Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико-правовий аспект)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні проблеми трансформації суспільних відносин в Україні, розроблення нових правових механізмів реалізації положень Конституції України, проведення адміністративної реформи в Україні внесли і продовжують вносити істотні зміни до змісту  державного управління.

На сучасному етапі розвитку суспільства метою адміністративно-правового реґулювання є вдосконалення форм і методів управлінської діяльності, установлення і реґламентація таких взаємовідносин громадян і державних інституцій, у яких кожній людині має ґарантуватися реальне дотримання й охорона прав і свобод, а також ефективний захист цих прав і свобод у випадках їх порушення.

Перспективним напрямком удосконалення державного управління у нових умовах є, на думку автора, використання органами виконавчої влади України в їх правотворчій і правозастосовчій діяльності адміністративних договорів, головними перевагами яких як форми державного управління є:

- універсальний характер цього правового акта, що містить як реґулятивний, правозастосовчий, так і правоохоронний аспекти; значні потенційні можливості договірного реґулювання суспільних відносин в умовах децентралізації та деконцентрації держав­ної влади;

- забезпечення процесів можливого зближення публічно-правових і приватноправових засад у сучасному державному управлінні;

- можливості реального ґарантування  захисту конституційних прав громадянина і людини, прав колективних суб’єктів адміністративного права, не наділених державно-владними повноваженнями, в управлінських відносинах з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, реалізації громадянами України права на участь у державному управлінні, яке закріплене  Конституцією України (ст. 38) та Законом України "Про державну службу" (ст. 4);

- забезпечення ефективного судового захисту учасників адміністративних договорів у випадку порушення прийнятих зобов’язань, у тому числі "владною" стороною.

Теоретико-правові й організаційні основи використання адміністративних договорів у державно-управлінській діяльності органів виконавчої влади в Україні досі предметом дисертаційних досліджень не були. Масштабні наукові розробки вдосконалення правових форм управління за час незалежності нашої держави також практично не проводилися, у зв’язку з чим науковий і дослідницький матеріал був досить обмеженим.

Загальнотеоретичні проблеми вдосконалення правових форм державного управління знайшли відображення в наукових працях теоретиків права, пред­ставників науки конституційного права, інших галузей права О.П. Альохіна, І.М. Пахомова, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Ста­рилова, В.Я. Тація, Ю.М. Тодики, В.В. Цвєткова, Ю.С. Шемшученка та інших. Допомогу дисертанту в дослідженні актуальних проблем договірного реґулювання управлінських правовідносин надало вивчення наукових праць учених В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, К.С. Бєль­ського, Ю.П. Битяка, М.І. Брагінського, А.С. Ва­сильєва, Р.Ф. Васильєва, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, О.В. Дьомі­на, В.В. Іванова, В.К. Кол­па­кова, А.Т. Комзюка, Д.М. Лук’янця, С.В. Резніченка, А.О. Селіванова, В.С. Стефанюка, Ю.О. Тихомирова, Ц.А. Ямпольської та ін.

Наукові розробки названих та інших учених стали теоретичною основою для визначення місця адміністративних договорів у системі адміністративно-правового регулювання, критеріїв класифікації адміністративних договорів, порядку їх укладення і використання в практичній діяльності органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано з урахуванням  тематики  Основних напрямків наукових досліджень у галузі держави і права на 1998-2000 рр., обговорених на засіданні президії та загальних зборах відділень і затверджених загальними зборами Академії правових наук України 19 березня 1998 р., відповідно до  плану наукових досліджень Луганського інституту внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України (затверджений рішенням вченої ради інституту, протокол № 3 від 26 листопада 1999 р.).