АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ СТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛОК В УКРАЇНІ

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів і публікації.

Розділ 1 «Професійні спілки, порядок їх створення і діяльності як об’єкт адміністративно-правового регулювання: загальнотеоретичні та історико-правові аспекти» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Ґенеза дослідження професійних спілок у правовій доктрині: засади їх створення і діяльності, нормативне закріплення» аналізуються наукові джерела різних історичних періодів, автори яких тою чи іншою мірою приділяють увагу відповідному питанню, відзначається відсутність комплексних робіт, безпосередньо присвячених цій проблематиці, які б враховували положення сучасної правової, зокрема адміністративно-правової доктрини, сучасного законодавства, правозастосування. У роботі виділяються етапи дослідження в правовій доктрині адміністративно-правових засад створення і діяльності профспілок, їх часові межі, зміст, тенденції дослідження, основною з яких є посилення спеціалізації, яку дисертант пропонує зберегти і надалі. Приділяється увага аналізу положень основних нормативно-правових актів різних історичних періодів, які фіксували засади функціонування профспілок, та виділено такі етапи нормативного закріплення засад створення і діяльності професійних спілок: 1) опосередкований (ХІХ ст. –  початок ХХ ст.) характеризується фрагментарною регламентацією порядку створення і діяльності професійних спілок у різних нормативно-правових документах, 2) спеціалізований (з кінця ХХ ст. до цього часу) характеризується регламентацією порядку створення і діяльності профспілок у спеціальних нормативно-правових актах, щоправда, без зосередження їх положень у єдиному нормативно-правовому акті. Узагальнені процедури легалізації, контролю, припинення діяльності будь-якого суб’єкта, зокрема профспілок, передбачається регламентувати їх в Адміністративно-процедурному кодексі України, який має стати «загальним» нормативно-правовим актом якісно нового рівня законодавчої регламентації процедур зовнішньо-управлінської діяльності органів влади та захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах із державою.

У підрозділі 1.2 «Поняття, ознаки, функції профспілок, порядок створення і функціонування яких є об’єктом адміністративно-правового регулювання, принципи їх діяльності» на підставі проведеного аналізу різноманітних джерел запропоновано авторське визначення поняття «професійна спілка». До основних ознак профспілок пропонується віднести: створення на добровільних засадах, неприбуткову природу, форму громадської організації, об’єднання на підставі спільних інтересів за родом професійної (трудової) діяльності. Обґрунтовується важливе значення принципів створення та діяльності професійних спілок, до яких запропоновано віднести: принцип верховенства права, принцип незалежності і самоврядування профспілок, принцип законності, принцип гласності, принцип членства та добровільності об’єднання, принцип рівності профспілок. Дисертант приділяє увагу функціям профспілок як основним, головним напрямкам, їхньої діяльності з вирішення завдань, які стоять перед ними, серед яких виокремлюються: економічна, захисна, культурно-виховна, нормативна та організаційна, в роботі аналізується ресурс кожної з функцій.

Розділ 2 «Легалізація, контроль, припинення діяльності профспілок: адміністративно-правове регулювання» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Процедура легалізації професійних спілок: адміністративно-правовий аспект» зазначається, що легалізація професійних спілок – це вид адміністративної процедури (заявної, ініціативної, складної, динамічної), регламентованої нормами адміністративного права, що передбачає набуття професійною спілкою спеціального статусу та внесення її до відповідного реєстру. У підрозділі аналізуються доктринальні правові положення, безпосередньо присвячені адміністративним процедурам, виокремлюються їх особливості в аспекті регулювання легалізації, контролю, припинення діяльності профспілок. Автор детально розглядає співвідношення державної реєстрації та легалізації, доводить специфіку легалізації профспілок. Для вдосконалення процедури легалізації професійних спілок у роботі обґрунтовується доцільність таких заходів: 1) спростити й знизити вартість процедури реєстрації профспілок; 2) чітко врегулювати порядок легалізації профспілок (наприклад, скоротити термін їх реєстрації/легалізації, підстави для відмови або інші засоби реагування на невідповідність документів вимогам чинного законодавства); 3) внести зміни до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», зокрема до ст. 16, та чітко визначити перелік документів, необхідних для підтвердження їх статусу; 4) у подальшій перспективі ухвалити новий спеціальний закон про професійні спілки, який би відповідав положенням Конституції України (право про свободу створення профспілок) та усунув би суперечності між чинними законами; 5) законодавчо закріпити особливості легалізації місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, у т.ч. профспілок.

Підрозділ 2.2 «Контроль за діяльністю професійних спілок» присвячено висвітленню сутності, значення контролю як виду адміністративної процедури в цілому, його співвідношенню із суміжними поняттями – моніторингом, наглядом, спостереженням та ін.; автором виокремлено особливості контролю взагалі, а також контролю за діяльністю професійних спілок зокрема, які полягають, перш за все, у відсутності єдиного державного органу як спеціального суб’єкта контролю, єдиного нормативного базису контролю, значній ролі внутрішнього контролю. Автор зупиняється на аналізі існуючих різновидів контролю за діяльністю професійних спілок і виокремлює проблемні питання його фактичного здійснення. На підставі узагальнення матеріалу пропонується авторське визначення державного контролю за діяльністю професійних спілок та формулюються конкретні пропозиції щодо вдосконалення його засад шляхом внесення змін до законодавства.

Підрозділ 2.3 «Припинення діяльності професійних спілок» присвячений характеристиці припинення діяльності професійних спілок як різновиду адміністративної процедури. У роботі доводиться, що припинення діяльності професійних спілок може бути здійснене шляхом ліквідації та реорганізації. Способами реорганізації професійних спілок є злиття, приєднання або поділ; кожен спосіб має свої особливості, однак всі вони зумовлюють створення нової профспілки. Ліквідація ж є остаточним припиненням будь-якої діяльності профспілки і здійснюється у встановленому законодавством порядку шляхом проведення ряду послідовних дій: прийняття рішення про ліквідацію, призначення ліквідаційної комісії, встановлення порядку і строків проведення ліквідації, а також строку для заявлення претензій кредиторів, проведення власне ліквідаційної процедури, розподілу залишків майна, закриття рахунків у банку та зняття з обліку в державних органах, скасування державної реєстрації профспілки органом державної реєстрації, виключення профспілки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Розділ 3 «Основні шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності профспілок» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності профспілок та основні напрямки його запозичення в Україні» обґрунтовується доцільність комплексного підходу до вирішення відповідного питання з акцентом на врахуванні зарубіжного досвіду організаційних моделей існування профспілок (аналізуються три групи держав з особливостями місця і ролі, організаційно-правових форм функціонування профспілок). Досвід зарубіжних країн у досліджуваній сфері є досить різноманітним, що є результатом поєднання національних, правових, історичних традицій тієї чи іншої держави, тому в роботі пропонується, враховуючи вектори зовнішньої політики, пріоритети нормотворчості, досліджувати відповідний досвід зарубіжних країн, причому позитивний та апробований часом – запозичувати, а негативного – уникати. Доведено неможливість наполягання на виключному запозиченні досвіду правового регулювання порядку створення і діяльності профспілок однієї-двох країн – повинен бути зважений підхід у дослідженні досвіду країн Західної Європи, США, пострадянських країн. Найбільш прийнятним для України вважається таке: уніфікація і систематизація в єдиному нормативно-правовому акті засад процедур створення і припинення діяльності профспілок (досвід США), спрощеність реєстраційних процедур (досвід ФРН), фінансова доступність, здешевлення процедур реєстрації та припинення (досвід ФРН, США), контроль за здійсненням таких процедур (досвід РФ, Республіки Казахстан), запровадження єдиної нормативно визначеної моделі реєстрації і припинення діяльності профспілок (Республіки Польща), абсолютна визначеність правової термінології (Республіки Польща) тощо.

У підрозділі 3.2 «Перспективи розвитку адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності професійних спілок в Україні» аналізуються наявні законопроекти, положення яких тією чи іншою мірою спрямовані на врегулювання відносин за участю професійних спілок щодо порядку їх створення, функціонування та припинення діяльності, зокрема: проект Закону України «Про громадські організації», проект Адміністративно-процедурного кодексу України, виокремлюються позитивні та дискусійні положення, формулюються пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в аспекті регулювання порядку створення, функціонування та припинення діяльності професійних спілок. З метою вирішення дискусійних питань, усунення проблем правозастосовчого характеру у відповідній сфері відносин дисертантом запропоновано: прийняття кодифікованого нормативно-правового акту з питань адміністративної процедури – Адміністративно-процедурного кодексу України, положення якого поширюватимуться й на процедури за участю професійних спілок: порядок їх створення, контроль, легалізацію, припинення діяльності; внесення змін та доповнень до положень спеціального Закону України «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності» в частині узгодження його положень та положень майбутнього Адміністративно-процедурного кодексу України щодо адміністративних процедур реєстрації, контролю, припинення діяльності професійних спілок; внесення змін до Закону України «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності» в частині спрощення, здешевлення процедур реєстрації, контролю, припинення діяльності професійних спілок, а також у частині посилення ролі самоконтролю профспілок, зростання ролі громадськості в контролі за діяльністю профспілок; спрощення моделі взаємовідносин профспілок із державними органами реєстрації, а також із правоохоронними органами.