ДИНАМІКА ПОРУШЕНЬ ДОБОВИХ РИТМІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЩИТОВИДНОЇ ТА СТАТЕВИХ ЗАЛОЗ ПРИ ГІПОПІНЕАЛІЗМІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВІДНОВЛЕННЯ (експериментальне дослідження)

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження. Робота виконана на 86 молодих статевозрілих (вік п’ять – шість місяців) самцях кроля. Тварин утримували в стандартних умовах віварію. Дослідження проводили відповідно до національних «Загальних етичних принципів проведення експериментів на тваринах» (Україна, 2001), що узгоджуються з положеннями «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985). Після визначення показників вихідного стану у піддослідних тварин  моделювали гіпопінеалізм. З цією метою їх утримували в умовах цілодобового освітлення: вдень – звичайне сонячне світло, вночі – електричне освітлення з використанням ламп розжарювання потужністю 100 Вт. Інтенсивність освітлення в клітках, яку вимірювали за допомогою люксметру              «Ю-117», складала 30 – 40 люкс.

Кролів розподілено на дві групи: перша – інтактні, яких утримували в умовах природної зміни дня і ночі; друга – піддослідні, яких протягом п’яти місяців утримували в умовах постійного цілодобового освітлення.

Оскільки тривалість експерименту складала п’ять місяців (з лютого по липень), природна довгота світлового дня також змінювалась. Співвідношення між світлим і темним часом доби у дні забору крові виглядало наступним чином: лютий (9 год 40 хв світло : 14 год 20 хв темрява), березень (11.30 : 12.30), квітень (13.40 : 10.20), травень (15.15 : 8.45), червень (16.22 : 7.38), липень (16.10 : 7.50). Контрольних тварин водночас із піддослідними також обстежували в динаміці проведення експерименту. З метою встановлення характеру змін добових ритмів гормональної активності ендокринних залоз у контрольних та піддослідних тварин щомісячно двічі на добу (опівдні та опівночі) з крайової вени вуха збирали кров для наступного визначення відповідних показників. Для оцінки гормональної активності пінеальної залози у всіх кролів імуноферментним методом визначали концентрацію мелатоніну в крові (ELISA IBU GmbH, Germany) на імуноферментному аналізаторі Stat Fax 303 Plus фірми «Awareness Technology INC» (США). З метою оцінки гормональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи в сироватці крові імуноферментним методом визначали вміст загальних Т₃ (трийодтиронін),                      Т₄ (тироксин)  та ТТГ (тиреотропін) за допомогою ІФА-наборів «Алкор Био» (Росія). Для оцінки гормональної активності статевих залоз у сироватці крові визначали вміст Т (тестостерон) та Е₂ (естрадіол) з використанням стандартних імуноферментних наборів «ООО Хема-Медика» (Росія). Знеживлювання контрольних і піддослідних тварин проводили під наркозом (тіопентал натрію) відповідно до умов евтаназії, зазначених у методичних рекомендаціях МОЗ України. Морфофункціональний стан епіфіза, щитовидної та статевих залоз у контрольних та піддослідних тварин оцінювали на підставі даних їх гістологічного вивчення. З цією метою органи піддавали фіксації в 10 % розчині формаліну, проводили через спиртові розчини наростаючої концентрації та заливали у парафін, після чого виготовляли зрізи товщиною 5 мкм, які фарбували гематоксиліном та еозином (Меркулов Г. А., 1969). Вивчення мікропрепаратів проводили за допомогою мікроскопів Olympus BX-41 (Японія) та Axiostar (Zeiss, Німеччина).

З метою отримання даних, які б свідчили про те, чи є принципова можливість нормалізувати (або хоча б суттєво поліпшити) змінені внаслідок дії тривалого цілодобового освітлення гормональні та структурні показники, піддослідних тварин повертали в умови природної зміни дня і ночі через два, три, та чотири місяці після початку світлової експозиції.

З метою проведення пошуку фармакотерапевтичних засобів, спрямованих на відновлення функціональної активності щитовидної та статевих залоз при тривалому гіпопінеалізмі, на різних етапах пошкодження пінеальної залози піддослідним кролям додатково до відновлення природного світлового режиму вводили мелатонін (Sigma, США) внутрішньом’язово із розрахунку 2,5 мг/кг маси тіла протягом 10 діб наприкінці світлової фази доби (за одну годину до настання темряви), контрольним – розчинник (фізіологічний розчин зі слідовими кількостями етанолу) в еквівалентному об’ємі.

Аналізу підлягали абсолютні величини визначення концентрації мелатоніну, тиреоїдних та статевих гормонів у кролів вдень і вночі, співвідношення між ними (коефіцієнти Т₃/Т₄ та Т/Е₂), а також амплітуда добових коливань цих гормонів в динаміці проведення експерименту. Цифровий матеріал обробляли методами параметричної та непараметричної статистики. Перевірку на нормальний розподіл проводили з використанням критерію W Шапіро-Уілка. Порівняння груп з нормальним розподілом ознак проводили з використанням критерію Ст’юдента (t). При порівнянні двох груп з розподілом ознак, відмінних від нормального, використовували непараметричний U-критерій Манна-Уітні. Розходження вважали статистично значущими при P < 0,05.