АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення економіки та соціальної сфери України основними видами енергоносіїв (електричною й тепловою енергією, моторними і котельно-пічними видами палива) і сировинними ресурсами для потреб хімії, нафто- та вуглехімії, металургійної промисловості (коксівним вугіллям, продуктами нафто- та газопереробки) покладається на паливно-енергетичний комплекс України, що був і залишається однією з основ існування та розвитку економіки України, чинником національної безпеки.

Метою соціальної держави, якою є Україна відповідно до ст. 1 Конституції України, має бути усебічне забезпечення потреб населення і суспільного виробництва в енергетичних продуктах. Тому рівень розвитку паливно-енергетичного комплексу України має значний вплив на вирішення проблеми соціальної сфери та рівень життя людей.

Водночас сьогодні існує велика кількість негативних чинників, що гальмують розвиток зазначеної галузі, а саме: дублювання повноважень суб’єктів управління паливно-енергетичним комплексом, відсутність чіткого розмежування в законодавстві України адміністративних проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України від інших правопорушень у цій сфері, за вчинення яких передбачено не тільки адміністративну, а й дисциплінарну, цивільну, кримінальну відповідальність, наявність великої кількості суб’єктів адміністративної юрисдикції та закріплення на законодавчому рівні спеціального порядку застосування заходів адміністративної відповідальності в деяких випадках усупереч Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). До того ж стягнення за вчинення адміністративних проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України не виконують належної превентивної, виховної та каральної функції, оскільки не мають системного та якісного характеру впливу. Так, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії регулювання електроенергетики України у 2007 р. по країні було притягнуто до адміністративної відповідальності одну особу, а у 2006 та 2008 рр. – жодної. Тобто вказаний проступок у державі, що вчиняють суб’єкти, на яких поширюються рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України, майже не виявляється. Хоча спостерігається тенденція до збільшення щороку суб’єктів адміністративних проступків, яких притягають до адміністративної відповідальності, оскільки лише за 2006 р. за вчинення адміністративних проступків по країні притягнуто до адміністративної відповідальності 8 206 350 осіб, за 2007 та 2008 рр., відповідно, 9 411 170 та 9 874 880 осіб, що на 14,7 та 20,3 % більше порівняно з 2006 роком.

Саме тому виникла нагальна потреба в детальному дослідженні змісту проступків у сфері паливно-енергетичного комплексу України, особливостей застосування заходів адміністративної відповідальності за їх скоєння та відповідно до цього – внесення пропозицій щодо змін і доповнень до законодавства з метою удосконалення й підвищення ефективності інституту адміністративної відповідальності у цій сфері.

Нині проблеми удосконалення організаційно-правового забезпечення адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України на дисертаційному та монографічному рівнях спеціально не вивчалися, а в існуючих наукових працях ці питання досліджено без відповідного підходу до паливно-енергетичного комплексу України. При підготовці дисертаційного дослідження було використано праці відомих вчених у галузі права Росії та України, зокрема: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, І.А. Беленчука, Ю.П. Битяка, А.І. Берлача, О.І. Галагана, З.С. Гладуна, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, О.Т. Зими, С.В. Ківалова, Р.А. Калюжного, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Копана, О.В. Кузьменко, Д.А. Липинського, Д.М. Лук’янця, Р.С. Мельник, О.І. Миколенка, С.П. Познякова, С.В. Тихомирова, В.К. Шкарупи та ін.

Таким чином, комплексне наукове дослідження адміністративної відповідальності за проступки у сфері паливно-енергетичного комплексу України та її особливостей, а також удосконалення адміністративної відповідальності шляхом внесення змін й доповнень до правових актів позитивно вплине на паливно-енергетичний комплекс України, сприятиме розвитку енергетичної безпеки держави як складової національної безпеки. Зазначене свідчить про актуальність і необхідність узагальнень теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки сучасних тенденцій та обґрунтування на цій підставі способів вирішення зазначених проблем.