АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОВО–КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання правового забезпечення житлово-комунального господарства в Україні є одним з найбільш актуальних у сучасній правовій науці через недостатній рівень вивчення специфіки ринкових відносин в житлово-комунальному господарстві, необхідність впровадження нових підходів до управління в даній сфері та теоретичного осмислення й оцінки результатів реформи, що дасть змогу визначити як позитивні здобутки, так й проблемні моменти в ході її проведення з метою подальшого вирішення на основі формування сприятливих регуляторних умов.

Розвиток ринкової, соціально орієнтованої економіки вимагає нових підходів до регулювання такої важливої сфери як житлово-комунальна, через яку реалізуються інтереси кожної людини. Ця надзвичайно важлива галузь надає фізичним і юридичним особам необхідні житлово-комунальні послуги та забезпечує життєдіяльність усієї суспільної системи. У сфері житлово-комунального господарства України функціонує близько 5 тис. підприємств і організацій, експлуатується майже 25 % основних засобів, задіяних в економіці держави, зайнято 5 % працездатного населення. Разом із тим, незважаючи на потужний потенціал, житлово-комунальне господарство перебуває у кризовому стані. Не створено передумов для забезпечення стабільного розвитку галузі, покращання якості житлово-комунального обслуговування. Не повною мірою вирішується питання відшкодування тарифами вартості житлово-комунальних послуг (рівень відшкодування послуг водопостачання – 94,5 %, водовідведення – 92,9 %, теплопостачання – 82,9 %, з утримання житла – 89,2 %). На підприємствах житлово-комунального господарства не забезпечена своєчасна виплата заробітної плати працівникам.

Очевидно, що стан і специфіка житлово-комунального господарства, його функціонування на сучасному етапі вимагають нових підходів до реформування. І оскільки ця сфера, безпосередньо пов'язана з добробутом населення, задоволенням його потреб життєзабезпечення, головною задачею держави зараз є досягнення рівноваги між інтересами держави і людини, зняття соціальної напруженості, досягнення кінцевої мети – підвищення якості життя людей.

Саме під таким кутом зору в дисертації аналізувалися теоретико-методологічні розробки представників вітчизняної і зарубіжної науки, які працюють, передусім, в галузях адміністративного права, теорії управління, загальної теорії держави та права, зокрема: В. Авер’янова, В. Білоуса, Ю. Битяка, І. Голосніченка, В. Колпакова, А. Комзюка, Т. Кравцова, В. Курила, Н. Нижник, Т. Проценка, О. Рябченко, В. Шамрая та інші.

До дослідження проблем регулювання у сфері житлово-комунального господарства звертались в основному вчені економісти, окремі фахівці адміністративного права та практики, зокрема: С. Дорогунцов, В. Ніколаєв, Н. Олійник, Г. Онищук, В. Пустовойтов, М. Пухтинський, К. Рабенхорст, О. Костусев, Л. Кузьменко, О. Мельник, Т. Строкань, Г. Семчук, Р. Сиротяк, М. Федуняк та інші.

Проте, науково-практичні розробки у сфері житлово-комунального господарства не торкнулися особливостей правового забезпечення. Недостатньо проаналізовано правові засади реформування і розвитку галузі, а також негативні фактори у цій сфері. Недостатньо ефективно використовується податковий інструментарій регулювання. Потребують удосконалення адміністративно-правові умови розвитку житлово-комунального господарства.

Невирішеність зазначених питань зумовили вибір теми, її актуальність та сформували цільову спрямованість дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану Комплексного наукового проекту “Актуальні проблеми організації і функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні” (номер державної реєстрації 0105U002565) Національного аграрного університету, у розробці якого дисертант брав безпосередню участь.