ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Краткое содержание

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, задачі дослідження, визначено об’єкт і предмет, відображено наукову новизну і практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи впливу інформаційних потоків на безпеку національної економіки» визначено сутність безпеки національної економіки з урахуванням її інформаційної складової, систематизовано теоретичні підходи до виявлення сутності інформаційних потоків та здійснено їх класифікацію, розроблено концептуальний підхід до визначення впливу інформаційних потоків на систему безпеки національної економіки.

За результатами узагальнення теоретичних засад визначення економічної безпеки обґрунтовано поняття «безпеки національної економіки» як здатності національної економіки забезпечувати і зберігати власну захищеність і незалежність у міжнародному господарському середовищі на основі управління інформаційними потоками. Це управління передбачає перерозподіл за допомогою інформаційно-комунікативних мереж даних та інформації про функціонування сфер національного господарства з метою зміцнення складових безпеки національної економіки (БНЕ), зокрема, її функціональної частини, якою є економічна безпека.

Інформаційні потоки (ІП) впливають на систему безпеки національної економіки шляхом змінення показників складових БНЕ: макроекономічної, продовольчої, соціальної, зовнішньоекономічної, інвестиційної, фінансової, енергетичної, виробничої, демографічної та науково-технологічної.

Інформаційна складова безпеки національної економіки реалізується шляхом:

формування системи критеріїв та показників економічної безпеки, включення їх до державної статистичної звітності, визначення й обґрунтування порогових значень;

відстеження реальних і потенційних загроз економічній безпеці країни з метою їх аналізу, оцінки, прогнозування та розроблення заходів щодо запобігання або усунення їх впливу на соціально-економічну ситуацію в країні;

розробки методики та інструментальних засобів здійснення моніторингу індикаторів БНЕ;

створення системи моніторингу індикаторів безпеки, формування мережі інформаційно-аналітичних центрів для збирання та обробки інформації, здійснення оцінок, узагальнення та прогнозування змін у сфері національної безпеки із залученням незалежних наукових експертів;

розробки і впровадження інтелектуальних систем підтримки управлінських рішень із забезпечення БНЕ; додержання принципу відкритості та доступності статистичної інформації, удосконалення її з використанням новітніх засобів передачі і відображення згідно вимог міжнародних стандартів.