ДІАГНОСТИКА У СИСТЕМІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ МАШИНОБУДІВНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Краткое содержание

Актуальність теми. За ринкових умов, які характеризуються нестабільністю, невизначеністю зовнішнього середовища, одним із засобів успішного функціонування та розвитку вітчизняних підприємств виступає антикризове управління, інструментарій якого становить підґрунтя ефективного реагування на зміни, що загрожують нормальному функціонуванню підприємства, зниженням рівня їх негативних наслідків. Проте, відсутність на багатьох вітчизняних підприємствах цілісної високоефективної системи антикризового управління, адекватної вимогам мінливого ринкового середовища та спрямованої на забезпечення стабільного і успішного господарювання, актуалізує проблему вдосконалення та розвитку науково-методичних підходів та інструментарію антикризового управління, застосування яких сприятиме підвищенню ефективності функціонування та соціально-економічному розвитку українських підприємств.

На теперішній час існує достатньо велика кількість наукових праць, в яких на теоретико-методологічному та практичному рівнях досліджено широке коло питань, пов’язаних з діагностикою в антикризовому управлінні підприємством. Так, серед здобутків сучасної науки основу досліджень у зазначеному напрямку становлять роботи таких провідних вітчизняних науковців як І.О. Бланк, П.В. Брінь, І.П. Булєєв, Н.Ю. Брюховецька, В.А. Забродській, В.Я. Заруба, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, В.С. Король, Л.О. Лігоненко, О.І. Пушкар, О.О. Терещенко, А.М. Турило, О.М. Тридід та інші. Водночас, вагомий внесок у розвиток теорії антикризового управління, зокрема, його наукових підходів та інструментарію, методології прийняття управлінських рішень зробили такі відомі зарубіжні вчені як І. Ансофф, С.Г. Бєляєв, О.П. Градов, А.Г. Грязнова, Г.П. Іванов, Є.М. Коротков, В.І Кошкін, А.П. Ковальов, Г. Саймон, Е.А. Уткін, Я.А. Фомін, Д. Форрестер, Д. Шим, Ю.В. Яковець та інші. Разом з тим, беручи до уваги численні наукові розробки, позитивний досвід роботи, накопичений в сфері діагностики в системі антикризового управління, окремі проблеми прикладного характеру не дістали належного вирішення і, залишаючись недостатньо дослідженими та методично забезпеченими, потребують подальшого розвитку як у науково-теоретичному, так і практичному аспектах. Зокрема, подальших досліджень потребують теоретико-методичні підходи до оцінки кризи підприємств машинобудівної галузі та формування і послідовності реалізації антикризових програм, інваріантних до стадії кризи та ресурсних можливостей підприємств, що дозволить приймати обґрунтовані управлінські рішення і розробляти варіанти поведінки в умовах флуктуаційного та мінливого ринкового середовища.

Необхідність вирішення цих науково-методичних завдань, практична значущість антикризового управління з огляду на сучасні умови господарювання підприємств зумовили актуальність дисертаційного дослідження, його науково-практичне значення, визначили вибір теми дисертації, її мету, структуру, коло теоретичних та практичних завдань, об’єкт та предмет дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічного аналізу і обліку НТУ «ХПІ» в межах держбюджетної теми МОН України «Теоретико-методологічні аспекти управління портфелем проектів» (№ДР 0103U001493), під час виконання якої здобувачем обґрунтовані та розроблені методичні підходи до аналізу стану та динаміки розвитку підприємств. Матеріали дослідження використовувалися при виконанні госпдоговору «Розробка антикризових заходів на базі аналізу системи фінансових показників» (ПП «Компанія Мітра», м. Харків, №ДР 0108U010187), де здобувачем як відповідальним виконавцем запропоновано рекомендації щодо удосконалення процесів прийняття рішень з вибору та формування обґрунтованих антикризових заходів.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтований розвиток теоретичних засад діагностики кризового стану машинобудівних підприємств і розробка методичних положень та науково-практичних рекомендацій щодо застосування інструментарію антикризового управління підприємствами машинобудівної галузі. Досягнення поставленої мети відбувалося за допомогою послідовного вирішення наступних завдань:

–  комплексний аналіз та узагальнення існуючих підходів до економічного змісту основних категорій та понять, що супроводжують процес управління кризою; обґрунтування градації стадій кризи підприємства;

–  розробка схеми структури антикризового управління машинобудівним підприємством на основі взаємозв’язків між його об’єктами;

–  аналіз головних тенденції динаміки результатів діяльності підприємств машинобудування України та схильності їх до банкрутства;

–  розвиток методичних засад економічного дослідження стану підприємства на підґрунті взаємозв’язків між стадіями і прийомами його проведення;

–  теоретичне обґрунтування і розробка методичного підходу до діагностики стадій кризи підприємств машинобудування на основі синтезу фінансового та кластерного аналізу;

–  обґрунтування і розробка теоретико-методичного підходу до вибору антикризових заходів на основі результатів діагностики стадій кризи та ресурсних можливостей підприємства.

Об’єкт дослідження – процес функціонування підприємств машинобудування в умовах кризового стану.

Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні аспекти діагностики у системі антикризового управління підприємствами машинобудівної галузі.

Методи дослідження. Теоретичним та методологічним підґрунтям дослідження є об’єктивні закони і фундаментальні положення економічної теорії, теорії антикризового управління, економічної діагностики, наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з цих питань.

Для досягнення поставленої мети у дисертаційній роботі були використані методи теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу – для дослідження категоріального базису антикризового управління підприємством, теоретичних засад діагностики; морфологічної декомпозиції – для визначення поняття «криза підприємства»; системного і комплексного підходу – для обґрунтування теоретико-методичного підходу до проведення економічного дослідження стану підприємства; багатовимірного статистичного аналізу (факторного, кластерного) – для розробки методичного підходу до діагностики кризи машинобудівних підприємств; дискримінантного аналізу – для класифікації підприємств за стадіями кризи; статистичні та графічні – для аналізу стану і тенденцій динаміки результатів діяльності підприємств машинобудівного комплексу України та унаочнення отриманих результатів дисертаційного дослідження.

Інформаційну базу дослідження склали матеріали Агентства з питань банкрутства, статистичні матеріали Держкомстату України та Обласного управління статистики по Харківському регіону, матеріали фінансової звітності машинобудівних підприємств, спеціальна економічна література, матеріали науково-практичних конференцій, довідкові матеріали, публікації періодичних видань, статистична інформація з мережі Інтернет, а також власні дослідження здобувача і результати їх обробки.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

запропоновано теоретико-методичний підхід до діагностики кризового стану підприємств машинобудування на основі синтезу фінансового та кластерного аналізу, у якому критерієм стадій кризи є максимальне значення класифікаційної функції, що побудована на агрегованих показниках, які мають змістовну інтерпретацію, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє отримати більш обґрунтовану та надійну оцінку стадій кризи і сприятиме виділенню пріоритетних цілей та напрямків стабілізації діяльності підприємства, спрямованих на підвищення ефективності його функціонування;

удосконалено:

градацію кризового стану підприємства, що базується на використанні структурного та функціонального підходів, з виділенням стадій: дестабілізації, неорганічних змін, органічних змін, особливістю якого є поєднання принципів структурності (зв’язку) і динамічності на основі принципу функціональності, що уможливлює отримання більш надійної та об’єктивної оцінки стадій кризи;

науково-теоретичні засади діагностики в рамках антикризового управління за рахунок уточнення етапів процесу економічного дослідження стану підприємства, що, на відміну від існуючих, враховують форми антикризової реакції, що дозволяє більш чітко позначати межі складових цього процесу і сприятиме підвищенню обґрунтованості управління підприємством в кризових умовах;

методичний підхід до формування антикризових заходів на машинобудівних підприємствах на основі синтезованої за результатами діагностики матриці станів, яка, на відміну від існуючих, візуально відображує відповідну стадію кризи та результати оцінки ресурсних можливостей підприємства, що уможливлює узгодження антикризових заходів та обсягів ресурсів, які потрібні на їх забезпечення і сприятиме селективному підходу до відбору найбільш обґрунтованих антикризових заходів;

дістали подальший розвиток:

підхід до етапів реалізації антикризового управління машинобудівними підприємствами, особливість якого полягає в забезпеченні збалансованості функцій управління на основі концепції безперервності, який дозволяє формувати механізм зворотного зв’язку для взаємної узгодженості коригуючих впливів у процесі реалізації антикризового управління;

класифікація криз підприємства на підставі систематизації існуючих підходів та уточнення їх типізації за ознаками: стадія розвитку, причини виникнення, характер розповсюдження, що дозволяє всебічно розкрити економічну природу кризи, багатоаспектність її прояву для розпізнання та успішного управління нею з урахуванням особливостей концепції антикризового управління.

Практичне значення одержаних результатів і висновків полягає у тому, що для планово-фінансових відділів машинобудівних підприємств запропоновані розробки складатимуть методичну основу обґрунтованого управління діяльністю підприємств в мінливих умовах ринкового середовища. Реалізація методичного підходу до діагностики кризового стану машинобудівних підприємств дозволяє отримати об’єктивну та надійну оцінку його стадії, уможливлює вибір обґрунтованих антикризових заходів. Реалізація викладених в роботі методичних рекомендацій буде корисною при удосконаленні вибору стратегії подальшого розвитку машинобудівних підприємств, плануванні їх поточної господарської діяльності. 

Запропоновані в дисертаційній роботі висновки та рекомендації мають прикладне значення та знайшли практичне використання на підприємствах машинобудівної галузі, а саме: ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування» (довідка № ФД/0317-218 від 17.03.2008р.), ПП «Компанія Мітра» (акт впровадження № 02/06-01 від 17.06.2008р.), ВАТ «Турбоатом» (довідка № 1-40/08-450 від 24.07.2008р.) та у навчальному процесі НТУ «ХПІ» (акт № 255-06 від 15.05.2008р.) при викладанні дисциплін «Антикризове управління» та «Економічна безпека» для підготовки спеціалістів і магістрів за спеціальністю 7.050.106 «Облік та аудит» наукового та професійного спрямування.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Основні результати здобувача полягають в обґрунтованому розвитку теоретичних засад діагностики кризового стану машинобудівних підприємств і розробці науково-методичних та практичних рекомендацій щодо застосування інструментарію антикризового управління машинобудівними підприємствами.

Апробація одержаних результатів. Основні результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: XI, XII, XIII, XIV Міжнародних науково-практичних конференціях «Информационные технологи: наука, техника, технология, образование, здоровье» (м. Харків, 2003р., 2004р., 2005р., 2006р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Развитие учета и аудита как основы информационно-аналитической системы предприятия» (м. Харків, 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України» (м. Луцьк, 2006р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України» (м. Дніпропетровськ, 2006р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум» (м. Харків, 2006р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний та соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденція глобалізації» (м. Тернопіль, 2007р.), IV  Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова індустрія європейського континенту - 2007» (м. Дніпропетровськ, 2007р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові досягнення 2008» (м. Дніпропетровськ, 2008р.), II Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка підприємства: теорія та практика» (м. Київ, 2008р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 15 наукових статтях, з яких 9 – у фахових виданнях ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 253 сторінки друкованого тексту. Робота містить 33 рисунка за текстом, 2 рисунка на 2 окремих сторінках; 43 таблиці за текстом, 5 таблиць на окремих 4 сторінках; 15 додатків на 35 сторінках, бібліографічний список літературних джерел зі 176 найменувань на 16 сторінках.