АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ В УКРАЇНІ: СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Конституція України (ст.6) проголосила, що організація державної влади побудована на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади. Практична реалізація цього важливого здобутку світової політико-правової думки значною мірою пов'язана зі зміцненням правового статусу органів правосуддя. У демократичній правовій державі суд має користуватись не меншим авторитетом, ніж органи законодавчої та виконавчої влад. Винятково важливою є його роль як органу, призначеного для розв'язання конфліктів на ґрунті реалізації права, захисту прав і законних інтересів людини і громадянина, які відповідно до ст.3 Основного Закону держави складають зміст її діяльності, а також прав юридичних осіб і трудових колективів, загальнодержавних і загальносуспільних інтересів.

Зміцнення правового статусу судів, певна переоцінка їх ролі в суспільстві пов'язані із здійсненням в Україні судово-правової реформи, відправною точкою для якої стала її Концепція, схвалена Верховною Радою України 28 квітня І992 року. Реалізація судово-правової реформи передбачає вдосконалення як законодавства про судоустрій, так і норм процесуального законодавства, що регламентують відправлення правосуддя. Якісний «стрибок» у реформуванні системи правосуддя стався у 2001-2003 роках, коли було прийнято новий Закон «Про судоустрій України» та внесено низку принципово важливих змін і доповнень до кримінально-процесуального, цивільного процесуального та господарського процесуального законодавства. На черзі - прийняття Адміністративного процесуального кодексу України.

Водночас практична реалізація судоустрійного і судово-процесуального законодавства висвітлила низку нових проблем, які вимагають теоретичного осмислення, і конкретних пропозицій з вдосконалення правозастосувальної практики. Серйозної доробки вимагають опубліковані проекти Адміністративного процесуального кодексу України.

У судовій системі України визначне місце посідають апеляційні суди регіонального рівня та Апеляційний суд України. Запровадження принципово нового для України апеляційного порядку перегляду судових рішень також вимагає ретельного наукового аналізу їх діяльності на першому етапі «малої судової реформи» і вироблення відповідних практичних рекомендацій. Особлива увага при цьому має бути приділена питанням судового управління, в тому числі взаємовідносинам апеляційних судів з іншими ланками судової системи та органами Державної судової адміністрації України.

Проблеми судоустрою і судового управління, зокрема, діяльності обласних судів - попередників нинішніх апеляційних судів, а також арбітражних (нині господарських) судів були предметом досліджень багатьох вчених України та Російської Федерації і суддів-практиків, таких, як В. Авер'янов, О. Альохін, Т. Андрусяк, Д. Бахрах, В. Беляневич, С. Бойков, В. Бойко, В. Бринцев, С. Василюк, І.Вернидубов, Л. Давиденко, Ю. Грошевий, Л. Гамбург, В. Євдокимов, С. Ківалов, М. Клеандров, Н. Клименко, І. Коліушко, О. Костенко, В. Кройтор, І. Марочкін, М. Міхеєнко, В. Молдован, І. Мурашин, М. Орзіх, Ю. Полянський, Д. Притика, М. Руденко, М. Савенко, М. Семенов, В. Сердюк, В. Стефанюк, В. Смородинський, Н. Сібільова, М. Тітов, Б. Футей, П. Шевчук, М. Штефан, В. Шишкін, Н. Юзікова та інші.

Попри значний вклад, який внесли ці науковці у розроблення проблем судоустрою і судочинства, переважна більшість їх робіт стосувалася періоду до початку судово-правової реформи в Україні, яка особливо інтенсивно почала проводитись у життя в останні роки. Наукові публікації цього періоду носять переважно фрагментарний характер, а організаційно - правові проблеми діяльності апеляційних судів взагалі не були предметом наукового дослідження.

Наведеними чинниками і зумовлено вибір теми дисертаційного дослідження. Робота виконана на кафедрі організації судових і правоохоронних органів Одеської національної юридичної академії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження тісно пов'язаний з планами науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії відповідно до Державної цільової комплексної програми «Проблеми удосконалення, організації і діяльності суду і правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави» (державна реєстрація № 186.0.09931).