СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ СОЦІАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Розвиток ринкових відносин в Україні передбачає формування нової системи соціального захисту населення, яка буде враховувати кардинальні зміни відносин власності, економічного статусу громадян, а також джерел, рівня, складу і структури їх доходів. Процес становлення ринкового механізму соціального захисту населення в Україні ускладнюється багатьма обставинами,серед яких, перш за все, необхідно виокремити складність розвитку української економіки, зниження всіх макроекономічних показників. За офіційними даними, з 1990 по 2011 рік наша держава втратила майже половину свого промислового і сільськогосподарського потенціалу. Триває деіндустріалізація, причому випереджаючими темпами скорочується виробництво в машинобудуванні. Порушення структури виробництва спричиняє гіпертрофовані масштаби безробіття, що притаманне  періоду депресивної стабілізації.  Диференціація доходів набула характеру небезпечної поляризації,  яка репрезентує не тільки суттєве розшарування суспільства, але й потенціал соціальної напруженості. Стає очевидним, що давно назрілі економічні реформи повинні узгоджуватися з сильною державною стратегією, спрямованою на соціальний захист населення.

Ринкова трансформація обмежилася найпростішими в інституціональному плані перетвореннями – утвердженням свободи цін, приватної власності, свободи торгівлі. Вона не подолала кризу (деформацію) трудової етики і мотивації, а навпаки посилила її, зорієнтувавши економічних суб’єктів переважно на майновий перерозподіл вже існуючих капіталів  головним чином через посередницьку діяльність. Креативно-стимулююча роль зарплатно-трудового блоку економічних відносин у процесі ринкових перетворень зменшилась і має тенденцію до подальшого зниження.

Основними чинниками, які створили такі умови для соціально-економічного відтворення якості робочої сили є зростання  інфляції і відсутність регулювання заробітної плати, що призвело до значного скорочення реальної заробітної плати. У той час, коли ціни внутрішнього ринку України на переважну більшість товарів вже досягли світового рівня, ціна робочої сили є нижчою середньосвітової.

Суттєвою перешкодою для становлення дієвого ринкового механізму стало фактичне виключення людини з економічних реформ, позбавлення реформ «людського виміру». Ринкові перетворення не сприяли активізації трудової діяльності, перетворенню праці (ширше – людського капіталу) на домінуючий фактор розвитку економіки, навпаки, вони посилили і поглибили відчуження праці від власності. У плановій економіці це відчуження носило егалітарний характер (за винятком партгоспноменклатури). У ході ринкової трансформації переважна більшість населення опинилася поза власністю, перетворилася в найманих працівників. Формально утвердився інститут приватної власності на робочу силу, позбавлений правової підтримки, який не став основою економічної свободи й соціального захисту працівника. У цілому відбувається характерне для раннього капіталізму підпорядкування праці капіталу, що призводить до різкого звуження можливостей для формування середнього класу. Не менш важливим наслідком ринкових перетворень стали низькі доходи населення.

Здійснювана економічна політика має антикризовий характер і спрямована переважно на фінансову стабілізацію й послаблення бюджетної кризи. Бракує дотримання балансу між безробіттям і інфляцією, посиленню інституціоналізації ринку праці, специфікації повноважень приватної власності, що створювало б умови для необхідного й обов’язкового соціального захисту населення.

Враховуючи стратегію європейського розвитку України, її наміри повноцінно інтегруватися до європейського політичного та соціокультурного простору вважається, що активна державна політика у сфері соціальної стратегії реформ є тим більш актуальною. Україна – європейська країна, але це, перш за все, означає, що вона повинна узгодити свої євроінтеграційні плани (амбіції) із реаліями соціальної політики, забезпечити громадянам європейський рівень можливостей і європейський рівень соціального захисту.

Зазначені проблеми потребують теоретичного осмислення. Сліпе копіювання закордонного досвіду соціальних реформ є неприйнятним для України, яка відрізняється особливою соціально-історичною дійсністю. Потрібні ґрунтовний аналіз і узагальнення досвіду ринкової трансформації, процесів соціалізації в країнах перехідної економіки, врахування особливостей соціально-економічної дійсності, українського менталітету, досвіду попередніх економічних реформ у глобальному контексті світового розвитку, що й сказане й визначило вибір теми дослідження.

У вітчизняній науковій літературі накопичено значний досвід дослідження таких наукових проблем, як потреби, економічні інтереси, стимулювання праці, відтворення робочої сили, використання трудових ресурсів, соціального захисту населення. Серйозну базу для дисертаційного дослідження проблем соціального захисту населення в умовах ринкової економіки становлять наукові розробки
Л. Бесчасного, І. Бураковського, Д. Богіні, І. Буяна, В. Врублевського, В. Голубь,
А. Гоша, В. Заблоцького, В. Кваснюка, В. Корнієнка, К. Кривенка, О. Крюкова,
І. Лукінова, В. Логвиненка, В. Мандибура, В. Мартиненка, С. Мочерного,
В. Нестеренка, В. Огаренко, Ю. Пахомова, О. Плотнікова, О. Поважного,
Л. Приходченко, А. Рубана, В. Сакади, В. Семиноженка, М. Соколик, І. Сороки,
Г. Тарасенко, П. Томчука, В. Черняка, А. Чухна та ін.

Важливими й корисними для постановки і реалізації завдань дослідження виявилися праці із загальних проблем економічної теорії, методології економічної науки, проблем людини в системі економічних відносин, зокрема, це праці Л. Абалкіна, А. Анчишкіна, В. Автономова, Е. Вільховченко,
Л. Гребньова, С.Дзарасова, А. Дадашева, С. Дятлова, Т. Заславської, В. Зотова, В. Іноземцева, В. Кулікова, В. Ковальова, Л. Костіна, А. Левіна, В. Радаєва,
С. Шаталіна та ін.

У західній літературі з проблем державного управління, а також економічній і соціологічній літературі значний внесок у дослідження моделі людини, механізму соціального захисту населення внесли такі економісти, соціологи, психологи, спеціалісти з менеджменту і маркетингу як  Х. Альберт, І. Браун, Г.  Беккер, Дж.К. Гелбрейт, Ф. Герцберг, Дж. Грейсон, П. Друкер,
В. Зіберт, Я. Корнаї, Г. Кірхчесснер, Л. Ланг, А. Маслоу, К. Маркс, В. Майєр,
Д. Мак-Грегор, Е. Мейо, К. Макконнелл, А. Розенберг, Г. Саймон, А. Файоль,
З. Фрейд, В. Шульц, Г. Емерсон, К. Ерроу, К. Еклунд та ін.

Більшість аспектів ринкового механізму соціального захисту як прояву процесів соціальної адаптації населення залишаються до цього часу слабко розробленими, особливо це стосується соціальної політики в період становлення соціально-економічних відносин нового типу. Спостерігається певна фрагментарність, недостатня комплексність у дослідженні соціалізаційних елементів у формуванні мотивів життєдіяльності економічних суб’єктів. Досі не знайдено належного трактування ключових понять на кшталт  «соціалізація економічних суб’єктів», «соціальна адаптація людини в межах економічного простору» і «соціальний захист населення» та ін. За такої умови доцільно вести науковий пошук і розробку проблеми інтеграції економічного і позаекономічного аспектів соціальної адаптації з точки зору взаємозалежності доходів економічних агентів та їх соціального захисту. Поряд із цим невирішеними залишаються питання ринкових механізмів соціального захисту населення з точки зору співвідношення віддаленої і короткострокової характеристики розвитку економічних суб’єктів, державної стратегії управління процесами соціалізації економіки. Недостатня розробленість і практична значущість проблем державного механізму соціального захисту населення визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Таким чином, дискусійність теоретичних положень і наявність різних точок зору щодо механізму державного управління соціальною сферою зумовлюють актуальність теми дослідження і визначають його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання цієї роботи здійснювалось у рамках науково-дослідницьких тем, що виконувались у Донецькому державному університеті управління, зокрема у рамках теми кафедри загального та адміністративного менеджменту «Механізми соціалізації державної економічної політики» (2008-2010 рр., номер держреєстрації 0107U010126) та кафедри фінансів «Фінансовий механізм державного управління економікою України» (2007-2010 рр., номер держреєстрації 0104U008798). У межах цих тем дисертантом проведено дослідження механізмів і шляхів удосконалення державної політики в соціальній сфері, розроблено методологічний і практичний інструментарій дослідження і модернізації соціальної політики на різних рівнях.