ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ – ПІДПРИЄМЦЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Зміни економічних реалій в сучасній Україні вимагають адекватної зміни правової системи. Вони покликані забезпечити юридичну базу розвитку ринкової економіки. Підприємницька діяльність – це ключовий елемент цивільного обігу, а підприємець – одна із центральних фігур соціально-економічного та політичного життя громадянського суспільства. Підприємництво і пов’язані з ним відносини представляють специфічну сферу життєдіяльності суспільства і відповідно є об’єктом правового регулювання різних галузей права.

Про особливий характер підприємницьких відносин свідчить той факт, що у сфері підприємництва предмет правового регулювання складає широке коло суспільних відносин (майнових, виробничих, адміністративних, управлінських, соціальних, трудових, податкових тощо). Фізична особа як суб’єкт підприємницької діяльності має на меті отримання прибутку, проте його діяльність направлена також на задоволення суспільних потреб у виробленій ним продукції, виконаних роботах, наданих послугах.

Актуальність теми. Актуальність обраної теми дослідження визначається проведенням кодифікаційних процесів в нашій країні. Розробка Цивільного та Господарського кодексів стала передумовою для проведення систематизації законодавства України, яке регулює підприємницьку діяльність. За останні роки в Україні була прийнята значна низка нормативних актів, які регулюють діяльність окремих видів суб’єктів підприємницької діяльності. Але вони загалом регулюють лише створення та діяльність юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності. Що ж стосується правового регулювання підприємницької діяльності фізичних осіб, то під правове регулювання підпало лише обмежене коло відносин з участю цих суб’єктів. Чинні нормативні акти лише декларують право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності, використання належного їм майна для цього, встановлюють категорії осіб, які не мають права її здійснювати та регулюють їх державну реєстрацію. Тому сьогодні можна вести мову про необхідність прийняття спеціального законодавчого акту, який би врегулював діяльність фізичних осіб – підприємців.

За останні роки в Україні провадилось багато досліджень стосовно визначення основних засад розмежування відносин, які повинні регулюватися цивільним та господарським правом, дуже багато наукових робіт було присвячено дослідженню правового статусу юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, реалізації ними права власності. Однак до сьогодні комплексне дослідження правового регулювання діяльності фізичних осіб-підприємців не провадилось.

Сформульовані в дисертаційному дослідженні теоретичні висновки і практичні рекомендації грунтуються на працях вчених-юристів дореволюційного, радянського і сучасного періодів: Ч.Н. Азімова, В.Е. Беляневича, В.І. Борисової, М.І. Брагінського, С.М. Братуся, Д.В. Бобрової, О.М. Вінник, В.В. Вітрянського, І.І.Власа, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, Д.В. Задихайло, О.С. Йоффе, О.А. Красавчикова, С.І. Кретова, М.І. Кулагіна, І.М. Кучеренко, Н.С.Кузнєцової, В.В.Лаптєва, В.В. Луця, В.К. Мамутова, В.П. Маслова, В.Л. Мусіяки, Ю.П. Пацюрківського, О.А. Підопригори, О.А. Пушкіна, Б.А. Райзберга, Н.О. Саніахметової, І.А.Селіванової, В.М.Селіванова, В.І. Семчика, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Є.О. Суханова, Ю.К. Толстого, Е.О. Харитонова, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершенєвича та ін.

У юридичній літературі питання правового положення громадянина-підприємця розглядаються, як правило, у контексті ознак підприємницької діяльності і її організаційно-правових форм. При цьому, недостатньо уваги приділялось особливостям його правового положення у порівнянні з іншими фізичними особами і підприємницькими юридичними особами, особливостям правового регулювання реалізації ним права власності на підприємство, як єдиного майнового комплексу, його спадкування та ін. Недостатня теоретична розробка названих питань і недосконалість законодавчого регулювання породжують багато труднощів і непорозумінь на практиці.

Законодавство, що становить сучасну правову базу регулювання підприємницької діяльності фізичних осіб, носить багатоструктурний характер і включає такі складові, як: 1) загальне законодавство, на основі якого здійснюється функціонування і розвиток усіх правових інститутів; 2) галузеве законодавство (зокрема цивільне, податкове, адміністративне, земельне та ін.), яке закріплює певні однорідні суспільні відносини та має на меті їх врегулювання, і поряд з цим визначає певні засади діяльності фізичних осіб – підприємців; 3) спеціальне законодавство в сфері підприємництва. Тобто норми, які регулюють діяльність фізичних осіб – підприємців дуже розкидані по різних нормативних актах. Що стосується перспективного законодавства, то слід зауважити, що норми щодо досліджуваного питання, викладені в проекті нового Цивільного кодексу України, є недостатньо повними, відсутнє правове регулювання діяльності фізичних осіб – підприємців і в проекті Господарського кодексу, що не відповідає науковим і практичним потребам. Усунути вказані недоліки стане можливим з прийняттям спеціального концептуального закону, який би дав можливість закріпити загальні та спеціальні норми. Всі ці обставини й визначили вибір теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов’язана з науково-дослідною роботою Київського національного торговельно-економічного університету України “Реформування системи права в умовах розбудови демократичної соціальної правової держави”.