ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Перехід до ринку в Україні зумовив великі зміни у сфері економічних відносин. Сучасний стан української економіки характеризується високим рівнем нестабільності. Глибокі та масштабні перетворення, які відбулися за останні 10 років, не тільки викликали суперечності, а і сформували нові загрози для вітчизняної економіки. Загрози економічній безпеці країни зумовлюють необхідність створення системи державного регулювання й контролю за нею.

Заходи, що здійснюються останнім часом, зі створення системи державного регулювання економічної безпеки вже привели до певних результатів. Так, був прийнятий Закон України «Про основи національної безпеки в Україні», затверджена Президентом України «Стратегія національної безпеки України». Але, на жаль, поточні заходи мають фрагментарний характер і на сьогодні існує ряд проблем, які справляють стримувальний вплив на ефективність державного регулювання економічної безпеки.

Поняття економічної безпеки держави, класифікацію економічних загроз та інтересів держави, підходи до оцінки рівня економічної безпеки держави, принципи формування системи забезпечення економічної безпеки держави висвітлювали у своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні учені, як О. Барановський, І. Бінько, І. Богданов, З. Варналій В. Геєць, С. Глазьєв, А. Городецький, Б. Губський, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, Б. Кваснюк, Т. Ковальчук, В. Мунтіян, Є. Олейников, А. Сухоруков, В. Шлемко, Д. Фішер та інші. Проблемами формування регіональної політики в контексті забезпечення економічної безпеки держави займалися В. Волошин, А. Дєгтяр, Б. Данилишин, З. Герасимчук, С. Злупко, Л. Семів, В. Трегобчук та інші.

Разом з тим сучасні українські та іноземні фахівці, аналізуючи сутність економічної безпеки в ринкових умовах, не приділяють значної уваги здійсненню державного регулювання економічної безпеки в регіоні. На сьогодні в науковій літературі не розроблена єдина економічна політика у сфері забезпечення економічної безпеки в регіоні. Відсутня повноцінна система показників економічної безпеки, яка дала б змогу оперативно та достовірно оцінити стан економіки. Недостатньо розвинуте інформаційне забезпечення управління економічною безпекою. Формування системи моніторингу економічної безпеки перебуває на початковій стадії, що не дає можливості повною мірою здійснити оцінку загроз економічній безпеці.

Науково-теоретична та практична значущість зазначених проблем зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195) Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”. Роль автора полягає в розробці організаційної системи моніторингу економічної безпеки та в удосконаленні механізму забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці пропозицій щодо вдосконалення державного регулювання економічної безпеки в Україні. Відповідно до мети в роботі поставлено такі завдання:

- уточнити сутність економічної безпеки держави;

- визначити особливості державного регулювання економічної безпеки в умовах ринкових перетворень;

- обґрунтувати систему показників економічної безпеки держави;

- провести оцінку забезпечення економічної безпеки в Україні;

- розробити організаційну систему моніторингу економічної безпеки;

- запропонувати систему заходів державного регулювання забезпечення економічної безпеки;

- удосконалити механізм забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження є процес здійснення державного регулювання економічної безпеки в Україні.

Предметом дослідження є механізми, методи, сукупність організаційних та економічних відносин щодо регулювання економічної безпеки в Україні.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективні механізми, методи, організаційні та економічні відносини щодо регулювання економічної безпеки є достатніми умовами розвитку економіки України.