ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення в Україні ринкових економічних відносин зумовлює необхідність кардинального реформування як цивільного законодавства в цілому, так і окремих його складових, зокрема договірних відносин, які в сучасних умовах мають служити вдосконаленню цивільно-правового регулювання суспільних відносин.

В процесі укладання і виконання цивільно-правових договорів реалізуються певні соціально-економічні права громадян.

Все більшого значення набувають сьогодні гарантії реального і повного здійснення прав і обов’язків суб’єктів цивільного права. До числа таких гарантій слід віднести закріплену за учасниками цивільного обороту можливість отримувати послуги і допомогу представників. Найбільш поширеною формою є саме договір доручення, предметом якого є юридичні дії повіреного як в сфері цивільних, так і в сфері окремих сімейних, цивільно-процесуальних, земельних, трудових, адміністративних і кримінально-процесуальних відносин.

Значення правового регулювання відносин, направлених на надання допомоги у вчиненні юридичних дій значно підвищується в умовах радикального реформування суспільства, де все більшої ваги набирає діяльність представників.

Останні за часом комплексні дисертаційні дослідження, предметом яких був договір доручення провадилися ще за часів існування Радянського Союзу. Стан рівня наукової розробленості даної проблеми (недостатня теоретична розробленість важливих аспектів договору доручення, відсутність досліджень, узагальнюючих практику застосування договору доручення та виникнення нових відносин) не міг не відбитись на законодавстві.

Одним із пріоритетних завдань нашої держави на сучасному етапі є її інтеграція до європейського та світового співтовариства. Успішність реалізації цього завдання в першу чергу залежить від того, наскільки цивільне законодавство України відповідатиме сучасним тенденціям розвитку договірного права.

Викладене і обумовлює своєчасність та актуальність даного дисертаційного дослідження.

Дослідження поставлених у роботі завдань, аналіз генезису наукової думки щодо досліджуваної проблематики, а також сформульовані в дисертації висновки засновані на загальних досягненнях юридичної науки, у тому числі на результатах досліджень відомих вітчизняних та зарубіжних цивілістів, а також фахівців інших галузей правової науки. Теоретичну основу дисертації складають наукові дослідження М.М. Агаркова, Б.С. Антимонова, К.П. Аннекова, М.І. Брагінського, Я.Р. Вебера, В.В. Вітрянського, Д.М. Генкіна, А.С. Довгерта, О.В. Дзери, О.С. Іоффе, Л.М. Казанцева, О.О. Красавчикова, Н.С. Кузнєцової, А.В. Луць, В.В. Луця, Л.А. Лунца, Д.І. Мейера, М.С. Малеїна, Р.А. Майданика, І.Б. Новицького, Н. О. Нерсесова, Й.О. Покровського, Є.О. Суханова, Ю.К. Толстого, С.Я. Фурси, Г.Ф. Шершенєвича, Я.М. Шевченко та інших учених.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертації є складовою науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України “Приватно-правові засади нового цивільного законодавства України”.