ПРАВОВОЙ СТАТУС УЧАСТНИКОВ УГОЛОВНО-ПРОЦЕССУАЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ В МЕЖДУНАРОДНОМ УГОЛОВНОМ СУДОПРОИЗВОДСТВЕ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Формування  і розвиток міжнародного процесуального права – об’єктивне явище  міжнародного життя. Процесуальні норми виконували і виконують важливу роль  у функціонуванні всієї міжнародної системи: вони регулюють методи, форми і порядок реалізації матеріальних норм. Встановлені ними правила повинні забезпечувати захист інтересів кожного, хто долучений до сфери кримінальної юрисдикції, незалежно від його процесуального статусу та посадового становища у державі. Отже, кримінально-процесуальний закон повинен чітко зумовлювати правове становище кожного, хто так чи інакше опинився в рамках кримінально-процесуальних відносин в силу специфіки злочинів, у разі скоєння яких здійснюється міжнародне кримінальне судочинство. 

Актуальність теми даного дослідження зумовлена тим, що подальший розвиток міжнародного кримінально-процесуального права потребує уніфікованих підходів до визначення правового статусу учасників процесу незалежно від специфіки інкримінованого діяння, посадового становища в державі обвинуваченої особи, виду міжнародної судової установи та інших чинників. У даному аспекті формування сучасної доктрини правового статусу суб’єктів міжнародного кримінально-процесуального права є одним із пріоритетних напрямків розвитку міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю, особливо в умовах глобалізації та інтеграції України до світового співтовариства. Протягом останніх років практикою міжнародного співробітництва у даній сфері вироблені первинні стандарти поводження з особами, залученими до сфери кримінально-процесуальних відносин, які потребують наукового осмислення, узагальнення й всебічної оцінки.

Наукова новизна обраної теми дисертаційного дослідження зумовлена тим, що проблеми правового становища учасників кримі-нального судочинства досі залишалися поза межами наукових досліджень не тільки в українській науці міжнародного права, але й у міжнародно-правовій доктрині країн СНД у цілому. Наукові напрацювання радянських часів стосувалися виключно проблем міжнародного кримінального права, а тому не задовольняють потреб сучасного міжнародного кримінально-процесуального права, яке перебуває на стадії формування.

У науці міжнародного публічного права до теми утворення, діяльності та юрисдикції міжнародних органів кримінальної юрисдикції в різний час зверталися провідні науковці радянського та пострадянського періоду – І.П. Бліщенко, М.В. Буроменський, О.Г. Волеводз,                     С.А. Грицаєв, Н.А. Зелінська, І.І. Карпець, М.І. Костенко,                         В.М. Кудрявцев, І.І. Лукашук, І.С. Марусін, М.Г. Михайлов, А.В. Наумов, В.П. Панов, М.Ю. Рагінський, О.І. Тіунов,  Г.І. Тункін, А.Н. Трайнін,       І.В. Фесенко та ін. Значний потенціал теоретичного осмислення того, що являє собою міжнародне кримінально-процесуальне право, якими є його основні елементи та характеристики закладений у працях сучасних російських дослідників К.А. Бєкяшева, П.М. Бірюкова, А.П. Юркова.

Суттєвий внесок у дослідження процесуальних аспектів діяльності міжнародних органів кримінальної юрисдикції зробили представники західної науки міжнародного права: К Амбос, Ш. Басіуні, Г. Грегорі,       С. Заппала, А. Кассезе, М. Морріс, М. Хадсон, Д. Шарф та ін. Окремі процесуальні аспекти діяльності органів міжнародної кримінальної юрисдикції та правового становища осіб, долучених до міжнародного судочинства, розглянуті в роботах українських правників С. Вихриста,  Н. Дрьоміної,  О. Касинюк, Д. Кулєби, В Пилипенка, В. Точіловського. Проте чимало проблем міжнародного кримінально-процесуального права зберігають гостру актуальність і неоднозначно сприймаються науковою спільнотою. Однією з таких є проблематика правового статусу суб’єктів міжнародних кримінально-процесуальних відносин, яка ніколи ще не була предметом самостійного дослідження на дисертаційному чи монографічному рівні. 

Вищеозначене дає підстави стверджувати, що представлена робота становить істотний науковий інтерес і практичну цінність у сфері міжнародного публічного права та міжнародних відносин.