Безчотшкова Алiна Олегiвна В1ДЕО1ГРИ В СИСТЕМ1 СОЦ1АЛЬНИХ КОМУН1КАЦ1Й

Краткое содержание

У «Встуш» обгрунтовано актуальнiсть роботи, визначено ii наукову новизну та практичне значення, розмежовано предмет i об'ект дослiдження, поставлено мету та вщповщш завдання до роботи, надано огляд джерельно!’ бази та методiв дослiдження, описано структуру дисертацп, надано перелiк публiкацiй авторки та здшснено опис процесу апробацп роботи.
Роздiл 1 «Теоретико-методолопчш та джерелознавчi засади досл1дження вщео^ор» присвячений аналiзу та систематизацii науково1’ лггератури з теорii та iсторii вщеотер. На основi аналiзу та узагальнення актуальних теорiй запропоновано визначення гри та вiдеогри в соцiальнокомунiкацiйному аспекта Спираючись на технологiчнi етапи розвитку комп’ютерних технологiй, видiлено 5 етатв розвитку вiдеоiгор. Доведено, що вщеогра в сучасних соцiальних комунiкацiях е каналом комушкацп. На основi аналiзу науково1’ лiтератури та оброблення статистичних даних компанш- лiдерiв поширення та продажу вщео^ор визначено жанрову домшанту вiдеогри та набори константних мехашк для найбiльш поширених жанрiв, таких як: екшн, стратепя, рольовi ^и, спортивнi iгри, симулятори, пригоди, пазл; описано !х жанрову своерiднiсть.
У тдроздш 1.1 «Гра та ii вплив на поведтку людини» розглянуто явище гри в iсторичнiй дiахронii. Першi спроби осмислення феномену вщеотер були здiйсненi у 80-х рр. ХХ столптя зарубiжними вченими через вщсутнють розвинено1’ iндустрii вiдеоiгор на вггчизняному просторi. Аналiзуючи вiтчизняну наукову л^ературу, можна видiлити найбiльш популярш теми з вивчення вiдеоiгор: вплив комп’ютерних ^ор на психологiчний розвиток дггей, використання вiдеоiгор у сферi освiти та науки, прикладний аспект щодо 1хньо1’ розробки та вивчення можливостей штучного iнтелекту. Серед англомовних дослщжень видiлено метадослiдження, що спираються на комплексний тдхщ до вивчення вщеотер. У XXI столiттi з’явилися роботи, що замiнили вивчення вщео^ор в межах наратологii, коли вщеогра розглядалася як текст, вивченням вщеогри як геймплею, що будуеться на правилах. Це означало змшу методолопчного пiдходу, декодування мови гри як принципово iншоi, вiдмiнноi вщ наративу когнiтивноi та комунiкативноi структури. Професор Г. Дженкшс в робот «Переосмислення змiн у ЗМ1: естетика переходу» (2003) розглядае вщео^ри як рiзновид сторiтеллiнг-медiа, до яких вш вiдносить кiнофiльми, романи та комжси. Використання трансмедiйних технологiй у вщео^рах дозволяе автору розглядати вiдеогру як трансмедшний сторiтеллiнг.
У пiдроздiлi 1.2 «Вгдеоггри як медгаканал масовог комуткацй» проанаизовано та описано комушкацшну природу вщеотер та 1х специфiчнi риси. Диференцшовано поняття «комп’ютерна» та «вщеогра». Запропоноване визначення вiдеогри в сощальнокомушкацшному аспектi. В процесi масово1' комушкацп сучасна вiдеогра за класичною моделлю Дж. Лассуелла в послiдовностi комушкатор-повщомлення-канал-комушкант-ефект виступае в якостi каналу комушкацп. Процес кодування/декодування шформацп в мультимедшному просторi вiдеогри в роботi розглянуто на основi пiдходiв структуралiзму, що дозволяе розглядати комушкацш як систему операцш зi знаками, якi забезпечують взаемодiю мiж людьми або групами людей, з метою «конструювання сощально1' реальностi» (К. Левi-Стросс) на основi спiльних цiнностей. Бiльшiсть вiдеоiгор мають на мет стимуляцiю взаемодii мiж гравцями, а iнколи, iмiтують вiртуальну комунiкацiю мiж гравцем та ^ровим персонажем, створюючи ситуацiю «симуляцii симуля^в» (Ж.Бодрiяр).
Вiдеогра не залежить вщ платформи, тому вважатимемо термiн «вщеогра» бiльш широким поняттям. Вiдповiдно до теми дослщження акцентовано увагу на розглядi вiдеогри як каналу штерактивно1' взаемодii мiж людьми або людиною та комп’ютерною програмою. Спираючись на узагальнювальну дефiнiцiю гри та наведеш характеристики вiдеогри, що були виведеш нами з iгрових практик та праць шших дослiдникiв, ми розширили наше визначення. Вiдеогра - це добровольна вiртуальна дiя, що грунтуеться на правилах та забезпечуеться комп’ютерною програмою для утворення взаемодп мiж людьми, людьми та електронним вщеопристроем з метою задоволення людських потреб (навчання, тренування, розваг та ш).
В шдроздш 1.3 «1нструментар1й геймплею та жанри вгдеоггор» розглянуто сучасш теоретичш пiдходи до типологii та дефшщп структурних одиниць вiдеоiгор. Визначено жанрову домшанту вiдеогри та специфшу найбiльш поширених жанрiв. Виявлено вщео^ри з найвищим рiвнем споживчо1' лояльности за крашами, вiковим рейтингом, жанрами; запропоновано експрес- метод визначення сегмента споживачiв iз високим рiвнем задоволеност мультимедiйним iнформацiйним продуктом, здатних стати його промоутерами.