ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ТРУБНОГО БЕЗПЛІДДЯ

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження. Всього у відповідності до поставленої мети та завдань наукової роботи в рамках цього дослідження нами було обстежено 190 жінок. Серед них 30 практично здорових жінок зі збереженою репродуктивною функцією, які склали контрольну групу, та 160 жінок з трубним безпліддям, які склали І та ІІ групи, в залежності від застосованого способу лікування та профілактики ТБ. В контрольну групу увійшли також 7 жінок, яким за їх бажанням була проведена хірургічна стерилізація лапароскопічним доступом шляхом трубної оклюзії. Розподіл жінок з ТБ в І та ІІ групи було здійснено методом рандомізації.

До I групи увійшли 80 жінок з ТБ, які отримували лікування запропонованим нами способом, що базується на проведенні лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій з додатковим інтраопераційним призначенням антиадгезивного бар’єрного засобу у вигляді гелю та подальшим визначенням методу планування вагітності на підставі диференційованого врахування анатомо-функціональних змін маткових труб і ступеня вираженості спайкового процесу органів малого тазу.

ІІ групу склали 80 жінок з ТБ, лікування яких проводилось за стандартною методикою з використанням лікувально-діагностичної лапароскопії (згідно Наказів МОЗ України № 582 від 15.12.2003 р. та № 676 від 31.12.2004 р. “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги”).

В залежності від вираженості спайкового процесу та ступеня ураження маткових труб, що визначались за класифікацією J. Hulka et al. (1978), жінки з ТБ кожної з клінічних груп були розподілені на 3 підгрупи. При цьому, до ІА та ІІА підгруп увійшли жінки з першим та другим ступенем спайкового процесу, до ІВ та ІІВ – жінки з третім ступенем спайкового процесу, а жінки з четвертим ступенем спайкового процесу були віднесені до ІС та ІІС підгруп.

З метою виявлення хламідійної інфекції досліджували урогенітальний зішкряб методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням тест-систем “Ампли-Сенс” (ЦНДІ Епідеміології МЗ РФ). Також виконували дослідження сироватки крові на IgG, IgM, IgA до Chlamidia trachomatis методом імуноферментного твердофазного аналізу (enzyme-linked immunosorbent assay – ELISA) з використанням тест-систем виробництва Novatek (Німеччина) та Dai (США). Урогенітальні мікоплазми (Ureaplasma urealyticum, Mуcoplasma genitalium, Муcoplasma hominis) визначали шляхом дослідження урогенітального зішкрябу методом ПЛР та культуральним методом DUO з визначенням чутливості до антибіотиків за допомогою тест-систем фірми Bio-Rad (Франція).

Додатково, з метою виявлення реального збудника запальних процесів органів малого тазу, проводили бактеріологічне дослідження на урогенітальні інфекції та ПЛР вмісту і зішкрябу маткових труб, що взяті під час лапароскопії.

З метою більш повної оцінки ступеня враження маткових труб проводилось також гістологічне та імуногістохімічне дослідження стінки маткових труб.

Дослідження та фотографування гістологічних препаратів здійснювалось на світловому мікроскопі “Olympus BH-2” (Японія).

Під час імуногістохімічного дослідження оцінювались наступні маркери: CD68 Macrophage виробництва Diagnostic Biosystems (США), Vascular Endothelial Growth Factor Receptor виробництва Diagnostic Biosystems (США), Fibronectin виробництва Diagnostic Biosystems (США).

З метою оцінки гормонального статусу пацієнток, для виключення безпліддя, пов’язаного з відсутністю овуляції, на 3–5 день менструального циклу в плазмі крові визначали базальну концентрацію лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючого гормону, пролактину, вільного тестостерону, естрадіолу, прогестерону. Додатково, концентрацію прогестерону визначали в середині лютеїнової фази циклу, на 21 день менструального циклу, для оцінки лютеїнової фази та підтвердження овуляції.

В процесі дослідження всім пацієнткам проводили ультразвукове дослідження органів малого тазу на 5–7, 14–16 та 21 дні менструального циклу апаратом SLЕ-102 РС з використанням трансабдомінального та трансвагінального датчиків.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили методами варіаційної статистики (розраховували частотний розподіл, середні значення, середні похибки з оцінкою довірчих інтервалів та вірогідності відповідних показників).