АЛЕРГІЯ ДО ТАРГАНІВ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ ТА АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ

Краткое содержание

          Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань нами було проведено алергологічне обстеження 236 пацієнтів з БА та/або АР (основна група) та осіб без клініко-анамнестичних ознак будь-яких АЗ (контрольна група). Основну групу склали 236 осіб (113 чоловіків і 123 жінки). Вік обстежених коливався від 18 до 60 років, середній вік становив (30,2+3,25) років. За допомогою загальноприйнятих у алергології методів досліджень АР був діагностований у 126 чол. (53,39%), БА – у 71 особи (30,08%), поєднання БА з АР мало місце у 39 (16,53%) обстежених.

          Схема алергологічного обстеження осіб з АЗ включала: збирання алергологічного анамнезу, шкірне тестування (ПТ) з алергенами різних видів тарганів, а також з іншими внутрішньожитловими алергенами (побутові, епідермальні, пилкові), визначення рівня загального IgE в сироватці крові, функції зовнішнього дихання (ФЗД). З’ясування особливостей алергологічного анамнезу проводилося за складеною нами анкетою з урахуванням типових питань, передбачених при обстеженні хворих на АЗ. При збиранні алергологічного анамнезу враховувалися наявність чи відсутність тарганів в житлових та робочих приміщеннях в даний час або в минулому, ефект від елімінації цих комах або, напроти, погіршення перебігу АЗ при відновленні контакту з ними.

          Для постановки шкірних проб використовувались алергени рудого німецького, чорного американського та чорного мадагаскарського тарганів, домашнього пилу (ДП), кліщів, пір’я подушок, шерсті домашніх тварин, пилкові алергени виробництва Вінницького МП “Імунолог”. Шкірні тести особам основної групи виконували у період ремісії АЗ і при відсутності інших протипоказань до тестування in vivo з алергенами. Постановка та оцінка результатів шкірних проб здійснювалася згідно вимог Наказу МОЗ України та АМН України за № 127/18 від 02.04.02.

            Лабораторні алергологічні методи складались з визначення рівня загального IgE у сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізатору.  Для визначення порушень бронхіальної прохідності проводилася спірографія з визначенням основних показників ФЗД за загальноприйнятою методикою.

          СІТ проводилася хворим на БА або АР в період ремісії АЗ класичним парентеральним шляхом із застосуванням алергенів рудого німецького або чорного американського тарганів (основна) або комплексним алергеном ДП (контрольна група) за затвердженою МОЗ України схемою. При цьому основна та контрольна групи були репрезентативні за статтю, віком, тяжкістю перебігу АЗ, характером попереднього лікування тощо. З метою вивчення ефективності та безпечності СІТ АлТ або комплексним алергеном ДП нами вивчено результати її проведення у 80 пацієнтів з БА або АР та гіперчутливістю до АлТ. З числа обстежених 22 пацієнти з АР та 20 хворих на БА отримували СІТ алергенами тарганів. Іншим 38 обстеженим (20 осіб з АР і 18 з БА) СІТ проводилася алергеном ДП. Результати лікування хворих оцінювалися після 12-місячного курсу СІТ АлТ або алергеном ДП за динамікою клініко-функціональних показників, що характеризують перебіг БА та АР, даних шкірного тестування з відповідними алергенами і рівня концентрації загального IgE у сироватці крові.