РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поступальний розвиток економіки є стратегічним завданням України і для його вирішення необхідна активізація інвестиційного процесу. Забезпечення позитивної динаміки економічного зростання пов’язане з пошуком інвестиційних джерел і залученням всіх можливих фінансових ресурсів, необхідних для фінансування інноваційно-інвестиційних процесів. В умовах радикальних перетворень в економіці України відбулися процеси зміни активності діяльності інвесторів із виробничої у фінансову сферу. Проблема активізації державної інвестиційної політики України вимагає поглибленого дослідження всіх умов та чинників, які негативно впливають на процеси інвестування. До таких чинників, окрім глобальної економічної кризи, варто віднести, насамперед, нестабільність податкового і регуляторного законодавства, інфляційні процеси, недоступність кредитних ресурсів, посилення конкуренції, низький рівень капіталізації фондового ринку, зниження рівня інвестиційної активності, уповільнення платіжного обороту, зростання числа збиткових підприємств. Усе це призводить до значних втрат і збитків і, як наслідок, втрати державою інвестиційних ресурсів. Це і визначає актуальність формування  ефективної державної інвестиційної політики.

Вагомий внесок у дослідження проблем інституційного забезпечення інвестиційної діяльності  зробили провідні вчені: А.С. Гальчинський,
В.М. Геєць, Б.Є.Кваснюк, О.М. Кондрашов, В.Л. Осецький. Питаннями забезпечення державної підтримки інвестиційної діяльності займалися
О.І. Амоша, В.М. Андрійчук, В.Д. Бакуменко, С.О. Біла, І.О. Драган,
О.М. Іваницька, В.Є. Новицький, С.С. Осадець, Ю.М. Пахомов,
Л.М. Пісьмаченко. Суттєве значення для дослідження державної інвестиційної політики мають праці таких зарубіжних дослідників, як Л. Бальцерович,
Дж. Кейнса, Дж. Корнаї, П. Самуельсона, М. Фрідмена, Ф. Хайека, Л. Хоффмана, Д. Шапіро та ін. Плідні результати наукових досліджень, присвячених фінансовим проблемам економічного розвитку, містять праці класиків економічної науки: Р.Гільфердінга, Дж.Кейнса, Ф.Кене, А.Маршалла, Д.Рікарда, Ж.Б.Сея, А.Сміта, Дж.Хікса. Серед сучасних західних вчених теорію і практику державної інвестиційної політики розвинули Г. Александер, Дж. Бейлі,
Дж. Гелбрейт, Г. Марковіц, Р.Ф. Мюррей, Ченг Ф. Лі, Ю. Фама, Дж. І. Фіннерті та інші вчені.

Разом з тим, у вітчизняній і зарубіжній фаховій літературі розглянуті в основному загальні аспекти впливу інвестиційної стратегії держави на розвиток економіки. На сучасному етапі економічного розвитку України необхідно звернути особливу увагу на аналіз існуючих механізмів діяльності фінансово-кредитних установ з урахуванням вступу нашої держави до Світової організації торгівлі і формування нових механізмів співпраці з Європейським Союзом. Концептуальний підхід до організаційно-управлінських засад формування довгострокової інвестиційної стратегії української держави з урахуванням все більш повної інтеграції національної фінансової системи з глобальною, що привносить як нові можливості, так і додаткові ризики, остаточно не вироблено. Не отримали належного наукового відображення суттєві зміни у структурі грошових потоків і нагромаджень, які відбулися в нашій країні завдяки послідовному підвищенню ступеня монетизації економіки і збільшенню частки грошових доходів населення у ВВП, яке прослідковується з 2000 року. Все більш повна інтернаціоналізація вітчизняної економіки разом з суттєвими змінами у структурі фінансових ресурсів всередині країни потребує нового підходу до формування інституційних передумов, фінансово-кредитних та організаційно-управлінських механізмів активізації інвестиційних процесів в економіці України.

Більшість аспектів зазначеної проблематики залишаються предметом постійних гострих дискусій, що й зумовило актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). В межах науково-дослідних робіт участь автора полягає в обґрунтуванні та розробленні теоретичних й методичних аспектів вдосконалення механізмів державної інвестиційної політики.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних засад та обґрунтування науково-прикладних рекомендацій щодо удосконалення державної інвестиційної політики України.

Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання:

- проаналізувати стан досліджень теорії формування державної інвестиційної політики й визначити її передумови, що враховуються сучасною науковою галуззю “Державне управління”;

- уточнити сутність інвестиційної політики держави;

- визначити інструменти державної інвестиційної політики, які базуються на принципах індикативного регулювання інвестицій;

- розкрити сутність форм та виділити методи реалізації державної інвестиційної політики в Україні;

- дослідити сучасний стан державної інвестиційної політики та чинники негативного впливу на неї;

- удосконалити систему державного стратегічного управління інвестиційною діяльністю;

- обґрунтувати ефективні механізми гарантування інвестицій в Україні;

- розробити перспективні умови державної інвестиційної політики України.

Об’єктом дослідження є державна економічна політика.

Предметом дослідження є розвиток державної інвестиційної політики України.

Методи дослідження. На різних етапах дослідження використовувались методи, адекватні меті і його завданням. Метод аналізу філософської, економічної, управлінської літератури, наукових вітчизняних та зарубіжних першоджерел, законодавчо-нормативних документів та матеріалів про інвестиційну політику держави використаний для з’ясування якісного стану наукового забезпечення і світових тенденцій розвитку механізмів інвестиційної політики держави й управління ними. Метод класифікації, систематизації експериментальних даних, узагальнення управлінського досвіду застосований для розробки теоретико-методологічних основ удосконалення державної інвестиційної політики в Україні. Порівняльний аналіз та синтез, метод прогнозування дозволили з’ясувати принципи, шляхи та засоби адаптації системи антимонопольного регулювання інвестиційної політики України до світових вимог, розробити перспективні напрями контролю розвитку ринкових структур. Кількісний і якісний аналіз матеріалів вивчення інвестиційної діяльності в Україні використаний для підтвердження гіпотези дослідження, доведення дієвості розробленої у дослідженні державної інвестиційної політики  в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- розроблено механізми гарантування інвестицій в Україні, а саме: регіональний механізм гарантування інвестицій, з використанням лише внутрішніх джерел та агентів гарантування; змішаний механізм гарантування з використанням зовнішніх та внутрішніх джерел й агентів гарантування; зовнішній механізм з використанням зовнішніх джерел та агентів гарантування;

удосконалено:

- набір інструментів державної інвестиційної політики, які базуються на принципах індикативного регулювання інвестицій, шляхом їх доповнення такими з них: підписання інвестиційних угод, які мають відігравати головну роль і передбачають взаємні зобов’язання держави і провідних вкладників капіталу в здійсненні великих проектів і завдань структурно-технологічної перебудови економіки; узгодженість цінової політики на ринку інвестицій; делегування державою своїх інвестиційних функцій вітчизняному капіталу; реалізація умов взаємної зацікавленості сторін у виконанні стратегії інвестиційного розвитку і створення сприятливих умов для інвесторів;

- форми реалізації державної інвестиційної політики в Україні (створення сприятливих економічних умов для розвитку інвестиційної діяльності; пряма участь держави в інвестиційній діяльності; експертиза проектів і захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності) та її методи (інвестиційне управління і інвестиційне регулювання), які на відміну від існуючих, враховують посилення глобалізаційних процесів та негативний вплив фінансової кризи;

- систему державного стратегічного управління інвестиційною діяльністю, яка структурована наступним чином: перспективний аналіз інвестиційного ресурсного потенціалу, визначення пріоритетних напрямів інвестування і основних інвестиційних джерел; середньострокові і довгострокові програми економічного і соціального розвитку, регіональні (міжрегіональні) і міждержавні програми і багаторівневу систему цільових програм; ревізійний контроль досягнення основних цілей інвестиційної стратегії;

дістали подальшого розвитку:

- зміст інвестиційної політики держави, що на відміну від усталених визначень, є цілеспрямованою організацією і комплексом заходів щодо управління інвестиціями в національну соціально-економічну систему та регулювання економічних відносин в інвестиційних процесах всіх рівнів, забезпечення стабільного і ефективного функціонування системи суспільного відтворення в конкретних економічних умовах;

- перспективні умови державної інвестиційної політики України, виходячи з існуючих суперечностей: супроводження оптимальної комбінації факторів виробництва; певний ступінь ризику; диверсифікація інвестиційно-ресурсної бази; оптимальне співвідношення між реальним і фінансовим, прямим і непрямим, внутрішнім і зовнішнім інвестуванням; узгодженість інтересів окремих учасників інвестиційного процесу при досягненні стратегічних і тактичних цілей інвестування.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення теоретичних і практичних розробок дисертаційної роботи полягає в тому, що на їх основі обґрунтовано низку конкретних пропозицій Головному управлінню економіки Дніпропетровської облдержадміністрації з удосконалення механізму формування державної інвестиційної політики на регіональному рівні (довідка № 417/0/31-10 від 19.04.2010 р.).

Практична значущість дослідження полягає в розробці рекомендацій Головному управлінню промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо формування напрямів державного регулювання інвестиційних процесів на регіональному рівні (довідка № 232/1/21-10 від 19.04.2010 р.).

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Дніпропетровської державної фінансової академії при розробці програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки, економічної теорії, інституціональної економіки (довідка № 25 від 15.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею і містить одержані автором нові результати у сфері науки державного управління, що в сукупності сприяють вирішенню важливої науково-практичної задачі з удосконалення механізмів формування державної інвестиційної політики в Україні.

Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на таких науково-практичних конференціях, як: „Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК“ (м. Мелітополь, 2005 р.), „Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи“ (м. Харків, 2008 р.), „Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства“ (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), „Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України“ (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), „Проблеми формування нової економіки ХХІ століття“ (м. Дніпропетровськ, 2009), „Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки“, (м. Полтава, 2009 р.), „Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів“ (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), „Проблеми розвитку сучасного суспільства: економіка, соціологія, філософія:“ ( м. Дніпропетровськ, 2010 р.), „Шляхи активізації економіки“ (м. Київ 2010), „Проблеми розвитку сучасного суспільства: економіка, соціологія, філософія“  (м. Дніпропетровськ, 2010 р.) та на міжнародному науковому конгресі „Державне управління та місцеве самоврядування“ (м. Харків, 2010 р.)

Публікації. Основні наукові положення, висновки і пропозиції, сформульовані за результатами дослідження, відображені в 16 наукових працях, загальним обсягом 6,3 друк. арк., з них 5 статей опубліковано в наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Її викладено на 235 сторінках, з яких 199 стор. – основна частина, 27 рисунків на 26 стор. та 9 таблиць на 9 стор. Додаток – на 20 стор. Список використаних джерел з 168 найменувань розміщений на 16 стор.