ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СУКУПНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стратегічні завдання соціально-економічного розвитку України передбачають реалізацію політики прискореного та комплексного розвитку всіх галузей економіки країни. Важливою складовою економіки є транспорт, який забезпечує економічні зв’язки, товарообмін між регіонами і країнами, та є одним із важливих імперативів територіального поділу праці. Саме особливості транспорту, як галузі економіки, зумовлюють специфіку його територіальної структури та просторової організації, участь на регіональному ринку транспортних послуг, формування та використання його потенціалу.

Слід зазначити, що проблемність сучасного стану транспорту визначається неадекватністю функціональної та ресурсозабезпечуючої підсистем. За таких умов особливого значення набуває потенціал, рівень якого визначає не тільки ефективність використання наявних ресурсів, але і сукупні можливості транспортної системи. Потенціал транспорту зазнав значних руйнуючих впливів в 90-ті роки ХХ сторіччя, що було спричинено станом самої галузі і одночасною залежністю від сфери матеріального виробництва та соціальної інфраструктури. Наразі відбувається поступове відновлення втраченого потенціалу, однак зважаючи на особливості ринкових перетворень, які відбуваються в Україні, національна економіка вимагає не простого оновлення галузі транспорту, а принципових зрушень в складі та структурі транспортної системи, особливо на регіональному рівні.

Сукупний транспортний потенціал регіону зумовлює стимули та обмеження соціально-економічного розвитку як самої галузі, так і території в цілому. Ефективність функціонування транспорту, комплексність його розвитку визначається не тільки можливістю транспортної системи сформувати необхідний рівень сукупного потенціалу, але і рівнем його використання та здатністю до поступального нарощування.

Проблематику комплексоутворення та регіонального розвитку досліджували О.І. Амоша, М.П. Бутко, В.М. Геєць, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Ф.Д. Заставний, С.М. Злупко, С.І. Іщук, М.А. Козоріз, Т.В. Пепа, В.І. Пила, С.М. Писаренко, В.А. Поповкін, Д.М. Стеченко, А.М. Федорищева, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченко, О.І. Шаблій та ін.

Дослідженням проблем формування, використання та розвитку потенціалу, в тому числі на транспорті, займались відомі вітчизняні та зарубіжні вчені: Л.І. Абалкін, В.І. Авдеєнко, О.О. Бакаєв, О.І. Анчишкін, М.П. Денисенко, Л.Г. Зайончик, В.П. Ільчук, М.І. Котлубай, Ю.Ф. Кулаєв, В.М. Лівшиць, Ю.Є. Пащенко, А.І. Самоукін, Є.М. Сич, К.Е. Фесенко, А.Г. Фонотов, Ю.М. Цвєтов, В.І. Щелкунов та багато інших.

Аналіз наукових напрацювань з проблем оцінки потенціалу свідчить, що здебільшого увага дослідників зосереджувалась на оцінці економічного потенціалу окремих підприємств або галузей транспорту без достатньої розробки сутності усіх проблем у взаємозв’язку на регіональному рівні.

Саме тому дослідження особливостей подальшого розвитку транспорту на основі удосконалення його потенціалу на регіональному рівні обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету і завдання.

Головна ідея дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методологічних засад формування сукупного транспортного потенціалу регіону та практичних рекомендацій з удосконалення його використання в контексті державної і регіональної політики розвитку економіки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Дисертаційне дослідження узагальнює авторські напрацювання в ході підготовки державних регіональних програм соціально-економічного розвитку. Робота тісно пов’язана з фундаментальними науково-дослідними роботами Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, зокрема з  темами: 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (номер державної реєстрації 0100U000657), в рамках якої автором обґрунтовано напрями удосконалення управління розвитком регіональних транспортних систем; 3.1.5.66 “Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика” (номер державної реєстрації 0101U007880), в рамках якої автором уточнено і узагальнено принципи і особливості територіально-галузевої організації транспортного комплексу на регіональному рівні; науково-дослідною роботою Чернігівського державного технологічного університету – “Підвищення ефективності функціонування та розвитку транспорту, зв’язку та інших галузей економіки регіону” (номер державної реєстрації 0104U005466), в рамках якої автором проаналізовано сучасний стан і розроблено прогноз удосконалення транспортного потенціалу регіону та з дослідженнями Київського університету економіки і технологій транспорту, тема Д-1 “Основні напрямки реструктуризації та розвитку залізничного транспорту України в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0102U003293), в рамках якої автором розроблено напрями активізації інноваційно-інвестиційної діяльності в галузі транспорту на регіональному рівні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та особливостей формування сукупного транспортного потенціалу регіону в умовах поглиблення ринкових відносин, розробка напрямів удосконалення його використання і зростання.

Досягнення зазначеної мети дослідження зумовило постановку та розв’язання наступних задач:

–      проаналізувати проблеми формування та використання транспортного потенціалу регіону;

–      розкрити територіально-галузеві особливості функціонування різних видів транспорту, визначити роль, місце та значення галузі в цілому в структурі регіональної економіки;

–      визначити фактори, що впливають на функціонування і розвиток галузі транспорту, та принципи ефективного транспортного обслуговування господарського комплексу і населення регіону;

–      з’ясувати передумови, суперечливості та особливості формування і розвитку потенціалу різних видів транспорту;

–      обґрунтувати напрямки подальшого розвитку сукупного потенціалу та його складових на окремих видах транспорту;

–      розробити організаційно-економічний механізм розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону, розкрити його сутність і зміст;

–      сформулювати основні напрямки подальшого інноваційно-інвестиційного розвитку транспортного комплексу регіону в умовах структурних перетворень економіки.