Докази та доказування в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Необхідно констатувати, що нині судова практика напрацювала певні підходи до вирішення справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, але й досі ми стикаємося із цілою низкою проблем доказування наявності такої шкоди в певної особи, визначення її ступеня та наслідків, встановлення залежності від визначеного законом правопорушення тощо.

Визначення наявності моральної (немайнової) шкоди насамперед залежить від суб’єктивного сприйняття фактичних обставин справи та їх психологічної оцінки. Слід зазначити, що ухвалення судом рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належить до таких явищ, які знаходяться та будуть знаходитися в центрі уваги законодавця, науковців і практиків. І це не є дивним, бо українська юриспруденція шукає відповіді на конкретні практичні питання, якими передусім є визначення предмета доказування, підстав та критеріїв встановлення розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, використання окремих засобів доказування тощо.

Актуальність доказування в цілому та при розгляді справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зокрема обумовлюється стрімкими інтеграційними процесами, що ведуть за собою потребу адаптації національного законодавства до законодавства країн ЄС. Для ефективного процесуального правозастосування на основі змагальності сторін у цивільному судочинстві не вистачає нових підходів до доказів та доказування.

Наразі правова наука обґрунтувала системні зв’язки між уже існуючими законодавчими актами, дала правову оцінку юридичних фактів, розробила їх кваліфікацію, визначила певні критерії оцінювання моральної (немайнової) шкоди. Слід зазначити, що деякі особливості визначення відшкодування моральної (немайнової) шкоди розглядалися ще до 1917 року в працях С. А. Бєляцкіна, І. А. Покровського, Г. Ф. Шершеневича. Пізніше робота була продовжена М. М. Агарковим, Д. В. Бобровою, С. М. Братусем, О. С. Йоффе, Ю. Х. Калмиковим, М. С. Малеїним,  М. Я. Шиміновою. Серед сучасних українських і закордонних досліджень слід назвати наукові роботи О. М. Ердельєвського,  Т. С. Ківалової, Л. О. Корчевної, Л. О. Красавчикової, Д. Д. Луспеника, М. М. Малеїної, Н. В. Павловської, В. П. Паліюка, З. В. Ромовської, С. Я. Фурси, С. І. Шимон та ін. Проте більшість наукових праць згаданих авторів присвячені загальним проблемам відшкодування моральної шкоди і мають матеріально-правове спрямування, не зачіпаючи при цьому специфічної теми особливостей доказів та доказування в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Така ситуація створює об’єктивні підстави наукового дослідження низки проблем доказів і доказування в цивільному судочинстві, пов’язаних із розглядом справ про відшкодуванні моральної (немайнової) шкоди.

---

Уважаємо, що краще використовувати термін «компенсація» стосовно моральної шкоди з урахуванням його більш точного наповнення порівняно з терміном «відшкодування», але, беручи до уваги термінологію ЦК, у дисертаційній роботі використовуємо легальне словосполучення «відшкодування моральної (немайнової) шкоди».