БУРЛАКОВ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ Адміністративно-правове регулювання висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про їх апробацію та впровадження, а також щодо кількості публікацій, структури й обсягу роботи.
Розділ 1 «Теоретико-правові засади висвітлення діяльності публічної адміністрації України» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Поняття висвітлення діяльності публічної адміністрації України» визначено, що, отримуючи інформацію про діяльність публічної адміністрації, звертаючись за нею, громадяни реалізують своє конституційне право, а на органи державної влади та органи місцевого самоврядування покладено обов’язок з її надання, в тому числі шляхом висвітлення у засобах масової інформації.
Визначається, що головна роль у висвітленні діяльності публічної адміністрації в Україні належить засобам масової інформації (ЗМІ). Традиційно органи влади в Україні протягом багатьох років не вдавалися в деталі використання тих чи інших форм і методів своєї діяльності. В сучасних умовах побудови правової, демократичної держави публічна адміністрація як ніколи стала потребувати об’єктивного висвітлення своєї діяльності.
Звертається увага на недосконалість термінології, що використовується у Законі України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». У цьому зв’язку в роботі наводяться такі поняття, як «висвітлення діяльності публічної адміністрації», «висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації», «інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування».
У підрозділі 1.2 «Мета, завдання та принципи висвітлення діяльності публічної адміністрації України» доведено, що метою висвітлення діяльності публічної адміністрації є утвердження свободи слова в Україні, розбудова якісного інформаційного простору, забезпечення прозорості та відкритості у діяльності суб’єктів владних повноважень через залучення засобів масової інформації, а також створення механізмів реалізації конституційного права кожного на доступ до інформації та участь в управлінні державними справами. Саме тому запропоновано доповнити Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».
Визначені основні завдання висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Акцентовано увагу на тому, що висвітлення діяльності публічної адміністрації може відбуватися у двох формах: активній та пасивній.
Доведено, що під принципами висвітлення діяльності публічної адміністрації слід розуміти закріплені в діючому законодавстві України основні ідеї, що характеризують сутність, правову природу, зміст і юридичне призначення оприлюднення відомостей про діяльність публічної адміністрації та визначають подальший законодавчий розвиток і порядок одержання, збирання, створення, поширення, використання й зберігання інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб про роботу цих органів.
Аргументовано необхідність доповнення Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» статтями наступного характеру: Ст. *** «Мета висвітлення діяльності публічної адміністрації»; Ст.*** «Інформація, що підлягає обов’язковому оприлюдненню в засобах масової інформації»; Ст. *** «Основні принципи висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування».
У підрозділі 1.3 «Державне замовлення на висвітлення діяльності публічної адміністрації України» визначено, що основним замовником на висвітлення діяльності публічної адміністрації України є Державний комітет телебачення та радіомовлення України, який формує завдання та особливості реалізації державної політики у сфері телебачення і радіомовлення. Вказаний публічний орган є замовником на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, здійснює методологічне забезпечення та координує діяльність державних телерадіоорганізацій, проводить моніторинг змістовного наповнення теле- та радіопрограм, вироблених державними телерадіоорганізаціями, а також здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.
На підставі теоретичних досліджень категорій «замовлення» та «державне замовлення» доводиться, що державне замовлення на висвітлення діяльності публічної адміністрації – це засіб державного регулювання об’єктивного та всебічного висвітлення інформації щодо діяльності публічної адміністрації шляхом укладення адміністративних договорів. Відповідно автором вносяться пропозиції щодо змін і доповнень до ст. 1 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» щодо дефініції «державне замовлення на висвітлення діяльності публічної адміністрації» та ознак зазначеного поняття.
Розділ 2 «Правове регулювання висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації» складається з чотирьох підрозділів.
У підрозділі 2.1 «Нормативно-правове регулювання висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації» здійснено детальний аналіз законів України, якими врегульовано відносини в сфері висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації. Доведено, що фундаментальним у сфері висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» не враховано велику кількість теоретичних положень та не врегульовано окремі сторони досліджуваної сфери. Саме тому було запропоновано доповнити зазначений акт положеннями такого змісту: ст. 12-1 «Порядок висвітлення діяльності судів загальної юрисдикції України та Конституційного Суду України»; ст. *** «Акредитація журналістів, інших творчих та технічних працівників засобів масової інформації, а також незалежних журналістів і технічних працівників при органі державної влади або органі місцевого самоврядування».
Аргументовано необхідність внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: статтю 212-3 «Порушення права на інформацію» викласти в наступній редакції: «Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи або ненадання інформаційних послуг відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень», «Про інформаційні агентства» та «Про засади запобігання і протидії корупції», або на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У підрозділі 2.2 «Засоби масової інформації та інформаційні агентства як суб’єкти висвітлення діяльності публічної адміністрації України» визначено, що під засобом масової інформації слід розуміти спеціальний суб’єкт інформаційної діяльності, який здійснює діяльність щодо збирання, поширення, висвітлення та розповсюдження інформації на засадах публічності, відкритості та доступності через друковані, аудіо-, відео- чи електронні носії.
Виокремлено особливості засобів масової інформації: 1) масовість аудиторії; 2) формою поширення інформаційної продукції є друковані, аудіо-, відео- та електронні носії; 3) періодичність (наприклад, випуск друкованого засобу масової інформації не рідше одного разу на рік); 4) публічність, тобто необмежене та не персоніфіковане коло суб’єктів.
Розкрито теоретичні підходи науковців щодо моделей засобів масової інформації та їхніх функцій, а також процедуру реєстрації ЗМІ. Запропоновано їх класифікацію.
Обґрунтовано необхідність розробки законопроекту «Про мережеві (Інтернет-) засоби масової інформації».
Розкрито правовий статус інформаційних агентств як спеціальних суб’єктів інформаційної діяльності України. Здійснено їх класифікацію.
У підрозділі 2.3 «Публічна адміністрація України як суб’єкт висвітлення діяльності засобами масової інформації» акцентовано, що для систематизації процесу висвітлення діяльності публічної адміністрації органи влади повинні реорганізувати свою роботу.
Проаналізовано роботу підрозділів органів влади, до компетенції яких належить висвітлення діяльності публічної адміністрації засобами масової інформації.
Наголошено, що на законодавчому рівні не затверджений рекомендаційний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів органів публічної адміністрації, що дав би змогу хоча б приблизно визначитися в штатно-структурних одиницях, які були б відповідальними за порядок висвітлення інформації про діяльність органів публічної адміністрації.
Аргументовано, що процес висвітлення порядку діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації характеризується наявністю недоліків, які погіршують обізнаність громадян про результати діяльності публічної адміністрації. Тому автором запропоновано ряд заходів з їх усунення.
У підрозділі 2.4 «Органи внутрішніх справ України як суб’єкт висвітлення діяльності засобами масової інформації» зазначено, що органи внутрішніх справ України, відповідно до чинного законодавства, з одного боку, як суб’єкт владних повноважень є суб’єктом інформаційних правовідносин, а, з іншого – як центральний орган виконавчої влади є суб’єктом, діяльність якого підлягає висвітленню засобами масової інформації.
Надано визначення діяльності органів внутрішніх справ із висвітлення діяльності засобами масової інформації.
Стверджується, що органи внутрішніх справ України як суб’єкт висвітлення діяльності засобами масової інформації мають певні особливості, зокрема це стосується специфічного характеру інформації, способів та каналів її розповсюдження та структури підрозділів, на які покладені відповідні завдання.
Розділ 3 «Порядок висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 3.1 «Місце процедури висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації в системі адміністративного процесу» доведено, що процедура висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації відноситься до адміністративно-процедурних проваджень управлінського типу. Відповідно, провадження з висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації – це видова частина адміністративно-процедурного провадження, що має управлінську сутність і може бути визнана як правовий підінститут, у рамках якого регулюються процедурні відносини щодо висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації та забезпечується послідовний, законодавчо визнаний, порядок вирішення адміністративної справи по одержанню, збору, створенню, поширенню, використанню та зберіганню інформації суб’єктів публічної адміністрації засобами масової інформації.
Досліджуючи сутність даного провадження, виокремлено його юридичні властивості: провадження має управлінський характер, що реалізує основну мету держави, пов’язану з об’єктивним і повним висвітленням діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації з метою інформування населення про реалізацію поставлених обов’язків: долю росту економіки, підвищення рівня життя населення та добробуту держави в цілому; коло суб’єктів даного провадження чітко визначено законодавчими актами України; специфіка процедури провадження характеризується: оперативністю, економічністю, простотою, короткими термінами, що притаманні природі адміністративно-процедурної діяльності; дане провадження узагальненого правового регулювання на державному рівні необхідно для чіткості, своєчасності та повноти висвітлення інформації.
Досліджені мета, завдання та принципи провадження з висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації.
У підрозділі 3.2 «Стадії процедури висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації» визначено, що ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує можливість засобам масової інформації право інформувати громадськість, а громадськості гарантує право отримувати інформацію, зокрема щодо питань діяльності публічної адміністрації України. Порядок висвітлення даної діяльності повинен мати чітко встановлений законодавцем характер і, відповідно, складатися з нормативно-встановлених стадій провадження щодо висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації.
Дослідження зазначеного провадження надало можливість виокремити наступні стадії: стадію збору, оброблення, створення та підготовки до поширення офіційної інформації про діяльність публічної адміністрації України; стадію випуску і розповсюдження (висвітлення) інформації (інформаційної продукції) про діяльність публічної адміністрації України; стадію споживання інформації (інформаційної продукції) про діяльність публічної адміністрації України. На підставі детального аналізу вищезазначених стадій дисертантом внесено пропозиції щодо доповнення Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», а саме – перелік прав та обов’язків як надавачів, так і споживачів інформаційної продукції.
У підрозділі 3.3 «Особливості процедури висвітлення діяльності органів внутрішніх справ України засобами масової інформації» зазначено, що інформаційна політика МВС України сьогодні спрямована на подальший розвиток відкритості та прозорості в діяльності органів внутрішніх справ, активізації профілактично-роз’яснювальної роботи серед широких верств населення, координації заходів з формування позитивного іміджу працівника органів внутрішніх справ. Зазначається, що, не зважаючи на досить відкритий характер відносин органів внутрішніх справ України із суспільством, який спостерігається сьогодні, все ж їхня діяльність, здебільшого, має оперативний характер, саме тому такі взаємовідносини є специфічними.
Доводиться, що провідним завданням органів внутрішніх справ сьогодні є розвиток відносин рівноправності у взаємній діяльності з засобами масової інформації. Адже оцінкою взаємодії органів внутрішніх справ із громадськістю є довіра громадян.
Зазначається, що на сьогодні не існує законодавчо регламентованого порядку висвітлення діяльності органів внутрішніх справ засобами масової інформації. Вважається, що загальний порядок висвітлення діяльності публічної адміністрації розповсюджується і на органи внутрішніх справ. Разом з тим, специфічна діяльність даного органу не дозволяє погодитися із зазначеним. Саме тому автором пропонується затвердити наказом МВС України «Порядок висвітлення діяльності органів внутрішніх справ засобами масової інформації».