УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ БАНКУ

Краткое содержание

Актуальність теми. В Україні розвиток ринкових відносин на фоні глобальних інтеграційних процесів неможливий без сталого функціонування банківського сегмента фінансового ринку. Це пов’язано з тим, що саме банківський сектор не лише відіграє ключову роль у відтворювальній структурі економіки, а й є основою розвитку вітчизняного фінансового ринку.

Разом із цим сталість функціонування банківського сектора економіки
багато в чому визначається здатністю до передбачення та визначення різних проявів невизначеності – ризиками, що супроводжують банківську діяльність, умінням мінімізувати негативні наслідки від їхньої дії. Проте серед банківських ризиків особливого значення набувають кредитні ризики, які безпосередньо пов’язані з веденням банківської діяльності, забезпеченням умов стабільного надання кредитних ресурсів для потреб економічного зростання. Не менш важливе й урахування такої ознаки кредитного ризику, як корелятивний вплив на інші банківські ризики, з метою забезпечення основ надійного та безпечного функціонування банку. У підсумку це обумовлює необхідність застосування цілого арсеналу інструментарію з аналізу й управління кредитним ризиком та пристосування такого інструментарію до реальних потреб вітчизняних банків. Тобто об’єктивно виникає низка завдань стосовно вдосконалення процесу управління кредитним ризиком банку.

Питання визначення кредитного ризику, його попередження та вдосконалення заходів щодо запобігання розвитку негативного впливу кредитного ризику на сталість функціонування банку розглядаються на теоретичному й методологічному рівнях у роботах таких вітчизняних та закордонних учених-економістів: Ф. Алена, В. Буряка, О. Васюренка, Г. Великоіваненка, В. Вітлінського, В. Волохова, В. Глущенка, О Дзюблюка, Х. Димакоса, Е. Карлетті, С. Козьменка, А. Лобанова, Г. Марковіца, О. Пернарівського, С. Прасолової, Л. Примостки, Т. Савченка, І. Сала, С. Себенояна, Дж. Синки, П. Страхана, А. Чугунова та інших.

Узагальнення й аналіз опублікованих за такою проблематикою робіт дозволили зробити висновок про те, що питання формування методичних підходів стосовно вдосконалення управління кредитним ризиком недостатньо розроблені як у науковому, так і в організаційно-практичному аспектах.

Об’єктивна потреба подальшого поглиблення теоретичних і методичних досліджень пов’язана насамперед із необхідністю уточнення понятійного апарату, узагальнення процедури аналізу впливу структурних компонент банківського кредитування на динаміку проблемних кредитів, розробки підходу до оцінки виникнення кредитного ризику, рекомендацій із урахування вартості кредитних ресурсів в управлінні кредитним ризиком. Це, врешті-решт, визначає актуальність обраного напрямку дослідження, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри банківської справи Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України та узгоджується з основними напрямками наукових тем ДВНЗ “Українська академія банківської справи
Національного банку України” “Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні” (номер державної реєстрації 0102U006965) і “Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного
капіталу” (номер державної реєстрації 0107U012112). Роль автора у виконанні тем полягала в проведенні теоретичного дослідження сутності та змісту поняття “кредитний ризик банку”, здійсненні аналізу розвитку вітчизняних банківських установ та дослідженні інструментарію оцінки виникнення кредитного ризику.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному узагальненні, науково-методичному обґрунтуванні та розробці нових підходів щодо управління кредитним ризиком банку.

Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

·       розкрити загальні положення щодо визначення категорії “ризик” та ризиків банківської діяльності;

·       уточнити економічну сутність кредитного ризику банківської діяльності, його класифікаційне групування та значущість аналізу в процесі управління кредитним ризиком банку;

·       проаналізувати стан функціонування мережі вітчизняних банків у сфері кредитування;

·       дослідити динаміку структурних компонент банківського кредитування та показників, що характеризують ступінь захищеності банку, на рівень кредитного ризику і якість кредитного портфеля;

·       виокремити та обґрунтувати основні складові аналізу процесу управління кредитним ризиком банку;

·       розробити методичний підхід до оцінки рівня кредитного ризику та методичні рекомендації із урахування вартості кредитних ресурсів в управлінні кредитним ризиком.

Об’єкт дослідження – процес управління кредитним ризиком банку.

Предмет дослідження – теоретико-методичні засади та інструментарій управління кредитним ризиком банку.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження застосовувалися такі методи: логічного узагальнення – для розкриття загальних положень щодо визначення категорії “ризик” і ризиків банківської діяльності, сутності та змісту поняття “кредитний ризик”; графоаналітичний – для аналізу, порівняння й наочного відображення статистичних даних із метою дослідження стану функціонування мережі вітчизняних банків у сфері кредитування та показників, що характеризують ступінь захищеності й можливості виникнення кредитного
ризику; методи статистичного аналізу – для узагальнення впливів окремих структурних компонент банківського кредитування на динаміку проблемних кредитів; системний та комплексний підходи – для розкриття основних складових аналізу процесу управління кредитним ризиком банку; методи формалізації (опис досліджуваних процесів і явищ математичною символікою та графічним зображенням) – для визначення методичного підходу до оцінки виникнення кредитного ризику та методичних рекомендацій із урахування вартості кредитних ресурсів в управлінні кредитним ризиком.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи з питань здійснення банківської діяльності, дані Національного банку України, Асоціації українських банків, звіти окремих банків. Теоретична основа дослідження – наукові праці вітчизняних і закордонних учених та фахівців із питань банківського менеджменту, аналізу впливів і попередження виникнення кредитного ризику банку.

Наукова новизна результатів, отриманих особисто автором:

уперше:

·       запропоновано методичний підхід до оцінки рівня кредитного ризику банку із застосуванням методу аналітичної геометрії для проведення аналізу співвідношення між темпами змін наданих кредитів і залучених ресурсів, що дозволяє узагальнити настання відповідних ризикових подій у процесі згортання і розширення банківської діяльності, підвищити ефективність управління кредитним ризиком;

удосконалено:

·       процедуру аналізу впливу структурних компонент банківського кредитування (термін надання кредитів, різновид валюти кредиту та суб’єктів кредитування) на динаміку проблемних кредитів (обсяг та питому вагу таких кредитів), ключовою ознакою якої є проведення узагальненого регресійного аналізу відповідних компонент і складових покриття відповідних кредитів, що засновано на використанні стандартизованих коефіцієнтів простих регресійних рівнянь між ними та врахування знаків при незалежних змінних підсумкових регресійних рівнянь відповідно до обраної залежної змінної, що дозволяє ранжувати можливі рівні впливу і визначити окремі напрямки виникнення кредитного ризику;

·       методичні рекомендації щодо врахування вартості кредитних ресурсів в управлінні кредитним ризиком шляхом застосування узагальненого аналізу тенденцій зміни обсягів наданих ресурсів та їхніх вартісних характеристик за допомогою апроксимуючих рівнянь, що дає змогу визначити часовий інтервал та доцільність коригування відсотків за наданими кредитами;

набули подальшого розвитку:

·       економічна сутність понять “банківські ризики” та “кредитний ризик” на основі врахування таких основних положень розкриття сутності і змісту ризику, як визначення прояву невизначеності в настанні ризику внаслідок ведення конкурентної боротьби та значущість видів діяльності досліджуваного суб’єкта господарювання для вияву окремих різновидів ризику, що узагальнюється через рух фінансових потоків банку та зміну обсягу його ресурсів і дозволяє досягти сталості в процесі управління ризиками;

·       класифікаційне групування різновидів кредитного ризику, що базується на введенні в розгляд багаторівневого принципу їх класифікації, де перший рівень визначає внутрішній і зовнішній кредитні ризики, другий – фінансову та управлінську складові кредитного ризику, третій – узагальнює кредитний ризик із погляду факторів множинності його дії та групування ризиків із погляду прямої або опосередкованої їхньої дії, що сприяє конкретизації впливу кредитного ризику на діяльність банку в цілому та визначення засад щодо попередження виникнення небажаних ризик-подій у такому випадку.

Практичне значення результатів роботи полягає в тому, що розроблені методичні підходи й методичні рекомендації та обґрунтовані теоретичні положення спрямовані на вдосконалення процесу управління кредитним ризиком банку та доведені до рівня практичних рекомендацій. А саме:

·       методичний підхід до оцінки рівня кредитного ризику дозволяє визначити стан розвитку банку з погляду ймовірного виникнення кредитного ризику, що доречно для обґрунтування загальної стратегії управління ризиками;

·       процедура аналізу впливу структурних компонент банківського кредитування сприяє їхньому узагальненню щодо розвитку кредитного ризику та є основою для впровадження більш зважених методів та підходів до управління кредитним ризиком;

·       методичні рекомендації з урахування вартості кредитних ресурсів в управлінні кредитним ризиком дозволяють обґрунтувати доцільність адаптивного коригування ціни кредитних ресурсів для підвищення ефективності управління кредитним ризиком.

Наукові результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в роботі окремих банків, що підтверджується відповідними актами та довідками. Зокрема методичний підхід до оцінки рівня кредитного ризику прийнято до застосування в практичній діяльності акціонерного комерційного банку “Базис” (довідка № 17-23/3572 від 06.10.2008), процедуру аналізу впливу структурних компонент банківського кредитування прийнято до застосування в роботі ХОД ВАТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ” (довідка № 01/5595 від 07.10.2008), методичні рекомендації до врахування вартості кредитних ресурсів прийнято до впровадження в роботі ЗАТ “OTP Bank” (довідка № 107/02 від 25.09.2008).

Особистий внесок здобувача в роботах, виконаних у співавторстві [1; 2; 7; 8], полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо врахування вартості кредитних ресурсів в управлінні кредитним ризиком [1], узагальненні статистичних характеристик розвитку вітчизняної банківської системи у сфері кредитування [2; 8]; визначенні оцінки ефективності кредитного портфеля банківських установ України [7].

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції “Эффективность бизнеса в условиях трансформации экономики” (м. Сімферополь, 2007 рік), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток наукових досліджень – 2007” (м. Полтава, 2007 рік), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Устойчивое развитие экономики: состояние, проблемы, перспективы” (м. Пінськ, Білорусь, 2008 рік), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (м. Суми, 2008 рік).

Публікації результатів досліджень. Результати дисертації відображено в 13 наукових працях, у тому числі 9 із них опубліковано в наукових журналах і збірниках наукових праць, що визнані ВАК України фаховими з економіки, 4 – публікації в матеріалах конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт становить 6,11 друк. арк., з них особисто автору належать 5,2 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 12 додатків (на 42 сторінках), списку використаних джерел із 162 найменувань (на 14 сторінках). Робота викладена на 219 сторінках машинописного тексту та містить 7 таблиць, 41 рисунок (з них один займає окрему сторінку), обсяг основного тексту – 163 сторінки.