ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Екологічна криза є проблемою, яка стосується всього світового співтовариства, породжена протиріччями між суспільними інтересами і навколишнім природним середовищем. Стан навколишнього природного середовища в Україні , на думку фахівців, погіршується, потенційно небезпечні об’єкти атомного, енергетичного, хімічного, транспортного, металургійного, машинобудівного та інших комплексів створювалися й експлуатувалися, а деякі продовжують експлуатуватися, без належного врахування всіх складників екологічної й технічної безпеки.

Стаття 16 Конституції України проголошує, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави. Життя й діяльність держави і суспільства, таким чином, прямо пов’язується зі станом екологічної безпеки, підвищенням якості й ефективності роботи природоохоронних органів. У нинішніх умовах на природоохоронну діяльність впливає низка об’єктивних і суб’єктивних чинників, породжених новими соціально-економічними умовами господарювання, які стосуються вирішення багатьох важливих завдань, що постають перед державою та суспільством з переходом до ринкових відносин.

Система природоохоронних заходів, спрямованих на збереження оточуючого природного середовища, протиставлена державою правопорушенням у галузі охорони природи. Однак вона не адекватна стану деліктності, недостатньо розроблені й проблеми причин правопорушень, їх попередження, усунення наслідків і відшкодування завданої шкоди у цій сфері, невідпрацьовано механізм адміністративно-примусового впливу на правопорушників (фізичних і особливо юридичних осіб), а також відновлення природних ресурсів.

Актуальність досліджуваної теми пояснюється й тим, що характеристика системи адміністративних правопорушень та їх конкретних складів, аналіз питань практичного застосування заходів адміністративного примусу, особливостей їх застосування має важливе значення для опрацювання аргументованих пропозицій щодо законодавчого регулювання відносин у цій сфері та рекомендацій по активізації боротьби з екологічними правопорушеннями.

Разом із тим деякі актуальні й важливі проблеми змісту й реалізації законодавства про адміністративні правопорушення не одержали ще комплексного, системного освітлення в адміністративно-правовій літературі. У повній мірі до них необхідно віднести питання щодо адміністративно-правових заходів охорони довкілля. На даний час комплексні дослідження адміністративно-правових заходів охорони навколишнього природного середовища, динаміки цього виду правопорушень, специфіки їх попередження чи припинення не провадилося. За таких умов виникає необхідність в аналізі системи адміністративних правопорушень у галузі охорони природи, в поглибленому науковому аналізі проблем охорони довкілля адміністративно-правовими заходами.

Викладеним вище, а також тривалим вивченням та узагальненням практики діяльності органів управління, природоохоронних органів, природоохоронної діяльності прокуратури та органів адміністративної юрисдикції в сфері екології й зумовлено вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до Комплексної цільової програми № 0186.0.070865 “Права людини і проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування”.