Чомахашвілі О.Ш. Адміністративно-правове регулювання охорони прав на промислові зразки в Україні

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність та ступінь дослідження; наголошено на зв’язку роботи з науковими планами та програмами; окреслено мету та основні завдання дослідження; вказано на його наукову новизну, теоретичне та практичне значення; визначено основні методологічні засади роботи; подано інформацію про апробацію результатів, а також висвітлено положення, що виносяться на захист.

Розділ перший “Охорона прав на промислові зразки як об’єкт адміністративно-правового регулювання” містить три підрозділи, які присвячені історичному розвитку інституту охорони прав у відповідній сфері відносин у законодавстві та правовій науці, загальнотеоретичним питанням визначення поняття та окреслення специфічних ознак охорони прав на промислові зразки як об’єкта адміністративно-правового регулювання, вивченню зарубіжного досвіду охорони прав на промислові зразки.

У підрозділі 1.1 “Історичні періоди  розвитку інституту охорони прав на промислові зразки” досліджено історичні причини виникнення охорони прав на промислові зразки та її нормативно-правового закріплення. Особливу увагу приділено критеріям патентоспроможності, які висувалися до промислових зразків в різні періоду часу. Розглянуто передумови виникнення і становлення правової охорони промислових зразків, досліджено поняття промислового зразка та визначено його функції.

У результаті осмислення праць вчених-правознавців та істориків автор по-новому розглядає проблеми юридичної оцінки правових та організаційних основ становлення і розвитку системи охорони прав на промислові зразки. Акцентується увага на тому, що труднощі у розвитку сучасної системи охорони прав на промислові зразки багато в чому обумовлені тими ж обставинами, які не враховувалися і в минулому – це неузгодженість законодавства, відсутність чіткої регламентації порядку набуття та захисту прав на промислові зразки, відсутність стимулювання промислового дизайну.

Встановлено, що правова охорона найбільш актуальна в ті історичні періоди, коли активно і потужно працює виробництво товарів побутового вжитку. Здобувач відстежує позитивну історичну тенденцію до деталізації регулювання суспільних відносин щодо набуття та здійснення прав на промислові зразки.

Особливу увагу приділено процесу становлення законодавства України про охорону прав на промислові зразки. Значну групу нормативно-правових джерел щодо прав на промислові зразки формують міжнародно-правові акти, до яких приєдналася Україна, аналізу яких у роботі приділено особливу увагу.

Обґрунтовано пропозицію щодо доцільності використання позитивного історичного досвіду з метою створення правової системи охорони всіх форм інтелектуальної власності з урахуванням інтересів як заявника, так і суспільства.

У підрозділі 1.2 “Поняття та ознаки охорони прав на промислові зразки як об’єкта адміністративно-правового регулювання” обґрунтовано думку, що охорона прав на промислові зразки – це інститут інтелектуальної власності, який становить комплексне правове утворення, що перебуває одночасно під впливом норм приватного та публічного права. Характеристику зазначеного інституту здійснено через встановлення сутності та змісту таких категорій, як “право інтелектуальної власності”, “об’єкти інтелектуальної власності”, “права на промисловий зразок”.

Проаналізовано загальнодоктринальні положення стосовно охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності як об’єкта адміністративно-правового регулювання та узагальнено погляди вчених-адміністративістів, зокрема: В.Б. Авер`янова, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, В.К. Колпакова, В.Т. Комзюка, В.В. Конопльова, О.В. Кузьменко, С.В. Ківалова, С.В. Лихачова, Н.Р. Нижник, Ю.В. Пирожкової, О.П. Рябченко, В.К. Шкарупи та інших. На підставі аналізу запропоновано виокремити інститут охорони прав інтелектуальної власності і розглядати його як окремий правовий інститут, що включає в себе інститут охорони прав на промислові зразки. Пропонується розглядати адміністративно-правове регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки як складову системи державного регулювання, а під терміном “права на промисловий зразок” сприймати ніщо інше, як систему виключних прав на результати інтелектуальної діяльності у сфері промислового дизайну. Уточнено поняття “промисловий зразок” як твір у галузі художнього конструювання, що являє собою вирішення промислового виробу у вигляді креслення, малюнку, фотографії.  З’ясовано співвідношення термінів “охорона прав на промисловий зразок” і “захист прав на промисловий зразок”. На основі аналізу різних наукових поглядів, законодавства та правозастосовної діяльності у відповідній сфері зроблено висновок, що процес охорони прав на промисловий зразок реалізується через конкретні засоби державного впливу, які існують переважно в правовій формі і можуть проявлятися насампередзавдяки  їх позитивному застосуванню.

Що ж до захисту прав на промисловий зразок, то під останнім розглянуто передбачену законодавством діяльність відповідних державних органів, насамперед, правоохоронних і контролюючих, та їх посадових осіб щодо поновлення порушеного права на промисловий зразок, припинення таких порушень, а також створення необхідних умов для притягнення до юридичної відповідальності осіб, винних у вчиненні протиправних дій, внаслідок яких було завдано шкоди правам та законним інтересам суб’єктів зазначених прав.

При визначенні необхідності адміністративно-правової охорони та захисту прав на промислові зразки, у роботі увагу акцентовано на тому, що останні, будучи прерогативою органів виконавчої влади, не можуть залежати від бажання певного суб’єкта і обмежуватися саморегуляцією, у зв’язку з чим перебувають під постійним імперативним впливом суб’єктів адміністративно-правового регулювання, тобто, іншими словами, є об’єктом адміністративно-правового регулювання.

Підрозділ 1.3 “Зарубіжний досвід охорони прав на промислові зразки” присвячено вивченню та можливості застосування позитивного досвіду адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки зарубіжних країн.

Вивчення законодавства, спеціальної літератури та практики надання охорони на промислові зразки дозволило дисертанту обґрунтувати висновок, про доцільність використання позитивного досвіду Німеччини та Франції з надання можливості заявнику двох пільг одночасно: з розкриття промислового зразка і з відстрочки публікації. Це сприятиме ефективному захисту майнових прав на промисловий зразок та отриманню максимального прибутку при впровадженні в виробництво промислового зразка.

Наголошується на доцільності використання досвіду Японії щодо законодавчого закріплення санкцій за помилкове маркування, що призводить до порушення прав на промисловий зразок, і досвіду Канади щодо проведення кваліфікаційної експертизи заявки на промисловий зразок та відповідальності заявника за запозичення промислового зразка.

Водночас, визнана доцільність диференційованого та виваженого підходу до використання позитивного досвіду іноземних держав із обов’язковим урахуванням національних, політичних, економічних та інших особливостей України.

Розділ другий “Елементи адміністративно-правового регулювання прав на промислові зразки” складається з трьох підрозділів, присвячених дослідженню поняття, мети, завдань, функцій та принципів, суб’єктів, методів і форм адміністративно-правового регулювання у вказаній сфері.

Підрозділ 2.1 “Поняття, мета, завдання, функції та принципи адміністративно-правового регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки” присвячено вивченню складових адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки.

У підрозділі на підставі осмислення праць вчених-адміністративістів та практики адміністративно-правового регулювання сформульовано авторське визначення поняття адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки як діяльність у сфері набуття, здійснення та захисту прав на промислові зразки органів виконавчої влади та посадових осіб, які входять до єдиної державної системи охорони прав інтелектуальної власності.

Підрозділ містить вказівку на те, що визначення мети є початковим етапом будь-якої діяльності, необхідною передумовою її здійснення. Метою адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки в Україні є забезпечення ефективного та стабільного функціонування системи охорони прав на результати художнього конструювання у сфері промисловості внаслідок створення надійного нормативного підґрунтя та вдосконалення практики його застосування. При цьому мета реалізується за допомогою завдань і функцій. Враховуючи той факт, що у правовій науці є випадки ототожнення цих понять, дисертант, на підставі аналізу правової, філософської літератури, пропонує їх розмежовувати і визначає завдання адміністративно-правового регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки як конкретизацію мети, основні етапи її здійснення, а функції – як зовнішній прояв властивостей суб’єктів регулювання, який характеризується самостійністю, здійснюється специфічними методами регулювання залежно від об’єкта регулювання з метою досягнення певних результатів у зазначеній сфері.

Запропоновано власний перелік функцій адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки, для більш точного з’ясування їх сутності проведено розподіл цих функцій на загальні, спеціальні та допоміжні. Наголошено, що зміст адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки реалізується через його функції, кожну з яких детально проаналізовано автором.

Принципи адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки розглядаються як правила або основоположні, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, імперативністю, об’єктивним характером, на підставі яких виникають взаємовідносини між суб’єктами адміністративно-правового регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки в Україні. Запропоновано власний перелік принципів адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки і виділено тринадцять принципів, які взаємодоповнюють один одного, із детальним розкриттям змісту і значення кожного із них.

У підрозділі 2.2 “Суб’єкти адміністративно-правового регулювання охорони прав на  промислові зразки в Україні та особливості їх діяльності” йдеться про правовий статус, завдання та функції суб’єктів адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки. Проаналізовано основні повноваження та функції Верховної Ради України у сфері охорони прав на промислові зразки; підкреслено важливість надання повноважень парламенту щодо здійснення контролю за реалізацією законодавства у цій сфері. Підкреслюється, що головна функція Верховної Ради України – законотворча. Розглянуто повноваження Президента України, наділеного управлінськими повноваженнями у сфері охорони прав на промислові зразки, що реалізуються у законотворчому процесі.

Досліджено адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державного підприємства “Український інститут промислової власності”, Державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав”, розкрито їх завдання, функції та повноваження у сфері охорони прав на промислові зразки.

Наголошено на ролі судової влади, відправлення правосуддя, що є одним із важливих напрямів захисту прав у сфері охорони прав на промислові зразки. Обґрунтовано висновок, що суб’єкти адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки – це багатокомпонентне утворення, представлене системою органів законодавчої, виконавчої та судової влади й недержавними інституціями, які взаємодіючи здійснюють адміністративно-правове регулювання у відповідній сфері.

Підрозділ 2.3 “Форми та методи адміністративно-правового регулювання правовідносин у сфері охорони прав на промислові зразки” присвячено дослідженню понятть “форма” та “форма адміністративно-правового регулювання”, на основі чого здобувач констатує, що форма адміністративно-правового регулювання – це завжди зовнішній вияв певних дій, а не самі дії суб’єктів регулювання.

Акцентовано увагу на тому, що сукупність форм і методів, які використовують суб’єкти адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки у своїй повсякденній діяльності, не є однаковою для всіх суб’єктів. Можливість застосування тих чи інших форм і методів залежить від правового положення останніх і визначається для кожного суб’єкта окремо його компетенцією. Обсяг компетенції, поряд із правами, обов’язками, відповідальністю та іншими елементами правового статусу, обумовлює види і характер форм і методів, які використовуються для реалізації функцій та досягнення мети та завдань, що стоять перед конкретними суб’єктами системи охорони прав на промислові зразки.

Визначено характерні ознаки конкретних видів форм регулювання охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, зокрема, видання правових актів управління, адміністративний договір, вчинення інших юридично значущих дій, організаційні дії (заходи) та матеріально-технічні дії, на підставі чого зроблено висновок про необхідність більш широкого впровадження у практику діяльності суб’єктів регулювання договірних форм управління, удосконалення процедури відпрацювання та прийняття правових актів управління.

На підставі загальної характеристики методів правового регулювання констатується, що вони використовуються суб’єктами регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки для забезпечення режиму законності у володінні, користуванні, розпорядженні правами на промислові зразки; про припинення порушень режиму володіння, користування, розпорядження правами на промислові зразки; притягнення осіб, що вчинили правопорушення, пов’язані з порушенням встановленого режиму володіння, користування або розпорядження правами на промислові зразки, до юридичної відповідальності.

Проаналізовано методи переконання та примусу і особливості їх застосування у сфері адміністративно-правового регулювання охороною прав на промислові зразки, сформульовано конкретні пропозиції, спрямовані на удосконалення діяльності суб’єктів адміністративно-правового регулювання щодо застосування цих методів.

Розділ третій “Напрями удосконалення адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки”, що складається із трьох підрозділів, присвячено удосконаленню механізму адміністративно-правового регулювання, юридичній відповідальності за порушення прав на промислові зразки, а також гармонізації вітчизняного законодавства у сфері охорони прав на промислові зразки із законодавством Європейського Союзу.

У підрозділі 3.1 “Удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки” проведено аналіз механізму адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки з висвітленням правових та організаційних напрямів його удосконалення та розкрито значення правових, організаційних, економічних, політичних, соціально-психологічних та морально-ідеологічних чинників, які у своїй взаємодії по-різному впливають на рівень ефективності механізму адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки, виділяючи з них як позитивні, так і негативні чинники.

На основі узагальнення наукової літератури, матеріалів практичної діяльності, статистичних даних зроблено висновок, що негативними чинниками, що спричиняють недосконалість адміністративно-правового регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки, є прогалини у законодавстві, неефективний механізм його реалізації та рівень юридичної відповідальності за правопорушення галузевого законодавства. Подолання зазначених чинників буде сприяти ефективному механізму адміністративно-правового регулювання у сфері набуття, здійснення та захисту промислових зразків.

Запропоновано напрями вдосконалення законодавства: 1) розробка концепції розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності; 2) розробка правових засад зовнішньої і внутрішньої політики щодо охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності; 3) трансформація правової системи відповідно до вимог ринкової економіки; 4) стимулювання творчої ініціативи населення; 5) розробка засад протидії недобросовісній конкуренції, антимонопольної, регіональної економічної та податкової політики; 6) упорядкування діяльності органів виконавчої влади на регіональному та місцевому рівнях.

Наведено теоретичну модель механізму адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки на сучасному етапі, яка базується на служінні народові, національним інтересам, є ефективною, підконтрольною народові, прозорою, побудованою на наукових принципах.

Механізм адміністративно-правового регулювання потребує негайного удосконалення внаслідок запровадження відповідної Концепції розвитку інтелектуальної власності в Україні, яка буде враховувати всю систему елементів адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки.

Підрозділ 3.2 “Юридична відповідальність за порушення прав на промислові зразки” присвячено розгляду способів захисту прав на промислові зразки в Україні, стану та проблемних питань притягнення порушників до відповідальності за вказані делікти, звернено увагу на недоліки, які ускладнюють вказану діяльність.

На основі чинного законодавства у сфері захисту прав на промислові зразки зазначено, що порушенням прав на промисловий зразок потрібно вважати дії з боку будь-якої особи щодо виготовлення, пропонування для продажу, введення в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, що охороняється патентом.

На підставі аналізу практики застосування господарськими судами законодавства щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку зроблено узагальнення щодо захисту прав на промислові зразки та констатується відсутність ефективного механізму правозастосування у досліджуваній сфері.

У зв’язку з викладеним вище виділено такі причини неефективності захисту прав на промислові зразки: 1) відсутність концептуального підходу до визначення того, що є об’єктом захисту у сфері інтелектуальної власності; 2) складнощі у практиці використання адміністративної відповідальності; 3) відсутність кваліфікованих спеціалістів, що можуть виявити правопорушення, кваліфіковано його зафіксувати і оформити, провести попередній розгляд матеріалів справи, довести її до логічного завершення.

З метою покращання механізму захисту прав на промислові зразки запропонована нова редакція статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.