НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ МОДИФИКАЦИИ СТРОИТЕЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ МИНЕРАЛЬНЫМИ ДИСПЕРСНЫМИ СИСТЕМАМИ ТЕХНОГЕННОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ МОДИФИКАЦИИ СТРОИТЕЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ МИНЕРАЛЬНЫМИ ДИСПЕРСНЫМИ СИСТЕМАМИ ТЕХНОГЕННОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовані мета і задачі досліджень, викладена наукова новизна і практичне значення роботи, наведена інформація про структуру та обсяг дисертації, публікації і апробацію роботи.

Перший розділ присвячений аналітичному огляду фізико-хімічних аспектів модифікації будівельних матеріалів сполуками s-,p-,d-елементів, які містяться в мінеральних дисперсних системах техногенного походження.

Вказані сполучення базуються на елементах таблиці Д.І. Менделєєва і поєднані в такі блоки: s-елементи – Na, K, Ca, Mg; p-елементи – Al, Si;                    d-елементи – Fe, Mn, Ti, Co, Cr.

З точки зору будівельного матеріалознавства із сполук s-елементів найбільш цікаві СаО, MgO, Na2O, K2O. За послідовністю енергетичних рівнів їх можна розділити на 3s (Na, Mg) і  4 s  (K, Ca), відповідно їх енергії іонізації складають Na – 498 ев, Mg – 736 ев, K – 418 ев, Ca – 590 ев, електровід’ємність Na – 0,93 ев, K – 0,82 ев, Ca – 1,00 ев, Mg – 1,33 ев, катіони у порядку зменшення заміщувальної здатності розташовані   у такому порядку: MgCa – К – Na.

Оксиди СаО і MgO входять до групи карбонатних і сульфатних порід земної кори, які використовуються для одержання в’яжучих. Практично більшість мінералів в’яжучих утворюється на базі оксидів СаО і MgO. Характерним є те, що температура фазових перетворень знаходиться у межах 673 – 1673 К.

Елементи К і Na утворюють сполуки, які впливають на температуру плавлення жаростійких матеріалів та процеси гідратації мінеральних в’яжучих.

Проведений огляд науково-технічної літератури дозволяє дійти висновку, що при використанні природної сировини технологія повинна передбачати попередні процеси, які відбуваються у сировинних матеріалах, такі, наприклад, як видалення хімічно зв’язаної води, декарбонізація. Використання мінеральних дисперсних систем техногенного походження у вигляді шламів, шлаків дозволяє прискорити технологічний процес, зменшити витрати сировинних матеріалів для одержання кондиційної продукції.

Важливими для будівельних матеріалів із сполук p-елементів є Al2O3 і SiO2. Такі оксиди є основними складовими портландцементного клінкеру і багатьох керамічних матеріалів. Ці сполуки є характерними і для ряду мінеральних дисперсних систем техногенного походження. Цікавими з точки зору фізичної хімії є сполуки d-елементів. До них відносяться сполуки заліза, марганцю, титану, цирконію, гафнію та ін.

Так, d-елемент (Fe) і p-елемент (Al) у клінкерному розплаві, завдяки амфотерності і залежно від умов, існує у вигляді комплексів з четвертною [MeO4]5- або шістковою [MeO6]6- координацією. У четвертній координації вони виявляють кислотні, а в шістковій – основні властивості.

Сполуки d-елементів – відновлювачі. Cr2O3, Mn2O3, TiO2, Fe2O3                                        є мінералізаторами і прискорюють твердофазові реакції. Вони сприяють формуванню регламентованої структури випалюваних матеріалів. 

Застосування сполук d-елементів, зокрема сполук на основі марганцю як модифікатора, дозволяє значно покращити якість жаростійких матеріалів.

Вказані сполуки s-,p-,d-елементів містяться у різних мінеральних дисперсних системах техногенного походження, наприклад, s-,p-,d-елементи – у червоних шламах глиноземного виробництва, p-елементи – в електрокорундовому шламі, сполуки d-елементів – у шлаках металічного марганцю і відходах збагачення ільменітової руди.

Аналіз застосування вторинних продуктів свідчить на фрагментальне їх використання в технології виробництва будівельних матеріалів. Обмежене використання сполук даних елементів пояснюється відсутністю науково обґрунтованих методик, які пов’язані з вибором виду сполук, кількісним співвідношенням, режимами технологічних процесів при виробництві багатотоннажних продуктів будівельної індустрії. Створення основ науково-обгрунтованого впровадження модифікації будівельних матеріалів за рахунок використання мінеральних дисперсних систем техногенного походження, які містять сполуки s-,p-,d-елементів періодичної системи Д.І. Менделєєва, дозволить розширити сировинну базу при підвищенні якості матеріалів. Водночас це сприятиме вирішенню соціально-економічних проблем утилізації вторинних продуктів промисловості і оздоровлення навколишнього середовища.

Слід відмітити, що при розробці основних положень про модифікацію будівельних матеріалів використані праці:

-       П.П. Будникова, в яких викладені результати модифікації жаростійких матеріалів, вплив модифікації поверхні скляних волокон на підвищення їх стійкості в цементному камені та ін.;

-       В.Д. Глухівського та провідних вчених КНУБА П.В. Кривенка,                 Р.Ф. Рунової, К.К. Пушкарьової, праці яких присвячені розробці та модифікації мінеральних в’яжучих та бетонів;

-       О.П. Мчедлова-Петросяна, О.В. Ушерова-Маршака, які займались термохімією модифікованих в’яжучих, та розробкою добавок-модифікаторів;

-       П.О. Ребіндера, Г.Д. Діброва, М.М. Кругліцького, дослідження яких присвячені впливу модифікації дисперсних систем на реологічні характеристики;

-       В.А. Вознесенського, С.В. Коваля, роботи котрих направлені на підвищення будівельно-технологічних характеристик будівельних матеріалів за рахунок уведення добавок-модифікаторів;

-       В.М. Вирового, роботи якого присвячені технологічним питанням розробки композиційних матеріалів;

-       М.А. Саницького та інших, в працях яких представлені результати досліджень впливу модифікаторів на властивості в’яжучих та бетонів.

В роботі використані результати досліджень закордонних вчених А.Г. Еванса, Х. Тейлора, Р.В. Лоуренса, Т.Т. Ленгдона та інших.

Проведений аналіз показав, що для успішного вирішення задач, пов’язаних з підвищенням якості будівельних матеріалів з одночасним зниженням використання природної сировини, необхідною умовою є модифікація структури, де модифікаторами можуть бути хімічно активні сполуки s-,p-,d-елементів. Це дозволило сформулювати наукову гіпотезу, яка ґрунтується на тому, що управління структурою і властивостями будівельних матеріалів, а також зниження енергетичних витрат на їх виробництво можливе за рахунок модифікації основними сполуками s-,p-,d-елементів мінеральних дисперсних систем техногенного походження, регулюванням їх виду та кількості.

На основі запропонованої гіпотези сформульовані мета і задачі досліджень.

У другому розділі розроблена блок-схема (рис. 1) і методи наукових досліджень.

Методи досліджень впливу сполук s-,p-,d-елементів мінеральних дисперсних систем техногенного походження на процеси структуроутворення будівельних матеріалів та їх властивості визначались залежно від поставлених задач.

При дослідженні впливу сполук s-,p-,d-елементів на властивості жаростійких бетонів застосовували методи диференційно-термічного, рентгено-фазового, електронно-мікроскопічного аналізів. Визначення термостійкості проводили за допомогою розробленого методу «нагрівання – охолодження» у потоці повітря.

Фізико-хімічні визначення фазового складу клінкеру, продуктів гідратації модифікованих в’яжучих речовин проводили за допомогою ДРОН-2                            і дериватографа системи Паулік і Ердей, за допомогою приладу БІТ-021А визначали теплопровідність.

Визначення міцнісних показників, водостійкості, морозостійкості, сульфатостійкості проводилось згідно з діючими нормативними документами.

Проведення досліджень з модифікації будівельних матеріалів мінеральними дисперсними системами техногенного походження, які містять в своєму складі сполуки s-,p-,d-елементів, проводилися на основі легких і важких бетонів з використанням портландцементу і шлакопортландцементу, сульфатостійкого цементу (ДСТУ Б В 2.7-46-96). У дослідах використовувалось вапно             (ДСТУ Б В.2.7-90-99). Як модифікатор, у складі якого є сполуки s-,p-,d-елементів, використовувався електрокорундовий шлам, вторинний продукт ЗАЛК             (ТУ–48-2853-310-85, ДСТУ Б В.2.7-39-95), вторинні продукти ВГМК – відходи збагачення ільменітової руди (ТУ У 14-10-00-5-98), піритні огарки, шлами.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины