ДЕРЖАВНИЙ АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ПРОЦЕСІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення в Україні ринкових відносин характеризується значними змінами в економічній діяльності суб’єктів господарювання. Це є наслідком  поглиблення  економічних перетворень  і активізації  інтеграційних  процесів, розвитку конкуренції. Однак вказані тенденції часто спричинюють негативні процеси, що супроводжуються концентрацією та монополізацією окремих сегментів вітчизняних ринків. За таких умов важливого значення набуває державний контроль процесів економічної діяльності в частині концентрації домінування суб’єктів господарювання, що перешкоджає вільному і ефективному розвитку конкуренції. Особливої уваги заслуговує економічна концентрація, що потребує виявлення порушень, пов’язаних з виникненням чи посиленням домінуючого положення суб’єктів господарювання на ринках.

Закон України “Про захист економічної конкуренції” покладає на антимонопольні органи здійснення контролю процесів економічної концентрації для попередження виникнення монопольних структур. Основою державного контролю економічної концентрації є такі принципи, як єдність економічного простору, вільне переміщення товарів, послуг і фінансових засобів, підтримка конкуренції, недопущення економічної діяльності, спрямованої на монополізацію і несумлінну конкуренцію. В Україні функціонує значна кількість потужних монополій, у тому числі значна частка природних, послаблення контролю за діяльністю яких з боку держави зменшує рівень захисту економічної конкуренції та створює реальну загрозу національній безпеці України. Тому державний антимонопольний контроль процесів економічної діяльності в частині концентрації та монополізму й захисту економічної конкуренції є одним з найважливіших завдань державного управління.

Вагомий внесок у вивчення питань конкуренції, концентрації, монополізму та державного антимонопольного контролю зробили зарубіжні вчені-економісти: Г. Азоєв, А. Варламова, І. Князєва, А. Маpшалл, М. Поpтеp, Р. Фатхутдінов, Ф. Хайек, А. Юданов та iнші. Серед вітчизняних учених проблемами конкуренції та антимонопольного контрою займалися: О. Амоша, Я. Базилюк, А. Герасименко, О. Зборовська, Т. Іванова, О. Костусєв, В. Лагутін, Л. Пісьмаченко, Н. Писаренко та інші. Окремі заходи держави у сфері антимонопольної політики були предметом аналізу в працях таких вітчизняних вчених, як: В. Бодров, В. Воротін, Я. Жаліло, А. Дєгтяр та інші.

Позитивно оцінюючи результати цих досліджень, слід водночас зазначити, що більшість проблемних питань державного антимонопольного контролю залишаються невирішеними, потребують подальшого дослідження положення контролю процесів економічної діяльності, рівня впливу на конкуренцію і концентрацію. Відсутня ефективна система моніторингу конкурентного середовища, зокрема можливого співвідношення концентраційних процесів, монополізації та конкурентних відносин. Не обґрунтовано механізм взаємодії Антимонопольного комітету України та органів державної влади  у процесі державного контролю природних монополій.

Науково-теоретична та практична значущість зазначених проблем зумовила вибір теми, цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертації були одержані при виконанні досліджень у межах наукових тем Класичного приватного університету: “Механізми управління об’єктами і процесами ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0102U002566), “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Роль автора полягає в оцінці конкурентного середовища та концентрації на ринках, а також механізму державного антимонопольного контролю процесів економічної діяльності.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій, спрямованих на формування та розвиток чинної системи державного антимонопольного контролю процесів економічної діяльності.

Для досягнення мети дослідження вирішувалися такі завдання:

- узагальнення сучасних теоретичних підходів до дослідження процесів економічної діяльності як об’єкта державного антимонопольного контролю;

- визначення сутності та значення державного антимонопольного контролю економічної діяльності;

- систематизація методичних підходів оцінки державного антимонопольного контролю розвитку концентрації та монополізму;

- виявлення проблем, упущень реалізації антимонопольного законодавства і ефективного проведення антимонопольної політики в Україні;

- аналіз державного антимонопольного контролю процесів економічної діяльності в Україні;

- оцінка взаємодії органів антимонопольного контролю з органами державної влади та контролю за діяльністю природних монополій;

- обґрунтування системи взаємодії АМКУ з органами державної влади;

- розробка системи моніторингу держави за станом ринків і розвитком конкуренції;

- розробка рекомендацій з удосконалення державного антимонопольного контролю суб’єктів природних монополій.

Об’єктом дослідження є державне управління процесами економічної діяльності в Україні.

Предметом дослідження є державний антимонопольний контроль процесів економічної діяльності.

Методи дослідження. Методологічна основа дослідження базується на економічній теорії, що одержала розвиток у працях вітчизняних і закордонних учених із проблем державного антимонопольного контролю. Інформаційною базою служать статистичні матеріали Держкомстату України, звіти Антимонопольного комітету України, нормативно-правові акти.

На різних етапах дослідження використовувались методи, адекватні меті і його завданням. У процесі дослідження було застосовано як загальні, так і спеціальні методи: діалектичний (розглянуто еволюцію об’єкта дослідження протягом останніх років, виявлено шляхи та резерви його подальшого розвитку), системно-функціональний (узагальнено теоретико-методологічні аспекти державного антимонопольного контролю процесів економічної діяльності), абстрактно-логічний (відпрацьовано методичні підходи до оцінки державного антимонопольного контролю), порівняльного аналізу та рядів динаміки (порівняно фактичні дані звітного періоду та попередніх років, виявлено зміни показників і параметрів функціонування об’єкта дослідження в часі), спеціально-юридичний метод (для описання державно-правової практики, юридичних норм тощо, встановлення зовнішніх ознак правових явищ, їх відмінності, аналіз змісту чинного законодавства й практики його застосування державними антимонопольними органами), статистичний метод (для виявлення ступеня впливу процесів концентрації на економіку країни, аналізу кількісних показників антимонопольного контролю)  тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

уперше:

- запропоновано оцінку процесів економічної діяльності в Україні здійснювати через державний антимонопольний контроль концентрації та монополізму й захист економічної конкуренції на ринку;

удосконалено:

- систему взаємодії державних органів (Держкомстату, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна, податкової інспекції,  Державної комісії з цінних паперів, Державного бюро технічної інвентаризації, Комітету економічного розвитку, промислової політики й торгівлі) через застосування інформаційних технологій процесів економічної діяльності на ринках, яка включає автоматизовану базу даних з виявлення майнових і немайнових зв’язків суб’єктів господарювання;

- систему формування, аналізу та надання об’єктивної інформації для прийняття рішень Антимонопольного комітету України та державними органами влади шляхом створення організації некомерційного характеру, основним елементом якої є організація незалежного моніторингу ринків;

- механізм державного регулювання й контролю місцевих природних монополій, що полягає у створенні єдиного незалежного спеціального регулюючого органу з правами юридичної особи з узгодженою взаємодією органів Антимонопольного комітету України й органів державної влади;

- механізм державного антимонопольного контролю економічної концентрації, який передбачає виявлення дій суб’єктів господарювання, що визнаються концентрацією, з використанням спеціальних критеріїв державного антимонопольного контролю та різних його форм, з метою максимально можливого зниження пов’язаних з ними суспільних витрат і розробки процедур взаємодії з підприємницькими структурами при проведенні аналізу стану конкурентного середовища;

дістали подальший розвиток:

- методичні підходи до оцінки стану конкуренції та вироблення пропозицій з формування й регулювання ринків з метою впливу антимонопольних органів на демонополізацію в залежності від його поділу на висококонцентрований, середньоконцентрований і низькоконцентрований;

- визначення сутності державного антимонопольного контролю, який в широкому значенні представляє заходи з перевірки відповідності концентрації на ринку, а у вузькому значенні є самостійною функцією управління з перевірки та виконання вимог конкурентного законодавства суб’єктами господарювання, органами адміністративно-господарського управління та контролю при реалізації ними своїх повноважень;

- положення нормативно-правової бази з розвитку конкуренції на вітчизняному ринку у частині введення реєстру підприємств-монополістів, обов’язкового клопотання покупців активів підприємств, дозволу оцінки ринку за альтернативними методиками, встановлення різних меж концентрації суб’єктів господарювання різних галузей для різних ринків, "легалізації" використання даних галузевих державних органів, ліцензійних і контролюючих органів, асоціацій і професійних союзів підприємців, інформаційних і маркетингових фірм, матеріалів органів державної статистики.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість дисертаційної роботи визначається можливістю використання результатів дослідження і рекомендацій при удосконаленні системи взаємодії державних контролюючих органів у процесі економічної діяльності на ринках України в частині концентрації та монополізму та при формуванні механізму державного регулювання й контролю місцевих природних монополій, що прийнято до використання при розробці Комплексної програми розвитку Запорізької області (дов. № 08-26/2617 від 05.10.2010 р.).

Запропоновані у роботі напрями з усунення проблем подолання економічних і адміністративних бар’єрів входу на ринок нових підприємницьких структур використано в Регіональній програмі розвитку підприємництва (дов. № 143 від 18.01.2010 р.).

Висновки та пропозиції дисертанта щодо державного антимонопольного контролю процесів економічної діяльності в частині концентрації, монополізму й захисту економічної конкуренції в напрямі удосконалення положень антимонопольної політики враховані при складанні стратегії розвитку Запорізької області (дов. № 308 від 25.05.2010 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: “Державне регулювання економіки України”, “Державне управління” (дов. № 34 від 05.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблені автором особисто та містяться в одноосібних наукових працях, що сприяють вирішенню важливої науково-практичної задачі з формування діючої системи державного антимонопольного контролю процесів економічної діяльності.

Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Дні науки” (м. Запоріжжя, 2005–2008 рр.); “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2006–2009 рр.); “Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір” (м. Мелітополь, 2007–2008 рр.); “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2006 р.); “Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність” (м. Мелітополь, 2006 р.); “Актуальні проблеми сучасної науки” (м. Київ, 2006 р.); “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (м. Запоріжжя, 2006 р.); “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, 2007 р.); “Теорія і практика підприємництва” (м. Алушта, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 19 наукових публікаціях, з них 6 статей у наукових фахових виданнях з державного управління, 1  стаття в інших виданнях, 12 – у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 5,9 обл.-вид. арк.

Структура дисертації. Структура, зміст і обсяг дисертації визначені поставленою метою, задачами і логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків. Її викладено на 210 с., з яких 185 с. – основна частина, 16 рисунків на 10 с. та 13 таблиць на 9 с., додатки – на 9 с. Список використаних джерел з 150 найменувань розміщено на 16 с.