (довідка № 17/1-7/76  від 09.07.2008 р.);

Асоціацією українських банків – при розробці програмного документа «Основні напрями діяльності Асоціації українських банків на 2007–2011 роки» (щодо  перспектив розвитку банківської системи у 2007–2010 рр.) (довідка
№ 01-10/0376 від 18.07.2008 р.);

Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) – при підго­товці спільного проекту «Макроекономічне моделювання та прогно­зування в Україні» за участі Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, НБУ, Держкомстату України, МЦПД та канадською дослідницькою організацією «Conference Board of Canada» у 2002–2005 роках (щодо аналізу впливу розриву потенційного та поточного випуску на інфляцію) (довідка від 28.07.2008 р.) та при підготовці  спільного проекту «Спроможність до аналізу соціально-економічних результатів і потенціалу» SEPPAC за участі Міністер­ства економіки України, Міністерства фінансів України, НБУ, Держкомстату України, МЦПД, РНБО та канадською дослідницькою організацією «Confe­rence Board of Canada» у 2007–2009 рр. (щодо аналізу потенційних макро­економічних показників економіки України) (довідка від 28.07.2008 р.).

Основні теоретичні положення наукового дослідження використовуються в навчальному процесі за програмою підготовки магістрів у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» при викладанні курсу «Економіка України перехідного періоду» (довідка № 12/872 від 21.07.2008 р.) та в Уні­верситеті банківської справи НБУ за програмою підготовки магістрів при ви­кладанні курсу «Стратегічний аналіз» (довідка № 02-16/959 від 17.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Наукові результати та висновки, які винесено на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублі­кованих у співавторстві, наведено у списку публікацій. З наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї, положення та розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача та становлять його індивідуальний доробок.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та мето­дологічні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на 13 між­на­родних і всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конфе­ренціях, науково-методичних семінарах і круглих столах. Зокрема, на Між­народних науково-практичних конференціях: «Weste
Economic Association Inte
ational annual meeting» (1997 р., м. Сіетл, штат Вашингтон, США), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародний рух капіталу» (2004 р., м. Ялта, Форос), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг та Україна» (2005 р., м. Ялта, Форос), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз» (2006 р., м. Ялта, Форос), «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (2007 р., м. Черкаси), «Проблеми економічної інтеграції України до Європейського Союзу: світові економічні кризи та Україна» (2007 р., м. Анталія, Туреччина), «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір» (2007 р., м. Львів); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України» (2004 р., м. Суми), «Проблеми вибору та визначення оптимальної моделі монетарного устрою в Україні», (2003 р., м. Київ), з’їзді Асоціації українських банків (2007 р., м. Київ); на семінарах: Міжнародного валютного фонду «Інфляційне таргетування» (2005 р., м. Київ), «Inflation targeting», Bank of England, CCBS (2006 р., м. Лондон, Великобританія), круглому столі із презентації результатів спільного канадсько-українського проекту «Потенціал України та його реалізація» (2008 р., м. Київ).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано
59 наукових праць, з яких: 2 монографії, у т. ч. 1 одноосібна (21,6 друк. арк.),
1 колективна монографія (особисто авторові належить 2,5 друк. арк.),
1 колективний навчальний посібник (особисто авторові належить 1 друк. арк.), 1 наукова доповідь (особисто авторові належить 4,5 друк. арк.) та 56 статей у наукових фахових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах доповідей науково-практичних конференцій в Україні, США та Польщі, загальним обсягом авторського матеріалу понад 27 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел.

Повний обсяг роботи становить 492 сторінки, що містить 29 таблиць та 104 рисунки, які займають 36 сторінок. 17 додатків викладено на 45 сторінках. Список використаних джерел складається із 395 найменувань і займає 40 сторінок.